
Життя Українського народу є невіддільним від природи, від землі. Ще у Київській Русі особлива увага приділялась охороні природи, оберігались не тільки окремі види цінних тварин, а й існували великі заповідні території.
Наприкінці XIX-го – початку XX-го століття розвиток промисловості і сільського господарства супроводжувались посиленням використання природних ресурсів, що призводило до їх помітного збіднення, а вирубування лісів і розорювання земель викликало ерозію ґрунтів, збільшувався вплив посух, ставали частішими неврожаї. Все це викликало стурбованість вчених та громадських діячів. Рух за охорону природи поширювався серед громадськості.
Так,...