Українське товариство охорони природи
Головна мета діяльності Українського товариства охорони природи – сприяння формуванню громадянського еко-суспільства.
Про зустріч Укрприроди з делегацією ЄС
Укрприрода прийняло участь у зустрічі громадських екологічних організацій України з повноважними представниками Представництва ЄС в Україні та Генеральних директоратів Європейської комісії з довкілля, клімату, сусідства та Європейської служби зовнішніх справ.
Про внесок України до нової глобальної кліматичної угоди
Очікуваний національно-визначений внесок України до нової глобальної кліматичної угоди визначено на рівні 60% – думки експертів розходяться.
У боротьбі з безперервним смогом Китай шукатиме шляхів вирішення проблеми з опорою на закон
Центральні і східні райони Китаю знову охоплені густим туманом і смогом у ці дні. Це вже четвертий випадок прояву подібної погоди за нинішню зиму.
За повідомленням Міністерства охорони навколишнього середовища КНР від 29 січня, під впливом туману повітря безлічі міст залишається в стані "серйозного забруднення" або "дуже серйозного забруднення". На території Китаю розміром в 9,6 млн квадратних кілометрів, площа регіонів, що вкрило "сірим туманом", становить 1,3 млн квадратних кілометрів.
У місті Шицзячжуан / Північний Китай / і в місті Ханчжоу / Східний Китай / видимість становить лише 300 метрів, а в містах Центральної рівнини - Чженчжоу, Хефеї і інших містах - видимість становить лише 100 метрів.
29 січня, коли рівень видимості впав нижче 50 метрів, в місті Шанцю провінції Хенань / Центральний Китай / влада оголосила "червоний" рівень небезпеки забруднення. У Пекіні люди пам'ятають якість повітря під час проведення Олімпіади -2008 . "У той особливий період, уряд зажадав закрити деякі шкідливі виробництва, зупинив рух великої кількості автотранспорту, - говорить городянин Лінь Сяої. - Здається, зараз видати такий указ уряду буде складно".
"Виробництва низького екологічного класу, для яких характерне надлишкове витрачання матеріалів у виробництві, - одна з головних причин смогу в містах, - стверджує член комітету НПКРК провінції Чжецзян / Східний Китай / Фань Байнаї, і додає: "Уряд повинен посилити вироблення законодавчої бази та системи оцінки діяльності місцевих адміністрацій і вирішити проблему смогу на макрорівні".
Важливість зусиль у цьому напрямку в китайських містах, мабуть, усвідомили. У Пекіні, наприклад, вже винесено на загальне обговорення проект Положення про боротьбу із забрудненням атмосфери.
Джерело: ukrainian.cri.cn
У світі дедалі більше "кліматичних біженців"
Через зміни клімату цілі регіони Африки стають непридатним для життя, що спричиняє потоки біженців. Наслідки кліматичних змін можуть спіткати і європейців та, зокрема, українців.
Катастрофічні посуха, повені, буревії. Дедалі більше людей втікають від наслідків глобальних змін клімату. В таборах для біженців у Кенії перебувають, за оцінками, близько ста до двохсот тисяч сомалійців. Не лише війна змушує їх рятуватись втечею до сусідніх країн, а й також нестерпна посуха та голод. Багато із цих родин раніше були кочівниками, однак останні звірі, які забезпечували існування сомалійських племен, повмирали від голоду. Перспективи цього регіону є туманними, в тому числі й через те, що міжнародна спільнота досі не винайшла дієвих концепцій для цих так званих "кліматичних біженців".
Принаймні моральну відповідальність за ці страждання несуть західні промислово розвинені країни. В цьому переконаний Вальтер Келін, швейцарський професор права. Саме європейські держави, аргументує він, викидами CO2 сприяють змінами клімату. Песимістичні прогнози комісара ООН з питань біженців свідчать, що 2050 року внаслідок змін клімату на планеті стануть біженцями близько 150 мільйонів людей.
Не визнані біженцями
Вальтер Келін хоче розповісти про цю проблему на міжнародному симпозіумі з питань кліматичних біженців у Берліні наприкінці січня. Він буде промовляти від імені "Ініціативи Нансена", спільного норвезько-швейцарського проекту. Мета – обмін думками з державами, яких торкаються кліматичні зміни, та спільний пошук стандартів поводження з біженцями. Це є важливим кроком, зважаючи на нинішню політичну ситуацію, вважає Вальтер Келін: "Міжнародна спільнота дуже опирається новій правовій угоді",- пояснює він. Насамперед країни, що вже відчули на собі потоки біженців, побоюються необхідності приймати ще більше втікачів.
Нині немає практично жодних документів, які б регламентували права кліматичних біженців. Якщо для політичних біженців існують міжнародні захисні механізми, то про людей, змушені рятуватися від непридатного для життя клімату або довкілля, світова спільнота подбала недостатньо. А для конкретних потерпілих це може мати фатальні наслідки: чи зобов'язана країна-сусід їх приймати і на яку підтримку вони можуть розраховувати, поки цілком не визначено.
Стратегії для Уганди та України
Незаперечним фактом є те, що насамперед південні країни мають налаштовуватися на зміни клімату та готуватися до захисту від природних катастроф. У 2011 році на конференції ООН з питань захисту клімату, яка відбулась у Південній Африці, світова спільнота ухвалила рішення створити для цього "Зелений кліматичний фонд". Стартовий капітал фонду становив 30 мільярдів євро. До 2020 року фінансування має бути збільшено до 100 мільярдів євро на рік.
Заступник директора Німецького інституту прав людини Міхаель Віндфур у розмові з DW наголосив на великому значенні стратегій адаптації до цих природних катаклізмів. "Якщо у Нідерландах замислюються над розробкою сценаріїв, як поводитися із людьми, які довгостроково втрачають свої домівки через підняття рівня моря, то уряди південних країн повинні були б зайнятися впливом кліматичних змін на своє населення",- підкреслив Віндфур.
Табір біженців у Кенії
Країни Африки досі слабко реагують на загрозу. Взяти до прикладу Уганду. Внаслідок зростання температур вирощування кави, з якого живе більшість сільського населення країни, стає дедалі важчим. "Якщо Уганда не буде перейматися цією проблемою, колись вони усі можуть стати біженцями,- припускає Міхаель Віндфур. – Але якщо почати діяти, використовуючи національні та міжнародні ресурси, то, можливо, до цього не дійде."
В Уганді поки немає навіть надійної метеослужби, яка дозволяла б передбачати та реагувати на зміни клімату. Втім, без грошей промислових країн дієву профілактику кліматичних біженців важко собі уявити.
Замислитися варто й Україні. Як через ймовірну навалу біженців з Африки, так і в зв'язку із можливим впливом глобальних змін на український клімат. Чи не спричинить посуха міграцію й самих українців? Температурні рекорди влітку в останні роки дедалі більше ставлять державну владу перед таким викликом.
Джерело: dw.de
Shell добуватиме в Україні сланцевий газ. Далі буде?
Ані український уряд, ані британо-голландська Royal Dutch Shell поки що не розголошують подробиць угоди про розподіл продукції, підписаної напередодні у Давосі в присутності українського президента та прем'єр-міністра Нідерландів.
"Ми стали близькими людьми, майже родичами. Тепер у нас є спільна відповідальність. Ми народили нову справу", - заявив президент Віктор Янукович після підписання угоди.
Згідно зі словами українського президента, ця угода вигідна Україні, бо передбачає створення нових робочих місць, зростання видобутку газу всередині України, збільшення доходів бюджету.
Згідно із повідомленням, поширеним Shell, кожен учасник угоди - Shell та "Надра Юзівська" - мають по 50% у проекті, сам проект розрахований на 50 років, а права та обов'язки інвесторів будуть деталізовані в угоді про оперативну діяльність.
"Початковий етап геологічного вивчення передбачає отримання двовимірних та тривимірних сейсмічних даних та буріння 15 свердловин на Юзівській дільниці. Передбачається, що це дозволить провести ефективну розвідку та оцінку покладів вуглеводнів, зокрема, оцінку потенціалу природного газу у піщаниках Юзівської площі", - йдеться у повідомленні Shell.
Ризики і частки
Проте у повідомленні не міститься інформації про те, як, власне, сторони домовилися про розподіл того, що буде видобуто з українських надр.
Раніше йшлося про те, що цей розподіл має бути у пропорції 30% на 70% на користь Shell. Тепер лунають припущення, що ця пропорція може дійти і до 40% на 60% - залежно від стадії розробки родовища.
Фото: lightgalleries.net
Чи вийде у західних компаній створити таку ідеальну картинку зі сланцевим газом і в Україні?
Оглядачі зауважували, що інші пострадянські країни, які залучали до розробки своїх родовищ міжнародні компанії, - Казахстан, Азербайджан, - домагалися більш вигідних умов.
"Початковий етап геологічного вивчення передбачає отримання двовимірних та тривимірних сейсмічних даних та буріння 15 свердловин на Юзівській дільниці"
із повідомлення Shell
Проте у тих випадках ішлося про видобуток традиційних енергоносіїв - природного газу та нафти, а у випадку з Україною йдеться про видобуток сланцевого газу, який все ще залишається нетрадиційним джерелом енергії, видобуток якого супроводжується великими ризиками - каже експерт аналітичного центру DIXI Group Роман Ніцович:
"Щодо відсотків розподілу, то можу нагадати, що коли уряд лише узгоджував умови конкурсів на видобуток, йшлося навіть про 16% (на користь України - ред.) до того часу, як інвестор поверне собі всі інвестиції. Далі ця пропорція збільшуватиметься. Чому така пропорція? Технологій видобутку такого газу в Україні не існує, а інвестори беруть великі зобов'язання у соціальних питаннях, у плані розбудови інфраструктури, захисту довкілля. А відтак зрозуміло, що витрати інвестора будуть суттєвими", - каже експерт.
Роман Ніцович нагадує, що поки що "йдеться лише про перший етап - розвідку", і все ще може змінитися за її результатами, коли стануть відомі запаси та економічна доцільність їх видобутку.
Західна Україна - проти альтернативи Росії?
У травні 2012 року, коли британо-голландська Shell та американська Chevron виграли у конкурсах за право розробки Юзівського та Олеського родовищ сланцевого газу, йшлося про те, що обидві угоди мають бути підписані у грудні, а перший промисловий видобуток сланцевого газу в Україні може розпочатися вже у 2015 році. Проте досі угоду укладено лише із однією компанією.
"Технологій видобутку такого газу в Україні не існує, а інвестори беруть великі зобов'язання у соціальних питаннях, у плані розбудови інфраструктури, захисту довкілля. А відтак зрозуміло, що витрати інвестора будуть суттєвими"
Роман Ніцович, DIXI Group
Як заявив прем'єр-міністр Микола Азаров, на заході України виникли проблеми з отриманням згоди місцевої влади на видобуток сланцевого газу, тоді як східні області підтримали видобуток.
"На заході України справи йдуть повільно. Більшість у Львівській та Івано-Франківській обласних радах складається з відомих політичних сил", - заявив прем'єр під час засідання уряду 23 січня, коли міністри дали згоду на підписання угоди із Shell.
Так само, як на розробку Юзівського родовища свою згоду дали Донецька та Харківська облради, згоду на розробку Олеської площі мають дати Львівська та Івано-Франківська обласні ради. Більшість в обох мають представники "Свободи" - партії правого спрямування, які неодноразово заявляли про своє негативне ставлення до можливості розробки сланцевого газу на Заході України з огляду на наслідки для довкілля.
Депутат від "Свободи", голова парламентського комітету з питань екології Ірина Лех ініціювала проведення парламентських слухань на тему "Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні". Слухання мають відбутися 20 березня.
Роман Ніцович із DIXI Group каже, що навіть у разі, як висновки за результатами парламентських слухань будуть негативними, то вони можуть бути висловлені лише у формі рекомендацій.
"На заході України справи йдуть повільно. Більшість у Львівській та Івано-Франківській обласних радах складається з відомих політичних сил"
Микола Азаров, прем'єр-міністр України
Водночас він визнає, що погодження видобутку сланцевого газу на заході України із місцевою владою може бути проблемним. Проте, як вважає експерт, якщо урядові та Chevron вдасться перевести розмову зі сфери політики у більш фаховий і прагматичний діалог про ризики та переваги видобутку сланцевого газу, то ставлення до проекту у "Свободи" та двох західних областей може змінитися.
До того ж, каже експерт, у "Свободи" є і кілька слушних зауважень до проекту. Зокрема, щодо ширшої участі органів місцевої влади у реалізації проекту, або щодо можливості присутності корупційної складової у державному партнері проекту, пов'язана із непевним походженням фірми СПК-геосервіс, яка разом із державною компанією "Надра України" бере участь у проекті (у пропорції 10% до 90%, відповідно - ред.).
Що, коли і за скільки?
Українські запаси сланцевого газу оцінюються як одні із найбільших у Європі - після Польщі, Франції та Норвегії.
Попередньо запаси сланцевого газу на Юзівській площі оцінювалися у 4 трильйони кубометрів. У Києві розраховують, що у разі початку промислового видобутку газу це родовище може давати від 5 до 20 мільярдів кубометрів газу на рік (при тому, що у 2013 року Україна хоче імпортувати лише 20 мільярдів кубів російського газу).
"Ми зараз можемо лише прогнозувати, за оптимістичним сценарієм компанії Shell, це близько 20 млрд метрів кубічних видобутку на рік, за песимістичним - не менше 7-8 мільярдів кубічних метрів на рік. Якщо ми досягнемо оптимістичного сценарію, це повністю вирішить питання дефіциту, який зараз є в нашій державі, і навіть вийдемо на профіцит", - заявив міністр енергетики Едуард Ставицький, якого уряд уповноважив підписати угоду із Shell.
"Ми зараз можемо лише прогнозувати, за оптимістичним сценарієм компанії Shell, це близько 20 млрд кубічних видобутку на рік, за песимістичним - не менше 7-8 мільярдів кубічних метрів на рік"
Едуард Ставицький, міністр енергетики України
Відомо також, що на етапі розвідки Shell інвестує у проект 410 мільйонів доларів. Якщо ж результати цієї розвідки будуть успішними, то інвестиції, як очікують у Києві, сягнуть десятків мільярдів доларів, - міністр енергетики оцінює їх у 10 мільярдів доларів.
Нині Україна купує російський газ за ціною у 416 доларів за тисячу кубометрів - з урахуванням "харківської знижки" у 100 доларів на кожній тисячі кубів.
При цьому розрахована російським "Газпромом" середня ціна для європейських споживачів цього року становить близько 370 доларів за тисячу кубів. Вартість видобутку сланцевого газу експерти попередньо оцінювали на рівні 350 доларів за тисячу кубометрів.
"Якби це був лише чинник тиску у переговорах із Росією, то ці конкурси ніколи б не стартували, а угоду ніколи б не було підписано, - просто велися б нескінченні розмови. А тут ми вже маємо солідного інвестора, готового вкладати серйозні кошти, - і це, напевне, вже є гарантією якоїсь перспективи. Але те, що це є перспективою далеко не одного року, також цілком зрозуміло", - каже Роман Ніцович.
Джерело: bbc.co.uk
Опозиція заблокує сланцевий газ?
Підписання першої угоди щодо видобутку сланцевого газу в Україні є справою найближчого майбутнього.
23 січня Кабмін Миколи Азарова схвалив проект угоди про розподіл продукції, що видобуватиметься на Юзівському родовищі. Угода буде тристоронньою – між державою Україна, нідерландською "дочкою" корпорації Shell "Shell Exploration and Production Ukraine BV" та ТОВ "Надра Юзівська".
Цим же рішенням уряд уповноважив міністра енергетики Едуарда Ставицького підписати угоду та дозволив йому "вносити в разі потреби до її (угоди) проекту зміни, що не мають принципового характеру".
Раніше Донецька і Харківська облради, на території яких і є Юзівське родовище, без проблем схвалили проект видобутку сланцевого газу.
"Економічна правда" вже неодноразово писала про третю сторону УРП – "Надра Юзівська". 90% цієї компанії належить державним "Надрам України", а 10% - фірмі "СПК-Геосервіс". Таким чином ця загадкова компанія екс-співробітників НДІ "Нафтогазу" братиме участь у розподілі вуглеводнім разом з державою і транснаціональними корпораціями.
Існує думка, що завдяки такий схемі реалізований інтерес президентської родини, яка дала доступ корпораціям до українських родовищ.
Більше того, сам проект угоди ніхто не бачив. У яких пропорціях розподілятимуться багатостраждальні вуглеводні між названими фігурантами залишається таємницею. Не був доданий цей проект і до свіжого рішення Кабміну – на урядовому сайті опублікували лише саме "ритуальне" рішення.
Фото energytribune.com
Суттєвим є той факт, що погодження проекту місцевими органами влади було обов'язковою умовою підписання угоди. І саме тут мав би "сплисти" екологічний аспект.
Адже існує думка, що технологія видобутку сланцевого газу з використанням технології гідророзриву є екологічно небезпечною. Деякі екологи стверджують, що гідророзрив може спричинити забруднення ґрунтових вод.
Через можливі проблеми деякі країни заборонили видобуток сланцевого газу. Зокрема, так сталося у Франції. Але щодо французького випадку є різні думки, адже, крім екологічних питань, у Франції існує "ядерне лоббі", яке зацікавлене у розвитку свого напрямку.
Певні проблеми з технологію гідророзриву були у Великій Британії. 2011 року, під час випробувальних робіт поблизу Блекпулу, відбулося два землетруси, які можна було відчувати на поверхні. Після цього роботи були призупинені, і створена спеціальна урядова комісія.
Щоправда минулого року британська комісія дійшла висновку, що технологію гідророзриву застосовувати можна, але під жорстким контролем.
Також в організації "антисланцевої" кампанії у Європі підозрювали російський "Газпром", який жодним чином не зацікавлений у розвитку альтернативних видів палива.
Отже екологічний аспект лишається дискусійним й донині. Однозначної відповіді щодо безпечності технології гідророзриву поки ніхто не дав.
Минулого року, під час спілкування з керівником представництва Shell в Україні Грехемом Тайлі, "Економічна правда" поцікавилась цим питанням.
"Ми переконані, що газ з ущільнених порід може видобуватися безпечно як для людей, так і для довкілля. Саме тому ми не шкодуємо ні часу, ні зусиль на співпрацю з неурядовими організаціями, представниками місцевих спільнот та громад для того, щоб з'ясувати, як нам втілювати наш проект найкращим чином", - казав тоді Тайлі.
А український ідеолог проекту "Сланцевий газ" Едуард Ставицький в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" стверджував, що "у пропозиціях компаній Shell і Chevron є цілий розділ щодо екології, і ми над цим щільно працюємо, включаючи і управління екологічними ризиками".
Західна Україна
В українських реаліях найбільш проблемним лишається економічний бік справи. Коли переможцями державних конкурсів з відбору майбутніх учасників видобутку сланцевого газу стали світові гіганти Shell та Сhevron, можна було тільки порадіти.
Адже корпорації мають звичку ретельно слідкувати за своїм іміджем, і співпраця з Україною мала би бути прозорою, як сльоза дитини. Але все сталося як завжди. Була вигадана нехитра схема з введенням "прокладки", участь якої може пояснюватися легалізацією банального "відкату".
Проекти угоди з конкретними цифрами розподілу українського газу також лишаються утаємниченими. Тим часом, підписання угоди щодо Юзівської площі вийшло на фінішну пряму.
Фото: vestifinance.ru
Видається, що несподіванок на родовищі, яке знаходиться у вотчині чинної влади, очікувати не варто. Питання вирішено.
А от з другим потенційним родовищем сланцевого газу – Олеською площею – несподіванки цілком можуть статися.
Ця площа знаходиться в межах Львівської та Івано-Франківської областей. Її має розробляти компанія Сhevron, спільно з українським ТОВ "Надра Олеська". Схема та ж сама, що й у випадку Юзівської площі – "Надра Олеська" створена НАК "Надра України" та ТОВ "СПК-Геосервіс".
Але ситуація там є ще очевиднішою. Компанію "Надра Олеська" очолив пан Максим Шишлов. Ця невідома широкому загалу людина має цікавих партнерів та не менш цікаву біографію.
Зокрема, у Шишлова простежується непрямий зв'язок з компанією "Танталіт", яка володіє територією резиденції Віктора Януковича "Межигір'я". Більше того, 2007 року Шишлов працював директором департаменту фінансових інвестицій НАК "Надра України".
Тоді "Надра України" очолював Едуард Ставицький, і саме тоді ця державна компанія запустила процес відчуження "Межигір'я" на користь Януковича. Ці факти дають ще більше підстав вірити у інтерес "Сім'ї" у сланцевому газі.
Втім, є один суттєвий момент. Погоджувати проект видобутку на Олеській площі мають Івано-Франківська та Львівська облради. А вони контролюються опозицією. Зокрема, обидві облради очолюють представники "Свободи" – Василь Скрипничук та Петро Колодій відповідно.
Можна припустити, що такої ж "теплої ванни", як у Харківський та Донецькій облраді тут не буде.
Екс-голова екологічної комісії Львівської облради, а нині голова екологічного комітету Верховної Ради Ірина Сех ще минулого року заявляла, що громадськість намагаються усунути від питання про видобуток сланцевого газу на Львівщині.
Більше того, 17 січня Сех зареєструвала у Верховні Раді постанови про проведення парламентських слухань на тему "Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні".
У пояснювальній записці до постанови зазначається наступне:
"Верховною Радою України прийнято зміни до законодавчих актів, згідно з якими до вуглеводневої сировини, нетрадиційних вуглеводнів віднесено газ сланцевих товщ. Кабінетом Міністрів України видобування та використання як альтернативного виду палива газу сланцевих товщ віднесено до середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на 2012-2016 роки, затверджено умови конкурсів на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Олеської та Юзівської ділянок, на яких можна видобувати сланцевий газ.
Водночас можливі екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні викликають протести громадськості, зокрема екологічні наслідки застосування технології гідророзриву пласта, а також спричиняють численні звернення громадських організацій до органі влади України, міжнародних організацій та Європарламенту".
Саме для цих питань представниця "Свободи" пропонує провести 20 березня слухання у сесійній залі.
Раніше екс-міністр екології, а нині міністр енергетики Ставицький вже заявляв, що видобуток на Олеській площі є безпечним, а місцеві органи влади ніхто не намагався усунути від процесу.
Однак можна припустити, що саме суперечливе екологічне питання стане "мотором" протидії реалізації сланцевого проекту на Західній Україні.
Джерело: epravda.com.ua
Цікаві факти про найчистішу у світі воду
Фінська вода - найчистіша у світі. 80% всієї води Фінляндії, за результатами дослідження Комітету з водних ресурсів при ООН, придатні до споживання. Формувалися ці запаси ще у часи льодовикового періоду, після якого на території Фінляндії утворилися тисячі кришталево чистих озер. Саме тому фіни п'ють воду з крану без найменшого сумніву, а також часто мають біля своїх будинків криниці з джерельною водою.
Джерело: 24tv.ua
Джерело: 24tv.ua
ООН погодила конвенцію із застосування ртуті
Представники 140 країн-членів ООН у Женеві погодили текст юридично обов'язкової до виконання міжнародної конвенції з контролю над забрудненням довкілля ртутними відходами.
Ртуть завдає серйозної шкоди здоров'ю людей, в тому числі спричиняє незворотні ушкодження центральної нервової системи.
Нещодавно ООН опублікувала доповідь, згідно з якою рівень забруднення довкілля ртуттю зростає, особливо в країнах, що розвиваються. У доповіді йшлося про більшу загрозу ртутного забруднення значним частинам Африки, Азії та Південної Америки.
Новий документ вперше встановлює максимально допустимі межі емісії ртуті. Також встановлюються обмеження на постачання і торгівлю ртуттю, і контроль за розповсюдженням продукції, що містить ртуть, на кшталт ртутних термометрів.
Окрім того, конвенція передбачає контроль і за використанням ртуті в промисловості: у планах є запровадження заходів, спрямованих на обмеження використання ртуті в кустарному золотодобуванні, а також заходи з обмеження емісій ртуті вугільними теплоелектростанціями.
Передбачено відмову і від використання ртуті у хлоро-лужному виробництві.
Отруйний метал
За словами експертів ООН, забруднення довкілля ртуттю зростає в основному через кустарний видобуток золота у багатьох країнах, а також через стрімке збільшення використання вугілля теплоелектростанціями.
Ртуть - метал, що при кімнатній температурі являє собою важку сріблясто-білу рідину, випаровування якої надзвичайно отруйні.
Після викиду в атмосферу ртуть залишається у довкіллі протягом тривалого часу, циркулюючи у воді, ґрунті та живих організмах.
Одне з найважчих забруднень ртуттю в історії сталося в японському місті Мінамата в 1956 році, що призвело до численних жертв.
Більше трьох тисяч людей або померли, або постраждали від хвороби Мінамата. Синдром, викликаний отруєнням органічними сполуками ртуті, увійшов у медичну термінологію під назвою, утвореною від назви міста, де й сталася катастрофа.
Під час хвороби Мінамата спостерігаються порушення моторики, ослаблення чутливості кінцівок, зору та слуху, а у важких випадках - параліч.
Узгоджену в Женеві міжнародну конвенцію, ймовірно, підпишуть у жовтні 2013 року в Японії.
Джерело: bbc.co.uk
Джерело: bbc.co.uk
У багатих країнах поширюється тенденція менше користуватись автомобілем
Нині у світі налічується понад 1 млрд автівок, а до 2020 року їх кількість, очевидно, подвоїться. Автомобілі стають дешевшими, швидшими, безпечнішими й комфортабельнішими.
Вони є обов’язковим атрибутом сучасного життя. На них припадає 70% усіх переміщень і подорожей (крім пішохідних) в ОЕСР, куди входить більшість розвинутих країн. У Євросоюзі понад 12 млн осіб працюють у автовиробництві й сфері обслуговування автівок та інших транспортних засобів, становлячи близько 6% зайнятого населення загалом; в Америці відповідна величина дорівнює 4,5% задіяних у приватному секторі, або 8 млн робочих місць. У родинному бюджеті автомобіль теж на основному місці: після оплати житлово-комунальних послуг або іпотеки видатки на транспорт становлять єдину справді велику частку тижневих витрат, і більшість їх зазвичай припадає на машину. 2011 року світовий автомобільний парк поповнився ще на 60 млн нових одиниць. В Азії, Латинській Америці й Африці люди купують автівки, щойно це їм виявляється по кишені, тож що заможнішим стає населення, то більше автомобілів буває придбано.
Але в багатому світі колись невблаганний приріст автомобільного парку почав гальмувати. Дедалі більше вчених говорять про можливість досягнення точки насичення автівками в розвинених країнах (у сенсі як кількості приватних машин, так і пробігу), тобто про поняття «пік використання автомобіля», або навіть початок зворотної тенденції.
Рецесія і високі ціни на пальне від 2008 року помітно зменшили пробіг авто в багатьох країнах, зокрема в Америці, Британії, Франції та Швеції. Але в основі нових тенденцій лежать глибші й триваліші зміни. Більшість прогнозів усе ще обіцяють, що з одужанням економіки люди їздитимуть машинами стільки само, як і завжди. Але передбачення можуть і не справдитися.
У багатому світі від 1950-х спостерігалася загальна тенденція до зростання числа приватних автомобілів і намотаного ними кілометражу. Нетривалі чинники на зразок нафтового цінового шоку 1970-х зумовили тимчасове зниження цих показників, але невдовзі все поверталося на місця.
Спад у користуванні автівками, поза сумнівом, посилився й через рецесію. Але схоже, що почалося все ще до кризи. У березні цього року дослідження, проведене на замовлення австралійського уряду (який завжди був на передовій міжнародних зусиль, спрямованих на виявлення всіх аспектів «піку використання автомобіля»), констатувало, що у 20 країнах багатого світу простежується «тенденція до насичення» пробігу на одну машину. Після кількох десятиліть, коли люди щороку наїжджали дедалі більше кілометрів, зростання в розрахунку на одного автовласника помітно сповільнилось, а в багатьох випадках узагалі зупинилося.
Це насичення можна вимірювати за різними показниками: загальний пробіг, кілометраж кожного водія або загальна кількість поїздок. Навіть в Америці, все ще «найавтомобільнішій» країні світу, статистика за кожним із цих параметрів вражає. Там загальний пробіг сягнув плато
2004 року й почав падати 2007-го; з розрахунку на одну особу зростання дійшло до стабільного значення ще раніше, після 2000-го, а після 2004-го впало, затим трохи почало підніматися знову. Поїздок поменшало переважно через зниження чисельності тих, хто доїжджає на роботу, і рідші мандрівки на закупівлі (звичайних, а не в інтернет-крамницях).
До початку рецесії зменшення кілометражу пробігу на одну особу відзначали також у Великій Британії, Франції, Іспанії, Італії, Австралії, Новій Зеландії та Бельгії.
Відвезіть мене на звалище
Насиченість населення автомобілями – одне з пояснень. Нинішні пенсіонери – перше покоління, в якому чимало стали водіями. Літніх людей за кермом сьогодні більше, ніж будь-коли. У 79% британців віком за 60 є водійські права. Цей відсоток вищий, ніж загалом серед населення, котрому дозволено кермувати автомашинами. В Америці на це мають право понад 90% громадян у віці 60–64 років. Це вищий показник, ніж у будь-якій іншій віковій групі. Нові покоління автомобілістів радше прийдуть на зміну старим, ніж додадуться до загального числа.
Є ще й інша тенденція. Скрізь у багатому світі молоді люди отримують водійські права пізніше, ніж колись: в Америці, Британії, Канаді, Франції, Норвегії, Південній Кореї чи Швеції. Навіть у Німеччині, найбільш просунутій автомобільній країні Європи, частка молодіжних домогосподарств без автомобіля з 1998 по 2008 рік зросла від 20% до 28%. Нічого дивного, це цілком збігається з тенденцією менше ним користуватися. Молодь США, яка працює, їздить тепер не так далеко й не так часто, як до рецесії. За даними дослідного центру Frontier Group, від 2001-го до 2009-го американці віком від 16 до 34 років із родин, де дохід перевищує $70 тис., збільшили на 100% користування громадським транспортом.
Одна з причин – витрати: пальне подорожчало для всіх; страхування для молоді підскочило в ціні. Погіршує ситуацію і безробіття серед юнаків та дівчат. Додається сюди і вплив «новачка» – інтернету. Дослідження, проведене в 15 країнах Мічиганським університетом, виявило: в тих регіонах, де багато молодих сидить у мережі, менше з них мають водійські права, ніж у середньому в державі. Консалтингова компанія TNS провела опитування підлітків у різних країнах світу — і виявилося, що вони дедалі більше вважають автомобіль не статусною річчю, а просто засобом пересування. Юні громадяни кажуть, що ключ до власного світу, який колись асоціювався з машинами, дають їм соціальні медіа. Дослідна організація KCR виявила, що в Америці молодь віком від 18 до 34 років частіше, ніж інші вікові групи, трактує онлайн-спілкування як замінник автівки.
Молоді люди дедалі більше переїжджають із місця на місце й пізніше заводять власний дім; вони вважають за краще помандрувати в далекі краї, ніж прокататися на машині центром міста.
У п’єсі Артура Міллера «Смерть комівояжера» (написаній 1949 року) мрія молодого чоловіка на ім’я Геппі проста й невибаглива: «Власне помешкання, авто й багато панночок». Наступні покоління хлопців і, може, меншою мірою дівчат із цим погоджувалися. Але, схоже, все змінюється. Кайф, статус і сексуальність, які дає власний автомобіль, витісняють і навіть замінюють інші речі та способи життя. Одна шоста витрат на роздрібну торгівлю в Британії нині проходить через інтернет. Про це свідчать дані консалтингової компанії IMRG. За інформацією Департаменту торгівлі, в Америці на веб-крамниці припадає одна двадцята частина купівель. Ця тенденція скрізь зростає. У Британії поїздки до магазинів стали саме тією статтею використання автомобіля, яка найдужче впала від 1995 року.
Географія теж має значення. У більшості багатих країн використання авто зберігається на незмінному рівні або частішає в сільській місцевості, де людина за кермом усе ще може насолоджуватися відчуттям свободи й комфорту. А в містах, особливо у центральних районах, чисельність автовласників і частота користування машиною зменшуються. Тим часом урбанізація набирає обертів: аналітичний центр при ОЕСР прогнозує, що до 2050 року 86% людності багатого світу житиме в міських районах, тоді як 2010-го частка міського населення заможних країн становила 77%.
В Америці відсоток жителів мегаполісів без автомобіля від середини 1990-х зріс: у містах із населенням понад 3 млн 13% людей не мають машин, тоді як для сільської місцевості відповідний показник становить лише 6%. У Лондоні кількість приватних автівок зменшується від 1990-го, причому стабільний рівень був помітний від 1995-го до 2005-го; від 1992 року зростає чисельність домогосподарств, де немає жодного автомобіля. В інших містах Британії частка безмашинних обійсть стає вагомішою від 2005-го. У багатьох містах Європи люди так само почали менше користуватися автомобілями.
Це явище має різні причини. Громадський транспорт переважно став швидшим і надійнішим, ніж колись, і в багатьох містах зросли обсяги пасажироперевезень. Частково це пояснюється збільшенням інвестицій, особливо у залізничний транспорт.
У країнах ОЕСР за останні 15 років вкладення в автомобільну й залізничну інфраструктуру становлять близько 1% ВВП, але частка залізниці в них зросла від 15% до 23%, що засвідчують дані Міжнародного транспортного форуму.
Останнім часом у Північній Америці й на півночі Європи поширюються приватні альтернативи власному автомобілю, зокрема автоклуби. За деякими оцінками, прокат однієї автівки може замінити 15 особистих машин. Zipcar – найбільша міжнародна схема спільного використання автомобілів (кар-пул) – налічує 700 тис. членів і понад 9 тис. одиниць техніки.
Чи не найголовніше те, що в сенсі міського життя автомобіль став жертвою власного успіху. 1994 року фізик Чезаре Маркетті заявив, що люди в середньому розраховують виділяти на дорогу до роботи близько години максимум. Десятиліттями автівки давали змогу вкладати в цей час більше кілометрів. Але з розростанням передмість і густішанням транспортних потоків міста переважно, зрештою, доходять до певного порога розповзання, коли шлях на роботу займатиме забагато часу, тож по досягненні певної межі міська забудова зупиняється. Схоже, що після цього чимало людей починає знову переселятися до центру. В Америці, де понад 50% населення мешкає в передмістях, людність у центральних районах збільшується швидшими темпами, ніж на околицях.
Коли використання автомобіля сягнуло свого піку, що це означає? Один із наслідків – автовиробникам, котрим і так непереливки, буде ще важче знайти нові ринки в багатому світі.
В Америці доступних машин і без того вже більше, ніж водіїв із посвідченнями. «У цих країнах ми розраховуємо швидше на заміну, ніж на зростання», – каже Ів ван дер Страатен із міжнародної організації автовиробників OICA.
Радикальніша відповідь від автовиробників може бути й такою: якщо покупцям уже не настільки цікаво їздити за кермом, то цього від них ніхто й не вимагатиме. Безпілотні автомобілі, керовані роботами, дадуть пасажирам змогу писати есемески, працювати, ба навіть спати. Такі машини надійдуть у продаж уже в наступному десятилітті й, можливо, потраплять «у тему». Вони, не виключено, виявляться безпечнішими й не створюватимуть проблем. Об’єднані в групи на основі розрахунків, зроблених комп’ютером, здатні будуть різко зменшити транспортні затори.
Дороги, які ми обираємо
Навіть якщо державі не «загрожує» нашестя роботів-таксі, їй, можливо, все одно доведеться переплановувати інфраструктуру через зміни в культурі водіння. Більшість моделей-прогнозів, якими користуються державні органи, ґрунтовано на принципі нескінченного зростання кількості автомобілів. Зокрема, міське планування вже півстоліття основну увагу звертає на автотранспорт.
Американці побудували 64 тис. км федеральних автошляхів, щоб зрушити країну з місця після Другої світової війни. Від 1980-го США прокладають понад 35 тис. км нового дорожного покриття щороку. Якби влада була впевнена, що використання автомобіля йде на спад, то більше уваги можна було б звертати на покращення умов життя й інфраструктури в районах, де густі транспортні потоки справді викликають проблеми, а не створювати умови для майбутнього зростання транспорту. Це вже відбувається в британській столиці, де за в’їзд до центральної частини потрібно платити, й дедалі більше місця відводять міським автобусам та велосипедам.
Через покращення альтернатив водінню муніципальна влада може спробувати закріпити переваги зменшення використання автівок. Машини займають більше місця на одну особу, ніж будь-який інший вид транспорту: одна смуга автомагістралі може пропустити 2,5 тис осіб за годину в автомобілях і 5 тис. – в автобусах, тоді як поїздом за годину встигли б перевезти всі 50 тис. (підрахунки Пітера Ньюмена й Роба Солтера з Університету Куртіна в Австралії).
Інші припущення також, можливо, потребують перегляду. Багаті держави залежать від податків із продажу пального; у країнах Євросоюзу збори на пальне для транспорту становлять 1,4% ВВП, а в деяких із них частка набагато більша. Через підвищення економічності й ефективності двигунів доходи бюджетів вже меншають. Вони можуть падати й надалі, якщо авто утрачатиме популярність.
Можливість досягнення "піку використовування автомобіля" найочевидніше проявляється в багатих країнах. Але великі міста третього світу здатні досягнути такої стадії раніше в ході розвитку. Так вважає Девід Метц з Університетського коледжу Лондона.
Країни з-поза ОЕСР нині мають вищі показники кількості авто на особу, ніж були в межах цієї організації за схожого рівня доходів. Це тому, що транспортна інфраструктура розвивається в них швидше, ніж свого часу в багатших державах, автівки дешевші в реальному вираженні, а урбанізація йде вищими темпами. Оскільки використання машин зростає так швидко (а містопланування відстає), мегаполіси в бідніших країнах можуть досягти «порога розповзання» раніше, ніж це відбулося в багатому світі, вважає Ньюмен.
Деякі міста в країнах, що розвиваються, вже планують зменшити використання автомобіля, особливо за рахунок розгортання свого внутрішнього рейкового транспорту. У Шанхаї метро (більшу частину якого почали будувати від 2000 року) щодня перевозить 8 млн пасажирів і покриває 80% території. Мережі свого рейкового транспорту проектують 18 міст в Індії та ще кілька на Близькому Сході.
Після 50 років автомобільної культури культура нарешті здатна змінити автомобіль. Фільм «Космополіс», що вийшов на екрани 2012-го, – про молодого самовпевненого бізнесмена, який дуже цінує своє авто; але його розкішний лімузин, здається, більше стоїть на місці, ніж їздить. Він стримує й ізолює головного героя куди сильніше, ніж допомагає йому. «Я хочу більшого», – протестує той упродовж нескінченної поїздки через Манхеттен. У всьому світі колишні й майбутні автовласники дедалі більше схильні з ним погоджуватися.
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com
Джерело: tyzhden.ua
Знайдено зв'язок між здоров'ям дерев і людини
Наука отримує все більше свідчень того, що природне оточення може цілюще впливати на людське здоров'я. Екологічне лихо, зникнення 100 млн дерев на сході і середньому заході Сполучених Штатів, незважаючи на всю жахливість ситуації, хоч у чомусь виявилося корисним, дозволивши вченим зрозуміти, як серйозні зміни в навколишньому середовищі діють на наше самопочуття.
Джеффрі Донован і його колеги зі Служби охорони лісів США проаналізували дані, зібрані за 18 років в 1296 округах 15 штатів. З'ясувалося, що смертність американців з районів, заражених смарагдовим жуком-пильщиком (Podosesia fraxini), від серцево-судинних захворювань вище на 15 тис. випадків і на 6 тис. - від інфекцій нижніх дихальних шляхів. Зрозуміло, порівняння велося з населенням не уражених шкідником територій.
Дослідники аналізували демографічні відомості, інформацію по людський смертності та по стану здоров'я лісів у період з 1990 по 2007 рік. Дані приходили з тих округів, де в 2010 році був зареєстрований хоча б один підтверджений випадок зараження дерев смарагдовим жуком-пильщиком Вперше Podosesia fraxini був виявлений поблизу Детройта (штат Мічіган) в 2002-му. Жук вражає всі 22 різновиди північноамериканського ясена зводячи в могилу майже всі заражені дерева.
Висновки фахівців залишилися незмінними навіть після того, як до уваги були взяті соціально-демографічні відмінності, такі як дохід, расова приналежність і освіта. Втім, автори відзначають: хоча результати наочно демонструють наявність зв'язку між зникненням дерев і рівнем людської смертності від захворювань серця, судин і нижніх дихальних шляхів, вони не є доказом причинно-наслідкової залежності. Тобто, як зазвичай, одного дослідження мало. Навіть у такому очевидному випадку.
Результати роботи будуть опубліковані у виданні American Journal of Preventive Medicine.
Джерело: energy-fresh.ru
Маріуполю можуть присвоїти статус зони надзвичайного екологічного становища
За словами Міністра екології та природних ресурсів Олега Проскурякова, він припускає присвоєння Маріуполю статусу зони надзвичайного екологічного становища.
"Я знаю, що екологічна ситуація дійсно надзвичайна... Я думаю, що ми найближчим часом з міською владою, з керівниками підприємств розробимо програму по виходу з цієї ситуації. Якщо для вирішення цього завдання потрібен буде особливий статус цієї території, щоб мати якісь преференції, пільги і все інше, тоді ми будемо приймати це рішення", – сказав міністр.
Він також наголосив, що за дорученням прем'єр-міністра Миколи Азарова буде особисто курувати вирішення екологічних проблем міста.
Джерело: 24tv.ua
Сім китайських міст у десятці найбрудніших у світі
Серед 500 великих міст Китаю стандартам якості повітря відповідають менш 1%. Про це свідчать дані, наведені в доповіді "Аналіз навколишнього середовища Китаю", підготовленого Азіатським банком розвитку (АБР) разом з Університетом Цинхуа (Пекін).
За словами представника АБР Хаміда Шаріфа, ситуація як і раніше погіршується, хоча в багатьох сферах щодо екології країна все-таки домоглася поліпшення. Він додав, що Китай, у порівнянні з іншими країнами, зіштовхується з більше серйозними екологічними проблемами.
Нагадаємо, у минулі вихідні рівень забруднення повітря в Пекіні й ще кількох великих містах досяг критичної позначки. Через густий смог місцева влади рекомендували жителям не залишати будинків.
Джерело: fakty.ictv.ua
Виступ голови Президії Всеукраїнської ради УкрТОП В.Я.Шевчука на засіданні Всеукраїнської ради Товариства
Шановні товариші!
Українське товариство охорони природи – унікальна організація. Унікальна не тільки тим, що єдина в нашій країні має 67-річну історію фактично жертовного служіння благородній справі охорони й відродження нашої найкрасивішої в світі природи. Унікальна своїми людьми – від юннатів до партизанів. Унікальна не тільки своїм багатогранним минулим, а й не менш різноманітним сьогоденням і, я впевнений – повнокровним майбутнім. Товариство – немов би цілісний, єдиний різнобарвний килим, зітканий добрими справами і людьми в усіх краях і регіонах нашої країни – від Сходу до Заходу, від Півдня до Півночі.
Природа – це храм життя!
Сьогодні ми зібралися напередодні Нового 2013-го року і Різдва Христового. Перед цими межовими подіями прийнято підводити підсумки, намічати плани на майбутнє. Я дуже уважно працював з вами, з вашими матеріалами і тепер хочу поінформувати вас про діяльність нашого Товариства після XXII з’їзду. Також хочу запропонувати на ваш розсуд нові ідеї розвитку Товариства з урахуванням нагальних вимог часу. Обговорити поточні проблеми діяльності і зміцнення нашої системи.
Шановні колеги!
У червні минулого року на XXII з’їзді ми ухвалили Програму діяльності і розвитку Українського товариства охорони природи на 2011-2015 роки. Практично у кожній обласній і міській організаціях на основі цієї програми були намічені конкретні заходи з урахуванням можливостей наших організацій, а також специфіки екологічної ситуації у різних краях, областях, містах і районах України.
Поряд із стратегічними завданнями і цілями, визначеними Програмою і Статутом, ми щорічно організовуємо нашу діяльність згідно з Екологічним календарем – унікальним інноваційним продуктом, якого немає більше ніде в світі. Це – наш внесок у глобальну екологію.
Сьогодні ви отримали для своїх організацій, наших колективних та індивідуальних членів Екологічний календар на 2013 рік, тематика якого присвячена геологічним ексклюзивам України. У календарі більше 50 міжнародних та всеукраїнських акцій, кожна з яких має свою місцеву специфіку.
Ми реально виконуємо одну з головних настанов ООН – мислити глобально, діяти локально!
1. Робота Президії та Всеукраїнської ради УкрТОП
У вас на руках є повна інформація про роботу Президії ВР УкрТОП у 2011-2012 роках, тому не буду детально на цьому зупинятися. Скажу лише, що Президія працювала чітко, змістовно, динамічно. Своєчасно розглядалися організаційні питання, змістовними були вивчення й обговорення найбільш гострих і актуальних проблем охорони природи та політики розвитку.
Президія успішно представляла Товариство на міжнародних заходах, у відносинах з органами державної влади України, нашими партнерами по громадянському еко-суспільству.
Великого значення Президія надає розвитку сучасних інформаційних технологій. Завдяки зусиллям наших молодих колег Олександра Панкова та Євгена Клименка успішно працює і користується увагою сайт Товариства ukrpryroda.org.ua. Також у Вікіпедії (електронній енциклопедії) наша організація представлена на 6 мовах світу. Рівненській і Волинській обласним організаціям передані сучасні комп’ютери, ведеться робота по створенню внутрішньої інформаційної мережі Українського товариства охорони природи.
Згідно клопотання Президії за заслуги перед Українським народом, багаторічну природоохоронну діяльність, високий професіоналізм Указом Президента України №708/2011 від 24 червня 2011 року члену Всеукраїнської ради УкрТОП, голові президії Чернівецької обласної ради Українського товариства охорони природи Королюку Василю Івановичу присвоєно почесне звання “Заслужений природоохоронець України”.
Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед Українським народом нагороджений ветеран Товариства, головний інженер Президії, голова Всеукраїнської секції охорони водних ресурсів та атмосферного повітря Українського товариства охорони природи Лаврентьєв Георгій Андрійович.
Цінним подарунком Верховної Ради України нагороджено заступника Голови Президії ВР УкрТОП, голову Київської обласної ради Товариства Мазуркевича Олександра Олександровича.
Президією ВР УкрТОП підготовлено і видано Екологічний календар на 2013 рік «Геологічні ексклюзиви України».
2. Найважливіші результати діяльності системи Товариства
Коротко розповім про найбільш характерні і, водночас, оригінальні звершення і заходи, проведені Кримською республіканською, обласними, Київською та Севастопольською міськими організаціями Українського товариства охорони природи.
Кримська республіканська організація УкрТОП (голова – академік Головін Віктор Петрович) працює на високому науковому і міжнародному рівні. Провідними фахівцями організації створені нові сорти рослин, збережено і розширено їх генетичні банки для майбутнього, проводяться наукові дослідження, практичні природоохоронні заходи, конгреси, конференції.
Ведеться унікальна робота по закладці еколого-генетичних садів. Впроваджуються у практику оздоровлення людей результати досліджень цілющих властивостей рослин Криму. Навколо ідей та цінностей організації об’єднуються провідні вчені і практики як з України, так і з-за кордону.
У Кримської організації УкрТОП декілька років тому відібрали приміщення і землю у парку міста Сімферополя. На частині території, яка була відведена для нашої організації, тепер ведеться будівництво. Як варіант виходу із даної ситуації, ми звертаємося з проханням до Ради Міністрів АРК повернути Кримській організації частину території розміром 0,22 га, яка була відведена для зруйнованого нині Будинку природи. На цій території Українське товариство охорони природи, разом із залученими інвесторами, готове збудувати новий Будинок природи Кримської республіканської організації, врешті решт – для населення Криму.
Вінницька обласна організація УкрТОП (голова – Литвиненко Анатолій Юрійович) упродовж багатьох років на високому рівні розробляє і здійснює організаційно-масові, пропагандистські і практичні природоохоронні заходи із залученням членів Товариства та широкої природоохоронної громадськості Вінниччини.
Зокрема, президією обласної ради УкрТОП, районними радами була проведена відповідна робота в первинних осередках, серед колективних членів та трудових колективів підприємств, установ, відомств, навчальних та інших закладів області по роз’ясненню мети і завдань усіх важливих акцій з Екологічного календаря та залучення до їх проведення широких верств населення області.
Так, протягом 14-16 вересня 2012 року в екологічній акції «Чиста Україна – чиста Земля» брало участь понад 156,4 тисячі жителів області. Спільними зусиллями учасників цієї акції було проведено 36 екологічних суботників, під час яких було виконано значний обсяг природоохоронних заходів по оздоровленню довкілля. Прибрано від сміття й брухту 712 виробничих територій на площі 337,9 га та ліквідовано 469 стихійних звалищ сміття. Проведено копітку роботу по очищенню від сміття приміських лісів та зон масового відпочинку, заповідних територій, берегів річок і водойм, а також узбіч доріг, селищних вулиць, автобусних зупинок, пам’ятників загиблих воїнів. Плани і заходи висвітлювались у засобах масової інформації, у тому числі власній газеті обласної ради.
Особливо активно, організовано й наполегливо було проведено акції в осередках Гайсинської, Жмеринської, Козятинської, Липовецької, Могилів-Подільської, Оратівської, Тростянецької, Тульчинської, Шаргородської, Ямпільської районних організацій УкрТОП та в осередках міста Вінниці.
Після XXII з’їзду активніше почала працювати Волинська обласна організація УкрТОП. Новий голова – Комаров Віктор Васильович – більшу увагу почав приділяти організаційній роботі, проведенню природоохоронних акцій відповідно до Екологічного календаря. Через місяць після з’їзду було схвалено програму місцевих природоохоронних заходів з опорою як на актив організації, так і на громадськість Волині.
14-16 вересня 2012 року у Волинській області силами громадськості було організовано та проведено акцію «Чиста Україна – чиста Земля». Понад 45 тисяч учасників акції (школярі, вчителі, працівники підприємств, організацій, держлісгоспів) з районів та міст Волині впорядкували подвір’я шкіл, житлових будинків, сквери, парки,вулиці населених пунктів, очистили від сміття береги річок, озер, ставків, ліквідували стихійні сміттєзвалища. Слід відзначити, що в заходах взяли участь жителі всіх районів області. Акція висвітлювалась засобами масової інформації.
Волинська організація має великий досвід роботи щодо зменшення антропогенного навантаження на атмосферне повітря міст пересувними джерелами (автотранспортом) в рамках операції «Чисте повітря». Цікавим є досвід проведення обласного екологічного форуму «Дотик природи» разом з Еколого-натуралістичним центром учнівської молоді.
Змістовно, у тісному контакті з Президією, іншими організаціями та місцевими органами влади працює Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи (голова – Ломакін П. І.). Павло Іванович у своєму виступі детальніше розповість про різноманітну діяльність Дніпропетровської організації у 2012 році, планах на майбутнє. Я ж хочу особливо відзначити проведення у вересні в Дніпропетровську X міжнародної конференції „Вода: проблеми і рішення”, яка дала відповіді на складні різноманітні питання однієї з найбільш актуальних проблем для нашої країни, у тому числі басейну ріки Дніпро. Матеріали конференції видано окремою книгою, яка стане у нагоді як науковцям і освітянам, так і фахівцям різних галузей національного господарства.
Донецьку область в системі Українського товариства охорони природи представляють два потужних колективних члени Товариства – «Артемгеологія», яка сприяє вирішенню складного комплексу інженерно-геологічних та індустріально-екологічних проблем регіону, та Донецька обласна організація «Спадщина Донбасу», що працює на базі Національного природного парку «Меотида» і сприяє вирішенню проблем охорони природи та збереження біорізноманіття. Сьогодні ми вручаємо цій організації посвідчення колективного члена (на фото).
Житомирська обласна організація УкрТОП (голова – Рибинський Ігор Євгенович), керуючись Програмою діяльності і розвитку Українського товариства охорони природи, затвердженою на XXII з’їзді, досягла позитивних зрушень.
Обласна організація разом з навчальними закладами, підприємствами та організаціями постійно проводить заходи по збереженню і відтворенню сприятливого для життя навколишнього природного середовища, здійсненню просвітницької діяльності і вихованню дбайливого відношення громадян до природи.
5-7 березня 2012 року в Житомирському державному технічному університеті за підтримки органів міської влади пройшла Всеукраїнська наукова конференція студентів, магістрів та аспірантів «Сучасні проблеми екології та геотехнології».
З успіхом пройшла XI наукова конференція при Житомирському агротехнічному коледжі, де успішно працює університет «Природа». Щорічно у Житомирському агроекологічному університеті проводиться «День еколога». Постійно співпрацюють з обласною організацією УкрТОП провідні вчені країни.
Особливої уваги заслуговує досвід співпраці з гімназією «Ор Авнер». Спільно видано красивий змістовний буклет «Збережемо довкілля». Учні гімназії є активними учасниками багатьох екологічних акцій.
Житомирський екологічний ліцей № 24 з метою відзначення Дня довкілля у 2012 році провів XIV обласний екологічний фестиваль дітей і педагогів «Голос Землі», мета якого – загострити увагу громадськості до екологічних проблем Житомирщини, обмінятись досвідом природоохоронної діяльності, налагодити практичну роботу з охорони довкілля, пропагувати екологічні знання, екологічну і фізичну культуру, здоровий спосіб життя. В рамках фестивалю учні 10 класів взяли участь у трудовій акції «Посади дерево». Учні 8 та 9 класів провели традиційну акцію «Зроби світ чистішим».
Проведено експедицію «Екологічні стежки Житомирщини», мета якої – ознайомлення з рослинними світом Полісся, поглиблення теоретичних знань, розширення уявлень про практичне застосування рослин, визначення лікарських властивостей рослин, прищеплення любові до природи рідного краю. Результати експедиції було представлено на фестивалі «Голос Землі».
Навчальні заклади Житомира, усі без винятку, за підтримки обласної організації УкрТОП брали активну участь у всіх природоохоронних акціях. Перед проведенням акцій розповсюджуються Звернення голови обласної організації І.Є.Рибинського, видаються статті в пресі.
У 2012 році проводилась робота по залученню до Товариства нових індивідуальних та колективних членів, по підтримці і розвитку діяльності громадських університетів «Природа», по створенню наукових секцій. З вересня розпочалася робота по перереєстрації членів Товариства в первинних організаціях, районних і міських радах Житомирської обласної організації Українського товариства охорони природи.
Цікаво, різноманітно та організовано працює Закарпатська обласна організація УкрТОП (голова – Батман Т.О.). Тиберій Омелянович у своєму виступі розповість про різні напрямки своєї змістовної діяльності. Я ж хочу відмітити, що Закарпатська обласна організація чітко працює і в організаційному, і безпосередньо у природоохоронному плані. Проводяться масові акції відповідно до Екологічного календаря. Вагомим компонентом природоохоронної роботи є екологічна просвіта, освіта й виховання, залучення студентської молоді до організації й участі в екологічних акціях, вивчення, дослідження й примноження природних багатств краю. Організація постійно присутня у ЗМІ, зокрема на телебаченні, де протягом року було більше 10 телепередач. Активно відбувається співпраця з природно-заповідними установами національного і міжнародного значення.
Запорізька обласна організація УкрТОП (голова – Бройде Ігор Леонідович) має значний потенціал і велике поле для плідної роботи. У подальшому нам слід більше уваги приділити залученню до природоохоронної роботи Товариства промислових гігантів, активніше сприяти охороні природи і природних багатств області, включаючи складні екологічні проблеми Молочного лиману, що має важливе значення для усього Азовського моря.
Івано-Франківська обласна організація УкрТОП працює на базі Інституту гірського лісівництва (голова – Парпан Василь Іванович). Основні зусилля вчених зосереджуються на збереженні і сталому розвитку Карпат.
Київська обласна організація УкрТОП (голова – Мазуркевич Олександр Олександрович) спрямовує зусилля на виконання основних статутних завдань, збереження й розвиток організаційної структури та залучення широкої громадськості до вирішення проблем охорони довкілля та досягнення основної мети своєї діяльності – збереження придатного для життя навколишнього природного середовища у межах території Київської області.
Дещо поліпшилась співпраця і координація діяльності між Київською обласною і Київською міською організаціями УкрТОП(голова – Щепець Микола Степанович), але вона усе ще потребує поглиблення, або більш тісного поєднання.
На жаль, взяла курс на самозникнення Кіровоградська обласна організація УкрТОП (голова – Литвин Юрій Олексійович). Нам необхідно вжити усіх заходів, щоб зберегти організацію і наше приміщення у Кіровограді. Ми запропонували укласти угоду про співпрацю між нашою організацією і обласною організацією Народної партії, яку також очолює Ю.О.Литвин і яка займає наші приміщення. Сподіваємось на цивілізоване вирішення цієї проблеми і відродження діяльності Кіровоградської організації Українського товариства охорони природи.
Традиційно дуже сильно працює Луганська обласна організація УкрТОП (голова – Черних Світлана Карпівна). Щоправда, і тут не обійшлося без проблем навколо Будинку природи. На наше звернення своєчасно і однозначно відреагувала Луганська обласна рада депутатів. Упродовж багатьох років наша організація тісно співпрацювала з територіальними підрозділами Мінприроди, однак їх реформування і передача на обласний бюджет негативно позначилися на цьому. Навряд чи виграє справа охорони природи від таких реформувань і скорочень. Зменшення державних зусиль має компенсуватися роботою еко-суспільства, однак для цього нам потрібна підтримка держави, місцевих органів влади і місцевого самоврядування. Необхідно також зменшувати забруднення довкілля промисловими підприємствами області.
Львівська обласна організація УкрТОП (голова – Гук Михайло Васильович) значну увагу приділяє роботі з розширення мережі районних організацій, збільшення колективного та індивідуального членства, пропаганді нашої діяльності на телебаченні, радіо та в інших засобах масової інформації, проведенню природоохоронних акцій відповідно до Екологічного календаря.
Так, відгукнувшись на звернення Президії УкрТОП, Львівська обласна рада підготувала звернення до громадян Львівщини із закликом здійснити природоохоронні акції, які дозволять містам і селам набрати привабливого вигляду. Звернення було розіслане більшості діючих підприємств, організацій, установ та прозвучало у 30 хвилинному виступі М.В.Гука по обласному радіо в радіожурналі «Природа і ми».
Апарат обласної ради у День довкілля навів порядок у парку ім. Івана Франка, де знаходиться Будинок природи – прибрано територію парку, висаджено нові дерева та квіти на клумбах, вивезено два автомобілі сміття.
Значна робота була проведена активістами Товариства навколо міського сміттєзвалища, де традиційно були висаджені сажанці дуба, вільхи та ясеня, які захищають навколишні села від вітрів та брудних потоків із сміттєзвалища. Загалом планується заліснити 123 га землі і створити таким чином потужну захисну лісосмугу. Спільну участь у цій благородній справі взяли працівники обласного управління екобезпеки та управління «Львівліс», студенти Львівського аграрного університету, колектив КП «Збиранка».
Хороша традиція утвердилась у Сихівському масиві Львова біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де чисельні громади активістів Товариства посадили клени та сосни у майбутньому парку на честь святішого отця Івана Павла II.
Цього року проведена потужна акція у Старосамбірському районі під назвою «Посади дуба в батьківську землю». В даній акції взяли участь громадяни Австрії, Канади, Німеччини та інших держав. Завдяки їхній спонсорській допомозі були придбані та висаджені на площі 3 га сажанці цінних порід дерев.
Природоохоронці області спільно з представниками лісового господарства продовжують експериментальне заліснення рекультивованих земель навколо колишнього рудника з видобутку сірки Яворівського ЛГХП «Сірка», де створено штучне озеро на площі 360 га та додатково засаджено 3 га земель. Робота з озеленення території майбутнього озера є пріоритетною у планах природоохоронців області. Найближчим часом має бути сформована сучасна зона відпочинку біля води, що є украй важливим для дефіцитної в плані водних ресурсів та екосистем Львівської області.
Миколаївська обласна організація УкрТОП (голова – Любарцев Сергій Васильович) уже традиційно упродовж багатьох років разом з 49 колективними членами, осередками 19 районних організацій провели помітну роботу з питань охорони земельних, водних, лісових ресурсів, тваринного та рослинного світу, заповідної справи, екологічної пропаганди через телебачення, радіо, друковані засоби масової інформації.
Проведено ряд акцій: «День довкілля», «Збережемо тваринний світ», «Зробимо Будинок природи найкращим в Україні», «Зелений паросток майбутнього» та ін. Весною 2012 року в селах, містах області організовано і проведено суботники по благоустрою території. У сквері «Пам’ять» біля обласного Будинку природи висаджені подаровані колективними членами Миколаївського держлісгоспу сажанці глоду, шипшини, терну та калини.
В районних організаціях облаштовані кімнати охорони природи за допомогою працівників Будинку природи, в якому працює університет «Природа». З великою вдячністю та інтересом відвідують слухачі факультет «Фітотерапія», який очолює його декан Забродський Микола Олександрович. Допомагає слухачам постійно діюча виставка в Будинку природи «Лікарські рослини Миколаївщини, їх охорона та раціональне використання», якою опікується почесний природоохоронець Любарцева Віра Сергіївна.
В еколекторії «Природа та діти», що також працює в Будинку природи, прочитано 28 лекцій та проведено практичних занять по дендрології, червонокнижних рослинах і тваринах. Лектори – члени секцій та президії К.В.Василюк, А.А.Гурко, В.І.Суліма, С.М.Ткаченко, В.С.Любарцева цікаво проводять зустрічі з учнями шкіл та інтернатів міста Миколаєва.
Практикуються публічні слухання з питань, що хвилюють населення міста та області. 14 травня 2012 року відбулися публічні слухання «Водні ресурси Миколаївщини», в серпні – «Глиноземний завод і екологія».
16 вересня 2011 року разом з управлінням водного господарства проведено нараду з питань охорони водних ресурсів та їх раціонального використання на зрошенні. Прозвучала турбота про знищення площ зрошення шляхом пограбування трубопроводів та здачі їх на металолом. Залишена напризволяще зрошувальна система України найбільша в Європі, на будівництво якої витрачені величезні державні кошти та трудові ресурси і яка, по суті, вирішувала проблему забезпечення населення овочами, зерном, а після розвалу колгоспів і радгоспів роками грабувалася та знищувалася. На Миколаївщині із 193 тис. га зрошення залишилось в дії 20 тис. га.
Перевірки громадськими інспекторами на чолі з головним громадським інспектором Любарцевим С.В. виявили ряд порушень природоохоронного законодавства, зокрема, на заповідному об’єкті «Дубки», про що повідомлено керівництво області та правоохоронних структур.
Разом із громадською радою лісівників обласна організація розглянула питання «Про охорону тваринного світу». Виявлені факти грубого порушення природоохоронного законодавства у мисливських угіддях головним орендарем угідь – Миколаївським обласним товариством мисливців та рибалок. Кількість косуль зменшилась на 90 %, у 6 районах із 19 вона зовсім зникла; диких кабанів – на 82 %, у 9 районах кабан відсутній; заєць-русак знищений на 69 %, куропатка – на 62, фазан – на 78 %. Про ці факти члени президії А.Гурко, В.Суліма, М.Столітній у статті «Косули хотят жить» ознайомили громадськість.
З метою збереження тваринного світу в зимовий період С.В.Любарцев звернувся до населення області із статтею «Бьют тривогу и просят помощи», опублікованою в газеті «Вестник Прибужья», з проханням допомогти диким тваринам пережити зиму.
Третій рік поспіль обласна організація проводить заходи по збору та утилізації опалого листя з дерев зелених насаджень весною. Перенесення цього заходу з осені на весну дозволяє зберігати зелені насадження від знищення, оскільки опале листя захищає кореневу систему дерев від ушкодження зимовими морозами, перепріле листя перетворюється в органічні добрива та підживлює дерева. Цей досвід заслуговує на поширення по всій Україні.
На жаль, у зв’язку із знищенням малого бізнесу Будинок природи покинули орендарі, що створило нестерпні фінансові умови. Звернення по кілька разів до крупних бізнесменів, серед яких і мільярдери, не дають результатів. Необхідно зробити все можливе, щоб не загубити Будинок природи, його багаторічний досвід для потреб держави і всього українського суспільства.
Одеська обласна організація УкрТОП (голова – Долинський Слава Кирилович) сприяє вирішенню не тільки екологічних проблем області, а й протидіє забрудненню Чорного моря. Саме за нашими професійними зверненнями неодноразово вживалися заходи щодо недопущення масштабного забруднення акваторії з берегових і морських джерел. Надається підтримка розвитку природно-заповідного фонду області. Велику роботу проводить Одеський державний екологічний університет, який є нашим колективним членом.
На високому організаційному, методичному та практичному рівні продовжує працювати Рівненська обласна організація Українського товариства охорони природи (почесний голова – Сацюк Іван Леонтійович, голова – Гуйдаш Михайло Миколайович). У серпні 2011 року президією обласної ради було затверджено заходи по виконанню рішень XXII з’їзду, особливу увагу приділено мобілізації наявних резервів для посилення впливу громадськості на покращення екологічної ситуації в області.
Серед основних заходів – виконання Програми діяльності і розвитку УкрТОП на місцевому рівні; широке висвітлення в засобах масової інформації області історичної значимості, важливості національного державотворення і життя народу; удосконалення діяльності всіх організаційних структур обласної організації; збільшення рядів колективного та індивідуального членства Товариства; навчання природоохоронного активу області; вивчення й поширення кращого досвіду природоохоронної роботи та ін.
Намічені плани успішно здійснюються. Так, акція «Чиста Україна – чиста Земля» у 2012 році проходила з метою об’єднання всіх політичних і громадських організацій для покращення місцевого і глобального довкілля. Значна увага приділялась захисту землі, води, лісів, природного середовища, проведенню просвітницьких заходів, вихованню відповідальності кожного за долю нашої планети, свого рідного краю. Під час проведення акції взяли участь біля 70 тисяч чоловік, зокрема, учнівська і студентська молодь та пенсіонери області. Організовано акція проходила в містах Рівне, Кузнєцовськ, Дубно та Млинівському, Костопільському, Березнівському, Сарненському,Рокитнівському та інших районах області. Вона об’єднує всіх громадян на подолання негативних проявів у стосунках людини з природою.
Дуже цікавим і змістовним стало проведення виїзного семінару природоохоронного активу Рівненської обласної організації УкрТОП по вивченню досвіду заповідної природоохоронної роботи Львівськоїта Закарпатської областей 13-15 липня 2012 року. Делегація Рівненщини відвідала Національні природні парки «Сколівські бескиди» та «Синевір». Особливе враження справив Центр реабілітації бурих ведмедів на базі Національного природного парку «Синевір», де можна подивитися на диких звірів, які колись потерпали від людського панування.
Зворушливі історії шести косолапих – молодої світло-палевої ведмедиці з Харкова, яку прозвали Губочка, бурого Потапа, десятирічного Бені з Козятина, ведмедиці Ірини з Хмельниччини, ведмедиці Рози та найбільшого за розмірами Дюрія із Ясіня, який тепер важить понад 300 кг, пробудили у мене спогад про те, що я колись обіцяв, як очерствію душею, напишу книгу про історії бездомних тварин, які дали уроки людяності людям. Але, ще не можу…
Спостерігаючи за купанням звірів у водоймі чи їх захоплюючими іграми тішаться і дорослі, і діти. Це – приклад відродження гуманних відносин між людьми і дикими тваринами, від яких обом стає тепліше, краще, та ще й майбутні покоління отримують неоціненний урок доброти на усе своє відтепер чистіше життя.
Впевнено, професійно, різноманітно працює Сумська обласна організація УкрТОП (голова – Телєгіна Алевтина Сергіївна). Чітко працюють районні організації, під громадським контролем перебувають практично усі промислові підприємства. Постійними є зв’язки з науковими установами і державними університетами, школами. Змістовною, різноплановою і корисною є робота громадського університету «Природа» при нашій обласній організації.
Період зміни поколінь переживає Харківська обласна організація УкрТОП. Олександр Сергійович Шумейко – багаторічний голова організації робить усе можливе, щоб передати свій досвід природоохоронної роботи, зберегти високий рівень діяльності нашої корінної організації. Сьогодні я маю нагоду представити вам нового голову організації – Марінкіна Дмитра Михайловича і побажати йому успіхів в роботі, а ми будемо підтримувати усією системою. Олександр Сергійович залишається почесним головою і ми бажаємо йому доброго здоров’я, нових сил і успіхів на життєвій та природоохоронній ниві, які у нього давно поєднуються.
Солідно працює Херсонська обласна організація УкрТОП (голова – Бичков В’ячеслав Васильович). Основні зусилля спрямовуються на розвиток природно-заповідного фонду не тільки області, а й у міжнародному плані, охорону тваринного світу, екологізацію сільськогосподарського виробництва, боротьбу з підтопленням значних територій, вирішення проблем утилізації відходів. Володіючи колосальним досвідом, організація тісно співпрацює з органами державної і місцевої влади, органами місцевого самоврядування.
Активною є громадська і професійна діяльність голови Хмельницької обласної організації УкрТОП Резнікова Юрія Олексійовича. Це стосується і таких крупних проблем, як вивчення екологічних проблем у разі будівництва нових енергоблоків на ХАЕС, і захисту екологічних прав громадян, і співпраці з місцевими органами влади тощо. Очевидно, слід налагодити більш тісну роботу разом з Хмельницькою міською організацією.
Надзвичайно багатою та різноманітною є інформація про роботу Черкаської обласної організації УкрТОП (голова – Роджа Олександр Олександрович). Черкаська організація, працюючи в умовах вкрай важкого фінансового забезпечення її діяльності, домагається виконання рішень XXII з’їзду Українського товариства охорони природи.
- здійснення просвітницької діяльності серед населення з метою виховання екологічної свідомості (круглі столи, семінари, науково-практичні конференції, діалоги, методоб’єднання, екскурсії, бесіди та лекції, презентації, наочна агітація);
- проведення практичних природоохоронних заходів (посадка дерев, кущів, квітів, розчистка джерел, конкурси, виставки);
- поглиблення рівня екологічних знань (діяльність громадського університету “Природа”, проведення відеолекторіїв, днів інформації, формування екологічної культури у дітей дошкільного віку та учнів початкових класів на прикладі “Екохвилинок”, творчі зустрічі);
- проведення всеукраїнських та обласних екологічних акцій (“Наша допомога птахам”, “Не спалюйте листя”, “Весняна толока озеленення та благоустрою”, “Прибери Планету!”, “Нове життя джерел”, заходи по розчистці, прокладці та маркуванню декількох маршрутів Дахнівської природно-пізнавальної стежини, “Цікаве дозвілля – чисте довкілля”, “Замість ялинки – зимовий букет”, “Щоб земля була у квітах – бережіть природу, діти!”, “Земля – наш рідний дім”, “Посади деревце, кущик, квіточку”, “Весна прийшла”, “Алея троянд”, “Живі паркани” (висаджування кущів самшиту), “Квітучі поляни”, “Не паліть трави – збережіть довкілля!”, “Амброзія – небезпечна рослина”, “Відходи – це сировина”;
- реалізація розроблених товариством екологічних програм та проектів;
- видавнича діяльність;
- виявлення природних територій, перспективних для заповідання та збереження біологічного і ландшафтного різноманіття;
- створення союзу природоохоронних організацій Черкаської області при обласному Будинку природи.
В області щорічно проводиться двомісячник природоохоронних заходів, який включає в себе акції “Зелена толока”, “Посади дерево біля рідної школи”, операції “Первоцвіти”, “Жива вода”, свята зустрічі птахів, Дня довкілля, Дня Землі, тижні екології, конкурси, виставки, суботники по прибиранню територій, розчистка джерел, рейди по боротьбі з браконьєрством під час нересту риби, виготовлення та розвішування шпаківень та синичників.
З метою привернення уваги влади до необхідності присвоєння Холодному Яру статусу Національного природного парку громадськістю організовано велопробіг Черкаси – Холодний Яр, що проходив з 29 квітня по 2 травня 2012 року. Ми підтримуємо цю ідею і звернемося з відповідним поданням до спеціально уповноважених органів виконавчої влади.
Активісти Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, студенти Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького разом з працівниками Національного історико-культурного природного заповідника “Чигирин” проводять значну роботу по охороні та збереженню природних цінностей урочища “Холодний Яр” і зокрема 1000-літнього дуба Максима Залізняка, який за підсумками Всеукраїнського конкурсу одержав звання “Національне дерево України”.
Чітко, організовано й відповідально працює Чернігівська обласна організація УкрТОП (голова – Осипець Володимир Миколайович) Українського товариства охорони природи.
Організація бере широку участь у природоохоронних заходах і масових акціях згідно з Екологічним календарем. Проводяться заходи, направлені на просвітницьку діяльність та виховання екологічної свідомості людей – видаються брошюри, буклети, плакати, активісти Товариства виступають з лекціями, а також по радіо, на телебаченні. Крім того, створено 14 екологічних стежок, які функціонують за підтримки підприємств, управлінь та громадськості, метою яких є екологічне виховання населення області.
При обласній організації функціонують 5 громадських університетів “Природа”. Керівництво організації пропонує УкрТОП щорічно розробляти тематику проведення лекцій, яку надсилати до усіх обласних організацій.
Разом з місцевими органами влади, екологічними службами проведено обстеження 22 районів області та м. Чернігова. Однією з важливих проблем для населення області і розвитку економіки є охорона, збереження, відродження об’єктів водного фонду, запобігання (попередження) та усунення наслідків шкідливої дії вод, що гарантуватиме екологічну безпеку життєдіяльності населення, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного і санітарного стану.
На території області налічується 84 комплекси очисних споруд, штучної та природно-біологічної очистки з подальшим скидом очисних стічних вод у водойми. Найбільшими забруднювачами водойм залишаються підприємства комунального господарства та переробної промисловості. Постійне перевищення гранично-допустимих скидів (ГДС) з року в рік спостерігається в рамках 14-15 підприємств.
Проблемою залишається покращення режиму господарювання у прибережних смугах річок і водойм. Виявлені місця самовільної забудови, розорювання прибережних смуг, утворення сміттєзвалищ.
Тверді побутові відходи, що утворюються в області, складуються на 26 полігонах та 763 звалищах загальною площею 630 га. Тільки сміттєзвалище м. Ніжин знаходиться у задовільному стані, решта потребують покращення. Питання поліпшення екологічної ситуації в області потребують виділення коштів для фінансування вищезгаданих об’єктів. У нинішній ситуації це, безумовно, так, однак слід запроваджувати такий еколого-економічний механізм, за якого кошти на знешкодження й утилізацію відходів чи інших забруднень накопичувалися б у процесі відповідної господарської діяльності.
Натхненно й змістовно працює Чернівецька обласна організація УкрТОП (голова – Королюк Василь Іванович) Українського товариства охорони природи, «а вірніше – нашого громадського Міністерства охорони довкілля (екологічної безпеки)», як вважають чернівчани.
Організація показує приклад співпраці між громадськістю і владою на екологічній ниві. Всі екологічні заходи проводяться за підтримки обласної державної адміністрації у тісному контакті з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, державною екологічною інспекцією, обласним управлінням лісового господарства, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями і політичними партіями, навчальними закладами. Так були проведені День довкілля взяли участь 15 тис. членів Товариства), «Чиста Україна – чиста Земля» (34 тис. учасників) та ін. акції відповідно до Екологічного календаря.
Чернівецька організація спільно з державними органами, громадськими екологічними об’єднаннями здійснювала і здійснює ряд заходів відповідно до рішень XXII з’їзду УкрТОП, спрямованих на попередження екологічних правопорушень, підвищення свідомості краян, оптимізації громадського екологічного контролю, розвитку, беззаперечно, любові до рідного краю, до матінки-природи, зміцненню сил і єдності громадянського еко-суспільства.
Активно діє Севастопольська міська організація УкрТОП (голова – Шестак Валентин Володимирович), яка, поряд з боротьбою за екологічну чистоту міста, його озеленення, плідно співпрацює із спорідненими громадськими організаціями (садівниками, бджолярами) та науковими установами, зокрема, Інститутом біології південних морів Національної академії наук України, сприяє охороні Чорного моря від забруднення, збереженню природної, культурної та історичної спадщини не тільки цього легендарного й унікального в природному плані міста, а й усієї нашої держави. Севастопольська організація потребує нашої постійної допомоги щодо збереження й утримання Будинку природи. Ми звертаємось до Севастопольської міської ради та державної адміністрації з проханням виконати своє ж рішення і передати цей будинок нашій природоохоронній організації. Ми сподіваємось на державну підтримку роботи Севастопольської міської організації Українського товариства охорони природи і докладаємо для цього зусиль. Це важливо і для нас, і для України.
Шановні колеги!
Як ви знаєте, при Президії Всеукраїнської ради Товариства працює 16 Всеукраїнських секцій, до яких входять провідні вчені та фахові експерти країни. Секції розглядають найбільш важливі й гострі екологічні проблеми, пропонують шляхи їх вирішення. Це, зокрема, стосується екологічної політики й освіти, охорони усіх видів природних ресурсів, екологізації економіки та інших проблем.
Найбільш активно й плідно упродовж багатьох років працюють Секція охорони надр та екологічної геології ім. Олекси Щириці (голова секції – доктор технічних наук, професор Демчишин Михайло Гордійович), Секція охорони рослинного світу (голова – кандидат біологічних наук Новосад Валерій Васильович), Секція правових основ природокористування (голова – академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Малишева Наталія Рафаелівна), Молодіжна (юннатська) секція (голова – Радченко Тамара Дмитрівна), Секція охорони водних ресурсів та атмосферного повітря (голова – Лаврентьєв Георгій Андрійович), Секція природно-заповідного фонду (голова – доктор біологічних наук, професор Мельник Віктор Іванович), Секція екологічної політики і освіти (голова – доктор геолого-мінералогічних наук, професор Білявський Георгій Олексійович), Секція охорони тваринного світу та мисливського господарства (голова – Дода Володимир Матвійович), Секція охорони земельних ресурсів (голова – кандидат економічних наук Ковалів Олександер Іванович), Секція з питань зміни клімату (голова – Кубланов Семен Хемович), Секція екологічного аудиту та екологізації виробництва (голова – Навроцький Василь Миколайович) та інші.
З метою об’єднання провідних вчених і фахівців, що працюють у різних галузях і сферах, у тому числі в Секціях Українського товариства охорони природи, задля розвитку інтелектуального потенціалу суспільства, ефективного його використання та спрямування для забезпечення сталого розвитку, підвищення якості життя в Україні ми утворили Академію ноосфери. Академія є науково-дослідницькою, експертно-аналітичною, консалтинговою, професійно-освітньою з підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, а також науково-технічною організацією, яка працює у тісному взаємозв’язку з Товариством.
3. Дальший розвиток системи Товариства
Шановні колеги!
Як бачимо, змістовна наповненість діяльності системи Українського товариства охорони природи є надзвичайно великою – від конкретних природоохоронних акцій у дворах, дитячих садках, школах, університетах, в областях, містах і селах, до виховання високої загальносуспільної свідомості.
Наші ідеали – чисті й зрозумілі кожному, їх поділяють усі люди. Можна сказати, що ми з вами – це народ України, ми – природа України, ми – сама Україна з її тисячолітньою об’єднувальною традицією поваги Українського народу до Природи, віри у краще майбутнє і повсякденної праці на своїй Богом даній землі.
Ми могли б робити ще більше, якби мали більше ресурсів, відчували державну підтримку. Українське товариство охорони природи є суспільно корисною організацією, а такі організації в Європейському Союзі мають дуже вагому підтримку у вигляді як прямого фінансування, так і надання різного роду пільг і преференцій на законодавчому рівні.
Звичайно, треба продовжувати співпрацювати з Парламентом і Урядом задля проведення національної екологічної політики європейського рівня.
Необхідно також домогтися державної підтримки діяльності Українського товариства охорони природи, як єдиної організації, що була створена рішенням Ради Міністрів УРСР за підписом М.С.Хрущова, а також інших громадських екологічних організацій.
Формування громадянського еко-суспільства вигідно і державі, і людям. Це – об’єднувальна ідея на благо усім.
Поряд з цим, будемо розвивати ті напрямки нашої роботи, які важливі не тільки для природи й суспільства, а мають конкретного платоспроможного споживача.
Наше завдання – пропонувати, поряд з традиційними, нові продукти нашої діяльності, що користуються попитом, тобто продукти, які можна продати.
Тільки такий підхід у сучасних умовах буде робити нас фінансово самодостатньою організацією.
Тільки так ми зможемо створювати нові робочі місця, залучати молодь, розширювати ряди індивідуального та колективного членства.
Згідно з нашим Статутом, основними завданнями Товариства є:
а) участь у здійсненні практичних природоохоронних заходів та їх фінансова підтримка;
б) участь у виробленні екологічної політики України, удосконаленні природоохоронного законодавства і практики його реалізації,
в) сприяння здійсненню просвітньої діяльності серед населення з метою виховання суспільної екологічної свідомості,
г) сприяння попередженню екологічних правопорушень, захисту екологічних прав громадян, здійснення громадського незалежного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Як бачимо, усі наші завдання є суспільно корисними і повинні були б підтримуватися державою. Але такої підтримки поки що, на жаль, немає.
Ми будемо продовжувати домагатися надання Українському товариству охорони природу статусу національного товариства, інших форм підтримки з боку держави, а значить – суспільства. Це було б чесно, вигідно і справедливо.
У той же час нам, Товариству, треба більш динамічно адаптуватися до нових реалій життя, до умов ринкової економіки. Це складне, динамічне, багатопланове завдання. Для його розгляду і вирішення нам треба зібрати з’їзд, порадитись усім товариством, внести зміни й доповнення до Статуту. І тому ми пропонуємо скликати наступний з’їзд Українського товариства охорони природи у I півріччі 2013 року.
Шановні товариші!
Я хочу завершити свій виступ словами першої заповіді еколога, яка звучить так: «Природа – це Храм Життя».
У XXI столітті необхідно змінити застаріле, шкідливе гасло з XIX століття, яким керувалися держави упродовж усього XX століття: «Не варто чекати милості від природи, взяти її – ось наше завдання». До якої деградації це призвело – добре видно. Ніхто не хоче такого продовження і таких наслідків для себе і для майбутніх поколінь. Маємо з усією очевидністю зрозуміти, що Природа – це Храм Життя, а не бездонна комора.
Гаслом XXI століття для усіх країн, народів, усіх людей Землі має стати: «Не варто забирати милості у Природи, бути милостивим до Неї – ось наше завдання і святий обов’язок».
Щиро вітаю усе наше Товариство з Різдвом Христовим і Новим роком! Бажаю міцного здоров’я, добра, благополуччя і гармонії!
14 грудня 2012 року