Але після багатьох років успішної роботи прийшли до того, що вже нічого спалювати! Те, що спочатку здавалося ідеальною ситуацією - місто практично без відходів, та половина тепла отримана від спалювання сміття - сьогодні втрачає своє "екологічне" обличчя.
Українське товариство охорони природи
Головна мета діяльності Українського товариства охорони природи – сприяння формуванню громадянського еко-суспільства.
Про зустріч Укрприроди з делегацією ЄС
Укрприрода прийняло участь у зустрічі громадських екологічних організацій України з повноважними представниками Представництва ЄС в Україні та Генеральних директоратів Європейської комісії з довкілля, клімату, сусідства та Європейської служби зовнішніх справ.
Про внесок України до нової глобальної кліматичної угоди
Очікуваний національно-визначений внесок України до нової глобальної кліматичної угоди визначено на рівні 60% – думки експертів розходяться.
Осло: бракує сміття
У столиці Норвегії Осло існує цікава проблема з відходами. Не те, щоб в місті не знали, що з ними робити, навпаки, не знають, що робити без них. Як і в інших скандинавських містах, тут успішно впроваджені технології когенераційні, які ефективно спалюють муніципальні відходи з одночасним виробництвом електроенергії та тепла.
Але після багатьох років успішної роботи прийшли до того, що вже нічого спалювати! Те, що спочатку здавалося ідеальною ситуацією - місто практично без відходів, та половина тепла отримана від спалювання сміття - сьогодні втрачає своє "екологічне" обличчя.
Але після багатьох років успішної роботи прийшли до того, що вже нічого спалювати! Те, що спочатку здавалося ідеальною ситуацією - місто практично без відходів, та половина тепла отримана від спалювання сміття - сьогодні втрачає своє "екологічне" обличчя.
Місцеві жителі дуже дбайливо ставляться до природи і ретельно розділяють відходи. Але цей захід виявився занадто успішним, та наразі столиця не має достатньої кількості відходів для спалювання в ненажерливих печах.
В Осло прийняли рішення імпортувати відходи. Сьогодні Швеція та Великобританія здійснюють в Осло поставки твердих відходів. Також планується імпорт відходів з США, що викликало негативну реакцію місцевих жителів.
Застосування когенераційних енергетичних установок для утилізації відходів є екологічно чистим проектом, але транспортування відходів на відстань у сотні й тисячі кілометрів, вже не має такого "зеленого" забарвлення.
Це розуміють і норвежці, як і те, що печі їх сміттєспалювальних заводів не повинні остигати. Тому вони закликають до "відкриття глобального ринку відходів", де б кожне європейське сміттєзвалище стало бажаним джерелом добре оплачуваного палива.
"Сьогодні сміття - дуже цінний товар", говорить Hege Rooth Olbergsveen, радник з питань утилізації відходів в Осло. Шведи сьогодні платять деяким прикордонним містам Норвегії, щоб мати можливість імпортувати їх муніципальні відходи.
Шведи, норвежці та фіни разом виробляють близько 150 мільйонів тонн побутових відходів на рік, а можуть утилізувати щорічно 700 мільйонів тонн. Крім того, найближчим часом в Швеції планують суттєво збільшити потужності своїх установок з утилізації відходів, що викликає у норвезьких фахівців не дуже приємні відчуття.
"Екологічна" поведінка населення північних країн призвела до конфлікту з енергетичними (фінансовими) інтересами. Таким чином, сміттєспалювальним заводам Скандинавії належить прийняття складних, неоднозначних рішень екологічних та економічних проблем.
Німецькі автовиробники лукавлять щодо витрат пального їхніми авто
Реальний обсяг споживання пального новими авто на чверть перевищує той, який вказують автовиробники, наголошується в одному міжнародному дослідженні. При цьому німецька автоіндустрія лукавить найбільше.
У середньому легковики викидають в атмосферу на 25 відсотків більше вуглекислого газу у порівнянні з тими цифрами, які на підставі власних тестів зазначають у рекламних проспектах виробники автівок. Такими є висновки оприлюдненого у понеділок, 27 травня, дослідження, проведеного Міжнародною радою з екологічно чистого транспорту (International Council on Clean Transportation, ICCT). Що стосується німецьких автомобілів, то, згідно з даними дослідження, рекламні та реальні дані про викиди вуглекислого газу та споживання ними пального різняться найбільш суттєво.
У дослідженні ICCT, розміщеному на веб-сайті організації, зокрема, зазначається, що й рівень споживання пального в автомобілях на 25 відсотків перевищує той, який вказно в проспектах автовиробників. Як заявив представник європейського офісу ICCT Петер Мок, ще десять років тому, коли в ЄС ще не було визначено екологічних вимог до автомобілів, ця цифра становила 10 відсотків. Мок, слова якого наводить агенція Reuters, зауважив, що відхилення показників німецьких автовиробників BMW, Audi та Mercedes є вищими за середні.
Дослідники ІССТ, які працювали у Вашингтоні та Берліні, з'ясували, що нові автівки від BMW споживають на 30 відсотків більше пального, ніж про це заявляється виробником. Автоконцерн відмовився коментувати цю інформацію. За висновками екологів, в Audi, "дочки" Volkswagen, помічено розходження в 28 відсотків. Mercedes посів третє місце у списку, показавши цифру відхилення у 26 відсотків.
Toyota, Renault та Peugeot Citroen поглинають на 15-16 відсотків більше пального, ніж вони самі про це кажуть. Висновки експертів ICCT базуються на дослідженні півмільйона автівок.
Тиск посилюється
Результати дослідження ICCT мають посилити тиск на здійснювану нині реформу щодо зміни стандартної моделі вимірювання споживання пального. Нині в ООН розробляються нові міжнародні критерії, які мають бути запроваджені й у Європейському Союзі. Автовиробники підтримують перегляд методів, які діють з 1980-тих років.
Велика кількість організацій уже висловлювала критику щодо, на їхню думку, занадто оптимістичних даних про споживання пального, які надаються автовиробниками. Свої заяви з цього приводу оприлюднювали, зокрема, товариство "Німецьке сприяння довкіллю" (DUH) та автоклуб ACE. При цьому DUH посилалось на дані німецького автоклубу ADAC, а ACE - на результати власних досліджень.
Джерело: dw.de
Електромобілі: корекція амбітних планів у Німеччині
Мільйон електромобілів має через сім років їздити німецькими вулицями. Так планував уряд ФРН. Утім, вже зараз видно, що так навряд чи буде. З майже 43 мільйонів легкових машин, що їздять нині німецькими вулицями, лише сім тисяч електроавтомобілів. Німецького міністра з питань охорони довкілля Петера Альтмаєра ця статистика не спантеличує на шляху до амбітної мети - мільйона електромобілів на німецьких автошляхах у 2020 році. "Ми повинні взяти у фокус автопарки підприємств", - сказав він цього тижня під час презентації проекту Deutsche Post, що планує до кінця року задіяти 79 машин з електродвигуном для перевезення пошти.
"Електроавтомобілі у Німеччині переважно перебувають в автопарках підприємств чи проектів з прокату автомобілів", - каже Штефан Братцель, директор дослідницького закладу Center for Automotive Management у Бергіш-Ґладбаху. "Лише невеличка частка їх досі потрапляла до рук приватних клієнтів", - зазначає він.
Дорого та незручно
Для нормальних покупців електромобілі досі пов'язані з багатьма недоліками. Вони не можуть довго їхати без підзарядки, а в Німеччині є тільки близько двох тисяч загальнодоступних станцій, де можна зарядити електроавто. Не кожен може зробити це у власному гаражі. Крім того, електроавто коштує майже на 50 відсотків більше, ніж подібна машина з двигуном внутрішнього згоряння, зауважив Братцель в інтерв'ю DW.
Немає також широкої та переконливої пропозиції, каже Ульріх Айхгорн з об'єднання автомобільної індустрії. "Утім, упродовж наступних років це разюче зміниться", - прогнозує він. До кінця 2014 року буде пропозиція з 16 машин німецьких виробників, а також низки електромобілів іноземного виробництва".
Лідерами залишаються японці
З точки зору технологій, лідерами досі залишаються японські виробники, за ними йде Південна Корея, як засвідчили результати дослідження консалтингової компанії Roland Berger і дослідницького товариства Kraftfahrwesen. Подальший розвиток акумуляторних батарей відбуватиметься майже виключно в цих країнах, Німеччина відіграватиме у цьому процесі незначну роль, каже Штефан Братцель. "Японія та Корея мають перевагу в роки, коли йдеться про батареї, зокрема, і завдяки тамтешній електроіндустрії", - відзначає він.
BMW теж робить ставку на електромобільність
До того часу, як акумуляторні батареї не стануть потужнішими та ефективнішими, електромобілі будуть цікавими для приватних клієнтів лише як друга машина, переконаний Братцель. Автомобільне об'єднання VDA хоче за допомогою нового дослідження довести, що електроавтомобілі економічно вигідні не лише для перевезення пошти чи у фірмових автопарках, а й для пересічних автомобілістів.
Досі незначне поширення електромобілів ще не означає, що в цієї технології немає майбутнього, вважає представник промисловості Айхгорн. "Коли хтось поглянув би на початку 1980 років на те, скільки було мобільних телефонів, той би теж не повірив, що сьогодні мобілка є в кожного", - каже він.
Недосяжна мета
У Німеччині до 2015 року на підтримку електроавтомобілів планується виділити близько 700 мільйонів євро з податкових надходжень. Гроші спрямовуватимуть переважно в дослідження та в регіональні модельні проекти. Крім того, є податкові пільги на електроавтомобілі. Деякі країни, серед яких Франція та скандинавські країни, намагаються пожвавити продаж електромобілів за допомогою премій за купівлю. З огляду на переобтяжені боргами державні бюджети, це сумнівна концепція, вважає Братцель. "Крім того, ці методи у більшості країн не призвели до того, що електромобілі стали більш поширеними".
Німеччина хоче виробляти більше електромобілів
Німецька автомобільна промисловість не вірить у купівельні премії, можливо, ще й тому, що німецькі виробники досі пропонують менше моделей, ніж закордонні. "Потрібно дбати про те, щоб продукт був переконливим, тоді він продаватиметься і без премії", - каже Айхгорн з автомобільного галузевого об'єднання. На вулицях Японії минулого року їздило близько 24 тисяч електромобілів. Для порівняння: у Німеччині цей показник становить тільки сім тисяч машин.
Імовірно, задекларована мета - мільйон електроавто на німецьких вулицях до 2020 року, так і не буде досягнута. Навіть автомобільне об'єднання VDA розраховує, що на той час їх буде тільки 600 тисяч, якщо рамкові умови залишатимуться незмінними.
Коли саме вдасться досягнути показника в мільйон машин - не так важливо, вважає Штефан Братцель. Зрештою, національні цілі для виробників, що працюють на міжнародному ринку, мають лише обмежене значення.
Джерело: dw.de
Виробники німецького пива та мінвод кажуть про небезпеку видобутку сланцевого газу
Видобуток сланцевого газу шляхом фрекінгу несе небезпеку для грунтових вод, а отже, і для мінеральних джерел та якості німецького пива. Про це заявляють у німецькому союзі пивоварів та союзі німецьких мінеральних джерел, які звернулись з листами до німецького уряду та депутатів з проханням відмовитися від законопроекту, який регламентуватиме видобуток сланцевого газу шляхом фрекінгу, передає власний кореспондент УКРІНФОРМу в ФРН.
"Через видобуток сланцевого газу шляхом фрекінгу існує небезпека забруднення грунтових вод, що негативно вплине на їхню якість", - йдеться у листі голови Німецького союзу пивоварів Петера Хана.
Пивовари просять німецький уряд відмовитися від законопроекту, який дозволяє фрекінг на територіях поза зонами санітарної охорони джерел водопостачання, адже у грунтових водах, фактично, немає кордонів. Через це така технологія видобутку газу в будь-якому місці може бути небезпечною для довкілля.
У німецькому союзі пивоварів також нагадують, що якість води важлива для виробництва пива, а будь-які зміни у складі грунтових вод можуть порушити так званий закон про його чистоту, за яким хмільний напій у Німеччині виробляють ось вже 500 років. Це, у свою чергу, матиме негативні наслідки для всієї пивоварної галузі, якою так славиться країна.
Недосконалим законопроект, який має регламентувати фрекінг, вважають і у союзі німецьких мінеральних джерел.
"Забруднення грунтових вод через фрекінг є небезпечним для існування німецьких мінеральних джерел", - йдеться у листі виконавчого директора організації Штефана Сайпа на адресу депутатів бундестагу.
За його словами, підготовлений проект закону не передбачає достатнього захисту екології.
Як повідомляло агентство, у найближчі тижні уряд ФРН планує затвердити законопроект, який дозволяє застосування методу гідравлічного розриву пластів поза зонами санітарної охорони джерел водопостачання за відсутністю ризиків для довкілля.
Джерело: ukrinform.ua
У пошуку дешевої енергії Євросоюз не проти сланцевого газу
Ціни для споживачів та промисловості мають бути знижені, вважають лідери країн ЄС. На міні-саміті 22 травня у Брюсселі вони ухвалили пакет заходів, який мав би сприяти здешевленню енергії. Ним передбачено, у тому числі, розглянути можливість видобутку сланцевого газу, якою вкрай стурбовані німецькі екологи.
Загалом ухвалені євросамітом заходи включають чотири складові. Перша - держави та Єврокомісія одностайно висловлюються за подальшу інтеграцію енергоринку. Розрахунок - знизити ціни загальноєвропейським конкурентним змаганням між постачальниками. Друга - покращити диверсифікацію джерел надходження енергії у країнах-членах, адже Болгарія, наприклад, майже повністю залежна від російського газу. Третя - створення сучасної мережі енергопостачання, придатної для відновлювальних видів енергії. І, нарешті, четверта - знизити енерговитрати шляхом підвищення енергоефективності у ЄС.
Щоб знизити залежність Євросоюзу від імпорту, Єврокомісія отримала від голів держав та урядів низку доручень. Вона має з’ясувати, чому зростають ціни на енергію і яка країна наскільки вражена ціновою спіраллю, як профінансувати великі інвестиції у розбудову європейських енергомереж і яким чином можна зменшити тиск на енергоємні підприємства. Йдеться про зменшення розміру відрахувань, пов’язаних з переходом на відновлювальні джерела енергії. Такий аналіз має бути підготовлений лише до кінця 2014 року.
Лідери ЄС зондують грунт для сланцевого газу
Уряди країн Євросоюзу в пошуку шляхів здешевлення енергії не відкидають ідею суперечливої з екологічного погляду розробки сланцевого газу. Щодо цього у заяві саміту, зокрема, наголошується, що вирішальне значення має розробка "внутрішніх джерел енергії". Як повідомляє інформаційне агентство epd, дипломати інтерпретують слово "внутрішніх" у цьому контексті як натяк на технологію фрекингу, за допомогою якої видобувається сланцевий газ.
Завдяки розробці сланцевого газу в США ціни на газ для підприємств приблизно у чотири рази нижчі за європейські. Канцлер Німеччини Анґела Меркель 22 травня констатувала, що Євросоюз стає більш залежним від закордонних поставок енергоносіїв, тоді як США зменшують цю залежність завдяки сланцевому газу. "Коли ти висловлюєш цю правду, це не означає, що ти відвертаєшся від захисту клімату",- сказала Меркель.
Екологічні організації на кшталт Greenpeace стурбовані, що Євросоюз може зрадити попередньому курсу на розвиток екологічних видів енергії. Вони заявляють про небезпеку "скочування назад" у енергетичній політиці.
Побоювання Зелених
Голова фракції Зелених у Європейському парламенті Ребекка Гармс виступила проти механічного перенесення рецептів із США на Європу. За її словами, слід більше враховувати у кошторисах вартість забруднення довкілля та дозвільні процедури. Концепція голів держав та урядів ЄС – це "фронтальний напад" на політику в сферах енергетики та захисту клімату, яка проводилась досі.
Субсидування атомної енергії коштом ЄС Гармс також вважає помилкою. У близько половині країн-членів євроспільноти працюють АЕС. Якщо Німеччина за наслідками атомної катастрофи "Фукусіма" в Японії вирішила повністю відмовитись від виробництва атомної енергії, то у Британії, навпаки, будують нову АЕС. Брюссель не дає країнам-членам вказівок, які види енергії їм видобувати та як виконувати нормативи щодо захисту клімату, це вирішують вони самі.
Але єврочиновники запевняють, що змінювати курс не збираються, їм йдеться виключно про здешевлення енергоносіїв для промисловості, аби європейські підприємства витримали жорстку міжнародну конкуренцію. "Потрібно зробити усе, щоб енергія залишалась доступною, а робочі місця – захищені",- заявив єврокомісар з енергетики Ґюнтер Еттінґер. Він підкреслив, що цілі ЄС в царині захисту клімату залишаться непорушними.
Петиція енергоконцернів
У день саміту вісім європейських енергетичних концернів звернулись до керівників держав та урядів Євросоюзу із закликом про докорінну реформу торгівлі квотами на шкідливі викиди. Потрібно визначити чіткі довгострокові цілі щодо зниження обсягів CO2, сказано в петиції. Серед підписантів – RWE, Enel, Eni, Eon, GasNatural Fenosa, GasTerra, GDF Suez та Iberdrola. Концерни твердять, що обсяг викидів в атмосферу необхідно скорочувати швидшими темпами, ніж це нині передбачається стратегією до 2020 року.
Як один із кроків вони бачать зменшення обсягів прав на забруднення, що їх можуть купувати одні країни в інших. Щоправда, політики поки до цього не готові. Наприклад, нещодавно Європарламент не підтримав навіть менш амбіційний проект, який стосувався поступового виведення із обігу емісійних сертифікатів.
Джерело: ea-ua.info
Кіпр посів перше місце серед країн ЄС за чистотою води для купання
Найчистішу воду в місцях для купання серед країн ЄС мають Кіпр, Мальта, Хорватія і Греція, відповідно до звіту Європейської агенції довкілля. Кіпр посів у рейтингу європейських місць з найчистішою водою для купання перше місце, бо 100,0 % перевірених місць відповідають заявленим вимогам, передає ВВС.
Укладачі рейтингу з Європейської агенції довкілля (EEA, ЄАД) проаналізували дані з більш як 22 тис. місць для купання в Євросоюзі, Хорватії та Швейцарії.
До першої п'ятірки з найчистішою водою для купання потрапили, окрім Кіпру, Мальта (96,6 % місць, що відповідають стандартам), Хорватія (95,3 %), Греція (93,3 %) і Португалія (86,7 %).
Італія (85,1 %) та Іспанія (82,8 %) опинилися в другій п'ятірці. Від них з великим відставанням за кількістю місць, що пройшли перевірку, ідуть Франція (59,6 %) і Велика Британія (58,2 %).
Згідно зі звітом ЄАД, у ЄС відповідають мінімальним стандартам 92,9 % місць для купання (20,6 з 22,18 тис. місць). Порівняно з 2011 роком, результати покращилися, адже в купальному сезоні 2011 року в ЄС нарахували 91,6 % придатних для купання місць. Тим не менш, за словами авторів рейтингу, зливові стоки, як і раніше, викликають занепокоєння з приводу забруднення води в деяких районах.
Інтерактивний веб-сайт Європейської агенції довкілля дозволяє перевірити якість води в запланованих місцях відпочинку.
У доповіді ЄАД сказано, що хоча загальні дані відповідають довгостроковій перспективі до поліпшення якості води, близько 2 % місць для купання в ЄС не відповідають мінімальним критеріям якості води.
Найгіршу ситуацію з якістю води в туристичних зонах мають Бельгія (12 % місць для купання, що не відповідають мінімальним стандартам), Нідерланди (7 %) і Велика Британія (6 %).
Для того, щоб стежити за якістю води для купання, зразки води збираються перед початком курортного сезону і щомісяця під час літа (у період з травня по вересень). Зразки перевіряють у лабораторії на рівень певних видів бактерій, які можуть вказувати на наявність забруднення, в основному, від каналізації або відходів тваринництва.
Джерело: racurs.ua
Владі більше не потрібні заповідники?
Площі українських заповідників за останні п’ять років катастрофічно скоротилися. Це наслідок намагань можновладців привласнити ці ласі території, вважають захисники природи. Територія природних заповідників, національних парків та інших резерватів, які б мали охоронятися державою, за останні п'ять років катастрофічно зменшилася. Згідно з кадастровою картою України, яку цього року вперше відкрили для публічного доступу, доволі великі площі цих недоторканих за законом земель були віддані або під забудову, або під господарську діяльність.
У звіті про стан заповідників, який українські екологи нещодавно оприлюднили в часописі "Екологія. Право. Людина", вказано, що наймасштабніший "дерибан" відбувся в Криму. Зокрема, за словами голови харківської екологічної групи "Печеніги" Сергія Шапаренка, за 10 років з території Ялтинського заповіднику "тишком-нишком" вилучено майже 400 гектарів земель, здебільшого під забудову: "Ялта відома своїм специфічним субтропічним кліматом, який допомагає в лікуванні захворювань дихальної системи. Але якщо так триватиме далі, Ялті загрожує втрата статусу міста-курорту".
Кричущі факти наводить DW заступник голови "Національного екологічного центру України" Олексій Василюк по Київській області. За його словами, зі 194 природних резерватів у 28 активно роздають землі приватним особам. "Це різні площі - від 10 соток до 600 гектарів. Один заповідник узагалі повністю відданий під забудову. Після наших звернень порушили 12 кримінальних справ. Але ділянки так і не повернули".
Різні схеми привласнення
Практично в кожному з досліджених екологами природних резерватів виявлено різного роду порушення закону про природно-заповідний фонд: вирубують вікові дуби, заповідні території перетворюють на сільськогосподарські угіддя, видобувають корисні копалини і навіть влаштовують ралі на джипах і квадроциклах посеред реліктових лісів. "Це все призводить до руйнування екосистеми. Це незаконно. У мене таке враження, що урядовці опікуються не питаннями охорони природи, а тим, як максимально не заважати бізнесу освоювати заповідні території", - обурюється голова харківської екологічної групи "Печеніги" Сергій Шапаренко.
А заступник голови "Національного екологічного центру України" Олексій Василюк додає, що втрати держави від такого "господарювання" настільки великі, що оцінити їх неможливо. Він проводив підрахунки на прикладі заповідника "Нагорний кряж" у Луганській області. "Якщо цю степову територію, на якій росте приблизно 18 рослин, занесених до "Червоної книги", будуть активно освоювати, то штраф за знищення, приміром, тільки лишайнику з кожного гектару становить близько 380 мільйонів гривень".
Але найбільш загрозливим екологи вважають відсутність у можновладців бажання створювати нові природно-заповідні території та намагання скасовувати існуючі. Безпрецедентним екологи вважають судове рішення від 2010 року, яким було скасований указ попереднього президента про створення першого в Луганській області національного парку "Сіверсько-Донецький".
Суспільство має відреагувати
Минулого року київського захисника "Голосіївського національного парку", який активно виступав проти забудови одного з урочищ, тяжко поранили невідомі. 2008 року в Херсонській області велася активна кампанія за створення національного парку "Нижньодніпровський" і проти котеджної забудови цих територій. 6 сільських голів, які активно підтримували ідею парку, чомусь опинилися під слідством за різними кримінальними справами.
За словами Василюка, це тільки окремі факти, які свідчать про те, що ситуація навколо заповідників потребує негайного втручання суспільства. Шапаренко вважає, що уряд має негайно відновити всю систему державного контролю за заповідниками, яка за останні два роки була "майже повністю знищена" в результаті проведення адміністративної реформи. Свій звіт про катастрофічний стан заповідних територій зі своїми вимогами і рекомендаціями екологи надіслали керівництву країни.
Новозеландський мільйонер виробляє нафту з водоростей
Київській владі байдуже до велосипедистів?
Київські пішоходи та велосипедисти нині неабияк стурбовані власною безпекою, що засвідчила нещодавня акція, присвячена тижню безпеки на дорозі. Зокрема, вони хочуть облаштування пішохідних переходів та створення велодоріжок. Між тим представники київської влади констатують, що поліпшення велоінфраструктури у столиці, наразі не пріоритет.
Нині у Києві налічується близько 300 тисяч велосипедистів. І чимало з них страждають від відсутності порозуміння з автомобілістами та непристосованості столичної інфраструктури до їзди на велосипеді. Це констатує координатор Українського інформаційного центру велотранспорту Ксенія Семенова. Зокрема реконструкція Поштової площі, за її словами, вкотре засвідчила, що вся транспортна політика міста нині будується переважно навколо інтересів водіїв.
«Наскрізний проїзд у бік Подолу і Сагайдачного буде неможливий: там дві смуги руху будуть повертати на швидкісну естакаду і усім велосипедистам доведеться рухатися через підземний перехід, де буде багато сходів угору і униз і це буде незручно. Треба змінювати акцент і більше уваги приділяти громадському транспорту, пішоходам, велосипедистам та усім тим, хто займає менше простору у місті та несе меншу небезпеку», – пояснює дівчина.
Велодоріжки не в пріоритеті
Між тим нещодавню ситуацію, коли велосипедистам заборонили їздити на тротуарі коло Верховної Ради, Ксенія Семенова перебільшувати не радить. Каже, правила дорожнього руху передбачають, що на пішохідній частині велосипед треба вести у руках.
Іншої думки голова постійної комісії Київради з питань транспорту та зв’язку Дмитро Олійник. Подібні заборони він називає «дикістю», адже вважає, що таким чином «порушуються права громадян на вільне пересування».
Водночас чиновник погоджується, що київським велодоріжкам та велопарковкам до європейських стандартів ще дуже далеко. Утім зауважує: ситуацію змінити можна.
«Потрібно у генеральному плані, програмі стратегічного розвитку Києва і у програмах під час будівництва чи реконструкції доріг передбачати там, де це можливо, велодоріжки. По-друге, потрібно, щоб київський бюджет не розривався: скільки коштів виділити на зарплату вчителям і медикам, а скільки на такі от речі. На жаль, велодоріжки тут не в пріоритеті. На них виділяються не мільйони, а лише кількасот тисяч гривень», – говорить чиновник.
Велосипед має стати одним із важливих видів транспорту – Бригинець
Наразі ж недостатня кількість велопарковок заважає також і депутатам. Так, наприклад, опозиціонер Олександр Бригинець, приїхавши на своєму велосипеді на роботу, не зміг його прилаштувати. Адже на припарламентській території для цього відповідного місця не знайшлося.
Між тим депутата запевнили, що кілька велопарковок для парламентрів таки створять, проте в інших місцях. Зокрема біля парламентського комітету з питань культури і духовності, до складу якого входить Бригинець.
«Сподіваюсь, спільними зусиллями ця парковка буде наповнена велосипедами, і туди будуть приїжджати не лише депутати. Велосипед повинен стати одним із важливих видів транспорту у такому місті, як Київ. Це буде сприяти не лише розвантаженню пробок, але і покращенню екології міста», – прокоментував депутат це рішення і своєму відеоблозі.
Тим часом їздити на роботу на велосипедах уже давно стало доброю традицією для багатьох європейських чиновників. Наприклад, на велосипеді можна побачити британського прем’єра Девіда Кемерона, швейцарського міністра оборони, захисту населення та спорту Улі Маурера чи, наприклад, голландського держсекретаря із соціальних питань та зайнятості Джейта Клейн Сма.
Водночас, дані Європейської комісії свідчать, що пересуванню на велосипеді надають перевагу близько 9 відсотків її чиновників.
Джерело: radiosvoboda.org
Iз 2 до 11%...
До 2020 року Україна планує у п’ять разів збільшити частку відновлювальної енергетики в енергобалансі країни
Альтернативній енергетиці хочуть додати міці. Так, депутатам пропонують розширити список компаній, які працюють в Україні за «зеленим» тарифом. Відповідні зміни містяться в зареєстрованому в парламенті законопроекті №2946 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії». В пояснювальній записці до нього сказано, що до червня 2013 року українська влада має розробити Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року. У ньому частку альтернативної енергетики в енергобалансі країни буде встановлено на рівні 11%. «Беручи до уваги поточний внесок відновлюваних джерел енергії на рівні 2% (згідно енергобалансу України за 2011 рік), це означає більш ніж п’ятикратне зростання виробництва енергії з відновлюваних джерел за відносно короткий проміжок часу. Таким чином, постає необхідність у запроваджені додаткових стимулів щодо активізації розвитку сектору відновлюваних джерел енергії в Україні», — сказано в пояснювальній записці законопроекту.
Для цього, на думку розробників, потрібно: збільшити коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу; розширити термін «біомаса» (включати до нього не тільки відходи лісового та сільського господарства, а й продукти з них: дрова, пелети/гранули, тріска, енергетична верба як паливо для ТЕЦ/ТЕС на біомасі, силос кукурудзу); зменшення місцевої складової в загальних обсягах закуповуваному обладнанні для таких об’єктів тощо.
Крім того, не вирішеним залишається питання встановлення «зеленого» тарифу на електроенергію, вироблену з побутових відходів та при сумісному спалюванні біомаси та викопного палива. За підрахунками розробників документу, понад 65% по масі і більше 50% по енергії в побутових відходах складає біомаса. Тому отримана з них енергія — відновлювальна. «При «зеленому» тарифі терміни окупності сучасних сміттєспалювальних заводів скоротяться до 10 років (без суттєвого підвищення тарифів за утилізацію побутових відходів) і можуть стати цікавими для інвестування», — йдеться в пояснювальній записці про запровадження такого тарифу для цього напрямку. Що ж, документ цікавий і неоднозначний, тому й викликає різні оцінки навіть в таборі самих розробників. Прокоментувати основні його положення «День» попросив екс-міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолія Близнюка:
Альтернативна енергетика розвивається в Україні давно. Є підприємства, які виробляють чисту енергію та потрібне для її виробництва обладнання. Це правильно, бо вписується в загальносвітовий тренд. Наприклад, Європа ставить перед собою завдання за кілька років довести частку альтернативної енергетики до 20% у загальній системі енергобалансу. Ми також рухаємося в цьому тренді. Законопроект покликаний сприяти прискореному розвитку виробництва альтернативної енергії, наприклад, з відходів. Ще одна тема — сміттєспалювальні заводи. Сьогодні багато дискутують про це, але в світі є багато позитивних прикладів. Наприклад, у Монако в центрі міста розміщено завод, на який звозять сміття і спокійно без шкоди для здоров’я людей і довкілля його утилізують. А що в Україні? Перспектива засмічення мільйонів квадратних кілометрів землі побутовими відходами нікого не приваблює. Відходи потрібно переробляти. У світі як мінімум 30% всього сміття проходить вторинну переробку. Україна також має цим займатися. Як цього досягнути? Стимулами. З другого боку, попри те, що я є одним з ініціаторів законопроекту, я підтримую його не повністю. Наприклад, не згодний з пунктом про те, що частку обладнання місцевого виробництва для альтернативних об’єктів треба зменшувати. На мій погляд, в Україні виробляється достатньо такого якісного обладнання, і його треба використовувати.
Автор: Наталія Білоусова, «День»
Джерело: day.kiev.ua
ООН пропонує нагодувати нужденних жуками та цвіркунами
Населенню Землі слід вживати в їжу більше комах, щоб впоратися з можливими труднощами у виробництві достатніх обсягів продовольства. Про це повідомляється в дослідженні Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) і нідерландського Вагенінгенского університету.
"Їжте комах, їх багато, це багате джерело протеїнів і мінералів", - заявила на презентації доповіді голова департаменту лісового господарства FAO Єва Урсула Мюллер.
Про це повідомляє Agence France-Presse, передає "Лента".
За її словами, комахи є вишуканою і поживною їжею, яку вживає третина населення Землі.
Комахи в якості продукту мають ряд переваг, відзначають експерти.
Зокрема, щоб виростити 1 кілограм придатних в їжу комах потрібно всього 2 кілограми корму, тоді як для виробництва 1 кілограма яловичини потрібно 8 кілограмів корму. Комахи є джерелом протеїнів, хороших жирів, кальцію, заліза і цинку.
Наприклад, цвіркунам для виробництва кілограма протеїну потрібно в 12 разів менше корму, ніж коровам, і в чотири рази менше, ніж вівцям.
Яловичина містить всього 6 грамів заліза на 100 грам продукту, тоді як у сарани цей показник становить 8-20 грамів.
У дослідженні наголошується, що збільшувати споживання комах в їжу можна не побоюючись за довкілля, оскільки їх вплив на природні процеси обмежена.
Крім того, комахи дуже швидко розмножуються, і людство навряд чи зможе знищити небудь вид цього класу тварин.
За підрахунками експертів ООН, у світі в їжу вживається близько 1,9 тисячі видів комах.
Майже третину від обсягів споживання становлять жуки, 18%- гусениці, 14% - оси, бджоли і мурахи, 13% - коники, цвіркуни і сарана.
Страви з комах популярні в Африці, Латинській Америці, Південно-Східної Азії.
FAO прогнозує, що до 2030 року населення Землі збільшиться з нинішніх 7 до 9 мільярдів осіб.
В організації попереджають, що необхідність забезпечувати продуктами населення може призвести до виснаження водних ресурсів та вирубці лісів під пасовища для тварин.
Джерело: real-economy.com.ua
Під загрозою - 50% рослин і 30% тварин
Понад половина поширених видів рослин і третина видів тварин можуть втратити їхні природніт середовища внаслідок змін клімату. Згідно з висновками нового дослідження, якщо температури зростуть на більше, ніж 2C, то видова біорізноманітність у світі постане перед загрозою.
Вчені однак стверджують, що шкоду видам і середовищу можна зменшити, якщо вжити негайних дій для скорочення викидів в атмосферу газів, які викликають парниковий ефект.
Результати дослідження опубліковано в спеціальному виданні Nature Climate Change.
Міжнародна група вчених розглядала наслідки глобального зростання температур на майже 50 тисяч поширених видів тварин і рослин.
Дослідження вивчало вплив потепління на 50 тисяч видів
У центрі уваги дослідників було те, як зростання температур і кількість опадів позначиться на природному середовищі цих видів. Дослідники розглянули кілька варіантів розвитку подій і позначили на мапах ті ділянки, які все ще будуть здатні підтримувати існування видів.
Згідно з прогнозом науковців, якщо не докладати зусиль для скорочення викидів парникових газів, то у 2100 році глобальна температура зросте на 4C порівняно із доіндустріальними показниками.
За такого сценарію 34% видів тварин і 57% видів рослин втратять понад половину свого природного середовища.
За словами доктора біологічних наук Рейчел Воррен з Університету Східної Англії, це справить величезний вплив на все життя на планеті.
"Наше дослідження прогнозує, що зміни клімату сильно скоротять різноманітність навіть найбільш поширених видів у більшості частин світу, - каже дослідниця. - Ця втрата біорізноманітності значною мірою збіднить біосферу і призведе до втрати багатьох екосистем".
"Для людини це також матиме наслідки, бо ці види важливі для таких процесів як очищення повітря і води, запобігання повеням, обмін поживних речовин чи екотурихи", - додала Рейчел Воррен.
Дослідження прогнозує, що найгіршими будуть наслідки для екосистем Африки, Центральної Америки, Амазонії і Австралії.
Але якщо стрімко скоротити викиди парникових газів, то вплив на біорізноманітність буде набагато меншим, прогнозують вчені.
Якщо викиди досягнуть піку у 2016 році, а зростання температур вдасться обмежити 2C, тоді втрати природного середовища видів можна буде зменшити на 60%.
"Гарні новини полягають у тому, що наше дослідження надає нові докази того, як швидкі дії задля скорочення викидів CO2 та інших парникових газів може зупинити втрату біорізноманітності, скоротивши глобальне потепління до 2C, а не чотирьох градусів, - каже доктор Воррен. - Це дозволить виграти час - до 40 років, за нашими підрахунками, - протягом якого рослини і тварини зможуть достосуватися до потеплішання на 2 градуси".
Автор: Метт Макґра (кореспондент з питань науки, BBC World Service)
Джерело: bbc.co.uk
Рівень CO2 в атмосфері подолав символічну межу
Рівень двоокису вуглецю в земній атмосфері - вперше в історії людства - піднявся вище показника 400ppm, кажуть американські дослідники. "Обсерваторія Кілінга" на Гаваях веде найдовші безперервні замірювання вмісту парникових газів, які є головними чинниками кліматичних змін.
Замірювання, які роблять на вершині вулкану Мауна-Лоа, в четвер показали 400,03 ppm (молекул вуглекислого газу на мільйон молекул інших газів а атмосфері)
Обсерваторія міститься на вулкані Мауна-Лоа (Гаваї)
Востаннє такий високий вміст CO2 в атмосфері Землі був 3-5 мільйонів років тому, задовго до появи людей, коли клімат був набагато тепліший.
Вуглекислий газ - найважливіший з газів, що викликають парниковий ефект, результат спалювання вуглеводнів на зразок вугілля, нафти і газу.
Зазвичай у зимові місяці вміст CO2 в атмосфері зростає, однак з приходом весни в північну півкулю він зменшується, бо його всмоктує молода рослинність.
Це означає, що найближчими тижнями вміст двоокису вуглецю буде нижчим за 400 ppm, однак тенденція до зростання залишатиметься на майбутнє
Коли відомий американський вчений Чарльз Кілінг у 1958 році почав замірювати вміст CO2 на цьому вулкані, концентрація газу становила 315ppm (315 молекул CO2 на мільйон молекул повітря).
Відтоді ці замірюванні ведуться безперервно і показують невпинне зростання вмісту вуглекислого газу.
Джерело: bbc.co.uk
Песці вимирають через отруєння ртуттю
Вчені встановили, що рівень ртуті в організмах тварин залежить від чого, чим вони харчуються. Вчені дослідили, що песці, які харчуються зловленою в океані здобиччю, страждають через небезпечний рівень ртуті. Популяція цих тварин різко впала на одному із островів, що належать Росії, і науковці вважають, що саме токсин був основною тому причиною.
За оцінками ООН, вміст ртуті у водах світового океану за останні 100 років подвоївся, і на арктичному узбережжі його більше, ніж будь-де у світі.
На невеликому російському острові Мідний, який входить до архіпелагу Командорських островів у північній частині Тихого океану, песці виживають за рахунок морських птахів, а також інколи харчуються тушами тюленів.
Чисельність песців на острові у 1970-х з незрозумілих причин стрімко зменшилася. І хоча зараз кількість цих тварин, що перебувають під загрозою зникнення, є стабільною, багато з них у поганому стані і мають низьку масу тіла.
Раніше вченні вважали, що їх популяція скоротилася через інфекцію, але вони так і не змогли виявити її збудника.
"Ми почали шукати різні патогенні мікроорганізми, які можуть бути причиною проблем зі здоров'ям песців і високої їх смертності, але ми не змогли нічого знайти", - розповів головний автор дослідження, доктор Габор Чіржак з Інституту Лейбніца.
Та коли вчені дослідили зразки хутра песців і їжі, яку їдять тварини, вони виявили значний вміст ртуті. За словами пана Чіржака, саме ця речовина могла викликати ті симптоми, які вони спостерігали серед тварин, і саме морське середовище є джерелом її походження.
Колір хутра песців змінюється, залежно від пори року
Водночас, науковці отримали зовсім інший результат, коли вони порівняли дані російських песців із їхніми ісландськими родичами, які живуть на суші і харчуються не-морськими птахами та гризунами. Рівень отрути у них виявився набагато нижчим.
"Якщо ми хочемо зберегти песців, то краще інвестувати в захист популяції, яка живе на суші, де ми можемо підтримувати їх протягом тривалого часу, ніж тих тварин, що живуть у прибережній зоні, де дійсно непросто відрізати їх від джерела збудника, яким є морське середовище", - вважає Габор Чіржак.
Дослідження також піднімає деякі важливі питання щодо того, як ртуть накопичується в морському харчовому ланцюгові в Арктичному регіоні.
Вміст цієї речовини у воді протягом десятиліть пов'язували із промисловим забрудненням, але нещодавні дослідження НАСА дали вченим привід припускати, що допомогти виштовхнути на поверхню ртуть могло зниження рівня арктичного крижаного покриву.
Глобальна боротьба проти згубного впливу ртуті на середовище отримала новий поштовх на початку цього року, коли понад 140 країн-членів ООН погодили текст юридично обов'язкової до виконання міжнародної конвенції з контролю над забрудненням довкілля ртутними відходами.
Джерело: bbc.co.uk
ЄС обмежує пестициди, щоб урятувати бджіл
Голосування у ЄС відкрило Європейській Комісії шлях до того, щоб обмежити використання пестицидів, які, згідно з висновками вчених, викликають загибель бджіл. В усіх країнах Європи виникло занепокоєння через вимирання популяцій бджіл. Дослідники вважають, що бджолам шкодять неонікотиноїди в деяких пестицидах, які розпилюють над сільськогосподарськими полями у країнах Європи.
Європейська Комісія хоче обмежити використання таких пестицидів і використовувати їх для тих сільськогосподарських культур, які не вимагають запилювання бджолами чи іншими запилювачами.
Однак багато європейських фермерів та агрономів заперечують проти обмежень на тій підставі, що даних, які пов'язують загибель бджіл із неонікотиноїдами, недостатньо.
За заборону проголосували 15 країн ЄС, цього недостатньо для прийняття рішення. Але згідно з правилами ЄС Європейська Комісія тепер запровадить обмеження терміном два роки на використання неонікотиноїдів у сільському господарстві.
Європейська Комісія планує запровадити мораторій на використання неонікотиноїдів уже з 1 липня цього року.
Що таке неонікотиноїди?
- Нікотин смертельно небезпечний не лише для людей. Ця хімічна речовина вкрай отруйна для комах
- Пестициди-неонікотиноїди - нові нікотиноподібні хімічні речовини, які вражають центральну нервову систему комах, але менше шкодять ссавцям і довкіллю, ніж більшість інших пестицидів
- Пестициди цього типу розчинні у воді, що означає, що ними можна обробити ґрунт, унаслідок чого їх вбирає ціла рослина. Вони називаються "системними", тобто, перетворюють цілу рослину на джерело отрути: корені, стебла, листки, квітки і пилок
- Неонікотиноїдами часто обробляють насіння перед висаджуванням чи сіянням.
Лобісти за і проти
Британія не підтримує заборону на неонікотиноїди через те, що вважає аргументи дослідників недостатньо переконливими.
Багато експертів вважають, що до занепадання бджіл у Європі доклалися кілька факторів: крім хімікатів у пестицидах, за їхніми словами, популяції бджіл потерпають від паразитів, вірусів і загального занепаду бджільництва.
Директор з питань сільськогосподарської політики ЄС природозахисної організації Greenpeace Марко Контьєро сказав, що голосування в понеділок "чітко показало переважно наукову, політичну і громадську підтримку заборони пестицидів".
"Країни, які виступали проти заборони, програли", - сказав пан Контьєро.
За словами дослідників, комахи на зразок медоносної бджоли запилюють приблизно третину світових врожаїв сільськогосподарських культур.
Минулого місяця голосування у ЄС не дало однозначного результату, тому пропозицію про заборону деяких видів пестицидів винесли на розгляд апеляційного комітету, який призначив голосування на 29 квітня. Друге голосування також не дало однозначної відповіді.
Часткові обмеження на застосування неонікотиноїдів уже діють у Франції, Німеччині, Італії і Словенії.
До групи неонікотиноїдів входять три пестициди: клотіанідин, імідаклоприд і тіаметоксам.
За словами кореспондента ВВС у Брюсселі Криса Морріса, Європейську Комісію активно переконували перед голосуванням і опоненти, і прихильники заборони неонікотиноїдних пестицидів.
За заборону зібрали майже 3 млн підписів, прихильники планують нові демонстрації в понеділок.
Не менш активними лобістами виступили хімічна промисловість і виробники пестицидів, які кажуть, що заборона завдасть шкоди виробництву продуктів харчування у Європі.
Мораторій ЄС не поширюється на озимі культури. Він забороняє продаж і використання насіння, обробленого неонікотиноїдними пестицидами.
Джерело: bbc.co.uk
Дешевий смог
Українські підприємства масово забруднюють довкілля відходами, система контролю стимулює їх сплатити штраф, але не вдосконалювати роботу. Щороку Міністерство екології оприлюднює перелік підприємств, які найбільше забруднюють українське довкілля. Назви в «чорному списку» майже не змінюються. Найбільше там електростанцій, сміттєзвалищ та об’єктів металургійного виробництва. Останні підприємства слухняно сплачують мільйони за забруднення, натомість ані фільтрів не встановлюють, ані технологій не змінюють на сучасні.
Неприємності зі сміттярки
Один із лідерів у списку найбрудніших на Львівщині — грибовицьке сміттєзвалище. ЛКП «Збиранка», яке дбає про об’єкт, з року в рік збільшує відрахування до управління екології та природних ресурсів через перевищення норм скидів і викидів. Цьогоріч тут заплатять 1 мільйон 300 тисяч гривень — це значно дешевше, ніж закрити сміттярку, за таким принципом територія працює останні десять років.
«Не можу погодитися з тим, що ми забруднюємо місто. За 800 метрів від сміттєзвалища люди вирощують городину й продають її на ринку. Екологічна інспекція запевняє, що ґрунт та овочі не містять шкідливих речовин, — розповідає Богдан Горбаль, директор ЛКП «Збиранка». — 21 рік ми не отримуємо дотацій на вдосконалення, тому можна сказати, що непогано викручуємося».
У Міністерстві екології «Газету» запевнили, що для формування списку використовують усю можливу інформацію, а точніше — ті дані, які надсилають їм обласні управління. А от в обласному управлінні нам так і не змогли пояснити, які критерії лежать в основі їхнього аналізу. На інформаційні запити тут відповідають або відписками, або перескеруваннями.
Абсурдний моніторинг
Той список, який щороку презентує Мінекології, — не більш ніж зведений перелік підприємств. Шукати глибоку аналітику в ньому марно, тобто не можливо простежити, чи зробили щось підприємці, щоб удосконалити виробництво. Єдина спроба зробити екологічний рейтинг презентативним була 2007 року. Львівщина стала першим регіоном в Україні, в якому провели незвичайний екологічний рейтинг підприємств-забруднювачів.
«Це був пілотний проект «Екологічний рейтинг підприємств-забруднювачів Львівщини». Реалізовувало його Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області спільно з Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство й довкілля» за участю ОЄСР та фінансової підтримки уряду Нідерландів, — розповідає Зоряна Козак, представник «Суспільство і довкілля». — Результати екологічного рейтингу, а такі одержані за період 2006 — 2012 років, управління щорічно оприлюднює. Рейтинг має на меті спонукати підприємства-забруднювачі дотримуватися природоохоронних вимог, запровадити технології та вжити заходів, які зменшували б негативний вплив на довкілля від їхньої діяльності, інформувати населення про результати рейтингу».
Пілотний проект не став основою подальших рейтингів, методику не запровадили. Але тоді укладання було ґрунтовним. Оцінювали підприємства за 15-ма критеріями, до речі, інформацію надавали підприємці. Ці критерії враховували кількісні та якісні характеристики впливу підприємств на довкілля. Щодо перших, зокрема, брали до уваги інформацію про відсутність на підприємстві аварій, які спричинили забруднення довкілля, чи застосовували штрафні санкції до посадових осіб підприємства за порушення екологічного законодавства. Другі ж передбачали впровадження ефективного екологічного менеджменту на підприємстві (введення міжнародного стандарту зі системи екологічного управління (ISO 14001), планування підприємством заходів з охорони довкілля, відрахування частини прибутку на природоохоронні заходи тощо). Ці критерії дозволили зробити середній зріз діяльності підприємства щодо охорони довкілля, з’ясувати, чи дбає воно про зменшення свого негативного впливу на навколишнє середовище, чи працює над удосконаленням своєї природоохоронної діяльності, чи, навпаки, тільки забруднює.
«Дані, які щоквартально оприлюднює Міністерство екології та природних ресурсів України, є не рейтингом, а переліком об’єктів — найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища на загальнодержавному рівні. Перелік формують, ураховуючи обсяги викидів в атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти та утворення відходів. Натомість рейтинг спрямовано на відображення динаміки поліпшення або погіршення діяльності підприємств-забруднювачів щодо охорони довкілля», — додає Зоряна Козак.
Забруднення буде більше
Особливості українського контролю за забрудненням довкілля призвели відразу до кількох абсурдних ситуацій. За словами Ігоря Сіренка, голови ревізійної комісії Національного екологічного центру України, нині політику спрямовано на переведення ТЕЦ і ТЕС на вугілля, що негативно впливає на природу. Єдиний варіант — встановити фільтри, але це дорого, тому багато хто нехтуватиме цією можливістю.
— У нас замалі штрафи, тому ніхто їх не боїться. Виникла ситуація, коли вигідніше забруднити й заплатити штраф, але не вдосконалювати технології очищення, — розповідає «Газеті» І. Сіренко. — Нині металургійне виробництво та вихлопи газів — основні джерела забруднення в нашій країні. Металургійні комбінати приватизували, нічого в них не вкладали, прибуток скеровують за кордон, а забруднення залишається нам. Тепер багато брудних підприємств переїжджають в Україну, тому що ЄС має жорсткі норми впливу на довкілля. Працювати в Україні стає вигідніше.
Ігор Сіренко наполягає на тому, що спершу наша держава має скасувати ліміти, а вже тоді стимулювати заводи за збереження довкілля. Нині ж створено умови, в яких забруднювати дешево.
Інфографіка:
Джерело: gazeta.lviv.ua