Для мене Нідерланди завжди були особливою країною. В юності я вчився грати в міжнародні шашки на блискучих партіях, далеко продуманих стратегіях, тактичних імпровізаціях і феєричних комбінаціях моїх кумирів – міжнародних гросмейстерів, чемпіонів світу Тоні Сейбранса, Харма Вірсми, Піта Роозенбурга та ін. голландських майстрів цієї інтелектуальної гри.
На чемпіонатах Європи і світу по футболу я завжди вболівав (після України) за збірну Голландії, захоплювався її видатними футболістами світового рівня, такими як Йоханн Кройф, Руд Гулліт, Марко ван Бастен, Рональд Куман (перелік імен можна ще довго продовжувати).
Захоплююсь голландськими художниками, архітекторами, інженерами…
Згодом, працюючи в Уряді України, ми разом з нідерландськими колегами, які були нам друзями, спільно вирішували чимало нових для нашої молодої держави проблем, переймаючи багатий нідерландський досвід – екологічне відродження Дніпра, дослідження якості питної води, безпечне поводження з відходами, розвиток природно-заповідного фонду тощо.
Зустрічались і там, і тут, і завжди на дружній ноті. Разом з голландцями та з усіма іншими колегами-міністрами з Європи у травні 2003 р. провели у Києві глобальний саміт «Довкілля для Європи».
Я впевнений, що якби референдум проводився тоді, його результати були б зовсім іншими і для нас, і для наших добрих, дружніх і ділових відносин.
Сьогодні, на жаль, усі розгублені, стурбовані (це я про Україну!). Особливо болісно, коли дістається від тих, кого любиш.
Але друзі мають право на відвертість, вони хочуть нам добра. Принаймні, я свого відношення до голландців не поміняю – це велика нація, яка своєю працею, мужністю, хоробрістю створила одну з найкрасивіших країн світу.
Не всі українці, мабуть, знають, що половина Нідерландів знаходиться нижче рівня моря, а їхні знамениті вітряки – це не такі як у нас, що мололи колись зерно, у них вони перекачують воду. У нас же 25 відсотків світових запасів чорноземів, 5 відсотків світових запасів надр, 2 теплих моря, Дніпро, гори, степи, ліси й багато ще чого Богом даного, щоб обробляти й оберігати усе це.
Тож подивимося разом у дзеркало, подякуємо голландцям за болісний урок і візьмемося за розум. Ніхто крім нас не стане будувати Європу у нашому домі.
Василь ШЕВЧУК,
професор, голова Українського товариства охорони природи,
майстер спорту з міжнародних шашок
Posted in: Голандія,Європа,ЄС,референдум,Шевчук
