Що я відчув, довідавшись про результати референдума?

Для мене Нідерланди завжди були особливою країною. В юності я вчився грати в міжнародні шашки на блискучих партіях, далеко продуманих стратегіях, тактичних імпровізаціях і феєричних комбінаціях моїх кумирів – міжнародних гросмейстерів, чемпіонів світу Тоні Сейбранса, Харма Вірсми, Піта Роозенбурга та ін. голландських майстрів цієї інтелектуальної гри.

На чемпіонатах Європи і світу по футболу я завжди вболівав (після України) за збірну Голландії, захоплювався її видатними футболістами світового рівня, такими як Йоханн Кройф, Руд Гулліт, Марко ван Бастен, Рональд Куман (перелік імен можна ще довго продовжувати).

Захоплююсь голландськими художниками, архітекторами, інженерами…

Згодом, працюючи в Уряді України, ми разом з нідерландськими колегами, які були нам друзями, спільно вирішували чимало нових для нашої молодої держави проблем, переймаючи багатий нідерландський досвід – екологічне відродження Дніпра, дослідження якості питної води, безпечне поводження з відходами, розвиток природно-заповідного фонду тощо. 

Зустрічались і там, і тут, і завжди на дружній ноті. Разом з голландцями та з усіма іншими колегами-міністрами з Європи у травні 2003 р. провели у Києві глобальний саміт «Довкілля для Європи». 

Я впевнений, що якби референдум проводився тоді, його результати були б зовсім іншими і для нас, і для наших добрих, дружніх і ділових відносин.

Сьогодні, на жаль, усі розгублені, стурбовані (це я про Україну!). Особливо болісно, коли дістається від тих, кого любиш. 

Але друзі мають право на відвертість, вони хочуть нам добра. Принаймні, я свого відношення до голландців не поміняю – це велика нація, яка своєю працею, мужністю, хоробрістю створила одну з найкрасивіших країн світу. 

Не всі українці, мабуть, знають, що половина Нідерландів знаходиться нижче рівня моря, а їхні знамениті вітряки – це не такі як у нас, що мололи колись зерно, у них вони перекачують воду. У нас же 25 відсотків світових запасів чорноземів, 5 відсотків світових запасів надр, 2 теплих моря, Дніпро, гори, степи, ліси й багато ще чого Богом даного, щоб обробляти й оберігати усе це.

Тож подивимося разом у дзеркало, подякуємо голландцям за болісний урок і візьмемося за розум. Ніхто крім нас не стане будувати Європу у нашому домі.

Василь ШЕВЧУК, 

професор, голова Українського товариства охорони природи, 

майстер спорту з міжнародних шашок

Детальніше »

Зелені й заможні: чому данці такі успішні на ринку екотехнологій

У цьому випуску програми “Реальна економіка” ми у Данії, країні, де громадяни мислять екологічно. На них може рівнятися не лише решта Європи, але і решта світу. Ми поглянемо на данську модель державно-приватної співпраці, що перетворює зелений з просто кольору на спосіб життя, і як данцям вдається продавати такий спосіб решті світу. У Копенгагені, в оточенні човнів, води і вітру, легко уявити, що екологічний, такий собі зелений спосіб життя, – це легко і приємно. Але це також серйозний прибутковий бізнес, який поступово веде світ до нових економічних моделей. Джеремі Рифкін, економіст та державний радник вважає, що Європа може економічно зростати і створювати робочі місця, попри рецесію, і Данія є гарним прикладом цього.

Джерело: euronews.com

Детальніше »

Про зустріч УкрТОП з делегацією ЄС

Українське товариство охорони природи прийняло участь у зустрічі громадських екологічних організацій України з повноважними представниками Представництва ЄС в Україні та Генеральних директоратів Європейської комісії з довкілля, клімату, сусідства та Європейської служби зовнішніх справ, яке проходило 10 лютого 2015р в Орхуському інформаційно-просвітницькому центрі при Мінприроди.

У зустрічі прийняли участь Валентин Шліхта та Олександр Панков. В рамках зустрічі Валентин Михайлович зробив коротку доповідь в рамках теми щодо стану справ та відповідальності за діяльність, яка раніше покладалась на Державне агентство екологічних інвестицій (нині ліквідованого), а також участь України в кліматичних переговорах, участь України в СОР21 в м.Париж.

Крім того, в рамках зустрічі представники Делегації ЄС та представники більше 50 українських екологічних НУО мали можливість проговорити нагальні питання екологічного та соціального значення.

Детальніше »

Інтеграція аграрних секторів України та ЄС в рамках угоди про Асоціацію

Шановні пані та панове!

Підписання Україною та Європейським Союзом Угоди про Асоціацію, складовою якої є Угода про Глибоку та Всеосяжну Зону Вільної Торгівлі, для нашої країни одночасно є одним із найбільших надбань (з точки зору формування світоглядних перспектив та суспільного розвитку) і серйозним викликом (з точки зору забезпечення економічного зростання країни, пошуку внутрішніх джерел та спонукальних мотивів).

З метою виваженого аналізу впливу Угоди на аграрний сектор, а також оцінки перспектив різних сфер життя суспільства через призму економічних, екологічних, соціальних перспектив,УКАБ спільно з Українським товариством охорони природи за підтримки Посольства Великої Британії в Україні та проекту «Сильніші Разом» підготували дослідження «ІНТЕГРАЦІЯ АГРАРНИХ СЕКТОРІВ УКРАЇНИ ТА ЄС В РАМКАХ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ».

Ознайомитися з дослідженням можна на сайті УКАБ за посиланням.

Детальніше »

Як привести Коаліційну угоду до Європейських зразків?

Коаліційна угода, згідно з якою має діяти демократична більшість у Верховній Раді України і новий Уряд України, повинна бути Європейського зразку. 

До цього спонукає Угода про асоціацією між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з ядерної енергії і їхніми державами-членами, з іншої, ратифікована Верховною Радою України Законом України від 16 вересня 2014 року.

Зараз «тільки для цілей обговорення» оприлюднено проект Коаліційної угоди, на підставі якої діятиме майбутній Кабінет Міністрів України. 

Аналіз тексту цієї угоди показує, що вона потребує доповнень, щоб відповідати Європейським зразкам.

Так, на стор. 4 Коаліційної угоди зазначається, що «векторами руху у провадженні спільних політичних позицій є: сталий розвиток країни…».

Цей вектор руху є абсолютно адекватним – сталий розвиток Організацією Об’єднаних Націй на трьох останніх світових самітах визнано домінуючою ідеологією розвитку у XXI столітті. 

За великим рахунком, в Україні політична, економічна, екологічна і соціальна кризи, до яких тепер додалися проблеми глобальної і національної системи безпеки і оборони держави, є наслідком багаторічного ігнорування основних засад сталого розвитку.

Політика сталого розвитку передбачає гармонізацію економічних, соціальних та екологічних цілей розвитку, участь у процесі розробки й ухвалення рішень представників влади, науки, бізнесу та громадськості. 

Так сталося, що у нас ці суспільні інституції не тільки не співпрацюють (хіба що окрім бізнесу і влади), а й виживають, хто як може (наука і громадськість). 

Тому декларування пріоритетності вектору руху до сталого розвитку країни відповідає ознакам європейськості стратегічних документів. 

На жаль, у дальшому тексті Коаліційної угоди словосполучення «сталий розвиток» більше не зустрічається, а «екологічна політика», як одна з обов’язкових складових даного вектору руху, взагалі не згадується.

Це можна легко поправити шляхом внесення невеликих доповнень до Угоди.

Отже, до Коаліційної Угоди пропонується додати наступний розділ: 

«14. ЕКОЛОГІЧНА РЕФОРМА 

14.1. Першочергові антикризові кроки 

a. Відродити інституційну спроможність і єдність природоохоронної системи України, включаючи сильно ослаблений її обласний рівень, професійність і координованість діяльності. Швидку увагу слід приділити відтворенню Донецького і Луганського облуправлінь екологічної безпеки, Державної інспекції охорони Чорного моря;

b. Спростити вимоги та процедури, забезпечити прозорість і обмежити можливості адміністративного втручання, ліквідувати самі умови для корупційної складової екологічного регулювання підприємництва;

c. Різко підсилити ефективність і значимість у бюджетному процесі економічного механізму природокористування, включаючи адекватну плату за використання природних ресурсів та забруднення довкілля, а також цільове використання надходжень;

d. Затвердити та реалізувати Стратегію зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України (проект Стратегії розроблено). Це дасть можливість на 40 % збільшити бюджетні надходження для фінансування об’єктів ПЗФ;

e. На Урядовому рівні здійснити комплекс заходів для переходу до політики енергоефективного низьковуглецевого розвитку економіки України (наукова розробка такої політики завершена, найближчим часом вона буде опублікована). Така модель розвитку відповідає не тільки глобальній кліматичні політиці, а й є безальтернативною для України.

14.2. Стратегічні пріоритети, гармонізовані з цілями ЄС: 

a. Гарантування ядерної та радіаційної безпеки, мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи;

b. Протидія глобальним змінам клімату та адаптація до їх негативного впливу; 

c. Екологічне відродження басейну ріки Дніпро та інших рік України, забезпечення населення якісною питною водою; 

d. Запобігання забрудненню Чорного і Азовського морів; 

e. Охорона і сталий розвиток Карпат; 

f. Розвиток природно-заповідного фонду, участь у формуванні Європейської екологічної мережі; 

g. Створення передумов та забезпечення переходу до сталого розвитку».

Пропоновані заходи не потребують додаткових бюджетних витрат, а деякі з них сприятимуть наповненню бюджету. Потрібні тільки професійні дії Уряду. 

Україна ще 10 років тому була лідером європейського екологічного процесу. На високому рівні ми провели у Києві 5-ту Пан-Європейську конференцію «Довкілля для Європи» (21-23 травня 2003 р.). 

У цьому форумі взяли участь 55 країн регіону ЄЕК ООН та біля 100 міжнародних організацій. Ми ще тоді переконались, що Україна потрібна Європі, а нам, у свою чергу, є також що доброго запропонувати їй, можливо, насамперед в екологічній сфері. 

Сподіваємось, що запропоновані доповнення до Коаліційної угоди стануть у нагоді усім її учасникам, будуть корисними для держави і суспільства.

Українське товариство охорони природи, як наймасовіша (понад 1 млн. членів) та найстарша всеукраїнська громадська організація (більше 108 років історії), готове сприяти Уряду в їх імплементації.

Василь ШЕВЧУК 

голова Укрприроди, доктор економічних наук, професор

5 листопада 2014 р.

Детальніше »

З життя європейців: деякі шляхи вирішення екологічних проблем у Латвії

"Українська Правда. Життя" публікує наступну статтю з серії матеріалів, що розповідають про конкретні норми й практики життя громадян у ЄС.

Кожна публікація ґрунтується на одному, або двох інтерв’ю із жителями Європи, в якому вони вільно розповідають про свій досвід. 

В одному з наших попередніх матеріалів ми вже розповідали про екологічні проблеми в Латвії та ЄС. Ця публікація продовжує тему, звертаючись до шляхів вирішення деяких екологічних проблем.

Екологічні ініціативи в Латвії та в Європі

"Велика Толока"

У Латвії, як і в Україні, за запропонованим свого часу Естонією зразком, проходить щорічний суботник. В Латвії він називається "Велика Толока", в Україні – "Зробимо Україну чистою!"

У Латвії суботник проходить уже 6 років, і вже можна помітити позитивні зрушення: суботник є не лише засобом очищення зелених територій, каналів та річок від сміття, але й приводом для благоустрою дитячих майданчиків та висадки нових дерев.

Юлія Терещенко, еколог

"Молодь у дії"

Багато цікавих проектів відбуваються в межах програми "Молодь у дії".

"Минулого року я мала можливість у складі міжнародної команди пройти 100 кілометрів у горах Іспанії та взяти участь у всесвітньому форумі із захисту дикої природи", – розповідає Юля.

Подібні проекти дуже важливі, вважає дівчина, адже формують "горизонтальні зв'язки" поміж ініціативними групами молоді в європейських країнах, у такий спосіб формуються можливості для співробітництва для громадських організацій із різних країн.

"Наша команда в результаті вирішила проводити спільні акції в країнах, з яких ми приїхали: Іспанія, Австрія, Латвія, Румунія, Болгарія, Туреччина", – каже дівчина-еколог.

Transition Towns

Завдяки інтернету всі громадські ініціативи, а не лише екологічні, – не обмежені державними або європейськими кордонами. Цікавих ідей багато, і вони легко поширюються та реалізуються в нових умовах.

"Наприклад, у книзі австралійського автора Девіда Голмгрена, в одній із його книг про так звану "пермакультуру", тобто про екологічне землеробство, була згадана ідея "перехідних міст" Transition Towns – невеликих містечок, де відбувався б поступовий перехід до екологічнішого способу життя через створення місцевої громади, співробітництво мешканців та екофермерів.

Кілька років потому ірландські студенти захистили навчальний проект, застосувавши принципи створення "перехідного міста" до реального містечка Кінсейл, з населенням трохи більше 2 тисяч.

Написаний проект вони показали мерії міста та несподівано отримали підтримку: проект був взятий за основу для подальшого розвитку міста. Так з'явилося перше реальне "перехідне місто", – розповідає Юля.

Зараз у світі існує близько 400 таких міст у різних країнах: у Великобританії, США, Канаді, Італії, Чилі, Швеції, Новій Зеландії. Крім того, саме поняття розширилося, до нього долучаються райони мегаполісів, окремі ферми або невеликі селища.

Мешканці "перехідних міст" відмовляються від видобувного палива, висаджують громадські сади, обмінюються речами та закупають продукти харчування лише у місцевих еко-фермерів.

"Нещодавно в Латвію приїжджав представник Transition Towns зі Швеції для того, щоби провести навчальний семінар для представників громад невеликих міст Прибалтики. У нас уже є декілька ініціативних груп в 3-4 латвійських містах, де люди вчаться домовляться та спільно працювати над перетвореннями власного середовища", – розповідає Юля.

Екологія – наука практична

За її спостереженнями, каже Юля, "латвійські вчені займаються переважно дуже практичними напрямками".

Уже від самого початку затвердження наукової теми потрібно підтвердити значимість та новизну роботу: тут завдання "заповнення порожньої ніші" не пройде, як не пройдуть і просто хороші "рекомендації".

Потрібний практично відчутний результат діяльності: "У мене є враження, що зараз прийшов час учених як найманих працівників держави: такі працівники мають уміти перевірити ефективність проведення реформ, уміти проектувати розвиток територій відповідно до прогнозів та ризиків, уміти підготувати проектну документацію на рівні держави або регіону. Лише в цьому випадку можна отримати фінансування з одного з наявних фондів".

Загалом, сама грантова система, з одного боку, дуже обмежує фантазію дослідника, а з іншого – спонукає його до практичної діяльності.

Пріоритетні галузі досліджень у Латвії

Пріоритетні галузі досліджень, під які можна отримати державне фінансування в Латвії, визначені заздалегідь, і відповідно до цього дослідники обирають теми нових досліджень або намагаються пристосувати старі.

Серед близьких до екологічної проблематики тем, які на сьогоднішній день фінансує латвійська держава: адаптація до змін клімату, біотехнології та використання місцевих ресурсів в еко-інноваціях, ефективна енергетика, біо-економіка.

Отримати державне фінансування подібних проектів можливо, але оскільки бюджет Латвії достатньо обмежений – фінансування науки в Латвії, на жаль, скорочується, – то шансів небагато. Тому більшість дослідників намагаються отримати фінансування від ЄС, що набагато більш реалістично.

Політичні сили в Латвії, які підтримують еко-тематику

"Загальне правило просте – що більш заможною є країна, тим більш значиму роль у ній відіграють "зелені" партії", – каже Юля.

У Латвії, як і раніше, борються партії, які не висувають еко-ініціатив, але всі вони вже упродовж двадцяти років використовують національне питання як основну політичну тему.

Є партія зелених, але вона об'єдналася з партією Селян заради того, щоби отримати прохідний відсоток на виборах. Ця партія виглядає дуже блідо на загальному тлі.

"Втім, мені здається, що якби знайшлася партія, яка б співчувала еко-ідеям та була здатна переконливо розмовляти з виборцями, то вона б швидко стала популярною. Мені здається, що латвійське суспільство є цілком готовим для таких змін", – розповідає еколог.

Екологія в повсякденному житті

Важливо розуміти, що будь-які дії людини в повсякденному житті можуть позитивно впливати на екологічну ситуацію у світі.

"Тому перший принцип простий, – розказує Юля. – Треба усвідомити, що все, усе, що ви робите, будь-який ваш вибір залишає свій слід у навколишньому середовищі – великий чи маленький, далеко чи близько, це залежить від вас.

За кожний крок ми відповідальні. Те, що ви обираєте в магазині, те, як ви це запаковуєте, чи купуєте ви більше за власні потреби, чи використовуєте повторно те, що можна використати, наскільки економно ви використовуєте воду, як часто ви користуєтеся громадським транспортом, де і як вироблений ваш одяг, скільки разів на рік ви літаєте літаком, і як багато ви їсте м'яса.

Про все це можна написати книгу. Звісно, неможливо одночасно застосувати всі еко-принципи, але дещо можна змінювати поступово".

Юля пропонує 5 простий дій, які можуть поступово покращити екологічну ситуацію.

Їжа

Краще за все обирати їжу, вирощену місцевими виробниками. Для того, щоби привезти вам салат з Італії, потрібно здолати велику відстань, задіяти повітряний або наземний транспорт, а також використати спеціальні інсектициди, щоби від час транспортування цей салат зберіг свій товарний вигляд. Тому "екологічний слід" у цього зеленого салату буде незрівнянно більший, аніж у такого ж салату, але вирощеного в сусідньому районі або ж на вашому підвіконні.

Другий важливий фактор – природність, адже чим менше буде в продукті ароматизаторів, консервантів або фарбників – тим кориснішим він буде для вас і для природи.

Третій фактор – вегетаріанство. Якщо ви схильні до вегетаріанства, маєте підстави радіти, адже ви не лише на крок попереду в плані етичності до тварин та здорового харчування, але й дієте на благо природи. Для виробництва кілограма м'яса треба витратити набагато більше ресурсів, аніж для виробництва кілограма різноманітних овочів.

Транспорт

Усім відомо: чим більше машин, тим більше заторів. Що більше заторів, тим гірше якість повітря, а користі від транспорту менше.

Усім зрозуміло, що варто віддавати перевагу громадському транспорту, велосипеду або ходити пішки. Можна домовитися з колегами або друзями та їздити разом.

Також не варто мити машину на відкритому ґрунті. Якщо немає стоку, то вода з миючими засобами потрапить у ґрунт, а потім – до ґрунтових вод, а далі може потрапити в річку, озеро або колодязь.

Активні дії

Беріть участь у суботниках, висаджуйте дерева, знаходьте однодумців та створюйте ініціативні групи, пропонуйте свої ідеї. Дуже приємно спостерігати за працею інших, але ще приємніше працювати самому, і тим ціннішими здаються результати.

Якщо вас зупиняє те, що десь там земля нічия й тому піклуватися про неї – не ваша справа, то згадайте про те, що вся Земля – нічия, і вся вона – ваша.

Якщо вам здається, що вашу працю ніхто не оцінить або про неї швидко забудуть, знайдіть ініціативну групу, разом піклуйтеся про те, щоби в цьому районі люди любили місце, де вони живуть. Розмовляйте з людьми, навчайте, старайтеся бути цікавими.

Сміття

Зменшуйте кількість сміття та по можливості сортуйте його.

Дуже часто найбільша частина сміття – це упаковка. Якщо ми купляємо продукт, розфасований дрібними упаковками, то їх там більше, аніж якщо купити більший об'єм та розділити його.

Частину молочних продуктів можна купити на вагу або на розлив, а овочі та фрукти можна загортати в пакети, якими ви користувалися минулого разу.

Голосуйте!

Голосувати можна політично, підтримуючи тих, хто втілює близькі вам "зелені" ідеї. Але голосувати можна й гаманцем, обираючи ті продукти, які менш шкідливі для навколишнього середовища – наприклад, побутова хімія без фосфатів.

Ініціативу здійснено МГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

Автор: Тетяна Огаркова

Джерело: life.pravda.com.ua

Детальніше »

Оцінка впливу на довкілля – ще один крок до Європи

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про оцінку впливу на довкілля», мета якого — запровадити в Україні європейський підхід до екологічної оцінки проектів небезпечних об’єктів для попередження шкоди життю й здоров’ю українців та руйнування природного середовища.

Законопроект розроблений за участі громадських експертів в рамках Реанімаційного пакету реформ (РПР) та є важливим кроком на виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Україна сьогодні є єдиною європейською державою, де відсутня повноцінна процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД). Із набранням чинності у 2011 році Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проекти навіть таких небезпечних об’єктів, як атомні електростанції, можуть розроблятися без врахування думки профільного органу (Міністерства екології та природних ресурсів) та громадськості. 

«Законопроект "Про оцінку впливу на довкілля" відповідає чинним зовнішньополітичним, програмним та правовим зобов’язанням України у сфері інтеграції до ЄС. Ухвалення цього закону дозволить створити європейську процедуру ОВД та забезпечить встановлення умов здійснення екологічно-небезпечної діяльності, прозорість ухвалення рішень, запобігання корупції у власне процесі їх ухвалення та врахування думки громадськості. Депутати міжфракційного об’єднання «Платформа реформ» вирішили підтримати цю законодавчу ініціативу, розроблену експертами від громадськості», – зазначив Андрій Шевченко, народний депутат України. 

Ухвалення законопроекту дозволить запровадити прозору процедуру, в рамках якої Мінприроди здійснює публічний реєстр усіх матеріалів оцінки та забезпечує проведення їх громадського обговорення у чітко визначені терміни, а також готує висновок з оцінки впливу екологічно небезпечної діяльності. Відкритість процедури, а також відсутність дозвільного характеру запобігатимуть створенню навколо неї корупційних схем. Разом з тим, закон забезпечує належну участь громадськості відповідно до вимог Оргуської конвенції, гарантуючи захист та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, зокрема громадськості, уряду та бізнесу, та захист природи України від невиправданого втручання та нищення. 

«Впроваджуючи реформи в Україні, негоже забувати про захист довкілля, адже нащадки будуть оцінювати наші успіхи не лише за показниками економічного зростання, а і по тому, наскільки чисту країну вони отримають. Завдяки співпраці громадських експертів, які мають практичний досвід і щодня зіткаються з недосконалістю екологічного законодавства, подано законопроект, завдання якого — наблизити нас до європейських стандартів. Запровадивши прозору процедуру екологічної оцінки небезпечних об’єктів і створивши механізм ефективного громадського контролю ми сприятимемо екологічно безпечному економічному розвитку України», – коментує Юрій Урбанський, виконавчий директор Національного екологічного центру України. 

Впровадження європейської моделі оцінки впливу на довкілля також дозволить виконати ряд міжнародних зобов’язань України, зокрема вимоги за Європейським Енергетичним Співтовариством (3) та за Угодою про асоціацію щодо імплементації Директиви 2011/92/ЄС (85/337/ЄЕС); Екологічні громадські організації у співпраці з ініціативою Реанімаційного пакету реформ (РПР) розпочинають активну громадську кампанію на підтримку даного законопроекту. 

Довідка: 

Законопроект № 4972 «Про оцінку впливу на довкілля» зареєстрований 30.05.2014 за депутатським поданням. Директиву 2011/92/ЄС (85/337/ЄЕС) про оцінку впливу деяких державних і приватних проектів на довкілля Україна мала імплементувати до 1 січня 2013 згідно з Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Європейського Енергетичного Співтовариства.

За більш детальної інформацією звертайтесь: 

Андрій Скіпальський, кординатор групи від Реанімаційного пакету реформ: skipalsky AT gmail.com, тел. +380 (50) 312 39 74 

Юрій Урбанський, Національний екологічний центр України (НЕЦУ): urbik AT necu.org.ua, тел. +380 (50) 512 32 22 

Оксана Майборода, Екоклуб: oksana.maiboroda AT gmail.com, тел. +380 (50) 697 81 18 

Андрій Андрусевич, Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»: office AT rac.org.ua, andriy.andrusevych AT rac.org.ua 

Джерело : НЕЦУ

Детальніше »

Польща забруднює повітря Європи і не хоче з цим боротися

Польща – це свого роду вугільний центр Європи. Практично 88% електрики країни виробляють вугільні електростанції. Поки ЄС розробляє амбіційні плани зниження викидів парникових газів, Польща нарощує залежність від вуглеводнів.

Про це розповідає The New York Times.

фото: Maciek Nabrdalik/The New York Times

Белхатув – один з найбільших виробників електроенергії. Саме на Польщу припадає значна частина викидів парникових газів у Європі. Поруч із польським містом Белхатув знаходиться найбільша вугільна шахта країни. Вона постачає вугілля на найбільшу вугільну електростанцію Європи, що перебуває поблизу.

Цього року конференція ООН зі змін клімату пройде в Польщі. Багато захисників навколишнього середовища упевнені, що гірше місце на світі знайти було складно. Поки ЄС розробляє плани зі зниження викидів парникових газів, Польща нарощує залежність від вуглеводнів.

Польські чиновники й політики заявляють, що країна не може дозволити собі відмовитися від вугілля і перейти на інші види енергії.

Країна намагається заблокувати багато законів з боротьби зі зміною клімату і домагається дозволу на використання технологій гідравлічного вибуху, які дозволяють добувати нафту і газ зі сланців. У ЄС уважають, що це становить загрозу для навколишнього середовища Європи.

Джерело: zik.ua

Детальніше »

Європейські бюрократи заборонять наступного року потужні домашні пилососи

На думку чиновників ЄС, європейці витрачають забагато електроенергії, коли прибирають свої домівки. Тому в Брюсселі вирішили заборонити потужні пилососи. Бюрократи в Брюсселі, або єврократи, як їх скорочено називають, роблять все можливе, щоб зменшити рівень споживання електроенергії в країнах Євросоюзу, бо саме таким є шлях до скороченні об’ємів викидів парникових газів. Тому для покращення показників емісії двоокису вуглецю, через який, як вважають експерти ООН, змінюється клімат Землі, чиновники намагаються виявити всіх надмірних споживачів енергії.

Дійшла черга і до пилососів. Відповідно до нових положень ЄС, з наступного року в ЄС неможливо буде купити пилосос потужністю понад 1700 W. А через три роки з магазинів зникнуть моделі потужність яких більше 900 W.

Виходячи з положень документу ЄС, пилососи – справжній витвір з пекла, робить висновок польське видання WP.pl. Їхній продаж регулює спеціальна директива Єврокомісії номер 666/2013. З неї виходить, що використання пилососів практично вийшло з-під будь-якого контролю.

В 2005 році в країнах ЄС на пилососи витрачалося 18 TWh електричної енергії. Якщо все залишиться як є, стверджує документ, в 2020 році на пилососи в ЄС витрачатимуть 34 TWh енергії.

Щоб запобігти такому розвитку подій, єврократи вирішили обмежити максимальну потужність цих корисних домашніх пристроїв. Питання тільки в тому, чи допоможе це?

Зрозуміло, що пилотяг малої потужності буде слабше всмоктувати пил, а отже сам процес прибирання затягнеться і споживання енергії збільшиться.

Цікаво, що директива ЄС стосується виключно традиційних домашніх пилососів, а обмеження потужності не поширюється на пилососи для вологого прибирання, промислові апарати, централізовані та такі, що використовуються в складі інших інструментів, наприклад для шліфування підлоги.

Отже, якщо ви забажаєте купити потужний пилосос, то будете змушені купувати модель для вологого прибирання, яка коштує в кілька разів дорожче за традиційну. Повстає питання, чи не є подібні рішення результатом діяльності лобістів?

Європейці вже мали нагоду стикатися раніше з подібними новаціями з Брюсселю. Певний час тому були заборонені традиційні лампи розжарювання з метою змусити купувати нові, економні та світлодіодні. Споживачі відреагували на це тим, що закупили традиційні лампочки на майбутнє. Пізніше виявилося, що це був зайвий крок, бо виробники швидко знайшли спосіб обійти заборону і продовжували продавати заборонені лампи, які стали ніби-то “не для застосування” в домашніх умовах.

Чи чекає на заборону пилососів така ж сама перспектива? Дізнаємося вже наступного року.

Джерело: vistkar.com

Детальніше »

ЄС виділить Україні близько 600 млн євро після підписання асоціації

У разі підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом Україна отримає матеріальну допомогу у розмірі 600 млн євро. Зокрема, після підписання угоди про асоціацію Україна отримає грант на 65 млн євро для модернізації доріг, авіаційної інфраструктури та морських портів.

Крім того, ЄС направить 41 млн євро довгострокових кредитів на управління авіатранспортом. На розширення мережі транс'європейських доріг Україна зможе отримати 200 млн євро.

Ще 186 млн євро для України буде зарезервовано до кінця 2013 року на реалізацію проектів з поліпшення довкілля, усунення технічних бар'єрів у торгівлі, а також на регіональний розвиток.

Детальніше »

Чи можна втекти від брудного повітря?

Майже всі мешканці міст в Європі дихають забрудненим повітрям. Про це застерігає у своєму дослідженні Європейське агентство з питань довкілля. В Україні немає навіть державних нормативів щодо викидів. Де повітря чистіше – в Європі, Африці чи Азії? Маса шкідливих викидів у атмосферу в азійських та африканських містах в сукупності більша, ніж у Європі, але європейці лідирують за викидами найнебезпечнішого дрібного дисперсного пилу. Останні дослідження Європейського агентства з питань довкілля, щоправда, дають привід для оптимізму. Частка небезпечних дрібних частинок у європейському повітрі за останні кілька років скоротилася приблизно на 15 відсотків.

Але проблема забруднення повітря, яким ми дихаємо, не зникла. І це одна з найбільших сучасних проблем Європи. Майже всі, хто живе в містах, а саме 90 відсотків, вдихають небезпечні для здоров'я речовини, твердить європейське агентство. Йєнс Гільґенберґ з екологічної організації BUND в інтерв'ю DW пояснює, що насамперед це двуокис вуглецю (СО2) та двуокис азоту (NO2), а також дрібні частинки пилу.

Завдяки фільтрам, якими останніми роками оснащують дизельні автомобілі, великі пилинки затримуються, але мікроскопічно малі потрапляють у повітря. Через органи дихання вони потрапляють в кровообіг і далі у мозок людини, спричиняючи різноманітні хвороби, каже Гайко Бальсмайєр з Екологічного транспортного клубу Німеччини.

У Німеччині – проблеми з транспортом, у Данії – з коминами

Транспортний клуб спільно з екоорганізацією BUND та іншими європейськими екоспілками задався ціллю поліпшити якість повітря. Для цього створено проект Clean Air. "Ми хочемо, наприклад, подбати про те, щоб люди в містах знову пересідали на громадський транспорт та велосипеди", - каже Бальсмайєр. Він вважає, інакше, як директивами Євросоюзу, цього не вирішити.

(на фото: Дорожній знак "Екологічна зона" у Німеччині)

Йєнс Гільґенберґ натомість вважає винними не Європарламент або Європейську комісію, а самі країни. "Вони недостатньо послідовно втілюють директиви", - нарікає експерт. У Польщі, наприклад, за його словами, повітря забруднює вугільна промисловість, у Данії люди топлять пічі деревиною, спричиняючи цим викиди шкідливих речовин у повітря, а в Німеччині насамперед транспорт є головним "постачальником" дрібного пилу.

Але Німеччина принаймні щось робить для боротьби з цим лихом. "Позитивним прикладом є так звані екологічні зони", - каже Гільґенберґ. У цих зонах можуть їздити лише автомобілі з малими викидами шкідливих речовин в атмосферу. "Берлін на першому місці у європейському рейтингу міст за цим показником", - розповів експерт. Порушникам екологічних приписів загрожують у майбутньому великі штрафи.

Африку та Азію важко порівняти

Екологи хотіли б ще більшого контролю за автомобілями, які не належать до класичного вуличного транспорту. "Для цього ЄС нині розробляє відповідну директиву", - каже Гільґенберґ. Вона стосується будівельної техніки, кораблів, бульдозерів, кранів та іншого моторизованого транспорту.

У Європі ще не настільки погано - смог над Сингапуром

Гільґенберг та інші екологи сподіваються, що ЄС посилить регуляторну політику. За словами Гайко Бальсмайєра, Євросоюз нині готується вдосконалити стратегію збереження чистого повітря. "У ЄС працюють над пакетом рішень, які мають оприлюднити у листопаді", - каже Бальсмайєр. Серед іншого мають передбачити верхні межі шкідливих викидів для кожної країни.

Важкі економічні наслідки забруднення атмосфери CO2 теж слід враховувати, нагадують екологи. Адже ще у 2000 році навантаження на озоновий шар призвело до погодних змін, які спричинили зменшення збору зернових по всій Європі обсягом 27 мільйонів тонн.

Україна пасе задніх у Європі 

За словами ж українських екологів, рівень забруднення повітря в Україні у три-чотири рази вищий, ніж у Євросоюзі. Що ж до найбільш забруднених регіонів – Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини, то навіть у десятки разів. Незважаючи на зусилля екологічних активістів, домогтися запровадження в Україні норм чистоти повітря, які діють у країнах ЄС, поки не вдається.

Джерело: dw.de

Детальніше »

У пошуку дешевої енергії Євросоюз не проти сланцевого газу

Ціни для споживачів та промисловості мають бути знижені, вважають лідери країн ЄС. На міні-саміті 22 травня у Брюсселі вони ухвалили пакет заходів, який мав би сприяти здешевленню енергії. Ним передбачено, у тому числі, розглянути можливість видобутку сланцевого газу, якою вкрай стурбовані німецькі екологи.

Загалом ухвалені євросамітом заходи включають чотири складові. Перша - держави та Єврокомісія одностайно висловлюються за подальшу інтеграцію енергоринку. Розрахунок - знизити ціни загальноєвропейським конкурентним змаганням між постачальниками. Друга - покращити диверсифікацію джерел надходження енергії у країнах-членах, адже Болгарія, наприклад, майже повністю залежна від російського газу. Третя - створення сучасної мережі енергопостачання, придатної для відновлювальних видів енергії. І, нарешті, четверта - знизити енерговитрати шляхом підвищення енергоефективності у ЄС.

Щоб знизити залежність Євросоюзу від імпорту, Єврокомісія отримала від голів держав та урядів низку доручень. Вона має з’ясувати, чому зростають ціни на енергію і яка країна наскільки вражена ціновою спіраллю, як профінансувати великі інвестиції у розбудову європейських енергомереж і яким чином можна зменшити тиск на енергоємні підприємства. Йдеться про зменшення розміру відрахувань, пов’язаних з переходом на відновлювальні джерела енергії. Такий аналіз має бути підготовлений лише до кінця 2014 року.

Лідери ЄС зондують грунт для сланцевого газу

Уряди країн Євросоюзу в пошуку шляхів здешевлення енергії не відкидають ідею суперечливої з екологічного погляду розробки сланцевого газу. Щодо цього у заяві саміту, зокрема, наголошується, що вирішальне значення має розробка "внутрішніх джерел енергії". Як повідомляє інформаційне агентство epd, дипломати інтерпретують слово "внутрішніх" у цьому контексті як натяк на технологію фрекингу, за допомогою якої видобувається сланцевий газ.

Завдяки розробці сланцевого газу в США ціни на газ для підприємств приблизно у чотири рази нижчі за європейські. Канцлер Німеччини Анґела Меркель 22 травня констатувала, що Євросоюз стає більш залежним від закордонних поставок енергоносіїв, тоді як США зменшують цю залежність завдяки сланцевому газу. "Коли ти висловлюєш цю правду, це не означає, що ти відвертаєшся від захисту клімату",- сказала Меркель.

Екологічні організації на кшталт Greenpeace стурбовані, що Євросоюз може зрадити попередньому курсу на розвиток екологічних видів енергії. Вони заявляють про небезпеку "скочування назад" у енергетичній політиці.

Побоювання Зелених

Голова фракції Зелених у Європейському парламенті Ребекка Гармс виступила проти механічного перенесення рецептів із США на Європу. За її словами, слід більше враховувати у кошторисах вартість забруднення довкілля та дозвільні процедури. Концепція голів держав та урядів ЄС – це "фронтальний напад" на політику в сферах енергетики та захисту клімату, яка проводилась досі.

Субсидування атомної енергії коштом ЄС Гармс також вважає помилкою. У близько половині країн-членів євроспільноти працюють АЕС. Якщо Німеччина за наслідками атомної катастрофи "Фукусіма" в Японії вирішила повністю відмовитись від виробництва атомної енергії, то у Британії, навпаки, будують нову АЕС. Брюссель не дає країнам-членам вказівок, які види енергії їм видобувати та як виконувати нормативи щодо захисту клімату, це вирішують вони самі.

Але єврочиновники запевняють, що змінювати курс не збираються, їм йдеться виключно про здешевлення енергоносіїв для промисловості, аби європейські підприємства витримали жорстку міжнародну конкуренцію. "Потрібно зробити усе, щоб енергія залишалась доступною, а робочі місця – захищені",- заявив єврокомісар з енергетики Ґюнтер Еттінґер. Він підкреслив, що цілі ЄС в царині захисту клімату залишаться непорушними.

Петиція енергоконцернів

У день саміту вісім європейських енергетичних концернів звернулись до керівників держав та урядів Євросоюзу із закликом про докорінну реформу торгівлі квотами на шкідливі викиди. Потрібно визначити чіткі довгострокові цілі щодо зниження обсягів CO2, сказано в петиції. Серед підписантів – RWE, Enel, Eni, Eon, GasNatural Fenosa, GasTerra, GDF Suez та Iberdrola. Концерни твердять, що обсяг викидів в атмосферу необхідно скорочувати швидшими темпами, ніж це нині передбачається стратегією до 2020 року.

Як один із кроків вони бачать зменшення обсягів прав на забруднення, що їх можуть купувати одні країни в інших. Щоправда, політики поки до цього не готові. Наприклад, нещодавно Європарламент не підтримав навіть менш амбіційний проект, який стосувався поступового виведення із обігу емісійних сертифікатів.

Джерело: ea-ua.info

Детальніше »

Кіпр посів перше місце серед країн ЄС за чистотою води для купання

Найчистішу воду в місцях для купання серед країн ЄС мають Кіпр, Мальта, Хорватія і Греція, відповідно до звіту Європейської агенції довкілля. Кіпр посів у рейтингу європейських місць з найчистішою водою для купання перше місце, бо 100,0 % перевірених місць відповідають заявленим вимогам, передає ВВС.

Укладачі рейтингу з Європейської агенції довкілля (EEA, ЄАД) проаналізували дані з більш як 22 тис. місць для купання в Євросоюзі, Хорватії та Швейцарії.

До першої п'ятірки з найчистішою водою для купання потрапили, окрім Кіпру, Мальта (96,6 % місць, що відповідають стандартам), Хорватія (95,3 %), Греція (93,3 %) і Португалія (86,7 %).

Італія (85,1 %) та Іспанія (82,8 %) опинилися в другій п'ятірці. Від них з великим відставанням за кількістю місць, що пройшли перевірку, ідуть Франція (59,6 %) і Велика Британія (58,2 %).

Згідно зі звітом ЄАД, у ЄС відповідають мінімальним стандартам 92,9 % місць для купання (20,6 з 22,18 тис. місць). Порівняно з 2011 роком, результати покращилися, адже в купальному сезоні 2011 року в ЄС нарахували 91,6 % придатних для купання місць. Тим не менш, за словами авторів рейтингу, зливові стоки, як і раніше, викликають занепокоєння з приводу забруднення води в деяких районах.

Інтерактивний веб-сайт Європейської агенції довкілля дозволяє перевірити якість води в запланованих місцях відпочинку.

У доповіді ЄАД сказано, що хоча загальні дані відповідають довгостроковій перспективі до поліпшення якості води, близько 2 % місць для купання в ЄС не відповідають мінімальним критеріям якості води.

Найгіршу ситуацію з якістю води в туристичних зонах мають Бельгія (12 % місць для купання, що не відповідають мінімальним стандартам), Нідерланди (7 %) і Велика Британія (6 %).

Для того, щоб стежити за якістю води для купання, зразки води збираються перед початком курортного сезону і щомісяця під час літа (у період з травня по вересень). Зразки перевіряють у лабораторії на рівень певних видів бактерій, які можуть вказувати на наявність забруднення, в основному, від каналізації або відходів тваринництва.

Джерело: racurs.ua

Детальніше »

ЄС обмежує пестициди, щоб урятувати бджіл

Голосування у ЄС відкрило Європейській Комісії шлях до того, щоб обмежити використання пестицидів, які, згідно з висновками вчених, викликають загибель бджіл. В усіх країнах Європи виникло занепокоєння через вимирання популяцій бджіл. Дослідники вважають, що бджолам шкодять неонікотиноїди в деяких пестицидах, які розпилюють над сільськогосподарськими полями у країнах Європи.

Європейська Комісія хоче обмежити використання таких пестицидів і використовувати їх для тих сільськогосподарських культур, які не вимагають запилювання бджолами чи іншими запилювачами.

Однак багато європейських фермерів та агрономів заперечують проти обмежень на тій підставі, що даних, які пов'язують загибель бджіл із неонікотиноїдами, недостатньо.

За заборону проголосували 15 країн ЄС, цього недостатньо для прийняття рішення. Але згідно з правилами ЄС Європейська Комісія тепер запровадить обмеження терміном два роки на використання неонікотиноїдів у сільському господарстві.

Європейська Комісія планує запровадити мораторій на використання неонікотиноїдів уже з 1 липня цього року.

Що таке неонікотиноїди?

• Нікотин смертельно небезпечний не лише для людей. Ця хімічна речовина вкрай отруйна для комах
• Пестициди-неонікотиноїди - нові нікотиноподібні хімічні речовини, які вражають центральну нервову систему комах, але менше шкодять ссавцям і довкіллю, ніж більшість інших пестицидів
• Пестициди цього типу розчинні у воді, що означає, що ними можна обробити ґрунт, унаслідок чого їх вбирає ціла рослина. Вони називаються "системними", тобто, перетворюють цілу рослину на джерело отрути: корені, стебла, листки, квітки і пилок
• Неонікотиноїдами часто обробляють насіння перед висаджуванням чи сіянням.

Лобісти за і проти

Британія не підтримує заборону на неонікотиноїди через те, що вважає аргументи дослідників недостатньо переконливими.

Багато експертів вважають, що до занепадання бджіл у Європі доклалися кілька факторів: крім хімікатів у пестицидах, за їхніми словами, популяції бджіл потерпають від паразитів, вірусів і загального занепаду бджільництва.

Директор з питань сільськогосподарської політики ЄС природозахисної організації Greenpeace Марко Контьєро сказав, що голосування в понеділок "чітко показало переважно наукову, політичну і громадську підтримку заборони пестицидів".

"Країни, які виступали проти заборони, програли", - сказав пан Контьєро.

За словами дослідників, комахи на зразок медоносної бджоли запилюють приблизно третину світових врожаїв сільськогосподарських культур.

Минулого місяця голосування у ЄС не дало однозначного результату, тому пропозицію про заборону деяких видів пестицидів винесли на розгляд апеляційного комітету, який призначив голосування на 29 квітня. Друге голосування також не дало однозначної відповіді.

Часткові обмеження на застосування неонікотиноїдів уже діють у Франції, Німеччині, Італії і Словенії.

До групи неонікотиноїдів входять три пестициди: клотіанідин, імідаклоприд і тіаметоксам.

За словами кореспондента ВВС у Брюсселі Криса Морріса, Європейську Комісію активно переконували перед голосуванням і опоненти, і прихильники заборони неонікотиноїдних пестицидів.

За заборону зібрали майже 3 млн підписів, прихильники планують нові демонстрації в понеділок.

Не менш активними лобістами виступили хімічна промисловість і виробники пестицидів, які кажуть, що заборона завдасть шкоди виробництву продуктів харчування у Європі.

Мораторій ЄС не поширюється на озимі культури. Він забороняє продаж і використання насіння, обробленого неонікотиноїдними пестицидами.

Джерело: bbc.co.uk

Детальніше »

Естонія перша в Європі встановила по всій території зарядки для електромобілів

Маленька Естонія першою в Європі встановила по усій своїй території швидкі зарядні установки для електромобілів. Нині їх 165 на країну, площею у 45 тисяч квадратних кілометрів. Фінансували будівництво мережі АЗС уряд Естонії і Японія, за рахунок купівлі дозволів на атмосферні викиди.
Почали загальнонаціональну програму ELMO – 2011-го, коли 500 електромобілів надали для користування соціальним працівникам, поліцейським і держслужбовцям.

І хоча держава субсидує половину вартості авто, з того часу кількість екологічних машин зросла лише на сотню. Автори програми, сподіваються, що ситуація зміниться у наступні 2 роки.Маленька Естонія першою в Європі встановила по усій своїй території швидкі зарядні установки для електромобілів.

Нині їх 165 на країну, площею у 45 тисяч квадратних кілометрів.

Фінансували будівництво мережі АЗС уряд Естонії і Японія, за рахунок купівлі дозволів на атмосферні викиди.

Почали загальнонаціональну програму ELMO – 2011го, коли 500 електромобілів надали для користування соціальним працівникам, поліцейським і держслужбовцям.

І хоча держава субсидує половину вартості авто, з того часу кількість екологічних машин зросла лише на сотню. Автори програми, сподіваються, що ситуація зміниться у наступні 2 роки.

Джерело: fakty.ictv.ua

Детальніше »

Учені вважають, що виробництво біопалива небезпечне для життя

Ейфорія з приводу біопалива, покликаного вирішити кліматичні проблеми нашої планети, давно вщухла. А тепер виявилося, що виробництво біопалива ще й шкодить здоров'ю.

Ще порівняно недавно біопаливо вважалося одним з ключових елементів в боротьбі людства проти парникового ефекту та глобального потепління. У Євросоюзі була прийнята спеціальна програма, спрямована на широке впровадження біодизелю та біоетанолу в життя, намічені конкретні цілі, передбачені дотації на розвиток галузі та санкції за недосягнення контрольних показників. Проте репутація біопалива виявилася неабияк підмоченою.

Мало того, багато моделей автомобільних двигунів, як з'ясувалося, таке біопаливо просто "не перетравлюють". Набагато сумніше інше: оскільки посівні площі на планеті аж ніяк не безмежні, технічні культури, оброблені як сировина для виробництва біопалива, почали витісняти з полів харчові та кормові культури. Ясно, що це призвело до різкого зростання світових цін на продовольство, що особливо боляче вдарило по бідних країнах. До того ж прагнення розширити посівні площі під плантації технічних культур призвело і до посиленого зведення вологих тропічних лісів. Яка вже тут екологія, яка боротьба з парниковим ефектом!

Виробництво біомаси підвищує вміст озону в атмосфері

А тепер британські дослідники виявили, що спроби у будь-який спосіб досягти намічених показників, можуть негативно відбитися і на здоров'ї людей і навіть коштувати багатьом з них життя. Група вчених Ланкастерського університету на чолі з професором Ніком Г'юїттом (Nick Hewitt), фахівцем у галузі хімії атмосфери, прийшла до висновку, що широкомасштабний обробіток певних видів рослин для отримання біомаси в кількостях, необхідних для виконання норм Євросоюзу, призведе до значного зростання вмісту озону в повітрі, а це небезпечно для здоров'я.

Результати дослідження опубліковані в науковому журналі Nature Climate Change. Професор Г'юїтт пояснює: "Озон - великий забруднювач атмосфери, якщо мати на увазі поверхневий, тобто тропосферний озон. На відміну від стратосферного озону, що захищає все живе на Землі від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання і тому абсолютно необхідного, тропосферний озон токсичний для людей, тварин і рослин ".

Фатальний ланцюжок: тополі та верби - ізопрен - озон - збиток здоров'ю

Цей тропосферний озон утворюється поблизу поверхні Землі в результаті хімічних реакцій за участю оксидів азоту і легколетючих органічних сполук під впливом сонячного світла. А одна з найбільших хімічно активних легколетючих органічних сполук такого роду - ізопрен. Його синтезують і виділяють в атмосферу рослини, але не всі. Традиційні зернові культури або злакові трави ізопрену не виробляють, а ось породи дерев, які використовувають для одержання біопалива - тополі, верби або, скажімо, евкаліпт, - синтезують цей вуглеводень у великих кількостях.

Чим більше площ відводиться під ці породи дерев, тим більше ізопрену потрапляє в атмосферу і тим більше утворюється шкідливого для здоров'я тропосферного озону. Цю шкоду ми і спробували оцінити, говорить професор Г'юїтт  "В основі нашого дослідження лежать модельні розрахунки. Модель враховує процеси, що відбуваються в атмосфері. Адже з колишніх польових експериментів ми знаємо, і скільки ізопрену синтезується тополями і вербами, і скільки в результаті цього утворюється додатково озону, і як він впливає на здоров'я людини і на врожайність сільгоспкультур ".

Виконання планів ЄС може обернутися 1300 зайвими смертями на рік

Результати аналізу виявилися настільки тривожними, що самі дослідники намагаються тепер дещо згладити похмуре враження від їх роботи. "Це дослідження конкретної гіпотетичної ситуації, тому я не ризикнув би давати на його основі остаточний прогноз, - говорить професор Г'юїтт  - У нашій моделі ми замінили посіви зернових і злакових культур на площі в 72 мільйона гектарів в Європі плантаціями тополь і верб. 72000000 гектарів - це та площа, яку потрібно буде віддати під виробництво сировини для біопалива, щоб досягти показників, намічених Євросоюзом на 2020 рік. Так от, в цьому гіпотетичному випадку в атмосфері виявиться стільки озону, що він буде викликати приблизно 1300 додаткових смертей на рік. Крім того, ми недорахувалися приблизно 8 мільйонів тонн пшениці і ячменю ".

Негативний ефект

Сьогодні вже і Єврокомісія переглядає своє колись так безоглядно-захоплене ставлення до біопалива. Субсидії на його виробництво будуть скорочені, цільові показники переглянуті в бік зменшення, сировиною повинні служити переважно відходи, а не спеціально оброблені для цього культури. В той же час Єврокомісія не має наміру відмовлятися від своїх планів повсюдного впровадження бензину з 10-відсотковою добавкою біоетанолу, що навряд чи можливо без розширення посівних площ під відповідні технічні культури.

Між іншим, технічні культури вже сьогодні складають в Європі 2 відсотки, а в світі - 3 відсотки від усіх сільськогосподарських територій. Професор Г'юїтт говорить: "Я думаю, результати нашого дослідження вказують на те, що при прийнятті рішень про настільки масштабних змінах ландшафту потрібно більш ретельно аналізувати наслідки. Як засіб боротьби проти глобального потепління клімату широкомасштабне виробництво біопалива, може, й дасть позитивний ефект, а ось з точки зору впливу на здоров'я людини та на врожайність сільгоспкультур ефект буде явно негативним ".

Джерело: dw.de

Детальніше »