Українські вчені в Антарктиді знайшли нафту і газ

Українські вчені в Західній Антарктиці поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський" за результатами геоелектричного зондування у 2012 році виявили нафтогазоносну провінцію. Про це йдеться у повідомленні Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації. 
Учені виявили аномалії типу "поклад нафти", загальна площа яких становить близько 900 кв. км, що підтверджено даними супутникових досліджень.

"Отримані дані свідчать про існування у цій частині Антарктичного шельфу нової нафтогазоносної провінції. Реальні перспективи ще треба визначити", – сказано у повідомленні. Українські дослідники також створили карту виявлених аномалій.

Також учені виявили в районі Західної Антарктики аномальні зони типу "поклад газогідратів" і визначили їхні основні характеристики.

"Наявність цілої низки супутникових аномальних зон, що виходять за межі виявлених раніше сейсмічними методами і перспективних на газогідрати, показує, що реальні запаси останніх на 25-30% перевищують підраховані раніше. Це дає підстави вважати цей район одним із найбільш перспективних для подальших досліджень скупчень газогідратів", – сказано у повідомленні.

Також зазначають, що з метою подальшого посилення присутності України в Антарктиці заплановано розширювати район наукових інтересів з поетапним створенням мережі сезонних баз і, в перспективі, побудови нової станції цілорічного функціонування в іншій частині Антарктичного регіону.

У 2001 році до Договору про Антарктику про демілітаризацію цієї території було підписано протокол про охорону довкілля.

Відповідно до протоколу, Антарктику проголошено природним заповідником, призначеним для миру й науки.

Протокол увів 50-річний мораторій на будь-яку практичну діяльність, пов'язану з освоєнням мінеральних ресурсів Антарктики, за винятком наукових геологічних досліджень.

Джерело: tvi.ua

Детальніше »

Антарктида нагрілася до несподіваних температур

Учені визначили, що за результатами 2012 року Антарктида нагрілася набагато сильніше, ніж очікувалося. 

Полярна станція Берд у Західній Антарктиді, що знаходиться на відстані близько 700 км від Південного полюса, є важливим місцем кліматичних вимірів у регіоні. На ній зафіксований температурний рекорд — зростання в 2,4 градуси за Цельсієм в середньорічних температурах починаючи з 1958 року — у три рази швидше, ніж у середньому по усьому світі, і у два рази швидше, ніж припускали останні дослідження, повідомляє CNews R&D. Це означає, що літо в Південній півкулі — із грудня по лютий — стало жаркішим. Хоча, спека в Антарктиді — це як і раніше в середньому нижче −30 °С. Але в літні місяці на станції Берд всі частіше фіксується нульова температура — і це дуже тривожний факт.

"Наші спостереження показують, що подальше потепління в Західній Антарктиді може призвести до порушення балансу льодовикового щита, і в підсумку цей регіон почне помітно впливати на рівень моря, — заявив Девід Бромвич, професор географії Університету штату Огайо й старший науковий співробітник Науково-дослідного Полярного центру Берд. — Й справа навіть не в значній втраті маси льоду напряму, поверхневе танення на заході Антарктиди може впливати на рівень моря побічно".

За словами Ендрю Монагана, співавтора дослідження й наукового співробітника Національного центру атмосферних досліджень (NCAR), Західна Антарктида стає одним із регіонів Землі, які найшвидше нагріваються.

Джерело: fakty.ictv.ua

Детальніше »

У царстві криги та снігу

З 1992 року через танення льодовиків в Антарктиці та Гренландії рівень світового океану зріс на 11,1 мм. Науковці вже тривалий час досліджують світові льодовики за допомогою супутників, аби максимально точно визначити масштаби танення криги.

На цьому знімку айсберг в затоці Диско (Гренландія) у променях полярного сонця. Через постійне відокремлення айсбергів площа тутешнього льодовика щорічно зменшується. Фото: Айан Джоугхін, Вашингтонський університет.

Одне із нещодавніх досліджень такого характеру очолює професор Ендрю Шеперд з Університету Лідса та доктор Ерік Івінс з Лабораторії реактивного руху НАСА. Аналізуючи дані з десяти різних супутників, вчені мають на меті зробити першу у світі максимально повну оцінку змін, які відбуваються з льодовиками. На знімку: дослідницька станція Британської організації з дослідження Антарктики на Острові Олександра (Антарктичний півострів).

"З середини 1990-х кількість льоду, що відколюється від Гренландії, збільшилася майже в п'ять разів. Але незважаючи на подекуди вражаючі зміни, які відбуваються з льодовиками в Антарктиці, загальносвітовий баланс залишається більш-менш незмінним - принаймні про це свідчать дані супутників", - розповідає доктор Івінс.

"Успішне проведення нашого дослідження стало можливим завдяки співпраці міжнародної наукової спільноти, а також завдяки високій точності супутникових передавачів, наданих космічними агенціями. Без цих сумісних зусиль ми не змогли б з точністю сказати людям, як саме змінилися світові льодовики, та покласти край невизначеності, що існувала багато років", - додає професор Шеперд.

Масштаби танення криги, визначені цим дослідженням, значною мірою збігаються з даними, оприлюдненими Міжнародною групою експертів з питань змін клімату у 2007 році. Проте попередні дослідження не змогли визначити, зростає площа льодовиків чи навпаки, зменшується. Але сьогоднішні розрахунки свідчать, що площа льодовиків і в Антарктиці, і в Гренландії стрімко зменшується.

Нещодавнє дослідження свідчить, що швидкість танення льодовиків останнім часом зросла, через що рівень світового океану щорічно підіймається приблизно на 0,95 мм.

Прискорення танення льодовиків може мати катастрофічні наслідки. Вкрита кригою поверхня відбиває сонячні промені назад у космос, натомість території, де лід повністю зникає, втрачають цю здатність, а отже сонячні промені поглинаються поверхнею, що призводить до підвищення температури.

Попередні дослідження, що проводилися з метою з'ясувати наслідки глобального танення льодовиків, робили висновок, що це може змінити напрямок висотного струменевого потоку - вітру, що впливає на погодні умови. На цьому знімку: льодовий каньйон, вимитий талою водою за багато років. Фото: Айан Джоугхін, Вашингтонський університет.

А це учасник експедиції Британської організації з дослідження Антарктики під час гірського сходження на Острові Олександра. Науковці збирають зразки гірських порід, які можуть розповісти про те, коли саме гірські верхівки з'явилися з-під льодовика, що поступово відступав.

Проект NASA по спостереженню за таненням льодовиків Global Ice Viewer

Джерела: bbc.co.uk та nasa.gov

Детальніше »

Озонова діра над антарктикою зменшується

Площа озонової діри над Антарктикою, яка зазвичай у вересні досягає максимального розміру,цього року склала 21,2 мільйона квадратних кілометрів - найнижчого значення з 2002 року, повідомляють РИА НОВОСТИ з посиланням на НАСА.

Озоновий шар - природний щит, що захищає поверхню Землі від жорсткого ультрафіолету, небезпечного для живих організмів. Різке падіння концентрації стратосферного озону під час зимового сезону було вперше виявлено над Антарктидою в 1980-х роках. Згідно сучасних уявлень, руйнування озону (триатомної молекули кисню) пов'язане з впливом хлорфторвуглеців (CFC), які в умовах низьких температур запускають реакції їх розпаду.

Найбільша за площею озонова діра у вересні 2006 року та цьогорічна

«До зменшення озонової діри призвело те, що в цьому році середні температури в стратосфері виявилися дещо вище», - стверджує співробітник Центру космічних польотів імені Годдарда НАСА Пол Ньюман (Paul Newman). Він відзначає, що підвищення температури сталося в результаті періодичних природних процесів, не пов'язаних з діяльністю людини.

Крім цього, вчені відзначили, що в межах самої «дірки» (ділянки занадто тонкого озонового шару, який не може затримувати ультрафіолет) концентрація озону також підвищилася, склавши близько 140 добсоновскіх одиниць (використовуються для вимірювання вмісту озону в атмосфері). У «здоровою» атмосфері з нормальною товщиною озонового шару цей показник повинен складати від 240 до 500.

Рекордний мінімум площі озонової діри за останні 20 років був зафіксований у вересні 2002 року, коли це значення склало 18 млн кв. км.

У вересні фахівці Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) опублікували доповідь, згідно якій вміст озону в стратосфері перестав знижуватися з 1998 року, і, за прогнозами вчених, до 2050-2075 років може повернутися до рівнів, фіксованих до 1980 року.

У 2011 році група австралійських вчених опублікувала статтю, в якій уклала, що поступово зменшуватися в розмірах стала і сезонна озонова діра над Антарктикою, яка, за їхніми даними, з кінця 1990-х «затягнулася» приблизно на 15%.

Озонова діра стала «затягуватися» після прийняття в 1987 році Монреальського протоколу, що обмежує виробництво та обіг озоноруйнівних речовин.

Джерело: pogodatv.com

Детальніше »