#ukrpryroda
Показ дописів із міткою ВРУ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ВРУ. Показати всі дописи

Звернення Українського товариства охорони природи до виборців та кандидатів у народні депутати України на виборах 21 липня 2019 року

Шановні виборці, шановні кандидати у народні депутати України!

Українське товариство охорони природи – найбільша (понад 1 млн. членів) і найстарша (73 роки) всеукраїнська громадська організація бере активну участь у громадсько-політичному житті країни. Наші пріоритети – охорона сприятливого для життя навколишнього природного середовища, збереження здоров’я народу України, здійснення наукової та просвітньої діяльності, захист екологічних прав громадян, організація й участь у заходах по охороні природи, забезпеченню екологічної безпеки, раціональному використанню природних багатств, реалізація екологічної політики розвитку України.

Всеукраїнською радою УКРПРИРОДИ проаналізовано програми партій і кандидатів у народні депутати на позачергових виборах 21 липня 2019 року.

Найбільшою мірою пріоритетам Товариства відповідають програми партій: «Громадянська позиція», «Самопоміч», «Сила і Честь», «Слуга народу». Великі резерви для співпраці з Товариством мають: «Батьківщина», «Голос», «Партія Зелених України», «Радикальна партія» та ін.

Серед кандидатів у народні депутати найбільше відповідають пріоритетам УКРПРИРОДИ програми і дії відомих захисників природи і держави:

  • РИБИНСЬКИЙ Ігор Євгенович – виборчий округ № 64, Житомирська обл.;
  • КОСТЕРІН Володимир Олександрович – виборчий округ № 221, м. Київ;
  • ЛИТВИН Володимир Михайлович – виборчий округ № 65, Житомирська обл.;
  • МОСКАЛЕНКО Ярослав Миколайович – виборчий округ № 96, Київська обл.;
  • ПОРХУН Олександр Володимирович – виборчий округ № 217, м. Київ;
  • ДЕГТЯРЬОВА Лариса – виборчий округ № 212, м. Київ;

(список кандидатів буде доповнюватись по мірі аналізу програм і дій).

Українське товариство охорони природи підтримує дружні до природи політичні партії, а також екологічно орієнтованих кандидатів-державників. Товариство очікує на політичну волю і підтримку – сподіваємось, що обрані народні депутати створять відповідне міжфракційне об’єднання.

Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи
17 липня 2019 року

Старт європейського періоду в національній екологічній політиці?

3 лютого 2016 р. Верховна Рада за поданням Президента України ратифікувала Протокол про реєстри викидів та перенесення забруднювачів (далі – Протокол) до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі ухвалення рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, 1998 року (Орхуська конвенція).

Ратифікація цього Протоколу стала для мене довго очікуваною подією, яка, хотілось би вірити, започаткує новий період національної екологічної політики – Європейський. За 24 роки незалежності в Україні було два 12-річних періоди – державотворчий і бізнесовий.

Протокол був підписаний мною 12 років тому – 21 травня 2003 року у м. Києві в рамках проведення п’ятої Міністерської конференції «Довкілля для Європи». Мені також випала честь готувати й доповідати Закон про ратифікацію Орхуської конвенції 6 липня 1999 р.

Реєстр викидів і перенесення забруднювачів (РВПЗ) – це національна база даних небезпечних хімічних речовин та забруднювачів, які викидають в атмосферу, скидають у воду та ґрунт і транспортують з території підприємств для обробки та утилізації. 

Наявність РВПЗ сприятиме скороченню викидів у багатьох секторах економіки, дозволить підприємствам порівнювати свою діяльність з іншими та скорочувати викиди, заощаджувати фінансові ресурси, впроваджувати методи більш чистого виробництва.

Громадськість зможе використовувати дані РВПЗ для ознайомлення з екологічною ситуацією у конкретних населених пунктах, а також для здійснення оцінки екологічної результативності тих чи інших об’єктів господарської діяльності, секторів економіки або державних органів. Його дані можуть використовуватись в оцінці ризиків для здоров’я людини і навколишнього середовища.

Василь Шевчук, 
голова Українського товариства охорони природи

Депутати скасували мито на імпорт електромобілів

Верховна Рада у другому читанні ухвалила в цілому законопроект №1674 “Про внесення змін до закону України “Про Митний тариф України” щодо скасування ввізного мита на електромобілі”. Відповідне рішення підтримали 233 народних депутатів, повідомляє 112.ua.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці, є забезпечення енергетичної незалежності України, спрощення доступу населення до новітніх розробок і технологій, поліпшення якості та зменшення вартості пасажирських перевезень у країні, створення передумов для зменшення вартості, а відповідно і популяризації електромобілів в Україні.

Законопроектом пропонується внести зміни до Митного тарифу України і встановити нульові ставки ввізного мита на транспортні засоби, оснащені електричними двигунами: тролейбуси; велосипеди; транспортні засоби для перевезення високорадіоактивних речовин; транспортні засоби, оснащені електричними двигунами; електричні транспортні засоби, які використовуються на складах, заводах, у портах, аеропортах.

Водночас депутати 229 голосами відправили до комітету на повторне друге читання до наступного пленарного тижня законопроект №1912 “Про внесення змін до розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування ввезення та постачання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами”.

У законопроекті пропонується тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільнити від оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України і постачання на митну територію України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, що класифікуються у товарній підкатегорії 8703 90 10 00 згідно з УКТ ЗЕД (до цієї підкатегорії належать транспортні засоби, оснащені електричними двигунами).

Зазначені зміни мотивовані, як це зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, необхідністю збільшення попиту на електромобілі серед населення, зниження рівня споживання палива, покращення екологічної ситуації в країні та імплементації європейських правових норм в Україні.

Так, народні депутати були обурені тим, що запропонована законопроектом норма поширюється лише на ввезені електромобілі.

Спікер ВР Володимир Гройсман пропонував ухвалити закон за умови, що профільний парламентський комітет протягом місяця допрацює правку щодо скасування ПДВ і акцизу на електромобілі для українських виробників, проте парламентарії не підтримали таку пропозицію.

Також Гройсман пропонував депутатам підтримати законопроект за умови, що звільнення від ПДВ і акцизу електромобілів буде поширюватися і на вітчизняних виробників, проте в ході сигнального голосування такий варіант підтримали лише 219 і 215 парламентаріїв за 226 необхідних.

Джерело: molodi.info

Депутати пропонують обмежити використання кульків

З метою поліпшення охорони довкілля та стану територій у Верховній Раді України зареєстрували проект закону, що обмежить використання поліетиленових кульків.

Термін розкладання поліетилену в землі становить близько 100 років, а під час спалювання пакетів відбуваються шкідливі викиди в атмосферу. Поліетиленові пакети валяються всюди, де ступає нога людини: на узбережжях озер та річок, у лісах, не кажучи вже про міста. Їх знаходять у шлунках загиблих птахів й тварин. Щоб захистити навколишнє середовище, в Україні 6 жовтня зареєстровано проект закону №3237 «Про обмеження виробництва, використання, ввезення та розповсюдження полімерних пакетів».

У проекті пропонують з 1 квітня 2016 року:
  • Заборонити виробництво, використання, ввезення й платне або безкоштовне розповсюдження (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів. Ця заборона не поширюється на екологічні полімерні пакети*.
*Екологічний полімерний пакет — пакет, який у результаті впливу мікроорганізмів протягом п’яти років проходить повне фізичне, хімічне, термальне або біологічне розщеплення на двоокис вуглецю, біомасу та воду.
  • Встановити норму виробництва екологічних полімерних пакетів із вторинної сировини як 90%.
  • Ввести штрафні санкції за виробництво, ввезення, платне або безкоштовне розповсюдження (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів та їх конфіскацію. За перше порушення Закону встановити штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700—3400 грн). За повторне порушення накладати штраф від 400 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На сьогодні це 6800—13600 грн.
Закон, що обмежує використання пластикових пакетів, діє вже в 40 країнах світу. Таке питання порушувалося вже неодноразово й в Україні. Вперше такий закон обговорювався в кінці 2011 року, але не був прийнятий депутатами. Основним аргументом для цього стала низка проблем, пов’язаних із необхідністю заміни пакувальних матеріалів, закриття цілого ряду підприємств та скорочення робочих місць. Хоча закон ще не прийнятий, але в Україні є ентузіасти, які за своєю ініціативою відмовилися від пластикової упаковки.

У деяких країнах змогли обійтися без заборони поліетиленових пакетів. Наприклад, у Латвії введено податок на поліетиленові пакети, що використовуються в супермаркетах. Після підвищення ціни на пакети в Ірландії кількість використовуваних пакетів скоротилася на 94%. Зараз там застосовують «багаторазові» сумки з тканини. А в Танзанії до цього питання підійшли більш жорстко. Тут за виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів загрожує штраф на $2000 або рік тюремного ув’язнення.

За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, повна заборона на полімерні пакети вже діє в Італії, Франції, Австралії, Китаї, Сінгапурі, Бангладеш та Тайвані.

На сайті президента України створені дві петиції, що закликають вирішити це питання. Одна з них пропонує заборонити використовувати пластик в упаковці харчових продуктів, а інша — заборонити імпорт, виробництво, продаж і використання в Україні пластикових пляшок, пластикових пакетів та пластикового посуду.

Щоб допомогти Україні вирішити екологічні проблеми, можна проголосувати за роздільне збирання сміття, за введення штрафу за викинуте на вулиці сміття. Можна самому взяти участь в організації збирання батарейок, а також здавати відпрацьовані батарейки та інші відходи в місця, зазначені на інтерактивній мапі.



Джерело: molodi.info

Оцінка впливу на довкілля – ще один крок до Європи

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про оцінку впливу на довкілля», мета якого — запровадити в Україні європейський підхід до екологічної оцінки проектів небезпечних об’єктів для попередження шкоди життю й здоров’ю українців та руйнування природного середовища.

Законопроект розроблений за участі громадських експертів в рамках Реанімаційного пакету реформ (РПР) та є важливим кроком на виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Україна сьогодні є єдиною європейською державою, де відсутня повноцінна процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД). Із набранням чинності у 2011 році Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проекти навіть таких небезпечних об’єктів, як атомні електростанції, можуть розроблятися без врахування думки профільного органу (Міністерства екології та природних ресурсів) та громадськості. 

«Законопроект "Про оцінку впливу на довкілля" відповідає чинним зовнішньополітичним, програмним та правовим зобов’язанням України у сфері інтеграції до ЄС. Ухвалення цього закону дозволить створити європейську процедуру ОВД та забезпечить встановлення умов здійснення екологічно-небезпечної діяльності, прозорість ухвалення рішень, запобігання корупції у власне процесі їх ухвалення та врахування думки громадськості. Депутати міжфракційного об’єднання «Платформа реформ» вирішили підтримати цю законодавчу ініціативу, розроблену експертами від громадськості», – зазначив Андрій Шевченко, народний депутат України. 

Ухвалення законопроекту дозволить запровадити прозору процедуру, в рамках якої Мінприроди здійснює публічний реєстр усіх матеріалів оцінки та забезпечує проведення їх громадського обговорення у чітко визначені терміни, а також готує висновок з оцінки впливу екологічно небезпечної діяльності. Відкритість процедури, а також відсутність дозвільного характеру запобігатимуть створенню навколо неї корупційних схем. Разом з тим, закон забезпечує належну участь громадськості відповідно до вимог Оргуської конвенції, гарантуючи захист та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, зокрема громадськості, уряду та бізнесу, та захист природи України від невиправданого втручання та нищення. 

«Впроваджуючи реформи в Україні, негоже забувати про захист довкілля, адже нащадки будуть оцінювати наші успіхи не лише за показниками економічного зростання, а і по тому, наскільки чисту країну вони отримають. Завдяки співпраці громадських експертів, які мають практичний досвід і щодня зіткаються з недосконалістю екологічного законодавства, подано законопроект, завдання якого — наблизити нас до європейських стандартів. Запровадивши прозору процедуру екологічної оцінки небезпечних об’єктів і створивши механізм ефективного громадського контролю ми сприятимемо екологічно безпечному економічному розвитку України», – коментує Юрій Урбанський, виконавчий директор Національного екологічного центру України. 

Впровадження європейської моделі оцінки впливу на довкілля також дозволить виконати ряд міжнародних зобов’язань України, зокрема вимоги за Європейським Енергетичним Співтовариством (3) та за Угодою про асоціацію щодо імплементації Директиви 2011/92/ЄС (85/337/ЄЕС); Екологічні громадські організації у співпраці з ініціативою Реанімаційного пакету реформ (РПР) розпочинають активну громадську кампанію на підтримку даного законопроекту. 

Довідка: 
Законопроект № 4972 «Про оцінку впливу на довкілля» зареєстрований 30.05.2014 за депутатським поданням. Директиву 2011/92/ЄС (85/337/ЄЕС) про оцінку впливу деяких державних і приватних проектів на довкілля Україна мала імплементувати до 1 січня 2013 згідно з Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Європейського Енергетичного Співтовариства.


За більш детальної інформацією звертайтесь: 
Андрій Скіпальський, кординатор групи від Реанімаційного пакету реформ: skipalsky AT gmail.com, тел. +380 (50) 312 39 74 
Юрій Урбанський, Національний екологічний центр України (НЕЦУ): urbik AT necu.org.ua, тел. +380 (50) 512 32 22 
Оксана Майборода, Екоклуб: oksana.maiboroda AT gmail.com, тел. +380 (50) 697 81 18 
Андрій Андрусевич, Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»: office AT rac.org.ua, andriy.andrusevych AT rac.org.ua 

Джерело : НЕЦУ