.jpg)
Ані український уряд, ані британо-голландська Royal Dutch Shell поки що не розголошують подробиць угоди про розподіл продукції, підписаної напередодні у Давосі в присутності українського президента та прем'єр-міністра Нідерландів.
"Ми стали близькими людьми, майже родичами. Тепер у нас є спільна відповідальність. Ми народили нову справу", - заявив президент Віктор Янукович після підписання угоди.
Згідно зі словами українського президента, ця угода вигідна Україні, бо передбачає створення нових робочих місць, зростання видобутку газу всередині України, збільшення доходів бюджету.
Згідно із повідомленням, поширеним Shell, кожен учасник угоди - Shell та "Надра Юзівська" - мають по 50% у проекті, сам проект розрахований на 50 років, а права та обов'язки інвесторів будуть деталізовані в угоді про оперативну діяльність.
"Початковий етап геологічного вивчення передбачає отримання двовимірних та тривимірних сейсмічних даних та буріння 15 свердловин на Юзівській дільниці. Передбачається, що це дозволить провести ефективну розвідку та оцінку покладів вуглеводнів, зокрема, оцінку потенціалу природного газу у піщаниках Юзівської площі", - йдеться у повідомленні Shell.
Ризики і частки
Проте у повідомленні не міститься інформації про те, як, власне, сторони домовилися про розподіл того, що буде видобуто з українських надр.
Раніше йшлося про те, що цей розподіл має бути у пропорції 30% на 70% на користь Shell. Тепер лунають припущення, що ця пропорція може дійти і до 40% на 60% - залежно від стадії розробки родовища.
Фото: lightgalleries.net
Чи вийде у західних компаній створити таку ідеальну картинку зі сланцевим газом і в Україні?
Оглядачі зауважували, що інші пострадянські країни, які залучали до розробки своїх родовищ міжнародні компанії, - Казахстан, Азербайджан, - домагалися більш вигідних умов.
"Початковий етап геологічного вивчення передбачає отримання двовимірних та тривимірних сейсмічних даних та буріння 15 свердловин на Юзівській дільниці"
із повідомлення Shell
Проте у тих випадках ішлося про видобуток традиційних енергоносіїв - природного газу та нафти, а у випадку з Україною йдеться про видобуток сланцевого газу, який все ще залишається нетрадиційним джерелом енергії, видобуток якого супроводжується великими ризиками - каже експерт аналітичного центру DIXI Group Роман Ніцович:
"Щодо відсотків розподілу, то можу нагадати, що коли уряд лише узгоджував умови конкурсів на видобуток, йшлося навіть про 16% (на користь України - ред.) до того часу, як інвестор поверне собі всі інвестиції. Далі ця пропорція збільшуватиметься. Чому така пропорція? Технологій видобутку такого газу в Україні не існує, а інвестори беруть великі зобов'язання у соціальних питаннях, у плані розбудови інфраструктури, захисту довкілля. А відтак зрозуміло, що витрати інвестора будуть суттєвими", - каже експерт.
Роман Ніцович нагадує, що поки що "йдеться лише про перший етап - розвідку", і все ще може змінитися за її результатами, коли стануть відомі запаси та економічна доцільність їх видобутку.
Західна Україна - проти альтернативи Росії?
У травні 2012 року, коли британо-голландська Shell та американська Chevron виграли у конкурсах за право розробки Юзівського та Олеського родовищ сланцевого газу, йшлося про те, що обидві угоди мають бути підписані у грудні, а перший промисловий видобуток сланцевого газу в Україні може розпочатися вже у 2015 році. Проте досі угоду укладено лише із однією компанією.
"Технологій видобутку такого газу в Україні не існує, а інвестори беруть великі зобов'язання у соціальних питаннях, у плані розбудови інфраструктури, захисту довкілля. А відтак зрозуміло, що витрати інвестора будуть суттєвими"
Роман Ніцович, DIXI Group
Як заявив прем'єр-міністр Микола Азаров, на заході України виникли проблеми з отриманням згоди місцевої влади на видобуток сланцевого газу, тоді як східні області підтримали видобуток.
"На заході України справи йдуть повільно. Більшість у Львівській та Івано-Франківській обласних радах складається з відомих політичних сил", - заявив прем'єр під час засідання уряду 23 січня, коли міністри дали згоду на підписання угоди із Shell.
Так само, як на розробку Юзівського родовища свою згоду дали Донецька та Харківська облради, згоду на розробку Олеської площі мають дати Львівська та Івано-Франківська обласні ради. Більшість в обох мають представники "Свободи" - партії правого спрямування, які неодноразово заявляли про своє негативне ставлення до можливості розробки сланцевого газу на Заході України з огляду на наслідки для довкілля.
Депутат від "Свободи", голова парламентського комітету з питань екології Ірина Лех ініціювала проведення парламентських слухань на тему "Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні". Слухання мають відбутися 20 березня.
Роман Ніцович із DIXI Group каже, що навіть у разі, як висновки за результатами парламентських слухань будуть негативними, то вони можуть бути висловлені лише у формі рекомендацій.
"На заході України справи йдуть повільно. Більшість у Львівській та Івано-Франківській обласних радах складається з відомих політичних сил"
Микола Азаров, прем'єр-міністр України
Водночас він визнає, що погодження видобутку сланцевого газу на заході України із місцевою владою може бути проблемним. Проте, як вважає експерт, якщо урядові та Chevron вдасться перевести розмову зі сфери політики у більш фаховий і прагматичний діалог про ризики та переваги видобутку сланцевого газу, то ставлення до проекту у "Свободи" та двох західних областей може змінитися.
До того ж, каже експерт, у "Свободи" є і кілька слушних зауважень до проекту. Зокрема, щодо ширшої участі органів місцевої влади у реалізації проекту, або щодо можливості присутності корупційної складової у державному партнері проекту, пов'язана із непевним походженням фірми СПК-геосервіс, яка разом із державною компанією "Надра України" бере участь у проекті (у пропорції 10% до 90%, відповідно - ред.).
Що, коли і за скільки?
Українські запаси сланцевого газу оцінюються як одні із найбільших у Європі - після Польщі, Франції та Норвегії.
Попередньо запаси сланцевого газу на Юзівській площі оцінювалися у 4 трильйони кубометрів. У Києві розраховують, що у разі початку промислового видобутку газу це родовище може давати від 5 до 20 мільярдів кубометрів газу на рік (при тому, що у 2013 року Україна хоче імпортувати лише 20 мільярдів кубів російського газу).
"Ми зараз можемо лише прогнозувати, за оптимістичним сценарієм компанії Shell, це близько 20 млрд метрів кубічних видобутку на рік, за песимістичним - не менше 7-8 мільярдів кубічних метрів на рік. Якщо ми досягнемо оптимістичного сценарію, це повністю вирішить питання дефіциту, який зараз є в нашій державі, і навіть вийдемо на профіцит", - заявив міністр енергетики Едуард Ставицький, якого уряд уповноважив підписати угоду із Shell.
"Ми зараз можемо лише прогнозувати, за оптимістичним сценарієм компанії Shell, це близько 20 млрд кубічних видобутку на рік, за песимістичним - не менше 7-8 мільярдів кубічних метрів на рік"
Едуард Ставицький, міністр енергетики України
Відомо також, що на етапі розвідки Shell інвестує у проект 410 мільйонів доларів. Якщо ж результати цієї розвідки будуть успішними, то інвестиції, як очікують у Києві, сягнуть десятків мільярдів доларів, - міністр енергетики оцінює їх у 10 мільярдів доларів.
Нині Україна купує російський газ за ціною у 416 доларів за тисячу кубометрів - з урахуванням "харківської знижки" у 100 доларів на кожній тисячі кубів.
При цьому розрахована російським "Газпромом" середня ціна для європейських споживачів цього року становить близько 370 доларів за тисячу кубів. Вартість видобутку сланцевого газу експерти попередньо оцінювали на рівні 350 доларів за тисячу кубометрів.
"Якби це був лише чинник тиску у переговорах із Росією, то ці конкурси ніколи б не стартували, а угоду ніколи б не було підписано, - просто велися б нескінченні розмови. А тут ми вже маємо солідного інвестора, готового вкладати серйозні кошти, - і це, напевне, вже є гарантією якоїсь перспективи. Але те, що це є перспективою далеко не одного року, також цілком зрозуміло", - каже Роман Ніцович.
Джерело: bbc.co.uk
