Чи подолав Мінюст корупцію у сфері державної реєстрації?

Відкритий лист

ЗАСТУПНИКУ МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

п. Гії ГЕЦАДЗЕ

Шановний Гіє Гізойовичу!

29.03.2016 р. вдень я випадково почув Ваше бадьоре інтерв’ю одному з телеканалів про те, що Ви «… вместе с министром Петренко» (рос.) подолали корупцію в системі державної реєстрації бізнесу і майна. 

Які ж ви молодці! Тільки мушу розчарувати – корупція тут не подолана, вона процвітає, а те, що Ви робите наверху – абсолютно не зачіпає низи.

Не вірите? Будь ласка – ось конкретні факти. 

05.11.2015 р. державний реєстратор Черкаського міського управління юстиції (ЧМУЮ) Базилевська І.А. «просто так» внесла до ЄДР такого собі гр. Р. в якості керівника Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, порушивши усе що тільки можна. 03.12.2015 р. за поданням гр. Р. уже інший державний реєстратор ЧМУЮ Велика О.В. теж «просто так» переписала Черкаський Будинок природи, що є колективною власністю Укрприроди, на його приватне ТОВ «Вієна».

Ми писали 10 листів міністру юстиції, його заступникам, обласному управлінню, ЧМУЮ – глухо, тільки відписки! Нас посилають «до суду».

Добре – ми виграли кілька судів, ЧМУЮ ігнорує і їх рішення, не надає Прокуратурі і Слідству документів, за якими вони допомагали вкрасти майно всеукраїнської громадської організації з 70-річною історією!

Ваш міністр на нашу скаргу від 28.12.2015 р. через 2,5 місяці підписав відповідь, що розгляду не буде, бо ми начебто подали її 28.02.2016 р.

Ось так управління юстиції допомагає рейдерам, а Мінюст і чути не хоче. 

Свого часу я докладав багато зусиль для побудови незалежної України, і «не однаково мені…». Будемо боротися за нашу країну і державу.

Вважатимете за доцільне – я готовий до зустрічі. Викладу цей лист і на сайті, щоб не було потім підстав говорити про якісь пропущені терміни.

З повагою Василь ШЕВЧУК, 

голова Українського товариства охорони природи, 

доктор економічних наук, професор

Детальніше »

Якою ми бачимо діяльність нового Уряду в екологічній сфері?

Нинішня політична, економічна, екологічна і соціальна криза є наслідком ігнорування основних засад сталого (збалансованого) розвитку України.

Шляхи виходу з кризи потребують швидких першочергових антикризових кроків і збалансування стратегічних пріоритетів.

Державне регулювання природоохоронної діяльності – це високопрофесійна справа. Екологічне законодавство України – одна з найрозвиненіших сфер національного законодавства (3 томи).

До того ж, Україна є стороною кількох десятків міжнародних конвенцій у сфері охорони навколишнього середовища, підписала двосторонні угоди з багатьма країнами світу, у тому числі із своїми сусідами. 

Екосистеми України є частиною Європейської екологічної мережі. 

Першочергові антикризові кроки:

1. Відродити єдність природоохоронної системи України, професійність, збалансованість і координованість її діяльності;
2. Спростити екологічне регулювання підприємництва, обмежити можливості адміністративного втручання;
3. Підсилити ефективність економічного механізму природокористування;
4. Провести екологічний аудит 100 найбільших забруднювачів довкілля України, стимулювати проведення їх модернізації; 
5. Підняти дієвість екологічної експертизи, аудиту і контролю;
6. Затвердити та реалізувати стратегію зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України;
7. Розробити, затвердити та розпочати реалізацію стратегії низьковуглецевого енергоефективного розвитку економіки України. 

Стратегічні пріоритети: 

• Гарантування ядерної та радіаційної безпеки, мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи; 
• Екологічне відродження басейну ріки Дніпро та інших рік України, забезпечення населення якісною питною водою; 
• Поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах; 
• Запобігання забрудненню Чорного і Азовського морів; 
• Охорона і сталий розвиток Карпат; 
• Зміцнення фінансової стійкості природно-заповідного фонду; 
• Забезпечення переходу України до сталого розвитку.

Реформування інституційного регулювання:

• Міністерство екології та природних ресурсів України перетворити в Міністерство екологічної політики та ядерної безпеки України; 
• Відновити обласні, Київське і Севастопольське міські державні управління екологічної безпеки Мінекобезпеки України; 
• Повернути до складу міністерства Державну екологічну інспекцію; 
• Відтворити Державне агентство заповідної справи та розвитку соціо-природних систем; 
• Перетворити Державне агентство екологічних інвестицій у Державне агентство з питань зміни клімату та екологічних інвестицій. 

Розвиток громадського регулювання

• Забезпечити широку участь громадськості у розробці та реалізації національної екологічної політики, підтримку суспільно корисної діяльності громадських організацій.
• Налагодити безперервну екологічну освіту і виховання, відроджувати вікові українські традиції поваги до Природи.
• Надавати громадську підтримку процесів євроінтеграції та виконання міжнародних екологічних угод. 

Очікувані результати реформування – забезпечити містам свіже повітря і чисту питну воду, зелені парки і сквери, селам – чисті ріки, поля, ліси, людям – якісні, екологічно чисті продукти харчування, Україні європейську екологічну перспективу.

Василь Шевчук 

Голова Українського товариства охорони природи, 

доктор економічних наук, професор.

25 лютого 2014 року

Детальніше »

Уряд подбав про захист рідкісних видів тварин і рослин

7 листопада 2012 року Кабінет Міністрів прийняв постанову «Про стягування компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)».Цей документ на засіданні Уряду представив Міністр екології та природних ресурсів України Едуард Ставицький.

Проект акта було розроблено на заміну постанови Кабінету Міністрів від 01.06.1993 № 399 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.1999 № 398), якою затверджені чинні розміри компенсації за незаконне добування, знищення чи пошкодження об’єктів Червоної книги України.

Метою постанови є встановлення розмірів компенсації за незаконне добування тварин і рослин, види яких додатково занесені до третього видання Червоної книги у 2009 році (445 видів). Діючі розміри компенсації були значно меншими за ті, що встановлені, зокрема для мисливських тварин. Така ситуація робить об’єкти Червоної книги менш захищеними за загальнопоширених представників флори і фауни. Востаннє розміри компенсації були перераховані у 1993 році. У прийнятому акті, відповідно до експертних висновків наукових установ та з урахуванням інфляційних процесів, розміри компенсації збільшені в середньому по видах тварин і рослин у 10 разів. Натомість для найбільш уразливих та комерційно значущих видів розміри компенсації збільшені в 40 та більше разів. Насамперед це стосується дельфінів, зубра, хижих птахів та осетрових риб.

Враховуючи те, що існує нагальна необхідність посилення охорони рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин шляхом суттєвого підвищення матеріальної відповідальності за їх незаконне добування або знищення, та зважаючи на те, що порушене питання перебуває на постійному контролі громадських природоохоронних організацій, а незаконне використання рідкісних тварин і рослин завдає значної шкоди бюджету, Уряд 7 листопада і прийняв відповідну постанову.

Джерело: kmu.gov.ua

Детальніше »