Створено карту, яка допоможе киянам знайти точки прийому макулатури, пластику, скла, шин та батарейок

Видання «Велика Епоха» підготувало інтерактивну мапу «Куди в Києві здати відходи». Макулатура, пластик, ганчір’я, склобій, шини, пляшки, склотара і батарейки — на мапі повно точок по всьому місту, куди можна принести такі типи відходів і таким чином уберегти довкілля від забруднення.

Також вже підготовлено мапу для Харкова та Львова.

Ця мапа не редагується користувачами, однак, якщо вам відомі точки приймання відходів, яких немає на мапі, ви можете додати їх на додатковій мапі або вказати їхню адресу / координати в коментарях під статтею. Невдовзі після цього вони будуть перевірені і перенесені до основної мапи.

Як користуватися мапою

На мапі нанесено кілька «шарів». Увімкнути й вимкнути той чи інший шар можна, знявши або поставивши відповідну галочку в лівій частині мапи. Якщо ви не бачите шарів мапи на екрані, натисніть спочатку кнопку «налаштувань»:

Зокрема, шар «будиночки» оранжевого кольору — це пункти компанії «Київміськвторесурси». Всі вони в основному приймають такі види відходів, як макулатура, пластик, ганчір’я, склобій, шини та пляшки. Натиснувши на конкретний будиночок на мапі, ви побачите точну інформацію щодо цього пункту та номер телефону компанії.

Щоб збільшити масштаб мапи і наблизитися, наприклад, до місця, де ви живете чи працюєте, спочатку наведіть курсором миші на приблизне розташування цього місця, а потім прокрутіть колесиком вашої миші від себе. Повторюйте цю операцію, доки масштаб не задовольнить вас і не буде добре видно найближчі пункти приймання відходів. Щоб знову зменшити масштаб, прокрутіть колесиком до себе.

Батарейки

Також на мапі багато пунктів, куди можна здати батарейки (іконки у вигляді батарейок). Деякі компанії розмістили у своїх магазинах контейнери для збору батарейок, і завдяки цьому батарейки можна здати в будь-якій частині міста. Зокрема, це магазини Watsons, АЗС «КЛО», «Велопланета». До нас також звернулись представники КП «Київкомунсервіс» і надали список ЖЕКів, де приймають батарейки (поки в трьох районах міста, але планується і в інших). З карти прибрано шар магазинів МТС, де також приймали батарейки, але на початку жовтня 2015 р. представник компанії повідомив, що збір тимчасово призупинено.

Також додано місця, куди можна здати ртутні енергозберігальні лампи, термометри, скляні пляшки, стару комп'ютерну техніку та інші види відходів. Список місць буде поступово розширюватися. Збережіть собі посилання на розгорнуту версію цієї мапи в Google (посилання в 1 абзаці) і в разі необхідності заглядайте в неї, щоб бачити останні зміни.

Варто пам’ятати, що одна викинута у смітник батарейка стане отрутою для 20 метрів площі землі або 400 літрів води. Не меншої шкоди завдає природі викинутий пластик.

На мапі можливі неточності, які будуть із часом виправлені. Якщо ви знайдете помилку або знаєте пункт прийому відходів, який не зазначено на мапі, будь ласка, напишіть у коментарях до цієї статті.

У найближчих планах (до кінця 2015 року) створити аналогічну мапу для: Львова, Дніпропетровська, Одеси.

Щоб внести свій вклад у збереження довкілля та заохотити роздільний збір відходів, ви можете:

1. За власною ініціативою розділяти відходи, а не викидати все у загальний смітник.

2. Відмітити на додатковій мапі (або зазначити в коментарях) пункти приймання різних відходів, які відсутні на основній мапі, але ви знаєте, що вони є.

3. Допомогти у створенні списку місць, де приймають відходи в інших містах (крім Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Львова). Для цього завантажте таблицю, заповніть її і вишліть на: info@epochtimes.com.ua.

4. Поділитися мапою — для цього натисніть на значок «соцмереж» у верхній частині мапи і потім виберіть одну із соцмереж, або натисніть «Вставити на сайт» (з'явиться html-код для вставлення на ваш сайт):

5. Поширити цю статтю в соцмережах

Джерело: epochtimes

Детальніше »

Стихії року: природа оголосила людству війну

Людина так само успішно поряд з добрими ділами творить і погані. Та особливо ми стараємося щодо природи, ми її не любимо, ми її вже завалили пластиком, закопуємо в землю сміття і палимо його, забруднюємо ріки, а в лісі залишаємо сліди своїх пікніків. Додайте до цього викиди від машин, підприємств – і помста природи готова. Цього року природа у змові з погодою відчайдушно демонстрували свою міць. Катаклізми посипались одразу на початку зими, в лютому метеорит упав на Челябінськ, у березні в Києві велетенський снігопад, а потім почалося: повені, тайфуни, торнадо, було багато біди. Та людство не зупиняється, чергове стихійне лихо – яскрава картинка, озвучені збитки і все по колу. Давайте хоч якось задобримо природу, принаймні припинимо вирубувати ліси, смітити і вбивати звірів. 

Джерело: fakty.ictv.ua

Детальніше »

Київській владі байдуже до велосипедистів?

Київські пішоходи та велосипедисти нині неабияк стурбовані власною безпекою, що засвідчила нещодавня акція, присвячена тижню безпеки на дорозі. Зокрема, вони хочуть облаштування пішохідних переходів та створення велодоріжок. Між тим представники київської влади констатують, що поліпшення велоінфраструктури у столиці, наразі не пріоритет.

Нині у Києві налічується близько 300 тисяч велосипедистів. І чимало з них страждають від відсутності порозуміння з автомобілістами та непристосованості столичної інфраструктури до їзди на велосипеді. Це констатує координатор Українського інформаційного центру велотранспорту Ксенія Семенова. Зокрема реконструкція Поштової площі, за її словами, вкотре засвідчила, що вся транспортна політика міста нині будується переважно навколо інтересів водіїв.

«Наскрізний проїзд у бік Подолу і Сагайдачного буде неможливий: там дві смуги руху будуть повертати на швидкісну естакаду і усім велосипедистам доведеться рухатися через підземний перехід, де буде багато сходів угору і униз і це буде незручно. Треба змінювати акцент і більше уваги приділяти громадському транспорту, пішоходам, велосипедистам та усім тим, хто займає менше простору у місті та несе меншу небезпеку», – пояснює дівчина.

Велодоріжки не в пріоритеті

Між тим нещодавню ситуацію, коли велосипедистам заборонили їздити на тротуарі коло Верховної Ради, Ксенія Семенова перебільшувати не радить. Каже, правила дорожнього руху передбачають, що на пішохідній частині велосипед треба вести у руках.

Іншої думки голова постійної комісії Київради з питань транспорту та зв’язку Дмитро Олійник. Подібні заборони він називає «дикістю», адже вважає, що таким чином «порушуються права громадян на вільне пересування».

Водночас чиновник погоджується, що київським велодоріжкам та велопарковкам до європейських стандартів ще дуже далеко. Утім зауважує: ситуацію змінити можна.

«Потрібно у генеральному плані, програмі стратегічного розвитку Києва і у програмах під час будівництва чи реконструкції доріг передбачати там, де це можливо, велодоріжки. По-друге, потрібно, щоб київський бюджет не розривався: скільки коштів виділити на зарплату вчителям і медикам, а скільки на такі от речі. На жаль, велодоріжки тут не в пріоритеті. На них виділяються не мільйони, а лише кількасот тисяч гривень», – говорить чиновник.

Велосипед має стати одним із важливих видів транспорту – Бригинець

Наразі ж недостатня кількість велопарковок заважає також і депутатам. Так, наприклад, опозиціонер Олександр Бригинець, приїхавши на своєму велосипеді на роботу, не зміг його прилаштувати. Адже на припарламентській території для цього відповідного місця не знайшлося.

Між тим депутата запевнили, що кілька велопарковок для парламентрів таки створять, проте в інших місцях. Зокрема біля парламентського комітету з питань культури і духовності, до складу якого входить Бригинець.

«Сподіваюсь, спільними зусиллями ця парковка буде наповнена велосипедами, і туди будуть приїжджати не лише депутати. Велосипед повинен стати одним із важливих видів транспорту у такому місті, як Київ. Це буде сприяти не лише розвантаженню пробок, але і покращенню екології міста», – прокоментував депутат це рішення і своєму відеоблозі.

Тим часом їздити на роботу на велосипедах уже давно стало доброю традицією для багатьох європейських чиновників. Наприклад, на велосипеді можна побачити британського прем’єра Девіда Кемерона, швейцарського міністра оборони, захисту населення та спорту Улі Маурера чи, наприклад, голландського держсекретаря із соціальних питань та зайнятості Джейта Клейн Сма.

Водночас, дані Європейської комісії свідчать, що пересуванню на велосипеді надають перевагу близько 9 відсотків її чиновників.

Джерело: radiosvoboda.org

Детальніше »

Роздільний збір сміття у Києво-Могилянській Академії

З квітня 2013 у Києво-Могилянській Академії започатковано роздільний збір сміття. Ця ініціатива не є новою для НаУКМА і завдяки співпраці ЕкоКлубу «Зелена Хвиля», адміністрації Академії та компанії «УкрЕкоРесурси» з 2013 року сортування відходів перетворилося на загально-університетську практику.

З 2013 року на плацах Академії було встановлено спеціальні баки для сухих відходів. Всі пластикові стаканчики, папір, скляні пляшки, що потраплять туди, будуть перероблені і отримають нове життя.

Така практика є звичайною для країн ЄС. Наприклад, у Швеції сортувати сміття почали ще у 80-тих, і зараз це є обов язковим для всіх громадян. На пострадянському ж просторі, зокрема в Україні, із року в рік росте кількість полігонів – кладовищ для відходів. Токсичні речовини, що вони виробляють, потрапляють у воду та ґрунт, розсіюючись на сотні кілометрів навколо. Що вже казати про нестерпний сморід поблизу сміттєпереробних заводів, як такий, що на Позняках. Вони не просто забруднюють повітря, але роблять життя мешканців цих районів незносним. Не зважаючи на це, до 2014 року у Київській області обіцяють прояву трьох нових заводів.

За словами представників ЕкоКлубу «Зелена Хвиля», могилянці давно були готові розділяти відходи, адже багато з них на власні очі бачив чудово налагоджену систему в Швеції та Німеччині. Чекати від нашого уряду перших кроків у напрямку реформування збору та переробки сміття видається марною справою, тому починати таку ініціативу потрібно самостійно, з невеликих установ – університетів, офісів, окремих комунальних підприємств. Маємо надію, наш досвід надихне інших активістів та громадських діячів.

Контакти: contact@ecoclub.kiev.ua, вул. Сковороди 2, 3-307 м. Київ, 067 698 7651, www.ecoclubua.com

Джерело: studnews.org.ua

Детальніше »

Сніг як бомба сповільненої дії

Схоже, цьогорічна зима не відступить ніколи. Ось і нині на зміну незначному потеплінню мало не на всі регіони обрушився неймовірний снігопад. І хоч як дивно, але й цього разу основною зброєю, за словами самих чиновників, стали не техніка, а прості двірники з лопатами та вже всім відома сіль. Влада так і рапортує, що за добу в Києві комунальники використали понад 600 тонн солі для боротьби з наслідками снігопаду. «Була дуже важка зима, велику кількість солі було висипано. У нас залишилося лише 3 тисячі 600 тонн солі для міста. За одну ніч понад 600 тонн висипано», — повідомив днями на брифінгу перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак.

Тим часом екологи вже давно б’ють на сполох: піщано-соляні суміші, якщо їх використовувати без будь-якого контролю, можуть зіграти і з природою, і з людиною дуже злий жарт. А взагалі сніг у великому місті, котрий злежався і пере-

творився на кригу, — це концентрація багатьох шкідливих хімічних компонентів, які частково випаровуються в повітря, частково осідають у ґрунті й просочуються у води. Недаремно з настанням перших весняних місяців фахівці Центральної геофізичної обсерваторії фіксують надвисоку концентрацію шкідливих домішок у повітрі й на поверхні. Проте чиновники, здається, і не збираються щось міняти в технології боротьби зі сніговим покривом, щоб остаточно не загубити довкілля.

Зимове взуття, яке я зазвичай ношу кілька сезонів, цієї зими не змогло дотягнути навіть до кінця сезону. І це за того, що чоботи двічі довелося нести до чоботаря. Як він пояснив, проблема в тому, що піщано-соляні суміші, якими щедро здобрюють наші дороги і тротуари, згубно діють на шкіру. Проте це лише маленька проблема. Як зазначають в Укрметстандарті, сіль плюс пісок, плюс вихлопні гази автомобілів інтоксикують сніг. І цієї зими вміст таких шкідливих речовин на вулицях столиці та, мабуть, і бага-тьох українських міст, інколи перевищував допустимі норми у 800 разів!

Оскільки в деяких містах старий сніг ще лежить і досі, у ньому накопичилося дуже багато канцерогенів. Приміром, бензопірену. Як пише Вікіпедія, це дуже сильний мутаген і канцероген. Він є одним із найнебезпечніших вуглеводнів. Бензопірен — загроза для здоров’я в будь-якій кількості. Він має сильно виражені ароматичні властивості, легко вступає в реакції електрофільного заміщення, навіть в азо-сполучення. Спроби організму знешкодити бензопірен призводять до утворення іншої, ще токсичнішої речовини, спроможної безпосередньо ушкоджувати ДНК. Ще один небезпечний компонент брудного снігу — марганець, не кажучи вже про сіль та інші хімічні сполуки.

До того ж ми ще не зачепили проблему, коли сніг просто стає бомбою сповільненої дії. Зокрема, під час танення він потрапляє в наші водойми, і вся ця таблиця Менделєєва повертається до нас із водою з-під крана. Озеленювачі також неабияк стривожені. Вони помітили, що після кожної сніжної зими різко починають гинути дерева. А все тому, що ґрунт навколо них просто просяк NaCІ.

До речі, в багатьох розвинених країнах поруч з екологічно безпечними компонентами використовують також і сольові суміші, проте розсипають їх не просто так, а чітко регламентовано. Стежить за всім цим спеціальна комп’ютерна програма. А в нас двірник розкидає все на свій розсуд і де заманеться. Жодних розрахунків не ведеться. А ще європейці у водойми, на поля скидають лише попередньо очищений і перероблений на воду сніг. На жаль, це не про нас. Нам би хоч трохи розчистити вулиці. А вже з допомогою чого, ніхто не замислюється.

ФАКТ 

У Києві цієї зими, за даними комунальних служб, було використано понад 38 тонн солі.

Автор: Марина Кривда.

Джерело: golos.com.ua

Детальніше »

25% українців п’ють погану воду – ООН

Через споживання недоброякісної води кожен четвертий українець завдає шкоди своєму здоров’ю. Про це свідчать дані ООН, пише "Радіо Свобода". Крім того, чимало будинків та навіть населених пунктів в Україні взагалі не мають доступу до води. Додаткові загрози створює виробництво, яке часто супроводжується викидами неперероблених стічних вод, що забруднюють довкілля.

Тим часом у "Київводоканалі" запевняють, що роблять усе можливе, щоб вода у кранах киян була якомога безпечнішою. На цьому наголошує радник голови його правління Вікторія Яковлева. Водночас вона констатує, що очисне обладнання потребує "як мінімум модернізації".

"Робимо максимально все те, що можна зробити на нашому обладнанні і тих технологіях, які були запропоновані і впроваджені у 1939 році (такого віку Дніпровська станція) і 1961 року (такого віку Деснянська станція). Кожного дня відбирається майже тисяча проб і робиться аналіз води не тільки на водозаборі і не тільки тієї води, яка виходить з наших водопостачальних станцій, але і води з мережі. Менш ніж 600 гривень один аналіз не коштує". – зауважує вона.

Тим часом вчені прогнозують, що до 2025 року понад три мільярди жителів планети будуть страждати від нестачі води, дефіцит прісної води до цього часу збільшиться до двох трильйонів кубічних метрів на рік.

Як відомо, 22 березня вдвадцяте відзначається Всесвітній день води.

Світові запаси прісної води не збільшуються, а її споживання за останні 100 років зросло у 7 разів. Всесвітній день води, зокрема, покликаний звернути увагу до стану водних об’єктів і проблем, пов’язаних із їх використанням.

Наступна світова війна може вестися за доступ до водних ресурсів, про що свідчать чимало експертних прогнозів. Зокрема, у них йдеться про те, що до виникнення такого конфлікту найперше може призвести нераціональне використання води.

Джерело: life.pravda.com.ua

Детальніше »

Києву та Київській області загрожує екологічна катастрофа

Директор Бортницької станції аерації (БСА) Володимир Бражник заявив про загрозу екологічної катастрофи. За його словами, на земляних греблях БСА, які утримують відходи після очищення стічних вод, виявлено 18 промивів, пише «Коммерсант-Украина». Захисні споруди можуть не витримати танення снігу, і відходи заллють прилеглі населені пункти.

За словами Бражника, як тільки почнеться інтенсивне танення снігу, будуть утворюватися численні струмочки, які потягнуть ґрунт із дамб. «Якщо розмив дамби досягне чотирьох-п'яти метрів, утвориться суцільний потік висотою до 2 м, який знесе все»,- пояснив він.

Бортницька станція аерації — єдина система очищення стічних вод декількох міст Києва і Київської області. Її перший блок був побудований ще у 1964 році. Для мулу, який утворюється під час очищення, виділено три поля на 272 га. Поле №3 законсервовано і не функціонує. До 1985 року перероблені залишки використовувалися як добриво, що дозволяло звільняти резервуари. Але після заборони використовувати цей мул всі відходи перенаправляються на два поля, які розраховані на 3 млн кубометрів мулу. Зараз на них знаходяться близько 10 млн кубометрів і щодня скидаються ще близько 12 тис. кубометрів. Цей обсяг стримують насипні дамби.

Бражник підкреслив, що зараз рівень мулу становить два-три метри над землею. Він розповів, що у випадку руйнування дамби залишки не потраплять у Дніпро, оскільки до річки 12 км. «Але вони потраплять до села Щасливе і Бортничі, які знаходяться поруч. А відстань від поля №2 до найближчого населеного пункту взагалі 900 м», — сказав він. За словами Бражника, з 2007 року проводиться реконструкція мулових полів загальною вартістю 241,6 млн грн, яка буде завершена в 2015 році. Зараз її профінансовано майже на 133 млн грн. «Якщо ми і далі будемо так їх (греблі) підсипати і фінансувати, то все виллється набагато раніше 2015 року. Тому ми просимо терміново виділити близько 6 млн грн, щоб засипати наявні промиви, поки тримається мороз», — сказав Бражник.

Джерело: dt.ua

Детальніше »

Еко-акція «Купив машину? Посади дерево!»

6 жовтня 2012 в Києві відбулась еко-акція «Купив машину? Посади дерево!», Ініційована компанією «Тойота-Україна» спільно з міжнародним благодійним фондом «Україно! Я за тебе!». Співробітники «Тойота-Україна» та члени їх сімей взяли активну участь в зеленому суботнику.

Концепція цього року не тільки збагатити Київ зеленими насадженнями, але створити унікальний шматочок Японії, у вигляді Японського саду. Японський сад буде відкритий для всіх киян для того, щоб кожен мешканець столиці зміг насолодитися японським умиротворенням та красою. Даний проект планується втілювати протягом найближчих 3-х років.

Проект «Купив машину? Посади дерево!» спрямований на збільшення площі зелених насаджень. Це надзвичайно важливо, адже дерева відновлюють кисень, поглинають CO2, захищають нас від шуму і пилу і до того ж створюють корисний мікроклімат. Починаючи з квітня 2007 року по 2011 рік, під час зелених суботників, в яких брала участь компанія «Тойота-Україна», було висаджено понад 700 дерев і кущів. У цьому році в ході еко-акції було висаджено ще 250 зелених насаджень.

Компанія Toyota приділяє особливу увагу питанням охорони навколишнього середовища у всьому світі. На сьогоднішній день за підтримки компанії було висаджено більше 350 000 дерев. Також компанія Toyota бере участь у глобальній програмі: «Мільярд дерев компанії».

Крім даної активності, компанія Toyota з 1997 року, є законодавцем моди у створенні гібридних автомобілів. У 1997 році «Тойота Моторс Корпорейшн» представила світу перший серійний гібридний легковий автомобіль - Toyota Prius першого покоління.

В Україні офіційний дистриб'ютор автомобілів Toyota і Lexus «Тойота-Україна» також приділяє особливу увагу проблемам навколишнього середовища, беручи активну участь у щорічних зелених суботниках. В офіційній дилерській мережі Toyota можна придбати оновлений Toyota Prius, третього покоління який було представлено на українському ринку у квітні 2010 року. В офіційній дилерській мережі Lexus доступні до замовлення гібридний кросовер RX 450h і полногібрідний хечбек CT 200h. Найближчим часом компанія планує значно розширити лінійку автомобілів з ​​гібридними двигунами.

Джерело: banker.ua

Детальніше »

Новий «Чорнобиль» — у небезпечній близькості від Києва

Є думка, що ядерна промисловість — одне з найбільш екологічно чистих виробництв. Учені-фізики стверджують: 96% радіоактивних матеріалів можна переробляти й використовувати повторно. Однак у циклі переробки ядерного палива є чимало можливостей для витікання радіації. І зберігати його далеко не так безпечно, як про це говорять учені й чиновники.

На початку березня нинішнього року президент Віктор Янукович підписав Закон «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій».

Згідно з проектом, у безпосередній близькості від Чорнобильської АЕС (і практично за сто кілометрів від Києва) буде побудовано спеціальне сховище для тривалого зберігання ядерних відходів. Таке сховище розміщуватиметься в зоні відчуження ЧАЕС між колишніми селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка та Стечанка Київської області.

Планується, що радіоактивне паливо зберігатиметься у спеціальних контейнерах з допомогою технології поверхневого «сухого» зберігання із застосуванням двобар’єрної системи його ізоляції.

Як стверджують ініціатори проекту, перевозитимуть ядерне сміття у спеціальних вагонах із нержавіючої сталі, в бетонних капсулах. А саме сховище перебуватиме під цілодобовим відеоспостереженням. Рівень температури й вологості проконтролюють спеціальні датчики.

За словами губернатора Київської області Анатолія Присяжнюка, небезпеки від цього проекту — жодної, сама вигода. Адже 10% від плати за поховання відходів ітиме на соціальні проекти й розвиток інфраструктури в наближених до Чорнобиля районах. А це — нові робочі місця для людей, котрі живуть у 30-кілометровій Чорнобильській зоні.

Але не все так райдужно. У більшості країн відходи атомної енергетики зберігаються у спеціально обладнаних для цього місцях, часто — глибоко в скелях або під землею. Наприклад, Франція звозить ядерне сміття на острови Тихого океану, США — у пустелю Невада, Росія зберігає радіоактивні відходи в Сибіру. Головний принцип таких сховищ: вони не рятують на 100% від виникнення аварій, але дають гарантію мінімізації людських жертв у разі вибуху чи витікання радіації.

В Україні, яка 25 років тому найбільше постраждала від Чорнобильської катастрофи, до заходів безпеки ставляться значно легковажніше. Це при тому, що екологи не втомлюються доводити до відома керівництва профільного міністерства і київської влади небезпеку такого рішення. Фахівці перелічують ризики, які нестиме проект на будь-якому етапі циклу!

Власне, катастрофа може статися вже на етапі перевезення. Як стверджує директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, українські шляхи сполучення, якими перевозитимуть ядерне паливо, не можуть на 100% гарантувати безпеку перевезень. Не можна не брати до уваги й «ментальну» недбалість українських керівників на всіх рівнях. Борейко нагадав, що в Японії вчені сотні років вивчали цунамі і все-таки не змогли вирахувати висоту хвилі, що обернулося трагедією у Фукусімі.

«Що казати про Україну, де все горить, тоне й вибухає! Де гарантія, що автомобіль із відходами не потрапить у ДТП, машина — не перевернеться? Одна річ — везти таке сміття далеко від людей, а інша — у густонаселеному районі. Адже везтимуть через Київ», — обурюється Борейко.

Побоювання експерта небезпідставні, тим більше що п’ять років тому вже була аналогічна історія, коли у Львівській області перевернулося 15 цистерн із токсичним жовтим фосфором. І це дивом не обернулося другим Чорнобилем.

Крім транспортування, є небезпека всіляких форс-мажорів. Наприклад, пожежі або повені. За словами експерта Української екологічної асоціації «Зелений світ» Володимира Довбаха, Чорнобильська зона сейсмічно небезпечна, у цьому районі часто бувають підземні поштовхи, які рано чи пізно зруйнують могильник. І тоді радіація може потрапити в підземні води, а звідти — в Дніпро.

Ніхто також не гарантує, що контейнери не можуть розгерметизуватися самі по собі. Адже аварія, яка сталася на атомному сховищі в Пироговому в 1990-хроках, коли з бетонних «термосів» почалося витікання палива, свідчить про те, що повної безпеки тут немає й бути не може.

Та головне — жоден учений світу не може точно сказати, як поводиться ядерне паливо в часі. За твердженнями учених, воно може зберігатися в спеціальних контейнерах 50 років. А що буде через 100 або 200 років? Залишити такий спадок майбутнім поколінням, сподіваючись, що на той час придумають щось ефективніше, щонайменше — безвідповідально.

Ще одна небезпека, на яку звертають увагу екологи і яку заперечують українські чиновники: після того, як під Києвом з’явиться сховище для відходів із власних атомних станцій, в українського керівництва може виникнути спокуса відкрити його для ядерного сміття з інших країн. Адже та ж таки Європа, на відміну від нас, не хоче будувати смертельно небезпечні могильники на своїй території, їй простіше заплатити не такій перебірливій у питаннях власної безпеки країні й складувати відходи на нашій території. Від гріха подалі.

У міру усвідомлення всієї серйозності ситуації, екологів починають підтримувати й громадські організації. Так, недавно на прес-конференції з приводу смерті еколога Володимира Гончаренка лідер громадської організації «Київський форум», телеведуча Рена Назарова повідомила, що небайдужа громадськість Києва найближчим часом планує розпочати збір підписів під зверненням до президента України з вимогою переглянути рішення про будівництво ядерного могильника під Києвом і шукати інші варіанти утилізації ядерних відходів.

Люди самі намагаються організуватися і якось «докричатися» до влади, а тим часом у цивілізованих країнах є така процедура як громадські слухання, без якої схожі рішення не можуть бути прийняті в принципі! Навіть у сусідній Росії цієї процедури дотримуються, в результаті чого влада відмовилася від будівництва ядерних могильників у Саратовській та Ульяновській областях: ці проекти не було схвалено на публічних слуханнях. Наразі в «Сосновому бору», що під Санкт-Петербургом, де планується будівництво такого ж могильника, розпочинається обговорення цього проекту. І якщо місцева община дасть відбій, російська влада змушена буде шукати інше місце.

В Україні ці питання воліють замовчувати. Зрозуміло, що коли винести питання будівництва ядерного могильника на суд спільноти, наприклад жителів Києва та області, провідних екологів, то вердикт буде однозначним: не можна. Така відповідь, схоже, не задовольняє київську владу й профільні відомства. Отже, вся надія на активність громадських організацій і небайдужість людей. Зрештою, йдеться про здоров’я наше та наших близьких.

Джерело: dt.ua

Детальніше »

У жовтні Україну відвідає всесвітньо відомий експерт у сфері сталого розвитку Тоні Джунайпер

Тоні Джунайпер, відомий письменник, консультант міжнародних компаній, один з найбільш впізнаваних екологів Європи і визнаний експерт в сфері сталого розвитку, який увійшов в десятку кращих фахівців в світі за останні 30 років, приїде в жовтні до Києва з діловим візитом.

Тоні Джунайпер виступить модератором відкриття 4-го Міжнародному Форуму з відновлюваної енергетики та енергоефективності REF-2012 Kyiv, який відбудеться в Києві 16-17 жовтня 2012

Під час свого візиту Тоні Джунайпер також прочитає лекцію на тему сталого розвитку енергетики перед учасниками Форуму REF-2012 Kyiv.

Досвід експерта включає більше 30 років формування сталого розвитку на місцевому, національному та міжнародному рівнях. Британець за національністю, Тоні Джунайпер працював над формуванням сталого розвитку суспільства - від створення навчальних закладів до створення законопроектів, які контролюють діяльність міжнародних компаній, і спрямовані на збереження лісів та збереження клімату. Він почав свою кар'єру як орнітолог, працюючи з BirdLife International. З 1990 року він працював в «Friends of Earth» і був виконавчим директором організації в 2003-2008 роки, віце-головою «Friends of Earth International» в 2000-2008 рр..

Сьогодні Джунайпер консультує міжнародні компанії як практикуючий консультант і як засновник Robertsbridge Group. Він є головою кампанії зі змін клімату 10:10, головою міжнародної ініціативи Actions for Renewables, редактором британського журналу «GREEN». На рахунку Тоні Джунайпера ряд книг, кілька з яких удостоїлися міжнародних нагород, у тому числі книга «How Many Light Bulbs Does It Take To Change A Planet? ("Скільки лампочок потрібно, щоб змінити планету?"). Разом з його високістю Принцом Уельським він виступив співавтором книги «Harmony». Його остання книга «What has Nature ever done for us?» («Чого природа ніколи не робила за нас?") Буде опублікована в 2012 році.

Ключовими темами REF-2012 Kyiv, який відвідає експерт, стануть удосконалення законодавчої основи для розвитку відновлюваної енергетики в Україну, місце стійкої енергетики в Оновлені Енергетичної Стратегії, «зелений тариф» і «українська складова» в проектах відновлюваної енергетики, а також енергоефективність у промисловості.

Довідка

16-17 жовтня в Києві Відбудеться 4-й Міжнародний Форум з відновлюваної енергетики та енергоефективності REF-2012 Kyiv, ключова ділова подія в сфері побудови стійкої енергетики в Україні.

Джерело: rencentre.com

Детальніше »

Київ очолив рейтинг найбрудніших столиць Європи

Київ отримав звання найбруднішої столиці Європи. Основні причини - велика кількість вихлопних газів, невпорядковані сміттєзвалища та погана водопровідна вода. Про це свідчать дані дослідницького центру Economist Intelligence Unit (Великобританія).

Як повідомили ЛІГАБізнесІнформ в прес-службі Інституту екології міста, кияни змушені вдихати більше 20 видів шкідливих для здоров'я домішок, серед яких діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту. Таку забрудненість повітря спричинила тотальна автомобілізація населення, яка в останні роки била всі рекорди. Навіть економічна криза не змінила цю динаміку, лише тимчасово пригальмувавши зростання кількості автомобілів.

Крім того, нічого не було зроблено, щоб люди використовували альтернативні екологічні засоби пересування. Інфраструктура будується не за один рік, тому ситуація при збереженні статусу-кво буде тільки посилюватися.

Єдиним логічним рішенням у такому положенні екологи вбачають використання вже наявної інфраструктури більш оптимальним способом. Як варіант, пропонується використовувати менш шкідливий в плані екології і більше пристосований для міста мототранспорт. Він споживає менше палива і тому менше коптить, не варто в пробках і тому виділяє менше вихлопних газів у порівнянні з автомобілем, якщо порівнювати абсолютні показники.

Джерело: www.liga.net

Детальніше »