Українське товариство охорони природи
Головна мета діяльності Українського товариства охорони природи – сприяння формуванню громадянського еко-суспільства.
Про зустріч Укрприроди з делегацією ЄС
Укрприрода прийняло участь у зустрічі громадських екологічних організацій України з повноважними представниками Представництва ЄС в Україні та Генеральних директоратів Європейської комісії з довкілля, клімату, сусідства та Європейської служби зовнішніх справ.
Про внесок України до нової глобальної кліматичної угоди
Очікуваний національно-визначений внесок України до нової глобальної кліматичної угоди визначено на рівні 60% – думки експертів розходяться.
Показ дописів із міткою Львів. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Львів. Показати всі дописи
У Львові встановлять перші світлофори для велосипедистів
До кінця листопада у Львові мають встановити два перших велосипедних світлофори - на перехресті вулиць Чорновола – Хімічна та Коновальця – Мельника. Вони стоятимуть праворуч від велодоріжок й працюватимуть паралельно із основними, автомобільними, світлофорами, розповів ZAXID.NET радник міського голови з питань велоінфраструктури Олег Шмід.
Першим мають встановити світлофор на перехресті вулиць Мельника та Коновальця. Там він має з’явитись до середини листопада.
За словами чиновника, потреба встановити на перехресті світлофор виникла через велосипедну контр-смугу на вулиці Коновальця, рух якої йде назустріч односторонньому руху автомобілів.
«На тій частині Коновальця, де немає трамвайних колій, йде велосипедна контр-смуга, тобто рух велосипедистів йде проти руху автомобілістів. Для автомобілів це смуга одностороннього руху, тож у них потреби в світлофорі на перехресті немає. Натомість велосипедисти їдуть в протилежному напрямку. Коли вони під’їжджають на перехрестя, то не мають жодних засобів регулювання, на які б мали орієнтуватись. Для цього ми і встановлюємо там велосипедний світлофор», - пояснив Олег Шмід.
Він зауважив, що світлофор, котрий мають встановити на цьому перехресті, вже купили. Він коштує близько восьми тисяч гривень. До середини листопада світлофор має з’явитись на дорозі.
Також велосипедний світлофор після прокладання велодоріжки мають встановити на перехресті вулиць Хімічна – Чорновола. Він стоятиме на проспекті Чорновола та дозволятиме, перетнувши Хімічну, їхати прямо. Світлофор працюватиме не самостійно, а дублюватиме сигнали основного, автомобільного, світлофора.
«Нічого особливого у цьому світлофорі не буде, він працюватиме паралельно із основним світлофором для автомобілів. У нас виникла потреба його там встановити, бо велодоріжка висунута приблизно на 10-15 метрів вперед, аби велосипедисти мали можливість проїхати перехрестя першими. І в такому випадку основний світлофор для автомобілістів опиняється за їхніми спинами, його не видно. Всі сигнали основного, автомобільного, світлофора будуть абсолютно дублюватись велосипедним світлофором», - розповів радник міського голови.
За словами Олега Шміда, така схема проїзду перехрестя є набагато безпечнішою, оскільки велосипеди виїжджають вперед і опиняються в полі зору водіїв авто, які повертатимуть на вулицю Хімічну.
Джерело: zaxid.net
Данці виділять €1,5 млн на встановлення вітрових електрогенераторів в Львівській області
Данські спеціалісти готові співпрацювати з Львівщиною у галузі відновлювальної енергії.
Про таку співпрацю йшлося під час візиту до Львова президента данської бізнес-асоціації Ларса Вестб’єрга, інформує прес-служба ЛОДА.
Зокрема, Ларс Вестб’єрг повідомив, що у Данії утворено кліматичний фонд, який планує розвивати свою діяльність і в Україні.
«Цей фонд готовий надати грантове фінансування у 1,5 мільйона євро. Кошти можна буде використати на масштабний проект зі встановлення вітряків, а також скерувати на невеликі проекти. Як от, наприклад, на дешеві кредити у 6-8% для мешканців Львівщини на утеплення будинків чи заміну котлів», – повідомив Ларс Вестб’єрг.
Данська делегація повторно відвідає Львівщину 23 листопада. Разом із представниками бізнес-асоціації Данії до Львова приїдуть дипломати, які представляють Посольство Королівства Данії. Під час цієї зустрічі обговорюватимуть питання роботи Державної фіскальної та митної служб в Україні.
Джерело: zaxid.net
У Львові відкрили перший в Україні завод з переробки ртутних ламп
У Львові почав працювати перший в Україні завод з переробки ртутних енергоощадних ламп. Таке підприємство запрацювало на міській ТЕЦ. Одне із приміщень електростанції повністю відремонтували та переобладнали. Там облаштували лінію з переробки відпрацьованих трубчастих та компактних енергоощадних ламп, які мають ртуть.
Над проектом «Створення муніципальної системи поводження з відходами електронного та електричного устаткування у Львові з використанням досвіду Любліна» у міській раді працювали чотири роки. Реалізували за співфінансування ЄС. Вартість проекту – близько 1,3 млн євро.
На виробництві стоїть шведське обладнання компанії «MRT System International AB» – однієї зі світових лідерів у галузі рециклінгу електронних відходів.
Механізм роботи лінії полягає у подрібненні лампи, виділенні її структурних частин та їхній подальшій переробці.
«Воно розподіляється все по різних частинах: метал окремо, скло окремо, люмінофор окремо. Потім з люмінофору вже на стерилізацію 18 годин і тоді виділяється ртуть», – пояснює працівник лінії переробки Андрій Скоропад.
Лінія готова до роботи, тепер дочірнє підприємство «Боднарівка» чекає отримання ліцензії, коли таку матимуть - зможуть брати матеріал не лише у мешканців, але й у фірм, шкіл, закладів охорони. Два роки тому вже навіть розробили пункти прийому таких лампочок для львів’ян. Забиратимуть їх вже раніше закуплені пересувні приймальні пункти – еко-буси.
«В цій програмі написані чітко визначені місця, де буде стояти автобус і буде приїжджати кожної суботи з 10 ранку до 2-ї дня. Ми розташували їх у всіх районах міста почергово будуть автобуси стояти», – розповіла начальник дільниці ДП «Боднарівка» Оксана Вітик.
Джерело: zaxid.net
У Львові пройде тиждень клімату
Від сьогодні, 21 жовтня, і до кінця тижня у Львові триватиме тиждень клімату, який відбуватиметься в рамках Всесвітнього місяця із вирішення проблем зі зміни клімату.
«Чи правда, що у Винниках достиг врожай бананів? Чи дійсно клімат на нашій планеті змінюється, і якщо так, то в який бік? Чи нормально, що в кінці березня у Львові випадає більше снігу, ніж за всю зиму? Які наукові факти це підтверджують? Наскільки це впливає на моє життя? Що я можу зробити? Відповіді на ці та багато інших запитань ми будемо шукати протягом кліматичного тижня у Львові. Приходьте на події Тижня Клімату з 21 по 28 жовтня, щоб дізнатися більше про проблеми, пов'язані з глобальною зміною клімату, та їх вирішення», - зазначають організатори Тижня клімату.
Кліматичні тижні є частиною світової кампанії Global Power Shift, ініційованої міжнародним кліматичним рухом 350.org. З 21 до 28 жовтня подібні події відбудуться у 4 містах України Києві, Харкові, Дніпропетровську та Львові.
Події Тижня клімату у Львові:
21 жовтня 16:00 відкриття ФОТОВИСТАВКИ “Клімат змінюється” в галереї “Щось цікаве” (Площа Ринок, 13).
22 жовтня 13:00 ФЛЕШМОБ “Яку погоду чекати завтра?” (пл. Ринок, перед Ратушею). 25 жовтня 17:30 ЛЕКЦІЯ “Зміна клімату у 21 столітті та міжнародний громадський екологічний рух” у Державному природознавчому музеї (вул.Театральна, 18).
26 жовтня 15:00 МАЙСТЕР КЛАС “Здорові солодощі” у Центрі розвитку особистості “Локус” (вул.Шота Руставелі, 2).
27 жовтня 13:00 МАЙСТЕР КЛАС “Upcycling краса із непотребу” у кав’ярні “Меделін” (пл.Коліївщини,1).
17:00 КІНОПОКАЗ “Незручна правда”, в Державному природознавчому музеї (вул.Театральна, 18).
28 жовтня 12:00 ЛЕКЦІЯ “Українська Антарктида” у Державному природознавчому музеї (вул.Театральна, 18).
Довідка.
350.org – це громадська організація, зареєстрована в США, та соціальний рух, прихильники якого живуть у 188 країнах світу. Рух названий на честь 350 частинок на мільйон СО2 – найвищої концентрації парникових газів у атмосфері, за яких зміни клімату не є катастрофічними для більшості людей на Землі. На жаль, на сьогодні спалювання викопного палива та інші промислові процеси призвели до того, що концентрація СО2 перетнула межу в 400 чнм. Тисячі людей по всьому світу об’єднують зусилля, щоб зменшити викиди і сповільнити зміни клімату. Учасники кліматичного руху поширюють знання про зміни клімату, впроваджують практичні проекти зі зменшення викидів і заохочують уряд та бізнес до активних дій. Цього року кліматичний рух нарощуватиме силу локальних активістів через міжнародну кампанію Global Power Shift, в підтримку якої в Україні і пройдуть Кліматичні Тижні.
В Україні послідовниками 350.org є Українська молодіжна кліматична асоціація (УМКА). Це ініціативна група молодих людей з різних міст України, котрі використовують сучасні методи організації населення для дій проти змін клімату. Вони створюють стійкі взаємозв’язки між активною молоддю з усієї України для втілення практичних соціально екологічних проектів, що зменшують антропогенний вплив на довкілля та призводять до системних сталих змін у громадах і молодіжній культурі. Серед останніх проектів УМКИ: активістський форум Енергія Змін та платформа практичних міських екоініціатив Бери і Роби.
Джерело: galinfo.com.ua
Дешевий смог
Українські підприємства масово забруднюють довкілля відходами, система контролю стимулює їх сплатити штраф, але не вдосконалювати роботу. Щороку Міністерство екології оприлюднює перелік підприємств, які найбільше забруднюють українське довкілля. Назви в «чорному списку» майже не змінюються. Найбільше там електростанцій, сміттєзвалищ та об’єктів металургійного виробництва. Останні підприємства слухняно сплачують мільйони за забруднення, натомість ані фільтрів не встановлюють, ані технологій не змінюють на сучасні.
Неприємності зі сміттярки
Один із лідерів у списку найбрудніших на Львівщині — грибовицьке сміттєзвалище. ЛКП «Збиранка», яке дбає про об’єкт, з року в рік збільшує відрахування до управління екології та природних ресурсів через перевищення норм скидів і викидів. Цьогоріч тут заплатять 1 мільйон 300 тисяч гривень — це значно дешевше, ніж закрити сміттярку, за таким принципом територія працює останні десять років.
«Не можу погодитися з тим, що ми забруднюємо місто. За 800 метрів від сміттєзвалища люди вирощують городину й продають її на ринку. Екологічна інспекція запевняє, що ґрунт та овочі не містять шкідливих речовин, — розповідає Богдан Горбаль, директор ЛКП «Збиранка». — 21 рік ми не отримуємо дотацій на вдосконалення, тому можна сказати, що непогано викручуємося».
У Міністерстві екології «Газету» запевнили, що для формування списку використовують усю можливу інформацію, а точніше — ті дані, які надсилають їм обласні управління. А от в обласному управлінні нам так і не змогли пояснити, які критерії лежать в основі їхнього аналізу. На інформаційні запити тут відповідають або відписками, або перескеруваннями.
Абсурдний моніторинг
Той список, який щороку презентує Мінекології, — не більш ніж зведений перелік підприємств. Шукати глибоку аналітику в ньому марно, тобто не можливо простежити, чи зробили щось підприємці, щоб удосконалити виробництво. Єдина спроба зробити екологічний рейтинг презентативним була 2007 року. Львівщина стала першим регіоном в Україні, в якому провели незвичайний екологічний рейтинг підприємств-забруднювачів.
«Це був пілотний проект «Екологічний рейтинг підприємств-забруднювачів Львівщини». Реалізовувало його Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області спільно з Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство й довкілля» за участю ОЄСР та фінансової підтримки уряду Нідерландів, — розповідає Зоряна Козак, представник «Суспільство і довкілля». — Результати екологічного рейтингу, а такі одержані за період 2006 — 2012 років, управління щорічно оприлюднює. Рейтинг має на меті спонукати підприємства-забруднювачі дотримуватися природоохоронних вимог, запровадити технології та вжити заходів, які зменшували б негативний вплив на довкілля від їхньої діяльності, інформувати населення про результати рейтингу».
Пілотний проект не став основою подальших рейтингів, методику не запровадили. Але тоді укладання було ґрунтовним. Оцінювали підприємства за 15-ма критеріями, до речі, інформацію надавали підприємці. Ці критерії враховували кількісні та якісні характеристики впливу підприємств на довкілля. Щодо перших, зокрема, брали до уваги інформацію про відсутність на підприємстві аварій, які спричинили забруднення довкілля, чи застосовували штрафні санкції до посадових осіб підприємства за порушення екологічного законодавства. Другі ж передбачали впровадження ефективного екологічного менеджменту на підприємстві (введення міжнародного стандарту зі системи екологічного управління (ISO 14001), планування підприємством заходів з охорони довкілля, відрахування частини прибутку на природоохоронні заходи тощо). Ці критерії дозволили зробити середній зріз діяльності підприємства щодо охорони довкілля, з’ясувати, чи дбає воно про зменшення свого негативного впливу на навколишнє середовище, чи працює над удосконаленням своєї природоохоронної діяльності, чи, навпаки, тільки забруднює.
«Дані, які щоквартально оприлюднює Міністерство екології та природних ресурсів України, є не рейтингом, а переліком об’єктів — найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища на загальнодержавному рівні. Перелік формують, ураховуючи обсяги викидів в атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти та утворення відходів. Натомість рейтинг спрямовано на відображення динаміки поліпшення або погіршення діяльності підприємств-забруднювачів щодо охорони довкілля», — додає Зоряна Козак.
Забруднення буде більше
Особливості українського контролю за забрудненням довкілля призвели відразу до кількох абсурдних ситуацій. За словами Ігоря Сіренка, голови ревізійної комісії Національного екологічного центру України, нині політику спрямовано на переведення ТЕЦ і ТЕС на вугілля, що негативно впливає на природу. Єдиний варіант — встановити фільтри, але це дорого, тому багато хто нехтуватиме цією можливістю.
— У нас замалі штрафи, тому ніхто їх не боїться. Виникла ситуація, коли вигідніше забруднити й заплатити штраф, але не вдосконалювати технології очищення, — розповідає «Газеті» І. Сіренко. — Нині металургійне виробництво та вихлопи газів — основні джерела забруднення в нашій країні. Металургійні комбінати приватизували, нічого в них не вкладали, прибуток скеровують за кордон, а забруднення залишається нам. Тепер багато брудних підприємств переїжджають в Україну, тому що ЄС має жорсткі норми впливу на довкілля. Працювати в Україні стає вигідніше.
Ігор Сіренко наполягає на тому, що спершу наша держава має скасувати ліміти, а вже тоді стимулювати заводи за збереження довкілля. Нині ж створено умови, в яких забруднювати дешево.
Інфографіка:
Джерело: gazeta.lviv.ua
У Львівській облраді не бачили урядової угоди з Chevron
Львівська обласна рада не отримувала проект угоди про розподіл продукції між урядом та компанією Chevron і тому про якесь порозуміння щодо погодження цієї угоди не йдеться.
Про це заявив голова Львівської обласної ради Петро Колодій, коментуючи висловлювання міністра екології та природних ресурсів України Олега Проскурякова про те, що Кабмін знайшов порозуміння з Львівською та Івано-Франківською обласними радами щодо угоди про розподіл продукції з Chevron в рамках розробки Олеської площі.
«Прикро, але міністр екології та природних ресурсів подав недостовірну інформацію, - зазначає Петро Колодій. - До Львівської обласної ради проект угоди не надійшов, депутати його не бачили і не знають, про що там йдеться, зокрема, не відомо, чим обернуться сланцеві угоди для місцевих громад, на території яких Chevron планує розробку родовищ».
Колодій каже, що про якесь "порозуміння" взагалі не йдеться, адже обласна рада не отримала ні від уряду, ні від Chevron інформації, яку вимагала. Голова облради нагадав, що обранці вимагали інформації про ризики видобутку сланцевого газу, про склад суміші, яку використовують в технології гідророзриву, про те, наскільки загрожує видобуток якості та запасам питної води, та про гарантії безпеки для довкілля і людей.
«Позиція Львівської обласної ради залишається незмінною: передусім ми вимагаємо висновків щодо екологічних ризиків видобування на підставі серйозних досліджень, які мають також пройти експертизу українських науковців, громади мають отримати гарантії стосовно виконання інвестиційних зобов’язань компанією та ліквідації можливих екологічних загроз, обласна рада як орган місцевого самоврядування має детально вивчити текст Угоди про розподіл продукції, донести цю інформацію до громад та після погодження з громадами ухвалювати рішення», – заявив Петро Колодій.
Нагадаємо, що 26 лютого міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков заявив, що угоду із компанією Chevron із розробки Олеської площі (Львівська область) буде підписано до травня. Міністр додав, що уряду вдалося налагодити відносини з місцевими органами управління, на території яких планує здійснювати видобуток газу Chevron.
Нагадаємо, Кабмін схвалив проект угоди про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівській площі між Україною, компанією Shell Exploration and Production Ukraine Investment B.V. і «Надра Юзівська». Прем’єр-міністр України Микола Азаров заявляв, що промислова розробка Юзівського родовища може за 10 років дати Україні додатково 8-10 мільярдів кубічних метрів газу на рік.
Прогнозні ресурси Юзівської площі оцінюються в 4,054 трлн. куб. метрів газу. Прогнозні ресурси Олеської площі - в 2,98 трлн. куб. метрів газу.
У підсумку угоду з Chevron поки не укладено, а з Shell - підписано в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі 24 січня.
Громади Миколаївського, Жовківського, Буського і Золочівського районів Львівщини наразі не готові дозволити видобуток сланцевого газу на території своїх районів, оскільки немає відповідей на всі запитання щодо екології та економічної вигоди.
Джерело: zaxid.net
Щорічно на Львівщині на сміттєзвалище викидають до 15 кг ртуті
На Львівщині облаштують устаткування для знешкодження ртутних ламп. Придбання такого устаткування стане «пілотажним» не тільки у львівській області, але і у всій Україні. Про це сьогодні під час прес-конференції повідомила Алла Войціховська, заступник координатора проекту ГО «Екологічні ініціативи», інформує кореспондент «Погляду».
Уже цього місяця стартує спільний проект департаменту містобудування ЛМР, ГО «Екологічні ініціативи» та Люблінського муніципалітету під назвою «Створення муніципальної системи поводження із відходами побутового електронного та електричного устаткування у місті Львові із використанням досвіду міста Любліна».
Втім, таке устаткування з’явиться у Львові щонайменше через два роки.
«Ми багато чого навчились у Люблінського воєводства, - зауважила Алла Войціховська. – Саме Люблін став піонером із утилізації пестицидів та відходів побутового електронного та електричного устаткування».
У той час, коли у Польщі система збору та утилізації відходів працює уже понад 15 років, в Україні немає підприємств, які б забезпечували виконання муніципальної програми поводження із відходами електричного та електронного устаткування.
«Ідея проекту поводження із побутовими відходами з’явилась два роки тому.
На Львівщині не було раніше статистики, яка б дала змогу підрахувати кількість ламп, що потрапляють на сміттєзвалище. Але ми розрахували кількість сімей і приблизно встановили, скільки може викинути лампочок із вмістом ртуті одна сім’я. Отримали результати, що загалом в рік на сміттєзвалище відходить від 5 до 15 кг ртуті, а це страшна шкода, як для довкілля, так і для здоров’я людей», - зазначила Оксана Війтик, головний спеціаліст відділу екології ЛМР та координатор проекту.
Оскільки проект пройшов складну двоетапну процедуру відбору, і був профінансований Європейським союзом у розмірі 1 202 тисячі євро, устаткування, яке б розділяло у лампочках скло від патрону, при цьому хімічно зв’язуючи ртуть, з’явиться у Львові у другій половині 2014-го року.
На придбання та встановлення такого устаткування передбачено 700 тисяч євро. Інші кошти буде залучено на придбання мікроавтобусів для збору відходів, а також на співробітництво з Польщею, і відповідно, - на інформаційно-освітню кампанію для населення із висвітлення питань поводження з відходами побутової техніки.
Джерело: pohlyad.com