ВСЕУКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКІСТЬ: ЗА СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРИРОДНИХ ПАРКІВ «ХОЛОДНИЙ ЯР» І «СЕРЕДНЬОДНІПРОВСЬКИЙ» ТА ЯКНАЙШВИДШЕ ВИДВОРЕННЯ РЕЙДЕРІВ З ЧЕРКАСЬКОГО БУДИНКУ ПРИРОДИ

На спільному засіданні Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи і Всеукраїнської громадської організації «Асоціація природоохоронних територій України», що відбулося у Національному ботанічному саду ім. академіка М.М.Гришка Національної академії наук України, було розглянуто і широко обговорено важливе і водночас болісне питання: «Про сучасний стан існуючих та перспективи створення нових заповідників і національних природних парків в умовах формування ринку землі (на прикладі Черкащини)».

Доповідач – голова Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, кандидат біологічних наук Микола Гаврилович ЧОРНИЙ відзначив, що проблема збереження природної і культурної спадщини в Україні стає усе більш актуальною і потребує нових підходів до її вирішення, формування самобутнього культурно-ландшафтного простору.

Більшість унікальних матеріальних і нематеріальних культурних цінностей  можна зберегти лише в традиційному природному середовищі. У свою чергу природна спадщина дійшла до наших днів завдяки особливому культурному середовищу, пов’язаному з традиційним природокористуванням і багатовіковими соціокультурними цінностями.

Серед типів територій і об’єктів особливої правової охорони центральне місце посідає природно-заповідний фонд (ПЗФ). До його складу входять більш як 8100 територій і об’єктів загальною площею понад 3,6 млн. га в межах сухопутної території і понад 400 тис. га в акваторії Чорного моря. Це становить 6,1 % від загальної площі держави.

У перші 10-15 років незалежності України темпи розвитку заповідної справи були близькі до світових, але досягти середньоєвропейських показників не вдалося. Рівень заповідності, який до 2006 року планувалось довести до 7 %, не досягнуто і дотепер. 

Площа заповідних земель у Європі на одну людину складає 2220 кв. м., а в Україні – лише 570 кв. м., тобто у 4 рази менше. Без докорінної перебудови державного управління заповідною справою ми не зможемо впровадити основні базові принципи директив Європейського союзу.

На сучасному етапі заповідна справа, як одна з найважливіших природоохоронних сфер, розглядається і оцінюється через призму створення нових і розширення існуючих охоронюваних територій, а також їх раціональне використання в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. 

На жаль, заповідна справа, як комплекс наукових, організаційних, правових, фінансово-економічних, кадрових та соціально-політичних проблем, сьогодні перебуває у глибокій кризі.

Основні ознаки кризового стану:

– ліквідована система державного управління заповідною галуззю;

– критичним є рівень фінансування розвитку заповідної справи;

– ліквідовані інституційні і традиційні засади науково-методичної підтримки розвитку заповідної справи;

– тотальне скорочення працівників в галузі заповідної справи та низький рівень оплати праці;

– відсутня програма кадрової політики;

– популізм і непрофесійність на усіх щаблях влади при прийнятті рішень з питань заповідної справи;

– відсутність відповідальності місцевих органів влади за стан розвитку заповідної справи тощо.

Подальше поглиблення кризи заповідної справи, яка ще недавно була головним пріоритетом державної екологічної політики, свідчить про необхідність негайного втручання громадянського еко-суспільства у вирішення цієї проблеми.

Враховуючи вищезазначене та керуючись п. 9 Статуту Українського товариства охорони природи, згідно з яким Товариство «вносить до відповідних органів пропозиції про організацію (оголошення) територій та об'єктів природно-заповідного фонду, забезпечення їх охорони, ефективного використання та відтворення природних комплексів та об’єктів, сприяє державним органам в їх діяльності у цій сфері, приймає участь у контролі за додержанням режиму таких територій та об’єктів», 

Всеукраїнська рада Українського товариства охорони природи разом з «Асоціацією природоохоронних територій України» ПОСТАНОВИЛИ:

1. Звернутись до Президента України, Кабінету Міністрів України, Черкаської обласної адміністрації, Мінприроди України з пропозицією: 

1.1) створити у 2017 році Національний природний парк «Холодний Яр»;

1.2) дати доручення прискорити виготовлення пакету документів та створити у 2017 році Національний природний парк «Середньодніпровський» в межах Канівського, Черкаського і Золотоніського районів Черкаської області.

2. Звернутись до Кабінету Міністрів України з пропозицією: 

2.1) затвердити Стратегію зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій в Україні, проект якої розроблений провідними фахівцями країни за підтримки Програми розвитку ООН в Україні і знаходиться у Міністерстві екології та природних ресурсів України;

2.2) припинити скорочення і руйнування державної служби заповідної справи в Україні, зміцнити інституційні основи природно-заповідної справи з урахуванням вкладу країни у формування європейської екомережі.

3. Звернутись до адміністрації Канівського природного заповідника, керівництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Кабінету Міністрів України та Адміністрації Президента України з вимогою вжити невідкладних заходів щодо виконання Указів Президента України з розширення Канівського природного заповідника.

4. Звернутись до усіх політичних сил, які регулярно проводять заходи в Холодному Яру, з проханням підтримати створення НПП «Холодний Яр» на рівні Верховної Ради України, а також провести відповідну роботу серед місцевих громад.

5. Звернутись до НАН України та Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з проханням надати максимальну допомогу у підготовці передбаченої чиним законодавством документації по створенню нових об`єктів природно-заповідного фонду Черкащини.

6. Створити Всеукраїнську експертно-консультативну раду з проблем заповідної справи, схвалити положення про неї та персональний склад.

6.1. Просити Всеукраїнську експертно-консультативну раду з проблем заповідної справи підготувати стратегічну оцінку заповідної справи, концепцію розвитку та основні напрямки подолання її кризового стану.

6.2. Президії Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи, Асоціації природоохоронних територій України організувати науково-громадське обговорення проекту документу та його подальше подання на розгляд центральним органам влади.

7. Звернутись до Черкаської обласної адміністрації, Черкаської обласної прокуратури, Черкаської місцевої прокуратури, Головного управління Національної поліції у Черкаській області, судів м. Черкаси та Черкаської області з проханням якнайшвидше видворити групу рейдерів з Черкаського Будинку природи для забезпечення статутної діяльності Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи.

м. Київ, 30 травня 2017 р.

Детальніше »

На Черкащині обговорюють створення Національного природнього парку

Черкащина активізує роботу з розширення природно-заповідного фонду. Нині в регіоні розглядають питання про створення на теренах Черкащини національного природного парку «Середньодніпровський». З цією метою в обласній адміністрації провели засідання робочої групи за участі владців, науковців та громадськості.

Перший заступник голови ОДА Віталій Коваль зазначив, що ініціатором створення парку є Канівська міська рада. А зважаючи на те, що питання збереження довкілля передбачене в напрямках Стратегії розвитку Черкащини, очевидно, що й обласна адміністрація підтримує таку ідею.

– Маємо вже сьогодні думати про те, що залишимо нашим дітям, – зауважив Віталій Коваль. – Україна цінна своєю багатою землею, природою, яку маємо зберегти для наступних поколінь. На території ж парку окремо охоронятимуться 10-12 % території, інші зони, зокрема регульованої рекреації, стаціонарної, господарська зона, передбачені для різного роду діяльності, господарювання, відпочинку людей.

– На території Черкащини є унікальні історичні місця, природні пам’ятки, які необхідно зберегти шляхом створення подібних парків, – сказала начальник управління екології та природних ресурсів ОДА Олена Звягінцева. – Зазначимо: кілька років тому на Черкащині планували створити Канівський національний природний заповідник, Біосферний природний заповідник. Сьогодні ж нарешті маємо можливість створити Середньодніпровський парк, який охоплюватиме за попереднім проектом територію та природні об’єкти Канівського, Черкаського, Золотоніського районів орієнтовною площею понад 100 тис. га. Водночас ОДА вже відправила на сільські ради листи з пропозицією розгляду цього питання на громадських слуханнях. А представники обласної адміністрації вже були на двох із них, зокрема в селах Бобриця та Пекарі, що на Канівщині.

Про напрями створення парку поінформував голова Черкаської організації Українського товариства охорони природи Микола Чорний.

– На сьогодні Черкащина має приблизно 62 тис. га заповідних територій, а повинна мати 180 тисяч, аби досягти 9 % для виконання державних екологічних програм, – повідомив Микола Гаврилович. – Наразі ми вирішили детально доопрацювати проект створеного раніше Канівського природного заповідника. Ці території є вузловим елементом на перетині двох екологічних коридорів. Свого часу з урахуванням європейських підходів спільно з Академією наук була створена концепція такого природного парку. Важливо, що його створення на цій території дозволить зберегти природний фонд, історико-культурні пам’ятки й водночас сприятиме розвитку туризму, а ще середньому та малому бізнесу, представники якої зацікавлені ще й у вирощуванні екологічно-чистої органічної продукції.

За словами Миколи Чорного, територія парку залишиться в державній формі власності, що передбачатиме вільне відвідування територій та відсутністю табличок з назвами «приватна власність». Микола Гаврилович зауважив також, що зважаючи на наявність на цій території ряду розпайованих угідь, питання потребує обговорення серед громадськості. Декілька думок вислухали під час засідання робочої групи.

У цілому представники управлінь водних та земельних ресурсів, лісового та мисливського господарств погоджуються з представленою концепцією. При цьому зазначають, що готові надати пропозиції зонування території майбутнього парку.

Довідково: Національний природний парк – це територія, де поєднуються інтереси природи і людей. На основі збереження природи створюється інфраструктура, що розвиває туризм, рекреацію (відпочинок на природі), створює максимально сприятливі умови для розвитку дрібного і середнього бізнесу.

Зонування території парку:

• заповідна зона (10-12 %) – найцінніші з природоохоронної і наукової точок зору ділянки (бо треба ж десь і рибі віднереститись, і звірині плодитись) – практично це вже нині існуючі заказники і заповідні урочища, які охороняються законом;
• зона регульованої рекреації – тут створюються найсприятливіші умови для відпочинку людей на природі;
• зона стаціонарної рекреації – готелі, кемпінги, бази відпочинку, оздоровчо-лікувальні заклади, кафе, ресторани (як правило в населених пунктах) – безмежне поле діяльності для малого та середнього бізнесу;
• господарська зона – населені пункти, поля, частина лісових господарств та ін. (максимально заохочується зелений і сільський туризм, традиційне господарювання, вирощування екологічно чистої продукції).

За винятком заповідної зони, вся інша територія може залишатися у нинішніх землекористувачів.

Забороняється у національних парках лише три речі:

• суцільне вирубування лісу (всі інші види рубок дозволяються);
• полювання (хоча найкращі мисливські угіддя вже зараз перебувають у приватних руках);
• будувати на території парку промислові підприємства, які шкідливо впливають на природу, погіршують стан довкілля, негативно впливають на здоров`я людей.

Джерело: dzvin.org

Детальніше »