"Нелюдська" архітектура Берліна

Берлінський міський ландшафт засіяний мостами. Нещодавно була зведена ще одна естакада - цього разу для білок.

У Берліні зовсім не потрібно ходити далеко, якщо хочеться побачитись з дикою природою. Достатньо вийти з бару о третій годині ночі, щоб зустрітися під м'яким світлом вуличного ліхтаря з лисицею. Безліч зелених зон сприяло розвитку міської фауни. Але з ростом мегаполісу тварини стають причиною все більших проблем. Одна з них - дорожні аварії. Щоб змінити ситуацію, екологи і місцеві активісти зважилися на незвичайний архітектурний проект.

Міст в районі Трептов-Кепенік, висотою в 9 метрів і довжиною в 21 метр, зведений кілька місяців тому над трасою, що веде до озера Мюггельзе. Він являє собою мотузку, натягнуту між дерев по обидві сторони дороги. На кінцях мотузки закріплені дерев'яні коробки, наповнені горіхами для залучення білок. "Тварини дуже розбірливі. Вони не будуть використовувати міст, який не веде в точності за обраним ними маршрутом", - говорить Урсула Бауер (Ursula Bauer) з організації Aktion Tier, яка ініціювала проект. А яку білку не привабить пригорща горіхів!

Берлін не самотній

Це другий такий міст у Німеччині. Перший був зведений в містечку Флото землі Північний Рейн-Вестфалія. В країні, де на все є свої правила, здійснити такий проект непросто, підкреслює Урсула Бауер. Спочатку потрібно було знайти власників ділянки, на якій ростуть дерева. Потім довелося витратити місяці на пошук фахівця, який зміг би надійно закріпити міст, і на оформлення відповідного страхового договору. Проект моста для білок розробив Хенрік Цвадло (Henrik Zwadlo) з Інституту прісноводної екології та рибальства Товариства імені Лейбніца, будівля якого знаходиться неподалік від місця, де встановлений новий міст. "Він бачив багато збитих білок на дорозі, - пояснює Урсула Бауер. - Тому й почав шукати вирішення проблеми ".

Урсула Бауер і Хенрік Цвадло "споруджують" міст для білок

Схожі ініціативи є і в інших країнах. Перший міст для білок був зареєстрований в 1963 році в американському Лонгвью під назвою The Nutty Narrows Bridge. 18-метровий висячий міст складається з алюмінієвого каркаса та пожежного шланга. Приміром Лонгвью пішли інші міста, причому не тільки в США. Сьогодні такі мости зустрічаються у Великобританії, Бельгії, Франції та Нідерландах.

Міське середовище проживання

"На відміну від інших міст, де тварини мешкають в околицях, у Берліні їх можна побачити прямо в центрі, - пояснює мешканка міста Сюзана Хертріх (Susanna Hertrich). Остання інсталяція художниці "Berlin Wild Life" присвячена темі співіснування людей і диких тварин в мегаполісі. Унікальна історія Берліна почасти пояснює близьке сусідство з дикою природою: якщо в інших містах центри щільно забудовані, то в німецькій столиці залишилися порожні ділянки землі і занедбані будівлі, відзначає Сюзана Хертріх.

Вони являють собою ідеальне місце існування для диких тварин, як лисиці, куниці, їжаки або кролики, які ще за часів НДР облюбували ділянку "мертвої зони" вздовж Стіни. Берлін вважається і столицею диких кабанів. Нерідко їх можна побачити не тільки в заростях чагарників, але і в житлових кварталах.

На мосту біля озера Мюггельзе Урсулі Бауер ще не доводилося бачити білок. Однак це не означає, що вони його не використовують. З тих пір, як з'явився міст, не було ще жодного повідомлення про тварин, збитих на дорозі, що проходить під ним. Але щоб переконатися в ефективності запровадженого ними заходу, активісти планують встановити на мосту невелику відеокамеру. Протестуючих проти проекту теж поки не було. Більш того, багато місцевих політиків фотографувалися на тлі мосту, відзначаючи необхідність більшої кількості таких проектів.

Берлін розширюється, а значить і потреби тварин повинні більше враховуватися при міському плануванні, вважає Сюзана Хертріх. "Тоді джентрифікація була грубим вторгненням в середовище проживання тварин, - каже вона. - Це могло б стати хорошою точкою відліку для нових форм архітектури".

Джерело: dw.de

Детальніше »

У сфері екології в Україні панує правовий нігілізм – експерт

У Києві робоча група екологічних неурядових організацій представила результати оцінювання національної екологічної політики за 2011 рік. Робота над звітом за поточний рік триває й досі. За підсумками доповіді, головними проблемами в екологічній сфері є галузевий підхід у державному управлінні, недосконале законодавство і небажання влади вести діалог з громадськими організаціями довкілля. Новий міністр екології на презентації не з’явився, але у своєму зверненні пообіцяв, що новий уряд працюватиме над поліпшенням ситуації. Тим часом активісти схильні просити допомоги в іноземних організацій.

В Україні громадська оцінка національної екологічної політики проводиться вдруге. Першу таку доповідь презентували 2003 року, але тоді влада проігнорувала цей документ, а система державного управління в сфері екології відтоді лише погіршилась. Тож неурядові природоохоронні організації створили робочу групу, яка сьогодні представила результати оцінювання екополітики України за 2011 рік.

Ганна Голубовська-Онісімова, експерт від Проекту секторальної бюджетної підтримки ЄС, за сприяння якого відбувалося оцінювання, наголосила, що такий моніторинг – одне із завдань зовнішньої політики України.

«Публікація громадської оцінки національної екологічної політики за 2011 рік до кінця 2012 року є вимогою угоди про фінансування між Україною та ЄС», – каже вона.

«Екологічна політика не є пріоритетною для держави» – редактор доповіді 

Головний редактор доповіді, член ради Національного екологічного центру України Віктор Мельничук вважає, що основними проблемами національної екологічної політики є галузевий підхід в державному управлінні, відсутність аналізу екологічної ситуації та політизація природоохоронної сфери. Він наголошує, що сьогодні екологічна політика не є пріоритетною для держави.

«Наша країна спрямувала свій розвиток на економіку, на отримання прибутків, і ми знаємо, куди ці прибутки йдуть. Окрім цього, вже давно спостерігається правовий нігілізм. Це означає, що природоохоронне законодавство можна не виконувати, і ніхто не несе за це відповідальність», – каже Віктор Мельничук.

Новий міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков на презентацію доповіді не з’явився. Утім, у своєму зверненні він наголосив, що цього разу уряд врахує усі рекомендації та зауваження, викладені у доповіді.

«Міністерство забезпечує своєчасність розгляду звернень громадян. Уряд країни приділяє значну увагу питанням співробітництва з громадськими інституціями», – йдеться у зверненні.

Просити допомоги у влади марно – еколог

Громадські природоохоронні організації таким заявам із профільного відомства не довіряють. Еколог Михайло Довбенчук представляє «Зелений рух «Карпати», який намагається врятувати місто Калуш від екологічної катастрофи. Зараз Михайло Довбенчук звернувся до Програми розвитку ООН в Україні з проханням запросити іноземних фахівців для проведення моніторингу. Адже точних даних про екологічну ситуацію немає, а просити допомоги у влади – марно, каже активіст.

«Це єдиний порятунок, тому що санстанції, обласна, міська і центральна адміністрації усе приховують і надають фальшиві дані. Окрім того, вони не надають нам можливості робити експрес-аналізи на вміст гексахлорбензолу та засолення, які робили іноземні спеціалісти», – скаржиться еколог.

Олена Кравченко, виконавчий директор міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина» вважає, що захистити довкілля, послуговуючись нинішнім екологічним законодавством, неможливо. На її думку, потрібно повертати низку законодавчих позицій, які були у 90-х роках, наприклад, екологічну експертизу. Вона наголошує, що гідні законопроекти, розроблені українськими та європейськими фахівцями, є. Однак владі поки що невигідно перетворювати їх на закони.

«Copyright © 2011 RFE /RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа /Радіо Свобода»

Джерело: radiosvoboda.org

Детальніше »