ЄС обмежує пестициди, щоб урятувати бджіл

Голосування у ЄС відкрило Європейській Комісії шлях до того, щоб обмежити використання пестицидів, які, згідно з висновками вчених, викликають загибель бджіл. В усіх країнах Європи виникло занепокоєння через вимирання популяцій бджіл. Дослідники вважають, що бджолам шкодять неонікотиноїди в деяких пестицидах, які розпилюють над сільськогосподарськими полями у країнах Європи.

Європейська Комісія хоче обмежити використання таких пестицидів і використовувати їх для тих сільськогосподарських культур, які не вимагають запилювання бджолами чи іншими запилювачами.

Однак багато європейських фермерів та агрономів заперечують проти обмежень на тій підставі, що даних, які пов'язують загибель бджіл із неонікотиноїдами, недостатньо.

За заборону проголосували 15 країн ЄС, цього недостатньо для прийняття рішення. Але згідно з правилами ЄС Європейська Комісія тепер запровадить обмеження терміном два роки на використання неонікотиноїдів у сільському господарстві.

Європейська Комісія планує запровадити мораторій на використання неонікотиноїдів уже з 1 липня цього року.

Що таке неонікотиноїди?

• Нікотин смертельно небезпечний не лише для людей. Ця хімічна речовина вкрай отруйна для комах
• Пестициди-неонікотиноїди - нові нікотиноподібні хімічні речовини, які вражають центральну нервову систему комах, але менше шкодять ссавцям і довкіллю, ніж більшість інших пестицидів
• Пестициди цього типу розчинні у воді, що означає, що ними можна обробити ґрунт, унаслідок чого їх вбирає ціла рослина. Вони називаються "системними", тобто, перетворюють цілу рослину на джерело отрути: корені, стебла, листки, квітки і пилок
• Неонікотиноїдами часто обробляють насіння перед висаджуванням чи сіянням.

Лобісти за і проти

Британія не підтримує заборону на неонікотиноїди через те, що вважає аргументи дослідників недостатньо переконливими.

Багато експертів вважають, що до занепадання бджіл у Європі доклалися кілька факторів: крім хімікатів у пестицидах, за їхніми словами, популяції бджіл потерпають від паразитів, вірусів і загального занепаду бджільництва.

Директор з питань сільськогосподарської політики ЄС природозахисної організації Greenpeace Марко Контьєро сказав, що голосування в понеділок "чітко показало переважно наукову, політичну і громадську підтримку заборони пестицидів".

"Країни, які виступали проти заборони, програли", - сказав пан Контьєро.

За словами дослідників, комахи на зразок медоносної бджоли запилюють приблизно третину світових врожаїв сільськогосподарських культур.

Минулого місяця голосування у ЄС не дало однозначного результату, тому пропозицію про заборону деяких видів пестицидів винесли на розгляд апеляційного комітету, який призначив голосування на 29 квітня. Друге голосування також не дало однозначної відповіді.

Часткові обмеження на застосування неонікотиноїдів уже діють у Франції, Німеччині, Італії і Словенії.

До групи неонікотиноїдів входять три пестициди: клотіанідин, імідаклоприд і тіаметоксам.

За словами кореспондента ВВС у Брюсселі Криса Морріса, Європейську Комісію активно переконували перед голосуванням і опоненти, і прихильники заборони неонікотиноїдних пестицидів.

За заборону зібрали майже 3 млн підписів, прихильники планують нові демонстрації в понеділок.

Не менш активними лобістами виступили хімічна промисловість і виробники пестицидів, які кажуть, що заборона завдасть шкоди виробництву продуктів харчування у Європі.

Мораторій ЄС не поширюється на озимі культури. Він забороняє продаж і використання насіння, обробленого неонікотиноїдними пестицидами.

Джерело: bbc.co.uk

Детальніше »

Українські екологи ризикують життям, викриваючи зловживання бізнес-структур

Вбивство на Дніпропетровщині еколога Володимира Гончаренка поповнило список природоохоронців, які загинули через професійну діяльність. 

«Боротьба за збереження природи безпосередньо пов’язана з кримінальним світом. За всі багатства, які є в Україні борються не тільки екологи, а й олігархічні бізнес-групи. Ми бачимо скільки було вбивств екологів, але ніхто покараний не був», - сказала Голосу Америки лідер громадської організації «Київський Форум» Рена Назарова.

«Проблема в тому, що люди, які володіють природоохоронними об’єктами та мають доступ до природних ресурсів – це люди при владі».

Володимир Гончаренко, голова громадського руху «За право громадян на екологічну безпеку», помер у реанімації у Дніпропетровську через два дні після того, як 1-го серпня під час поїздки на дачу його жорстоко побили невідомі.

Колеги-екологи переконані, що убивство напряму пов’язано з його активною громадською роботою. Так, за чотири дні до побиття, він організував прес-конференцію, на якій розповів, що знайшов місце в регіоні, де зберігається 180 тонн радіо забрудненого металобрухту.

За інформацією, яку він оприлюднив під час прес-конференції, близько шести років тому одне з металургійних підприємств регіону отримало списані теплообмінники, які використовувалися на виробництві високотоксичних хімічних речовин. Як доказ цьому він наводив факти, що робітники, які різали ці металеві вироби – отруїлися. Місцеві екологи говорять, що влада відмовлялася бачити будь-які проблеми пов’язані з цією темою.

«В цьому бізнесі задіяні великі комерційні структури, мета яких була отримати прибуток на дуже небезпечних речах, адже вони відкопали той забруднений метал щоб продати, а не мали права робити цього», - сказав головний ко

ординатор громадянської кампанії «Форум порятунку Києва» Віталій Черняховський. «Ми розуміємо як у нас працюють правоохоронні органи – сьогодні еколога вбили, якщо так все пройшло, то завтра ще когось вб’ють - все сходить з рук».

Справу Гончаренка порівнюють з убивством київського еколога Олексія Гончарова у 2009-му році. Він тоді активно протидіяв намиванню та продажу піску у заповіднику Жуків острів. В день, коли його побили до смерті, він збирався показати журналістам місця, де відбувалися екологічні порушення.

Екологи говорять, що так само, як поповнюється список їх колег, яким погрожували чи навіть вбили за те, що вони стали на заваді чиємусь бізнесу, так само збільшується кількість екологічних проблем в Україні. 

Найбільш очевидні пов’язані з забрудненням повітря та води. За словами керівника організації «Національний екологічний центр» Ярослава Мовчана за роки незалежності ситуація не змінилася і в повітря, як і раніше, викидається кілька мільйонів тонн сажі.

«Тому не варто дивуватися, що ми живемо все менше, що падає імунний стан, що люди стають все більш хворими. Це результат того, чим ми дихаємо та що ми п’ємо», - сказав Мовчан. 

Вирішення проблеми експерти вбачають у створенні відповідної законодавчої бази, дотримання якої б суворо контролювалося. Проте, екологи відзначають, що моніторинг програм партій, показав відсутність в них екологічної складової. А мажоритарні учасники перегонів, тільки зрідка згадують про «наболілі» екологічні теми для конкретного регіону, які можуть підкинути кілька балів на округу.

Джерело: ukrainian.voanews.com

Детальніше »