Стихії року: природа оголосила людству війну

Людина так само успішно поряд з добрими ділами творить і погані. Та особливо ми стараємося щодо природи, ми її не любимо, ми її вже завалили пластиком, закопуємо в землю сміття і палимо його, забруднюємо ріки, а в лісі залишаємо сліди своїх пікніків. Додайте до цього викиди від машин, підприємств – і помста природи готова. Цього року природа у змові з погодою відчайдушно демонстрували свою міць. Катаклізми посипались одразу на початку зими, в лютому метеорит упав на Челябінськ, у березні в Києві велетенський снігопад, а потім почалося: повені, тайфуни, торнадо, було багато біди. Та людство не зупиняється, чергове стихійне лихо – яскрава картинка, озвучені збитки і все по колу. Давайте хоч якось задобримо природу, принаймні припинимо вирубувати ліси, смітити і вбивати звірів. 

Джерело: fakty.ictv.ua

Детальніше »

Влада зупинила рівненський завод з іноземними інвестиціями

Єдиний в Україні рівненський сміттєпереробний завод зупинився через півроку роботи. На відкриття підприємства пішло три роки. З першого грудня звільнили 30 працівників. Через зміну закону про тарифи, вартість переробки відходів так і не вдалося затвердити. Оскільки робота такого підприємства повинна тарифікуватися, він не мав права на початок діяльності. «Нацкомісія з питань житлово-комунального господарства має право затверджувати тарифи лише тим суб’єктам підприємницької діяльності, ліцензування діяльності яких вона проводить. А ліцензії на переробку та захоронення твердих побутових відходів взагалі немає», - пояснює генеральний директор сміттєпереробного заводу в Рівному Святослав Євтушенко. Нині керівництво підприємства можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Коли відкривали завод, тут знали, що є проблеми з тарифами, зізнаються у Рівному.

Та народні обранці мали розглянути «сміттєвий» закон, тож іншого виходу не було. Через українські закони іноземний інвестор за голову хапається, адже вклав у будівництво 7 мільйонів євро. «Інвестор взагалі в шоці. Тобто, коли починали будівництво, коли вкладалися гроші, законодавчо все було визначено – тариф затверджувався органами місцевого самоврядування. Тобто, місцевий рівненський виконком мав прийняти рішення, згідно якого затвердити тариф на переробку побутових відходів», - каже гендиректор. Завод сортував і переробляв дві третини всіх відходів міста. Тепер сміття знову вивозитимуть на полігон, де воно лежатиме мертвим вантажем. 

Ситуація поки не критична, кажуть комунальники, втім складна. «Заплановано провести роботи щодо техніко-економічного обґрунтування потужностей полігону. Ця робота буде виконана, і в нас вже буде більш конкретна інформація щодо потужностей полігону. Він працює, і найближчим часом проблем не чекаємо»,- каже директор міського сміттєзвалища Ростислав Кралюк. «Краще відходи переробляти, аніж викидати їх на сміттєзвалищі. Але ще економічна причина: з нового року вкотре піднімається вартість того податку, який ми платимо за розміщення твердих побутових відходів на сміттєзвалищі. Тариф сміттєвий також не можна підняти, бо його теж регулює Київ», - пояснює міський голова Рівного Володимир Хомко. Коли завод запрацює - сказати ніхто не може. 

Ще в жовтні Верховна рада мала ухвалити документ, який врегулював би діяльність сміттєпереробних заводів. Та до усунення законодавчого казусу в народних депутатів цього року руки не дійшли. Тому велике сучасне підприємство, яке мало зняти екологічне навантаження на регіон, простоює, зазнаючи великих збитків та відлякуючи іноземних інвесторів від України.

Джерело: fakty.ictv.ua

Детальніше »

Владі більше не потрібні заповідники?

Площі українських заповідників за останні п’ять років катастрофічно скоротилися. Це наслідок намагань можновладців привласнити ці ласі території, вважають захисники природи. Територія природних заповідників, національних парків та інших резерватів, які б мали охоронятися державою, за останні п'ять років катастрофічно зменшилася. Згідно з кадастровою картою України, яку цього року вперше відкрили для публічного доступу, доволі великі площі цих недоторканих за законом земель були віддані або під забудову, або під господарську діяльність.

У звіті про стан заповідників, який українські екологи нещодавно оприлюднили в часописі "Екологія. Право. Людина", вказано, що наймасштабніший "дерибан" відбувся в Криму. Зокрема, за словами голови харківської екологічної групи "Печеніги" Сергія Шапаренка, за 10 років з території Ялтинського заповіднику "тишком-нишком" вилучено майже 400 гектарів земель, здебільшого під забудову: "Ялта відома своїм специфічним субтропічним кліматом, який допомагає в лікуванні захворювань дихальної системи. Але якщо так триватиме далі, Ялті загрожує втрата статусу міста-курорту".

Кричущі факти наводить DW заступник голови "Національного екологічного центру України" Олексій Василюк по Київській області. За його словами, зі 194 природних резерватів у 28 активно роздають землі приватним особам. "Це різні площі - від 10 соток до 600 гектарів. Один заповідник узагалі повністю відданий під забудову. Після наших звернень порушили 12 кримінальних справ. Але ділянки так і не повернули".

Різні схеми привласнення

Практично в кожному з досліджених екологами природних резерватів виявлено різного роду порушення закону про природно-заповідний фонд: вирубують вікові дуби, заповідні території перетворюють на сільськогосподарські угіддя, видобувають корисні копалини і навіть влаштовують ралі на джипах і квадроциклах посеред реліктових лісів. "Це все призводить до руйнування екосистеми. Це незаконно. У мене таке враження, що урядовці опікуються не питаннями охорони природи, а тим, як максимально не заважати бізнесу освоювати заповідні території", - обурюється голова харківської екологічної групи "Печеніги" Сергій Шапаренко.

А заступник голови "Національного екологічного центру України" Олексій Василюк додає, що втрати держави від такого "господарювання" настільки великі, що оцінити їх неможливо. Він проводив підрахунки на прикладі заповідника "Нагорний кряж" у Луганській області. "Якщо цю степову територію, на якій росте приблизно 18 рослин, занесених до "Червоної книги", будуть активно освоювати, то штраф за знищення, приміром, тільки лишайнику з кожного гектару становить близько 380 мільйонів гривень".

Але найбільш загрозливим екологи вважають відсутність у можновладців бажання створювати нові природно-заповідні території та намагання скасовувати існуючі. Безпрецедентним екологи вважають судове рішення від 2010 року, яким було скасований указ попереднього президента про створення першого в Луганській області національного парку "Сіверсько-Донецький".

Суспільство має відреагувати

Минулого року київського захисника "Голосіївського національного парку", який активно виступав проти забудови одного з урочищ, тяжко поранили невідомі. 2008 року в Херсонській області велася активна кампанія за створення національного парку "Нижньодніпровський" і проти котеджної забудови цих територій. 6 сільських голів, які активно підтримували ідею парку, чомусь опинилися під слідством за різними кримінальними справами.

За словами Василюка, це тільки окремі факти, які свідчать про те, що ситуація навколо заповідників потребує негайного втручання суспільства. Шапаренко вважає, що уряд має негайно відновити всю систему державного контролю за заповідниками, яка за останні два роки була "майже повністю знищена" в результаті проведення адміністративної реформи. Свій звіт про катастрофічний стан заповідних територій зі своїми вимогами і рекомендаціями екологи надіслали керівництву країни.

Джерело: dw.de

Детальніше »

Київській владі байдуже до велосипедистів?

Київські пішоходи та велосипедисти нині неабияк стурбовані власною безпекою, що засвідчила нещодавня акція, присвячена тижню безпеки на дорозі. Зокрема, вони хочуть облаштування пішохідних переходів та створення велодоріжок. Між тим представники київської влади констатують, що поліпшення велоінфраструктури у столиці, наразі не пріоритет.

Нині у Києві налічується близько 300 тисяч велосипедистів. І чимало з них страждають від відсутності порозуміння з автомобілістами та непристосованості столичної інфраструктури до їзди на велосипеді. Це констатує координатор Українського інформаційного центру велотранспорту Ксенія Семенова. Зокрема реконструкція Поштової площі, за її словами, вкотре засвідчила, що вся транспортна політика міста нині будується переважно навколо інтересів водіїв.

«Наскрізний проїзд у бік Подолу і Сагайдачного буде неможливий: там дві смуги руху будуть повертати на швидкісну естакаду і усім велосипедистам доведеться рухатися через підземний перехід, де буде багато сходів угору і униз і це буде незручно. Треба змінювати акцент і більше уваги приділяти громадському транспорту, пішоходам, велосипедистам та усім тим, хто займає менше простору у місті та несе меншу небезпеку», – пояснює дівчина.

Велодоріжки не в пріоритеті

Між тим нещодавню ситуацію, коли велосипедистам заборонили їздити на тротуарі коло Верховної Ради, Ксенія Семенова перебільшувати не радить. Каже, правила дорожнього руху передбачають, що на пішохідній частині велосипед треба вести у руках.

Іншої думки голова постійної комісії Київради з питань транспорту та зв’язку Дмитро Олійник. Подібні заборони він називає «дикістю», адже вважає, що таким чином «порушуються права громадян на вільне пересування».

Водночас чиновник погоджується, що київським велодоріжкам та велопарковкам до європейських стандартів ще дуже далеко. Утім зауважує: ситуацію змінити можна.

«Потрібно у генеральному плані, програмі стратегічного розвитку Києва і у програмах під час будівництва чи реконструкції доріг передбачати там, де це можливо, велодоріжки. По-друге, потрібно, щоб київський бюджет не розривався: скільки коштів виділити на зарплату вчителям і медикам, а скільки на такі от речі. На жаль, велодоріжки тут не в пріоритеті. На них виділяються не мільйони, а лише кількасот тисяч гривень», – говорить чиновник.

Велосипед має стати одним із важливих видів транспорту – Бригинець

Наразі ж недостатня кількість велопарковок заважає також і депутатам. Так, наприклад, опозиціонер Олександр Бригинець, приїхавши на своєму велосипеді на роботу, не зміг його прилаштувати. Адже на припарламентській території для цього відповідного місця не знайшлося.

Між тим депутата запевнили, що кілька велопарковок для парламентрів таки створять, проте в інших місцях. Зокрема біля парламентського комітету з питань культури і духовності, до складу якого входить Бригинець.

«Сподіваюсь, спільними зусиллями ця парковка буде наповнена велосипедами, і туди будуть приїжджати не лише депутати. Велосипед повинен стати одним із важливих видів транспорту у такому місті, як Київ. Це буде сприяти не лише розвантаженню пробок, але і покращенню екології міста», – прокоментував депутат це рішення і своєму відеоблозі.

Тим часом їздити на роботу на велосипедах уже давно стало доброю традицією для багатьох європейських чиновників. Наприклад, на велосипеді можна побачити британського прем’єра Девіда Кемерона, швейцарського міністра оборони, захисту населення та спорту Улі Маурера чи, наприклад, голландського держсекретаря із соціальних питань та зайнятості Джейта Клейн Сма.

Водночас, дані Європейської комісії свідчать, що пересуванню на велосипеді надають перевагу близько 9 відсотків її чиновників.

Джерело: radiosvoboda.org

Детальніше »

Захворюваність на рак у Пекіні через погіршення екології зросла за 10 років на 60%

За останні 10 років захворюваність на онкологічні хвороби в Пекіні зросла на 60%, що пов'язано не в останню чергу з погіршенням екологічної ситуації у 20-мільйонному мегаполісі. Проблему прямої залежності здоров'я людини від погіршення стану довкілля порушив на сесії Всекитайських зборів народних представників депутат, академік китайської Академії наук Чжун Наньшань, передає кореспондент "Укрінформу" у у Китаї.

"За 10 років захворюваність на рак у Пекіні збільшилася майже на 60%. Такий показник вважається дуже високим у світі. Причому його не можна пояснити лише палінням: рівень паління у Пекіні щороку знижується. Якщо збережеться нинішня тенденція розвитку екологічної ситуації, то захворюваність на рак може зрости у геометричній прогресії", - зазначив Наньшань.

Нещодавно, як повідомляло агентство, Китайська академія наук опублікувала результати дослідження спеціальної групи з вивчення причин смогу і його контролю, в якому говориться, що в атмосферному серпанку в Пекіні та ряді інших районів Китаю було виявлено небезпечні азотвмісні органічні тверді частинки у величезній кількості.

Хімічний склад смогу схожий на такий у Лондоні 1952 року і фотохімічний смог, який вперше був помічений у 1940-1950-х роках у Лос-Анджелесі (вуглеводень і діоксид азоту під сильними ультрафіолетовими променями сонця утворюють органічні сполуки подразнюючого характеру, цей процес називається фотохімічною реакцією, внаслідок чого з'являється токсичний смог). У Китаї до цього додалися ще і пил з піском.

Влада обіцяє створити ефективний механізм контролю за викидами в атмосферу шкідливих речовин до 2015 року.

Міністерство охорони навколишнього середовища КНР оприлюднило "Проект технічної політики щодо запобігання забрудненню довкілля та атмосферного повітря зваженими частинками діаметром 2,5 мкм і менше". У ньому передбачається відповідальність урядів на місцях і підприємств за забруднення повітря.

Цього тижня відомство повідомило про запровадження квот на викиди для шести галузей промисловості (вугільної, металургійної, кольорових металів, цементної, нафтохімічної та хімічної) у 47 найбільших промислових містах у 19 провінціях.

Згідно з рейтингом міст за якістю повітря Всесвітньої організації охорони здоров'я, серед 1802 міст світу найкращим серед китайських міст є адмінцентр південної тропічної провінції Хайнань місто Хайкоу, він посів 273 місце.

Джерело: ukrinform.ua

Детальніше »

На Донбасі невідомі хімікати "вбили" річку

Річка Солона, що розділяє місто Селидове Донецької області, перефарбувалась в червоний колір, а риба в ній - загинула

Місцеві жителі побоюються екологічної катастрофи і винять в події закриту шахту імені Коротченка і ЦЗФ "Селидівська", повідомляє «Сrime.in.ua» з посиланням на телеканал «Донбас».

"Всі стічні води, які скидає шахта імені Коротченка і ЦЗФ "Селидівська" потрапляють в цю річку", - каже єгер Олексій Павленко.

Керівництво шахти повідомило, що їх підприємство не працює, а лише відкачує воду, яка потрапляє в річку. А промислові відходи знаходяться у відстійниках і не можуть потрапити в річку.

"Вода чиста і прозора. Є висновок науково-технічної фірми "Стандарт". Взяті проби води. Проби води відповідають нормам", - говорить головний інженер шахти Василь Давидов.

Влада Селидового відзначають, що водопостачання здійснюється не з річки Солона, тому здоров'ю городян нічого не загрожує. На даний момент причини забруднення водойми з'ясовує спеціальна комісія.

Мер міста припускає, що причиною почервоніння річки стали шахтні води, що просочилися через грунт. Саме вони надають воді червоний колір.

За даними екологів, які в кінці минулого року оголосили результати досліджень вод Донбасу, більше, ніж у половині проб (56%) шахтної води міститься наднормова кількість нафтопродуктів, а в 83% проб - підвищений вміст фенолів.

За даними експерта, в стоках ряду вугільних підприємств регіону виявлено значні концентрації кобальту, нікелю, цинку, свинцю, молібдену, ванадію, берилію, фтору, марганцю, титану, стронцію, хрому, кадмію, барію, заліза та літію. Темпи забруднення призводять до скорочення обсягів природних водних джерел, придатних до використання.

Джерело: comments.ua

Детальніше »