Одне із нещодавніх досліджень такого характеру очолює професор Ендрю Шеперд з Університету Лідса та доктор Ерік Івінс з Лабораторії реактивного руху НАСА. Аналізуючи дані з десяти різних супутників, вчені мають на меті зробити першу у світі максимально повну оцінку змін, які відбуваються з льодовиками. На знімку: дослідницька станція Британської організації з дослідження Антарктики на Острові Олександра (Антарктичний півострів).
"З середини 1990-х кількість льоду, що відколюється від Гренландії, збільшилася майже в п'ять разів. Але незважаючи на подекуди вражаючі зміни, які відбуваються з льодовиками в Антарктиці, загальносвітовий баланс залишається більш-менш незмінним - принаймні про це свідчать дані супутників", - розповідає доктор Івінс.
"Успішне проведення нашого дослідження стало можливим завдяки співпраці міжнародної наукової спільноти, а також завдяки високій точності супутникових передавачів, наданих космічними агенціями. Без цих сумісних зусиль ми не змогли б з точністю сказати людям, як саме змінилися світові льодовики, та покласти край невизначеності, що існувала багато років", - додає професор Шеперд.
Масштаби танення криги, визначені цим дослідженням, значною мірою збігаються з даними, оприлюдненими Міжнародною групою експертів з питань змін клімату у 2007 році. Проте попередні дослідження не змогли визначити, зростає площа льодовиків чи навпаки, зменшується. Але сьогоднішні розрахунки свідчать, що площа льодовиків і в Антарктиці, і в Гренландії стрімко зменшується.
Нещодавнє дослідження свідчить, що швидкість танення льодовиків останнім часом зросла, через що рівень світового океану щорічно підіймається приблизно на 0,95 мм.
Прискорення танення льодовиків може мати катастрофічні наслідки. Вкрита кригою поверхня відбиває сонячні промені назад у космос, натомість території, де лід повністю зникає, втрачають цю здатність, а отже сонячні промені поглинаються поверхнею, що призводить до підвищення температури.
Попередні дослідження, що проводилися з метою з'ясувати наслідки глобального танення льодовиків, робили висновок, що це може змінити напрямок висотного струменевого потоку - вітру, що впливає на погодні умови. На цьому знімку: льодовий каньйон, вимитий талою водою за багато років. Фото: Айан Джоугхін, Вашингтонський університет.
А це учасник експедиції Британської організації з дослідження Антарктики під час гірського сходження на Острові Олександра. Науковці збирають зразки гірських порід, які можуть розповісти про те, коли саме гірські верхівки з'явилися з-під льодовика, що поступово відступав.
.jpg)
