“Зроби своїми руками”: дешевий спосіб контролю якості води

Вода дедалі більше стає дефіцитом. Ми можемо частково розв‘язати цю проблему шляхом очищення та повторного використання стічних вод. Тому нам потрібний дешевий та ефективний інструмент для контролю її якості.

Ці помідори, вирощені на південному сході Італії, не для їжі: це дослідницькі парники, де працюють над різними методами зрошення. Дослідники намагаються отримати безпечний врожай, використовуючи перероблену воду від промислових об‘єктів.

Розповідає Алф‘єрі Полліс, дослідник процесів та технологій очищення стічних вод, IRSA-CNR:

“Завод, розташований поруч, переробляє помідори, готуючи їх для зберігання та продажу у магазинах. Одним із результатів цих виробничих процесів є велика кількість забрудненої води. Зазвичай, стічні води виливаються. Ми намагаємося знайти методи для повторного використання цієї води для сільськогосподарських цілей“

Прісна вода є дорогоцінною в цьому сухому кліматі, й очищення стічних вод може бути чудовим засобом подолання її нестачі. Однак контроль якості води є доволі складним процесом. У більшості випадків, великі пляшки зі зразками рідини транспортуються у лабораторії для повного хімічного аналізу, який покаже, чи безпечна ця вода для подальшого використання.

“Що ми дійсно хочемо знати – чи можна цю воду використовувати повторно, наприклад, для зрошення врожаю. Що наявна в ній кількість органічних сполук та поживних речовин не перевищує межі, вказані законом, який регулює те, чим ви можете зрошувати свій врожай”, – каже спеціаліст з хімії Гелле Скейо, InnoWater lab, JRC.

Вчені, що працюють в Об‘єднаному дослідницькому центрі Європейської комісії винайшли спосіб, що значно спрощує цей процес. Замість надсилання переробленої води до лабораторії, вони перекачують її через фільтр, використовуючи ось цей портативний пристрій, що вони розробили. Так наявні збираються та зберігаються для подальшого лабораторного аналізу.

“Одна з головних переваг цього способу – універсальність цього пристрою: його можна використовувати на водоочисних заводах, для прісної води, морської і тощо”, – розповідає Джуліано Маріані з InnoWater lab,JRC.

Використані фільтри значно легше доставляти в лабораторію, аніж традиційні скляні бутелі з десятками літрів води, яку необхідно перевірити на наявність різноманітних хімічних речовин.

“Переваги використання цього фільтра, у порівнянні із традиційними методами аналізу, у тому, що захоплення багатьох органічних сполук на одному фільтрі дозволяє значно спростити аналіз, зменшуючи пов‘язані із цим грошові та часові витрати. Також поліпшуються можливості консервування зразка”, – веде далі Маріані.

Пристрій для збирання зразків води є простим та недорогим, і дослідники планують зробити його дизайн загальнодоступним для інших фахівців, що працюють у цій галузі. Вони кажуть, що їхній пристрій вже викликав неабиякий професійний інтерес.

Говорить Бернд Ґавлік, інженер-хімік, спеціаліст з аналітичної хімії, JRC: 

“Наші колеги особливо вражені співвідношенням ціна-якість. Є багато комерційних пристроїв, що пропонують аналогічні функції, але вони дуже дорогі. Тому, коли вони бачать прилад, що можна зробити власними руками, який може коштувати майже у 100 разів дешевше, це шокує! А особливо, коли вони переконуються, що точність роботи цього пристрою – аналогічна до дорогих моделей.”

https://ec.europa.eu/jrc/

Джерело: ua.euronews.com

Детальніше »

Військовослужбовці Збройних Сил України за "чисте довкілля"

Тисячі громадян, трудових колективів підприємств, організацій, установ беруть участь у весняних заходах з упорядкування вулиць, придорожніх лісосмуг, прибудинкових територій, скверів тощо. Традиційно активну участь у заходах зі збереження довкілля беруть і військовослужбовці Збройних Сил України.

Загалом у проведенні дня благоустрою протягом 12 квітня в рамках щорічної Всеукраїнської акції “За чисте довкілля”, у Міністерстві оборони та Збройних Силах України взяли участь близько 34 тисяч осіб.

Площа прибраних ними територій склала 2282,5 га. Загальними зусиллями ліквідовано 311 несанкціонованих сміттєзвалищ, при цьому обсяг вивезених побутових відходів, зібраних на несанкціонованих сміттєзвалищах склав 2 379,5 кубічних метрів. Військовослужбовці та працівники Збройних Сил України висадили 6 245 дерев, більше 3 500 кущів, упорядкували 246,48 тисяч квадратних метрів газонів та квітників.

У Вінниці, у штабі Командування Повітряних Сил ЗС України у заходах взяли участь генерали та офіцери на чолі із командувачем виду Збройних Сил України генерал-полковником Юрієм Байдаком. Незважаючи на несприятливі погодні умови, силами керівного складу командування Повітряних Сил проведено заходи щодо озеленення прилеглих до штабу територій. Військовослужбовці висадили десятки саджанців дерев.

Заходи у рамках акції “За чисте довкілля” триватимуть у гарнізонах та військових містечках Повітряних Сил протягом кількох тижнів. Проведення “суботників” сплановано на 26 квітня та 3 травня. Окрім традиційного озеленення, прибирання території та вивезення сміття, планується проведення очистки пунктів заправки та складів ПММ від нафтохімічного забруднення, збір відпрацьованих акумуляторів і люмінесцентних ламп, ремонт та очистка каналізаційних стоків, очищення берегових смух і лісових насаджень, упорядкування територій братських могил та меморіальних комплексів.

У Львові військовослужбовці та працівники Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного допомогли львівським комунальникам привести після зими до ладу парки, сквери, пам’ятники та меморіальні комплекси, міські кладовища тощо. Відповідні роботи проводилися практично в усіх районах Львова.

Не залишилися поза увагою і підшефні дитячі будинки військового вишу на вулиці Комаринця і Таджицькій. Курсанти та студенти прибрали дитячі майданчики від опалого листя, почистили газони, повиносили сміття та побілили бордюри.

Значний внесок у спільну справу із прибирання міста також зробили студенти-старшокурсники львівських цивільних вишів, які навчаються на військовій кафедрі Академії. Юнаки та дівчата виконали цілу низку важливих завдань із прибирання львівських парків.

У закарпатських військових частинах та підрозділах оперативного командування “Північ” за чистоту довкілля вступили майже п’ятсот військовослужбовців Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського гарнізонів.

Підтримка акції “За чисте довкілля” дозволяє забезпечити у пунктах постійної дислокації та прилеглих територіях чистоту та порядок, підвищити рівень їх благоустрою, належно підготуватися до Великодніх та травневих свят.

Особовий склад Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) взяв участь у загальноукраїнській акції “За чисте довкілля” та загальноміській толоці, яка цього року відбулася під гаслом: “Чиста столиця починається з мене!”.

Військовослужбовці, працівники Збройних Сил України та курсанти навели порядок на території ВІКНУ, навколо навчальних корпусів та гуртожитків, лісополоси по проспекту академіка Глушкова, на вулицях Лятошинського та Крейсера “Аврора”. Також було висаджено чимало квітів та кущів, дерева, побілено кілометри бордюрів, вивезено тонни сміття.

За відгуками відповідальних представників Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, всі роботи з озеленення та поліпшення санітарного стану району, які було доручено провести ВІКНУ, були виконані якісно й у встановлений термін.

Джерело: jurliga.ligazakon.ua

Детальніше »

Дослідники шукають шляхи захисту довкілля від видобутку нафти з пісків

Нафтопереробні заводи в Канаді з’явилися, наче гриби після дощу. Компанії будь-що стараються нарощувати видобуток. Натомість питання чистого довкілля, на жаль, стало другорядним.

Оптимізація та очищення процесу переробки нафтоносних пісків - завдання, над яким працює група науковців з Альбертського університету.

Нафтовий басейн у провінції Альберта на заході Канади, без сумніву, - одне з найбільш токсичних місць на планеті. Ці паруючі озера - це осадові відходи, побічний продукт видобутку нафти з нафтоносних пісків. Усі розуміють, що колись це токсичне вариво доведеться звідси забрати, але як це зробити - ніхто не скаже напевно.

Джерело: 24tv.ua

Детальніше »

Німецькі технології для порятунку головної річки Донбасу

Річка Кальміус віддавна екологічно небезпечна і подекуди перетворилася на зливові стоки. Для її оздоровлення ФРН пропонує досвід Рурського регіону з порятунку річки Емшер.

Річка Кальміус забруднена промисловими викидами, побутовим сміттям та каналізаційними стоками. Токсична вода, особливо поблизу Маріуполя, має жовто-коричневий колір та різкий неприємний запах. Річка «хвора», адже її забруднення фактично дозволено усім: від шахт та промислових гігантів до каналізації. Від Кальміусу залежить й довкілля Азовського моря, куди впадає річка, і якість питної води, і, природно, здоров’я населення в регіоні, який і без того є найбільш техногенним в Україні.

Проблема забруднення Кальміусу не нова. Утім за останні роки її екологічний стан значно погіршився, кажуть фахівці. «Ми сьогодні знаходимося на початку шляху, прийнявши програму оздоровлення річки до 2020 року і виділивши на її фінансування 176 мільйонів гривень», - каже міський голова Донецька Олександр Лук’янченко.

Схожі проблеми вугільних регіонів

До її впровадження можуть підключитися і німецькі експерти, які за ініціативи Генконсульства ФРН в Донецьку обговорювали шляхи порятунку річки. «Екологічні проблеми у вугільних регіонах схожі. У Рурі ми мали таку ж ситуацію, якщо не гіршу, з річкою Емшер, що впадає в Рейн. Це був величезний відкритий стічний канал, підійти до якого було неможливо через неприємний запах. Дітей туди не пускали», - розповів у коментарі Deutsche Welle керівник відділу технічного сервісу «Емшергеноссеншафт» Буркхард Тайхгребер (на фото ліворуч).

Ця організація була створена ще наприкінці ХІХ сторіччя і вже понад 100 років збирає як гроші, так і досвід для вирішення водних проблем. «Коли стало зрозуміло, що вугільна промисловість іде з Руру, повстало завдання - з «чорного регіону», де було задимлене повітря та отруєна вода, зробити екологічно чистий регіон. Зараз реалізуємо величезний проект з відновлення басейну річки Емшер. Він триватиме ще 10 років»,- каже німецький фахівець і додає, що головною для них стала технологічна проблема: необхідно було розробити цілком нову концепцію очистки води. «Спочатку було незрозуміло, хто ж за все це буде платити. Потрібно було переконувати і міста, і промислові підприємства», - каже Тайхгребер.

Де взяти кошти?

Загальна вартість цього проекту 4,5 мільярдів євро. Державна фінансує лише 15 відсотків, інші витрати перейняли на себе міста та промислові підприємства. «За цей час збудували чотири великі очисні споруди, 300 кілометрів каналізаційного каналу. Ми хотіли б для поглиблення співробітництва запросити донецьких колег до Німеччини, щоб наглядно продемонструвати наші можливості», - зазначив Тайхгребер.

Німеччина пропонує Донбасу використати досвід з організації роботи і принципи фінансування проекту. «ФРН - не бідна країна. І ми розуміємо, що неможливо такі ж кошти вкласти зараз в Україні на порятунок Кальміусу», - додає Генконсул Клаус Ціллікенс.: «кому ці роботи підуть на користь, той і має платити». До того ж і самі мешканці теж можуть брати участь у створені нового ландшафту. «І як було б прекрасно, якщо б незабаром можна було б на велосипедах від Донецька до Маріуполя їздити вдовж річки Кальміус»,- говорить Ціллікенс.

Як вплинути на власників підприємств – забруднювачів?

Та поки що експерти та громадські активісти з певним скепсисом ставляться до будь-яких екологічних програм. «Люди звикли, що більшість програм залишається на папері. Адже кошти та схожі заходи, що визначені у затвердженій зараз довгостроковій програмі з оздоровлення Кальміусу, вже неодноразово раніше закладалися в природоохоронні проекти. Утім результат був практично нульовим», - сказав в коментарі Deutsche Welle керівник "Донецького екологічного руху" та громадської ради при обласному Управлінні екології Сергій Денисенко.

Екологічні порушення великих підприємств майже не фіксуються, та й, в будь-якому разі, штрафи мізерні, - каже громадський активіст. І головне - дуже сумнівно, що керівництва міст мають вплив на власників та голів промислових підприємств-забруднювачів, щоб зобов’язати фінансувати програми очищення рік та водоймищ. Поки про інтерес з їхнього боку до цього проекту невідомо.

Джерело: dw.de

Детальніше »