.jpg)
Вчені встановили, що рівень ртуті в організмах тварин залежить від чого, чим вони харчуються. Вчені дослідили, що песці, які харчуються зловленою в океані здобиччю, страждають через небезпечний рівень ртуті. Популяція цих тварин різко впала на одному із островів, що належать Росії, і науковці вважають, що саме токсин був основною тому причиною.
За оцінками ООН, вміст ртуті у водах світового океану за останні 100 років подвоївся, і на арктичному узбережжі його більше, ніж будь-де у світі.
На невеликому російському острові Мідний, який входить до архіпелагу Командорських островів у північній частині Тихого океану, песці виживають за рахунок морських птахів, а також інколи харчуються тушами тюленів.
Чисельність песців на острові у 1970-х з незрозумілих причин стрімко зменшилася. І хоча зараз кількість цих тварин, що перебувають під загрозою зникнення, є стабільною, багато з них у поганому стані і мають низьку масу тіла.
Раніше вченні вважали, що їх популяція скоротилася через інфекцію, але вони так і не змогли виявити її збудника.
"Ми почали шукати різні патогенні мікроорганізми, які можуть бути причиною проблем зі здоров'ям песців і високої їх смертності, але ми не змогли нічого знайти", - розповів головний автор дослідження, доктор Габор Чіржак з Інституту Лейбніца.
Та коли вчені дослідили зразки хутра песців і їжі, яку їдять тварини, вони виявили значний вміст ртуті. За словами пана Чіржака, саме ця речовина могла викликати ті симптоми, які вони спостерігали серед тварин, і саме морське середовище є джерелом її походження.
Колір хутра песців змінюється, залежно від пори року
Водночас, науковці отримали зовсім інший результат, коли вони порівняли дані російських песців із їхніми ісландськими родичами, які живуть на суші і харчуються не-морськими птахами та гризунами. Рівень отрути у них виявився набагато нижчим.
"Якщо ми хочемо зберегти песців, то краще інвестувати в захист популяції, яка живе на суші, де ми можемо підтримувати їх протягом тривалого часу, ніж тих тварин, що живуть у прибережній зоні, де дійсно непросто відрізати їх від джерела збудника, яким є морське середовище", - вважає Габор Чіржак.
Дослідження також піднімає деякі важливі питання щодо того, як ртуть накопичується в морському харчовому ланцюгові в Арктичному регіоні.
Вміст цієї речовини у воді протягом десятиліть пов'язували із промисловим забрудненням, але нещодавні дослідження НАСА дали вченим привід припускати, що допомогти виштовхнути на поверхню ртуть могло зниження рівня арктичного крижаного покриву.
Глобальна боротьба проти згубного впливу ртуті на середовище отримала новий поштовх на початку цього року, коли понад 140 країн-членів ООН погодили текст юридично обов'язкової до виконання міжнародної конвенції з контролю над забрудненням довкілля ртутними відходами.
Джерело: bbc.co.uk
