Створено карту, яка допоможе киянам знайти точки прийому макулатури, пластику, скла, шин та батарейок

Видання «Велика Епоха» підготувало інтерактивну мапу «Куди в Києві здати відходи». Макулатура, пластик, ганчір’я, склобій, шини, пляшки, склотара і батарейки — на мапі повно точок по всьому місту, куди можна принести такі типи відходів і таким чином уберегти довкілля від забруднення.

Також вже підготовлено мапу для Харкова та Львова.

Ця мапа не редагується користувачами, однак, якщо вам відомі точки приймання відходів, яких немає на мапі, ви можете додати їх на додатковій мапі або вказати їхню адресу / координати в коментарях під статтею. Невдовзі після цього вони будуть перевірені і перенесені до основної мапи.

Як користуватися мапою

На мапі нанесено кілька «шарів». Увімкнути й вимкнути той чи інший шар можна, знявши або поставивши відповідну галочку в лівій частині мапи. Якщо ви не бачите шарів мапи на екрані, натисніть спочатку кнопку «налаштувань»:

Зокрема, шар «будиночки» оранжевого кольору — це пункти компанії «Київміськвторесурси». Всі вони в основному приймають такі види відходів, як макулатура, пластик, ганчір’я, склобій, шини та пляшки. Натиснувши на конкретний будиночок на мапі, ви побачите точну інформацію щодо цього пункту та номер телефону компанії.

Щоб збільшити масштаб мапи і наблизитися, наприклад, до місця, де ви живете чи працюєте, спочатку наведіть курсором миші на приблизне розташування цього місця, а потім прокрутіть колесиком вашої миші від себе. Повторюйте цю операцію, доки масштаб не задовольнить вас і не буде добре видно найближчі пункти приймання відходів. Щоб знову зменшити масштаб, прокрутіть колесиком до себе.

Батарейки

Також на мапі багато пунктів, куди можна здати батарейки (іконки у вигляді батарейок). Деякі компанії розмістили у своїх магазинах контейнери для збору батарейок, і завдяки цьому батарейки можна здати в будь-якій частині міста. Зокрема, це магазини Watsons, АЗС «КЛО», «Велопланета». До нас також звернулись представники КП «Київкомунсервіс» і надали список ЖЕКів, де приймають батарейки (поки в трьох районах міста, але планується і в інших). З карти прибрано шар магазинів МТС, де також приймали батарейки, але на початку жовтня 2015 р. представник компанії повідомив, що збір тимчасово призупинено.

Також додано місця, куди можна здати ртутні енергозберігальні лампи, термометри, скляні пляшки, стару комп'ютерну техніку та інші види відходів. Список місць буде поступово розширюватися. Збережіть собі посилання на розгорнуту версію цієї мапи в Google (посилання в 1 абзаці) і в разі необхідності заглядайте в неї, щоб бачити останні зміни.

Варто пам’ятати, що одна викинута у смітник батарейка стане отрутою для 20 метрів площі землі або 400 літрів води. Не меншої шкоди завдає природі викинутий пластик.

На мапі можливі неточності, які будуть із часом виправлені. Якщо ви знайдете помилку або знаєте пункт прийому відходів, який не зазначено на мапі, будь ласка, напишіть у коментарях до цієї статті.

У найближчих планах (до кінця 2015 року) створити аналогічну мапу для: Львова, Дніпропетровська, Одеси.

Щоб внести свій вклад у збереження довкілля та заохотити роздільний збір відходів, ви можете:

1. За власною ініціативою розділяти відходи, а не викидати все у загальний смітник.

2. Відмітити на додатковій мапі (або зазначити в коментарях) пункти приймання різних відходів, які відсутні на основній мапі, але ви знаєте, що вони є.

3. Допомогти у створенні списку місць, де приймають відходи в інших містах (крім Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Львова). Для цього завантажте таблицю, заповніть її і вишліть на: info@epochtimes.com.ua.

4. Поділитися мапою — для цього натисніть на значок «соцмереж» у верхній частині мапи і потім виберіть одну із соцмереж, або натисніть «Вставити на сайт» (з'явиться html-код для вставлення на ваш сайт):

5. Поширити цю статтю в соцмережах

Джерело: epochtimes

Детальніше »

Депутати пропонують обмежити використання кульків

З метою поліпшення охорони довкілля та стану територій у Верховній Раді України зареєстрували проект закону, що обмежить використання поліетиленових кульків.

Термін розкладання поліетилену в землі становить близько 100 років, а під час спалювання пакетів відбуваються шкідливі викиди в атмосферу. Поліетиленові пакети валяються всюди, де ступає нога людини: на узбережжях озер та річок, у лісах, не кажучи вже про міста. Їх знаходять у шлунках загиблих птахів й тварин. Щоб захистити навколишнє середовище, в Україні 6 жовтня зареєстровано проект закону №3237 «Про обмеження виробництва, використання, ввезення та розповсюдження полімерних пакетів».

У проекті пропонують з 1 квітня 2016 року:

• Заборонити виробництво, використання, ввезення й платне або безкоштовне розповсюдження (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів. Ця заборона не поширюється на екологічні полімерні пакети*.

*Екологічний полімерний пакет — пакет, який у результаті впливу мікроорганізмів протягом п’яти років проходить повне фізичне, хімічне, термальне або біологічне розщеплення на двоокис вуглецю, біомасу та воду.

• Встановити норму виробництва екологічних полімерних пакетів із вторинної сировини як 90%.
• Ввести штрафні санкції за виробництво, ввезення, платне або безкоштовне розповсюдження (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів та їх конфіскацію. За перше порушення Закону встановити штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700—3400 грн). За повторне порушення накладати штраф від 400 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На сьогодні це 6800—13600 грн.

Закон, що обмежує використання пластикових пакетів, діє вже в 40 країнах світу. Таке питання порушувалося вже неодноразово й в Україні. Вперше такий закон обговорювався в кінці 2011 року, але не був прийнятий депутатами. Основним аргументом для цього стала низка проблем, пов’язаних із необхідністю заміни пакувальних матеріалів, закриття цілого ряду підприємств та скорочення робочих місць. Хоча закон ще не прийнятий, але в Україні є ентузіасти, які за своєю ініціативою відмовилися від пластикової упаковки.

У деяких країнах змогли обійтися без заборони поліетиленових пакетів. Наприклад, у Латвії введено податок на поліетиленові пакети, що використовуються в супермаркетах. Після підвищення ціни на пакети в Ірландії кількість використовуваних пакетів скоротилася на 94%. Зараз там застосовують «багаторазові» сумки з тканини. А в Танзанії до цього питання підійшли більш жорстко. Тут за виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів загрожує штраф на $2000 або рік тюремного ув’язнення.

За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, повна заборона на полімерні пакети вже діє в Італії, Франції, Австралії, Китаї, Сінгапурі, Бангладеш та Тайвані.

На сайті президента України створені дві петиції, що закликають вирішити це питання. Одна з них пропонує заборонити використовувати пластик в упаковці харчових продуктів, а інша — заборонити імпорт, виробництво, продаж і використання в Україні пластикових пляшок, пластикових пакетів та пластикового посуду.

Щоб допомогти Україні вирішити екологічні проблеми, можна проголосувати за роздільне збирання сміття, за введення штрафу за викинуте на вулиці сміття. Можна самому взяти участь в організації збирання батарейок, а також здавати відпрацьовані батарейки та інші відходи в місця, зазначені на інтерактивній мапі.

Джерело: molodi.info

Детальніше »

Тайванці перетворюють пластик на "зелене золото"

На сміттєвому звалищі Тайпею на острові Тайвань знайшли надприбутковий спосіб давати друге життя колосальній масі пластикових відходів. Там одноразову продукцію із пластику перетворюватимуть на предмети побутового використання: запальнички, посуд, одяг, штучне волосся тощо.

На Тайвані, де масове виробництво пластикової продукції почалось лише десятиліття тому, назріває екологічна катастрофа: понад 70% всіх відходів – це пластмаса. Тому з метою захисту довкілля рішенням Адміністрації із захисту навколишнього середовища постановила: розробити план із вторинної переробки пластику. Ця ідея стала справжнім надбанням для держбюджету острова.

Лишень за 2013 рік  зібрали і переробили на сировину близько 180 тисяч тонн пластмаси, ціна якої дорівнює 4,5 млрд. тайванських доларів (або 140 млн. дол. США). Завдяки цим коштам було значно знижено витрати на обслуговування сміттєзвалища та виділення вуглекислоти.

Представник Адміністрації управління фонду відходів Ма Найен-хо (Ma Nien-ho) зазначає, що використаний пластик можна перетворювати на багато речей, починаючи від запальничок і закінчуючи одягом та іншими товарами легкої промисловості. Такий підхід дає можливість не лише вберегти довкілля від екокатастрофи, а й заробити гроші.

Наприклад, одним із особливих приводів для гордості тайванських сміттярів є виготовлення екологічної тканини з пластмасових пляшок. Використану тару розплавляють і перетворюють на поліестер, з якого виготовляють одяг. Фішками такого матеріалу є надзвичайна легкість (порівняно з тканиною, що виготовлена традиційним методом), а також абсорбуючі властивості та здатність розсіювати піт.

Окрім того, процес виготовлення цієї тканини також є ощадливливішим та дружнішим до навколишнього середовища: виробництво екоматеріалу потребує значно меншого обсягу води та електроенергії.

Про це повідомляє виконавчий директор Текстильної Корпорації Алекс Ло (Alex Lo). Саме ця компанія є провідним виробником екологічної тканини. І за останні кілька років продукція Текстильної Корпорації з’явилася не лише на внутрішньому ринку острова, а й на полицях бутиків у Японії та США.

Таким чином, розвиток галузі вторинної переробки пластику на Тайвані спричинив національний та економічний бум. Бо, крім прибутків в економіці, мода на вторинну переробку пластика породила хвилю нових тенденцій в архітектурі та соціальному житті.

Так, 70 тисяч волонтерів зібрали близько 12 тисяч тонн пластикових пляшок, із яких один із найбільших благодійних фондів – Фонд Цу Хі – виготовив понад 300 тисяч ковдр для нужденних.

А до Міжнародної квіткової експозиції, що проходила в Тайпеї, звели трьоповерховий виставковий зал "Eko Ark". На 24-метрову споруду витратили понад 1,5 мільйона пластикових пляшок. Серед унікальних характеристик екологічно дружньої будівлі не лише її ціна (лише 300 млн. тайванських доларів), але й економічність (прозорі стіни дають змогу зекономити на освітленні), стійкість до сейсмологічної активності та інших зовнішніх чинників.

У найближчих планах влади острова – зведення готелю класу «люкс», заводів та офіс-центрів із пластикової цегли.

Джеоело: pedpresa.com.ua та ourbreathingplanet.com

Детальніше »

Україні і Англії байдуже до навколишнього середовища

Британський прем’єр-міністр Девід Кемерон наполягатиме, аби пластикові пакети не надавали в супермаркетах безкоштовно, пише газета Telegraph. Англія залишається єдиною частиною Об’єднаного Королівства, яка досі не зробила нічого, аби обмежити використання цього виду упакування, каже видання. Уельс запровадив обов’язкову плату за пакети ще у жовтні 2011, Північна Ірландія — в квітні, а в Шотландії аналогічна схема запрацює з наступного року.

Це питання є досить важливим для країни, адже щороку в сміття викидається мільярди пакетів, і тільки 6% з них переробляють.

В Уельсі після того, як пакети стали платними, їхнє споживання впало на 80%, пише видання, і Девід Кемерон назвав цей досвід «дуже успішним». А в Республіці Ірландія, де аналогічну норму було запроваджено в 2002 році, люди зараз використовують на 90% менше пакетів.

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри пакування і автоматизації виробничих процесів Луцького національного технічного університету Богдан Пальчевський так прокоментував ставлення Англії до навколишнього середовища:

— Державна політика Англії спрямована на захист навколишнього середовища. Оскільки інші європейські країни давно запровадили використання екологічно чистих пакетів, а саме з волокнистих матеріалів (паперових, тканинних та з біо — відходів) і обмежили використання пластику, то можна відзначити певне відставання Англії в цій галузі захисту довкілля. Це викликає занепокоєність англійської спільноти. Аспект викидів пластикових відходів в навколишнє середовище займає чільне місце в обговорені і дискусіях екологів цієї країни, оскільки вже очевидно, що найпершим кроком для Англії стане запровадження масового виробництва екологічно чистих волокнистих пакувальних матеріалів.

Що ж до переробки пластикових пакетів в Україні Богдан Пальчевський розповів, що «в нас відсутня налагоджена система сортування та переробки сміття, що штовхає нас до екологічних проблем глобального характеру. На території держави сотні полігонів сміття, переважно із пластикових пакетів і пляшок, стан яких жахливий. Це спричинено нехваткою сміттєпереробних заводів та перезавантаженням тих які є. Ситуацію посилює низька побутова культура українців, які перетворюють ліси та парки на стихійні сміттєві полігони. Вважається мало не нормою залишати пластикові пакети, пляшки після пікніків».

Також професор додав, що в Україні відсутня культура роздільного збору пластикового сміття. Але прогрес у вирішені даної проблеми присутній. Український бізнес робить власні кроки, щоб звільнити екологію від пластикового тягаря. Прагнучи уникнути екологічної катастрофи, чиновники замислюються над тим, щоб скоротити використання пластикової упаковки за допомогою закону. Поступово переймається досвід європейських колег, а саме стратегія «зеленої крапки», яка наноситься на паковання, щоби свідчити про те, що утилізація упаковки внесена в її ціну і вже сплачена виробником.

Джерело: ilovemilk.info

Детальніше »

Сортування сміття у Німеччині: вгадай, що куди викидати

Жовті мішки, блакитні відра, зелені контейнери – німці відомі на весь світ своїм сортуванням сміття. Але куди викидати, наприклад, зубну щітку? Це навіть багатьом німцям незрозуміло.

У німецьких помешканнях, зазвичай, стоять кілька відер для сміття. Жовті - для пластикових або металічних упаковок, сині - для паперу, зелені - для скла, сірі - для решти відходів. Німці, загалом, повинні б знати, куди яке сміття належить викидати. Однак реалії зовсім інші.

Боннська фірма з утилізації сміття Remondis з'ясувала, що близько половини вмісту жовтих контейнерів – "неправильні" відходи. Тобто, ті, що туди не належать. Наприклад, зубні щітки. Однак опитування показало, що більшість громадян упевнені: зубні щітки мають викидатися у контейнери жовтого кольору.

Власне, система, яку запровадили в Німеччині на початку 1990-их приписом щодо упаковки, мала на меті переробку якомога більшого обсягу пластикового та металічного сміття. Саме тому громадяни, сортуючи усі цінні речовини, мають сподівання, що роблять внесок у збереження довкілля. Ніколас Мюллер з фірми Remondis каже DW: "Багато громадян звикли до того, що у жовті контейнери, в принципі, можна викидати усе, що містить пластик".

А це помилкове судження. Хоча зубна щітка має пластикову основу та пластикову щітину, вона не є "жовтим" сміттям, оскільки це не упаковка.

Великі витрати для сміттєпереробників

Куди ж німцям викидати зубну щітку?

Коли надсучасна установка Remondis сортує сміття, вона не розпізнає зубні щітки або їм подібне як упаковку та відсортовує ці відходи як "вкинуті помилково". Ніколас Мюллер наголошує, що утилізація такого "неправильного" сміття може коштувати дуже дорого. Адже його доводиться спалювати з усім іншим сміттям.

А спалення сміття коштує від 100 до 200 євро за тонну. Натомість спресовані пластикові пляшки або алюміній на вільному ринку можна продавати за хорошу ціну.

Проте чинним законодавством спалення сміття, вкинутого в інші контейнери, зовсім не забороняється. Припис щодо упаковки передбачає, що на вторинну переробку мають іти взагалі лише 36 відсотків пластикових відходів. Хоча експерти давно вимагали покращення системи переробки пластикового сміття, у компаній-переробників немає ані зобов'язання, ані інших стимулів вкладати ресурси у підвищення цієї квоти.

Нове обладнання для кращого сортування

З технічного погляду, необхідний потенціал для вторинної переробки зубних щіток та аналогічних їм відходів вже існує, сказав в інтерв'ю DW експерт кассельського університету Арнд Урбан.

Новітні сортувальні машини роблять можливим підвищити відсоток повторного використання сировини, однак вони коштують грошей. "Це інвестиції, персонал, витрати на електроенергію і тому подібне",- пояснює Урбан.

Від нової системи була б не стільки економічна користь, скільки екологічна. Ось чому у 2015 році готується новий закон про цінні речовини. Тоді нинішні жовті контейнери та мішки, як очікується, будуть замінені так званими "контейнерами для цінних речовин". У яких буде місце не лише вжитим упаковкам, а й іншому пластиковому сміттю – наприклад, старій зубній щітці.

Джерело: dw.de

Детальніше »

Учені рекомендують відмовитися від води у пластикових пляшках

Співробітники Австралійського університету заявили, що шкода від вживання бутильованої води переважує користь. Висновок грунтується на результатах хімічного аналізу, який виявив високий вміст в такій воді дезинфікуючих засобів, фармацевтичних препаратів та інших хімікатів. За словами вчених, ці речовини можуть завдати шкоди здоров'ю, частенько навіть більшої, ніж водопровідна вода. Раніше вони з'ясували, що найбільшу небезпеку в такій воді становить бісфенол-А, який використовується при виробництві пластика.

Виділенню цієї речовини сприяє нагрів пластика, якщо пляшку залишили в теплому місці. В ході проведених в США досліджень бісфенол-А був виявлений в сечі 95% учасників, включаючи дітей і вагітних жінок.

В ході досліду на тваринах Кріс Уїндер спільно з колегами встановив, що бісфенол-А може призводити до різних проблем зі здоров'ям, включаючи порушення в роботі репродуктивної системи, щитовидної залози, центральної нервової системи, а також здатний викликати ожиріння, гіпертонію і діабет.

Думки учених відносно небезпеки бісфенола-А для людини розходяться, оскільки результати досліджень дії великих доз якої-небудь речовини на тваринах не завжди свідчать про аналогічну дію на людину.

Істотним недоліком бутильованої води вважається і її висока вартість: в середньому вона обходиться споживачеві майже в сто разів дорожче водопровідної. Також виробництво пластикових пляшок сприяє забрудненню довкілля.

Крім того, ризикованим може бути повторне використання пластикових пляшок через вірогідність активного розмноження бактерій. У зв'язку з цим фахівці рекомендують ретельно промивати їх прохолодною водою перед кожним використанням.

Джерело: osvita.org.ua

Детальніше »

УГКЦ: Пластикові квіти на кладовищах засмічують довкілля

Українська греко-католицька церква (УГКЦ) закликала українців відмовитися від пластикових квітів на кладовищах. Про це заявили в бюро Києво-Галицького Верховного Архієпископства УГКЦ із питань екології. УГКЦ вважає прикрашання могил штучними пластиковими квітами шкідливою практикою.

В УГКЦ наголосили, що бажання «віддати шану померлим родичам та знайомим» обертається тонами різнокольорового пластику на землі. УГКЦ закликала людей задуматися над тим, що «ця практика не тільки позбавлена смаку, але є дуже шкідливою для природного довкілля».

УГКЦ просить відмовитися від пластикових квітів та вінків на цвинтарях, нагадуючи, що найкращим подарунком для померлих є щира молитва.

Як повідомляв «Ракурс», з початку квітня в Україні ліквідували понад 6 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ.

Джерело: racurs.ua

Детальніше »

В Україні з літа заборонять кульки та пластик

Це передбачено відповідним законопроектом. У Верховну Раду України внесений законопроект № 2353 про обмеження використання з 1 липня полімерних пакетів і упаковок тривалого розщеплення. Законопроект передбачає заборону на виробництво, імпорт, використання, а також поширення полімерних пакетів об'ємом менше 35 літрів і товщиною менше 0,025 мм. Крім того, заборона буде діяти і на упаковки, які складаються з картону, паперу і екструзійної полімерної плівки або парафіну. Більш жорсткі правила використання кульків та пластикових упаковок пропонується встановити для підприємств у сфері продовольчого рітейлу та громадського харчування. Для них використання полімерних пакетів може бути повністю заборонено.

Як пояснив свою ініціативу автор законопроекту народний депутат Ігор Циркін (ПР) жорсткість використання полімерних матеріалів продиктовано турботою про довкілля. «В Україні на людину щороку припадає більше 500 викинутих поліетиленових пакетів. Вони використовуються протягом 20 хвилин, перш ніж їх викинуть, а розкладаються більше 100 років», — йдеться в пояснювальній записці до документа. Замість полімерів тривалого розщеплення пропонується використовувати бистроразлагаемие біологічні полімерні пакети і упаковку.

Джерело: vkurse.ua

Детальніше »

У містечку в США заборонили продаж води у маленьких пляшках

Американське місто Конкорд у штаті Массачусетс заборонили продаж води у пластикових пляшках, об’ємом до одного літра. Закон набув чинності 1 січня після трирічної кампанії зі скорочення відходів та заохочення використання водопровідної води. Першого разу порушники отримають попередження. Вдруге людину, яку спіймають на продажі води у забороненій тарі, оштрафують на 25 доларів, а кожного наступного разу такий штраф становитиме вже 50 доларів.

Австралійське місто Бунданун повністю заборонило бутильовану воду ще в 2009 році.

Понад 90 університетів у США та багато інших у усьому світі уже обмежили продаж пластикових пляшок, так само це зробили і деякі місцеві органи влади.

Конкорд поки не ввів жодних обмежень на продаж інших напоїв у маленьких пляшках, а постанова місцевої влади передбачає винятки у випадку надзвичайних ситуацій.

Активісти кажуть, що американці споживають 50 мільярдів маленьких пляшок води щороку.

Виробники бутильованої води твердять, що маленькі пляшки мають важливе значення для сьогодення і заохочують людей вести здоровий спосіб життя.

Але Жан Хілл, який керував кампанією за заборону в Конкорді, розповів New York Times: "Цією постановою я хочу добитися підвищення обмежень на покупку однієї порції води в пляшках".

Втім, деякі місцеві мешканці кажуть, що заборона не має сенсу, тому що вони можуть піти до сусіднього міста і купити пляшечку води в магазинах, де такого правила немає.

Пан Хілл каже, що його на початок кампанії надихнув онук, який розповів про величезних плавучий острів з пластикових відходів в Тихому океані.

Джерело: bbc.co.uk

Детальніше »