40-річні ялинки підняли на Луганщині бунт

86 сорокарічних блакитних ялинок, разом із іншим майном збанкрутілого луганського заводу «Титан», продали з аукціону за смішну ціну – 56 тисяч гривень. Дерева росли на території заводу і довкола нього – на проспекті у центрі міста. Новий власник захотів забрати придбані дерева. Втім, це спричинило справжній бунт в Антрациті. Городяни віддавати ялинки не хочуть, адже самі їх саджали. А викорчувати вкорінені 40 років тому дерева в екологічно небезпечній, до того ж степовій зоні - все одне що живцем вирвати легені в людини. У міській раді коментувати ситуацію відмовилися, мовляв, ялинки власність заводу. Втім, колишній головний бухгалтер підприємства твердить: 10 років тому дерева вже хотіли забрати, і щоб цього не сталося, вона ввела ялинки в основні фонди заводу. Добрі наміри стали причиною катастрофи.

«Мене, як юриста, звичайно, здивувало знаходження на балансі підприємства в складі основних коштів зелених насаджень. Але задача арбітражного управлінця – дотримуватись норми закону про банкрутство. Тому працюємо з тим, що маємо. На підприємстві – суттєва заборгованість по зарплаті, тому причин для виключення цього майна зі складу лік від-маси – немає», - пояснює арбітражний керуючий ТОВ «Титан» Роман Рачок. У комісії з банкрутства, яка приймала рішення про продаж ялинок, був представник мерії. Та питань і зауважень в управлінця не виникло. Викопування ялинок наразі припинили – у конфлікті намагаються розібратися фахівці державної екологічної інспекції. Антрацитівські правоохоронці за фактом викорчовування ялинок почали кримінальне провадження.

Джерело: fakty.ictv.ua

Детальніше »

Донеччина задихається через невиконані екологічні програми

Екологічна ситуація на Донеччині – найгірша в Україні. Місцева влада обіцяє мільярди, аби змінити це. Екологи скептичні: у минулому такі обіцянки ніколи не виконувалися.
Річні викиди на один квадратний кілометр території Донецької області перевищують середній показник по Україні у вісім разів. Донеччина за показниками екологічного забруднення - лідер в Україні. Саме тому, кажуть місцеві чиновники, регіон має стати першим в Україні, що матиме свою екологічну стратегію. Вже розроблено план дій з охорони довкілля до 2020 року, який був затверджений облрадою наприкінці березня. "Головне, що програма має джерела фінансування і це гроші підприємств – забруднювачів. Тільки на очищення повітря власники підприємств, згідно з програмою, мають виділити 30 мільярдів гривень", - запевнив під час презентації керівник обласного управління екології Сергій Третьяков.

Як змусити підприємства платити?

Обіцянки витратити мільярди задля покращення екології чути від чиновників щороку, зауважив у розмові з Deutsche Welle голова Громадської ради при управлінні охорони довкілля Сергій Денисенко. Утім, показники забруднення, за його словами, красномовно говорять про результати роботи екологічних органів. "Навряд чи хто-небудь повірить, що підприємства витратять мільярдні суми на екологічні програми при існуючій кризі в економіці. Ті ж самі мільярди закладаються в кожну екологічну програму. Утім, немає механізму, як змусити ці підприємства дійсно вкладати такі гроші. І питання, які ж саме санкції буде накладати держава на власників великих забруднювачів, висне у повітрі", - каже Денисенко.

Щоправда, є приклади, коли підприємства відмовляються від застарілого обладнання, як, наприклад, від мартенів, щоб випускати конкурентоздатну на світовому ринку продукцію. І тоді, як побічний результат, покращується екологія, зауважує експерт. Утім, коли йдеться про дороге обладнання, яке не впливає на якість продукції чи прибутки, а лише на шкідливість викидів, тоді підприємства не поспішають нести витрати, констатує Сергій Денисенко.

"Потрібна персональна відповідальність"

За минуле десятиріччя в Україні було хвалено більше 300 різноманітних державних та регіональних програм. З них реально підтверджено фінансуванням лише 10 відсотків. Такі дані навів Deutsche Welle член робочої групи з підготовки громадської оцінки екологічної політики України 2003 – 2012 років Сергій Федоринчик.

"Отже, більшість цих програм провалено. І жодного разу не було з'ясовано, чому. Тобто варто казати про 300 управлінських катастроф", - вважає експерт. На його переконання, доки немає конкретного посадовця, який би ніс відповідальність за програму, "доти буде блюзнірство та романтичні розмови про все і не про що". От якби за невиконання програм посадовця знімали, тоді були б інші результати, переконаний Федоринчик.

Матері виходять на захист дітей

Протестів стає більше

Але те що не змогли зробити чиновники, змогли зробити громадські активісти. Так, лише завдяки багатотисячним протестам в Маріуполі, комбінат Азовсталь припинив роботу аглофабрики, основного забруднювача повітря в місті. Утім, здоров'я людей все одно нікого не цікавить, каже громадський еколог Анастасія Богданович. У розмові з Deutsche Welle вона навела свіжий приклад: у Макіївці люди протестують проти будівництва в жилому районі заводу з переробки шламових відходів. "Представники влади висувають аргументи на кшталт "це ж робочі місця". Але це насправді так само і місця на кладовищі. Це ж просто тихе вбивство. Чому ж тоді влада так не піклуються про створення робочих місць на новому сучасному виробництві, де не було б загрози здоров'ю", - запитує активістка.

Акції протесту проти забруднення довкілля відбуваються на Донеччині дедалі частіше. Здебільшого у них беруть участь жінки. "Наразі молоді мами - найактивніші учасниці екологічних протестів на Донбасі. Зрозуміло, що найбільше нас турбує здоров'я наших малюків. Незрозуміла тільки байдужість чиновників до екологічних проблем. Адже ми всі, незалежно від посад, дихаємо одним повітрям", - каже Наталя, яка донеччанка Наталя, яка часто приходить на екологічні акції разом із своєю дитиною.

Автор: Каріна Оганесян

Джерело: dw.de

Детальніше »

Ахметов обіцяє модернізувати свої підприємства

Власник компанії СКМ Рінат Ахметов, коментуючи екологічні протести у Маріуполі, сказав, що готовий модернізовувати свої підприємства, щоб скоротити обсяг шкідливих викидів.

Про це пан Ахметов заявив журналістам у Донецьку, переказуючи свою розмову зі співорганізатором акцій, що відбулися цієї осені.

"Незважаючи на кризу, ми інвестуватимемо і модернізуватимемо підприємства. Головне, що люди отримуватимуть гідну роботу, гідну зарплату і гідне життя. Їм буде чим дихати. Для цього ми повинні пройти разом складний шлях, і на це потрібно мати терпіння. Якщо вони зажадають від мене цього завтра, - я не чарівник", - сказав Рінат Ахметов. Протестувальники звинувачували бізнесмена в небажанні поступитися прибутками та зменшити викиди на металургійному комбінаті "Азовсталь", повідомляє кореспондент ВВС Україна в Донецьку Ліна Кущ.

Після кількатисячного мітингу городян на початку листопада на підприємстві призупинили на місяць роботу одного з підрозділів - аглофабрики. Однак протести активістів не припинилися. Останній мітинг відбувся у місті минулого тижня, каже наш кореспондент.

"Коли ви кажете, що Рінат прийшов до Маріуполя і людям не стало чим дихати, то ви говорите нечесно, - розповів пан Ахметов, розповідаючи про свою розмову з активістом екологічних протестів. - Тому що два комбінати були споруджені ще до того, як Рінат прийшов. Ви кажете, що у Ріната два комбінати надприбуткові і що наша жадібність не дозволяє людям дихати чистим повітрям. Тоді я кажу, що ви обдурюєте".

За словами бізнесмена, за минулих "три-чотири роки" збитки двох комбінатів у Маріуполі склали понад 10 мільярдів гривень.

"І ці збитки ми погасили із власних коштів", - сказав він.

Джерело: bbc.co.uk

Детальніше »