#ukrpryroda
Показ дописів із міткою ртуть. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ртуть. Показати всі дописи

ПРО ПІДВИЩЕННЯ ЗАХИСТУ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ І ДОВКІЛЛЯ ВІД АНТРОПОГЕННИХ ВИКИДІВ І ОТРУЄННЯ РТУТТЮ


6 вересня 2018 року у Чернігівській області відбулись громадські консультації й обговорення проекту Закону України «Про ратифікацію Мініматської конвенції про ртуть», яка передбачає захист здоров’я людей і довкілля від антропогенних викидів і вивільнень ртуті та її сполук, які можуть призводити до отруєння ртуттю.


Громадські консультації проводила Чернігівська обласна організація Українського товариства охорони природи спільно з Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації, представниками громадських організацій та іншими зацікавленими сторонами для підвищення обізнаності з питань поводження з відходами, хімічними речовинами, у тому числі Мінаматської конвенції про ртуть.

В обговоренні взяли участь 39 представників обласної державної адміністрації, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, науковці, студенти вищих навчальних закладів, представники громадських організацій.

Головувала на обговоренні  проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть» Потоцька С.О. – Голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи.



Відкрив захід Новак В.А., заступник директора Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації – начальник управління екології та природних ресурсів.

Доповідав про Мінаматську конвенцію про ртуть Карпенко Ю.О., кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.

Презентувала законопроект та огляд переваг від ратифікації Україною Мінаматської конвенції про ртуть Потоцька С.О. – Голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.

В ході консультацій та обговорення учасники звернули увагу на необхідність виконання заходів, спрямованих на імплементацію в Україні положень Мінаматської конвенції про ртуть.



Під час обговорення висвітлювалися наступні проблемні питання:

  • «Про особливості впливу на довкілля та токсичність ртуті як хімічного елементу» (Савченко Л.М. – доцент, к.т.н. кафедри харчових технологій Чернігівський національний технологічний університет; Купчик О.Ю. – к.б.н, доцент Національного університету  «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка);
  • «Про вплив на здоров’я людини ртуті та наслідки» (Петрик О.В. – Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації, лікар-невропатолог Чернігівської обласної лікарні); 
  • «Про утилізацію ртуті та приладів, які містять ртуть, на території Чернігівської області» (Дегтяренко К.В. – майор, провідний фахівець відділу організації заходів цивільного захисту Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області; Федоренко О.Д. – Державна екологічна інспекції у Чернігівській області); 
  • «Про збір та утилізацію відпрацьованих батарейок, які містять ртуть» (Безбородько С.О. – Громадська організація «ЕКО місто Чернігів»). 


Підвела підсумки громадського обговорення Ганжа В.Ю. – начальник відділу оцінки впливу на довкілля та екологічного моніторингу Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації.

За результатами обговорення вирішили:

  1. Підтримати внесення Мінприроди на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть» в запропонованій редакції.
  2. Проінформувати громадськість м. Чернігова та Чернігівської області через засоби масової інформації щодо обговорення проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть».
  3. Громадськості Чернігівської області в подальшому брати активну участь в процесах ратифікації Мінаматської конвенції про ртуть та імплементації її положень в національне законодавство.
  4. Направити протокол, звіт та фотоматеріали Громадського обговорення проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть» представникам команди Програми малих грантів Глобального екологічного фонду в Україні та Мінприроди України. 


Учасники Круглого столу висловили вдячність за активну участь і небайдужість до стану довкілля:


Потоцька С.О., Голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи, кандидат біологічних наук, доцент



У Львові відкрили перший в Україні завод з переробки ртутних ламп

У Львові почав працювати перший в Україні завод з переробки ртутних енергоощадних ламп. Таке підприємство запрацювало на міській ТЕЦ. Одне із приміщень електростанції повністю відремонтували та переобладнали. Там облаштували лінію з переробки відпрацьованих трубчастих та компактних енергоощадних ламп, які мають ртуть.

Над проектом «Створення муніципальної системи поводження з відходами електронного та електричного устаткування у Львові з використанням досвіду Любліна» у міській раді працювали чотири роки. Реалізували за співфінансування ЄС. Вартість проекту – близько 1,3 млн євро.

На виробництві стоїть шведське обладнання компанії «MRT System International AB» – однієї зі світових лідерів у галузі рециклінгу електронних відходів.

Механізм роботи лінії полягає у подрібненні лампи, виділенні її структурних частин та їхній подальшій переробці.

«Воно розподіляється все по різних частинах: метал окремо, скло окремо, люмінофор окремо. Потім з люмінофору вже на стерилізацію 18 годин і тоді виділяється ртуть», – пояснює працівник лінії переробки Андрій Скоропад.

Лінія готова до роботи, тепер дочірнє підприємство «Боднарівка» чекає отримання ліцензії, коли таку матимуть - зможуть брати матеріал не лише у мешканців, але й у фірм, шкіл, закладів охорони. Два роки тому вже навіть розробили пункти прийому таких лампочок для львів’ян. Забиратимуть їх вже раніше закуплені пересувні приймальні пункти – еко-буси.

«В цій програмі написані чітко визначені місця, де буде стояти автобус і буде приїжджати кожної суботи з 10 ранку до 2-ї дня. Ми розташували їх у всіх районах міста почергово будуть автобуси стояти», – розповіла начальник дільниці ДП «Боднарівка» Оксана Вітик.

Джерело: zaxid.net

Песці вимирають через отруєння ртуттю

Вчені встановили, що рівень ртуті в організмах тварин залежить від чого, чим вони харчуються. Вчені дослідили, що песці, які харчуються зловленою в океані здобиччю, страждають через небезпечний рівень ртуті. Популяція цих тварин різко впала на одному із островів, що належать Росії, і науковці вважають, що саме токсин був основною тому причиною.
За оцінками ООН, вміст ртуті у водах світового океану за останні 100 років подвоївся, і на арктичному узбережжі його більше, ніж будь-де у світі.

На невеликому російському острові Мідний, який входить до архіпелагу Командорських островів у північній частині Тихого океану, песці виживають за рахунок морських птахів, а також інколи харчуються тушами тюленів.


Чисельність песців на острові у 1970-х з незрозумілих причин стрімко зменшилася. І хоча зараз кількість цих тварин, що перебувають під загрозою зникнення, є стабільною, багато з них у поганому стані і мають низьку масу тіла.

Раніше вченні вважали, що їх популяція скоротилася через інфекцію, але вони так і не змогли виявити її збудника.

"Ми почали шукати різні патогенні мікроорганізми, які можуть бути причиною проблем зі здоров'ям песців і високої їх смертності, але ми не змогли нічого знайти", - розповів головний автор дослідження, доктор Габор Чіржак з Інституту Лейбніца.


Та коли вчені дослідили зразки хутра песців і їжі, яку їдять тварини, вони виявили значний вміст ртуті. За словами пана Чіржака, саме ця речовина могла викликати ті симптоми, які вони спостерігали серед тварин, і саме морське середовище є джерелом її походження.

Колір хутра песців змінюється, залежно від пори року

Водночас, науковці отримали зовсім інший результат, коли вони порівняли дані російських песців із їхніми ісландськими родичами, які живуть на суші і харчуються не-морськими птахами та гризунами. Рівень отрути у них виявився набагато нижчим.

"Якщо ми хочемо зберегти песців, то краще інвестувати в захист популяції, яка живе на суші, де ми можемо підтримувати їх протягом тривалого часу, ніж тих тварин, що живуть у прибережній зоні, де дійсно непросто відрізати їх від джерела збудника, яким є морське середовище", - вважає Габор Чіржак.

Дослідження також піднімає деякі важливі питання щодо того, як ртуть накопичується в морському харчовому ланцюгові в Арктичному регіоні.

Вміст цієї речовини у воді протягом десятиліть пов'язували із промисловим забрудненням, але нещодавні дослідження НАСА дали вченим привід припускати, що допомогти виштовхнути на поверхню ртуть могло зниження рівня арктичного крижаного покриву.

Глобальна боротьба проти згубного впливу ртуті на середовище отримала новий поштовх на початку цього року, коли понад 140 країн-членів ООН погодили текст юридично обов'язкової до виконання міжнародної конвенції з контролю над забрудненням довкілля ртутними відходами.

Джерело: bbc.co.uk

Щорічно на Львівщині на сміттєзвалище викидають до 15 кг ртуті

На Львівщині облаштують устаткування для знешкодження ртутних ламп. Придбання такого устаткування стане «пілотажним» не тільки у львівській області, але і у всій Україні. Про це сьогодні під час прес-конференції повідомила Алла Войціховська, заступник координатора проекту ГО «Екологічні ініціативи», інформує кореспондент «Погляду».
Уже цього місяця стартує спільний проект департаменту містобудування ЛМР, ГО «Екологічні ініціативи» та Люблінського муніципалітету під назвою «Створення муніципальної системи поводження із відходами побутового електронного та електричного устаткування у місті Львові із використанням досвіду міста Любліна».

Втім, таке устаткування з’явиться у Львові щонайменше через два роки.

«Ми багато чого навчились у Люблінського воєводства, - зауважила Алла Войціховська. – Саме Люблін став піонером із утилізації пестицидів та відходів побутового електронного та електричного устаткування».

У той час, коли у Польщі система збору та утилізації відходів працює уже понад 15 років, в Україні немає підприємств, які б забезпечували виконання муніципальної програми поводження із відходами електричного та електронного устаткування. 
«Ідея проекту поводження із побутовими відходами з’явилась два роки тому. 

На Львівщині не було раніше статистики, яка б дала змогу підрахувати кількість ламп, що потрапляють на сміттєзвалище. Але ми розрахували кількість сімей і приблизно встановили, скільки може викинути лампочок із вмістом ртуті одна сім’я. Отримали результати, що загалом в рік на сміттєзвалище відходить від 5 до 15 кг ртуті, а це страшна шкода, як для довкілля, так і для здоров’я людей», - зазначила Оксана Війтик, головний спеціаліст відділу екології ЛМР та координатор проекту.

Оскільки проект пройшов складну двоетапну процедуру відбору, і був профінансований Європейським союзом у розмірі 1 202 тисячі євро, устаткування, яке б розділяло у лампочках скло від патрону, при цьому хімічно зв’язуючи ртуть, з’явиться у Львові у другій половині 2014-го року. 

На придбання та встановлення такого устаткування передбачено 700 тисяч євро. Інші кошти буде залучено на придбання мікроавтобусів для збору відходів, а також на співробітництво з Польщею, і відповідно, - на інформаційно-освітню кампанію для населення із висвітлення питань поводження з відходами побутової техніки.

Джерело: pohlyad.com