Енергозбереження – основа енергобезпеки України

Ефективне використання енергії – це перший пункт на шляху України до реальної енергетичної незалежності. Кабінету Міністрів слід ліквідувати перехресне субсидування, внести зміни у законодавство щодо енергозбереження, підвищити будівельні стандарти, підтримати утеплення приміщень та модернізувати виробництво приватного сектору. На підтримку цього бачення група громадських організацій на чолі з Національним екологічним центром України (НЕЦУ) проводить інформаційний тур містами західної України - «За безпечну енергетику!».

В умовах військової агресії, зазіхань з боку Росії на нашу територіальну цілісність та припинення поставок газу до України, держава повинна шукати шляхи для того, щоб «зіскочити з газової голки Росії». Утім квапливі пошуки альтернативи не повинні зашкодити інтересам самих українців та стати знаряддям популізму політиків. 

«План замінити російський газ за рахунок видобутку газу нетрадиційних покладів на власній території, про який неодноразово заявляли в уряді, наразі видається нереалістичним і може зашкодити економічному розвитку цілих регіонів на Сході й на Заході», – вважає Олена Міскун, експерт з міжнародних фінансових організацій. За її словами, на розгортання інфраструктури й буріння підуть роки, ніхто не гарантує, що газу буде достатньо і що він обійдеться громадянам дешевше за імпортний. Крім того, застосування технології фрекінгу – загроза здоров’ю і господарствам десятків тисяч українців. 

Обіцянки швидко знайти альтернативні джерела для енергопостачання та плани будівництва нових потужностей лише створюють оманливе враження, що можна продовжувати споживати енергію не рахуючи. Ми втрачаємо час, замість того, щоб швидко почати отримувати енергію, яку зараз просто втрачаємо.

Найбезпечніша та найдоступніша альтернатива, яку суттєво недооцінює держава, – енергозбереження, запевняють в НЕЦУ. Адже воно не потребує масштабного фінансування коштом платників податків та має довгостроковий ефект. 

«Якщо заходи з енергозбереження впровадити у промисловість, сільське господарство, сферу послуг і житловий сектор, це дасть можливість щороку економити близько 11,4 млрд. євро, що більше, ніж Україна заплатила за імпорт газу та ядерне паливо у 2013 році», – зазначає Артур Денисенко, координатор енергетичної програми. За його словами, цей процес підвищить конкурентоспроможність української економіки, зменшить навантаження як на гривню, так і на природне середовище.

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу (53) – 23.79 MB

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу (скорочена версія, без Додатків 2-7) (26) – 2.64 MB

Джерело: necu.org.ua

Детальніше »

У Німеччині діятимуть жорсткі обмеження на видобуток сланцевого газу

Німецький уряд хоче заборонити видобування сланцевого газу за допомогою фрекінгу. Профільне міністерство вже сформулювало основні пункти відповідного законопроекту. Опозиція вважає, що цього замало.

Навколо фрекінгу в Німеччині точаться запеклі суперечки. І саме це питання зараз якнайшвидше хочуть врегулювати міністр економіки ФРН Зіґмар Ґабріель та глава міністерства з охорони довкілля Барбара Гендрикс. Фрекінг як метод видобутку сланцевого газу передбачає розрив твердих гірських порід до глибини 1000-1500 метрів за допомогою високого гідравлічного тиску. Як правило, при цьому в землю буквально вдавлюється рідка суміш з води, піску та хімікалій. Під дією цієї суміші у породах утворюються тріщини, через які природний газ виходить і, піднімаючись пробуреною свердловиною, потрапляє на поверхню землі.

У США цю технологію широко застосовують для видобутку сланцевого газу. Від моменту, коли фрекінг був уперше застосований у цій країні, американці переживають справжній газовий бум. Та видобуваючи у такий спосіб природний газ, США мають рахуватись з наслідками застосування цієї технології - підвищеним ризиком забруднення ґрунтової та питної води, а також зростанням сейсмічної активності.

Який обсяг потенційного газовидобутку обіцяють німецькі сланцеві пласти, однозначно сказати не може ніхто - оціночні дані різних установ з цього приводу мають суттєві розбіжності. Федеральне відомство з питань охорони навколишнього середовища Німеччини (UBA) пророкує 1,3 трильйони кубометрів газу, Федеральний інститут географічних наук та корисних копалин (BGR) у той же час називає цифру 2,3 трильйони кубометрів "блакитного палива". Теоретично такі запаси, як не як, а могли б покрити потреби Німеччини в природному газі протягом 13-27 років.

Запланована широка заборона

Однак міністри-соціал-демократи Гендрикс та Ґабріель не хочуть ризикувати. "Фрекінгу з метою видобутку сланцевого газу та газу з вугільних пластів для потреб економіки найближчим часом в Німеччині не буде", - такою є центральна теза спільного рамкового документа з напрацюваннями двох міністерств. Він передбачає найсуворіші правила для галузі з усіх, які в ній колись діяли, сказала Гендрикс у п’ятницю, 4 липня, в Берліні.

Та той, хто уважно читає цей документ, знаходить у ньому "дірки". Він, з одного боку, хоч і дійсно визначає найвищий пріоритет для охорони здоров'я і питної води, однак заборона фрекінгу, згідно з законом про захист вод, має діяти для видобутку газу лише на глибині до 3000 метрів. Окрім того, випробування технології можна буде дозволити в тому разі, якщо є гарантія того, що рідина для фрекінгу не зашкоджуватиме ґрунтовим водам.

Закон, для початку, має діяти лише до 2021 року, за чим має слідувати його перевірка на предмет "доречності регулювання заборони". Фрекінговий видобуток газу з глибоких та щільних родовищ (так званого tight gas), який проводиться в Німеччині з 1960-х років, згідно з проектом закону, залишається дозволеним і надалі.

Опозиція протестує

У лавах Партії зелених на міністерський документ відреагували гострою критикою. Заступник голови фракції Зелених у Бундестазі Олівер Крішер називає проект "законом про уможливлення фрекінгу". Його партія прагне "такого регулювання, яке не дозволяє використання фрекінгу в Німеччині, а не "дірок" завбільшки в ворота сараю", сказав Крішер.

"Фрекінг має бути заборонений без усіляких винятків", - вимагає депутат від Лівої партії Губертус Цдебель. Він є членом парламентського комітету з питань навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та безпеки реакторів. Коли два федеральні міністерства виступають за заборону фрекінгу, то це - "замилювання очей", каже Цдебель. "Під соусом начебто заборони має набрати чинності таке регулювання, яке широко дозволить використання фрекінгу", - каже він. У своїх міркуваннях депутат спирається на оцінки Федерального інституту географічних наук та корисних копалин. Згідно з ними, передбачені обмеження видобутку стосуватимуться лише близько половини нетрадиційних покладів газу на території Німеччини, каже Цдебель.

Критикуючи документ, "лівий" політик говорить, що перебачені норми не допоможуть уникнути ризиків для навколишнього середовища, пов’язані з використанням фрекінгу. На думку Цдебеля, наявний брак інформації довкола перевірок навколишнього середовища на предмет його сумісності з використанням технології фрекінгу, а також відомостей щодо суттєвих ризиків на кшталт викидів метану, під час підготовки законопроекту до уваги взяті не були. "Також утилізація отруйних рідких відходів та води із самих розвіданих родовищ уряд, судячи з цього проекту, не хвилюють зовсім", - наголошує депутат.

Сподівання економіки

Тим часом у Федеральній спілці німецької промисловості (BDI) сподіваються, що за допомогою пілотних проектів вдасться довести, що використання фрекінгу можливе і без негативних довготривалих наслідків для довкілля. "На сьогодні ми знаємо ще досить небагато про запаси та процес видобування. Однак ці знання ми не отримаємо за допомогою спостережень та заборон. Я переконаний: те, що нам сьогодні потрібно, це відповідальні пілотні проекти", - написав нещодавно президент Федеральної спілки німецької промисловості (BDI) Ульріх Ґрілло у статті в газеті Rheinische Post. "Настав час, коли політика у відповідальних рамках надасть шанс технологічному прогресу. Пілотні проекті, які здійснюються за участі економіки та громадськості, забезпечують нові знання, а також базу, від якої можна відштовхуватись, приймаючи розумні та остаточні рішення", - ідеться в тексті статті.

У федеральних міністерствах економіки та охорони довкілля протягом літніх канікул обіцяють розробити остаточний проект закону щодо заборони фрекінгу. Згідно з актуальними планами, восени на розгляд уряду мають бути подані відповідні зміни до законів про захист вод та гірничо-видобувну діяльність. Після цього документ мають спрямувати до Бундестагу, де його обговорюватимуть у профільних комітетах.

Та вже сьогодні можна говорити про те, що запланований закон інтенсивно обговорюватимуть найближчими тижнями й місяцями. Проти надто слабкої регуляції активно виступають виробники пива, мінеральної води та оператори водопостачання. Глава уряду найбільш густонаселеної федеральної землі Німеччини - Північного Рейну-Вестфалії - соціал-демократка Ганнелоре Крафт нещодавно зробила однозначну заяву зі свого боку: "Поки я прем’єр-міністр Північного Рейну-Вестфалії, тут не буде жодного фрекінгу для нетрадиційних покладів природного газу".

Джерело: dw.de

Детальніше »

У Польщі хочуть штрафувати компанії за повільну розробку сланцевих запасів

Міністерство економіки та міністерство екології Польщі хочуть запровадити нові правила, що передбачають штрафи для компаній, які вважатимуть надто повільними у реалізації проектів з видобутку сланцевого газу.

Компанії, які мають ліцензії на розробку сланцевого газу, значно загальмували свою роботу в останні кілька місяців, виконуючи мінімум, який вимагається за ліцензійними угодами.

Заступник міністра екології Пьотр Возняк сказав: "Із трьох місць видобутку, які я нещодавно відвідав, на жодному ще не відібрано буровий керн". Відбір керну необхідний для визначення присутності сланцевого газу та потенційного обсягу запасів.

Тим часом, компанії не хочуть інвестувати в розвідувальні роботи в Польщі через брак необхідного законодавства. Це створює невизначеність щодо того, чи буде видобуток сланцевого газу прибутковим.

На даний час в Польщі видано 107 ліцензій на розвідку, і поки що була пробурена лише 51 свердловина. Загалом компанії-ліцензіати планують пробурити 335 свердловин до 2021 року.

Джерело: ua-energy.org

Детальніше »

Українська делегація побачила у США загрози сланцевого газу

Видобування сланцевого газу становить загрози для навколишнього середовища навіть у США. Про це 24 липня на прес-конференції за участі голови парламентського комітету з питань екології Ірини Сех сказали учасники українських делегацій, які ознайомлювалися з цією проблематикою безпосередньо на місці.

Так, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко наголосила, що технологія гідророзриву, яка використовується у США, така сама, як і всюди, і становить загрозу для підземних і ґрунтових вод. Саме через це, наголосила вона, шість штатів відмовилися від видобутку сланцевого газу.

Окрім того, Тетяна Тимочко вказала на те, що видобування сланцевого газу вивели з під дії федерального природоохоронного законодавства, з чого вона, за власними словами, зробила висновок, що в рамках цього законодавства ця технологія діяти не може. «За результатами поїздки я переконалася, що в Україні цього не потрібно робити», - наголосила голова Всеукраїнської екологічної ліги, вказуючи на те, що в Юзівській площі на Сході України вже і так є розломи через попередні роботи, а карстові породи в Карпатському регіоні взагалі погано придатні для таких технологій, оскільки насичені ґрунтовими водами. «У США в карстах ніде не добувається сланцевий газ», - вказала Тетяна Тимочко.

Своєю чергою Віталій Горбатенко, експерт Центру соціально-економічного моніторингу і помічник першого заступника голови Львівської обласної ради, вказав також на те, що великою проблемою є утилізація "фрекінгової рідини", яка залишається після утворення розривів. Їх закачують у відпрацьовані свердловини, однак це також становить потенційну загрозу для навколишнього середовища.

На запитання, чи учасники делегації отримали у США якісь конкретні докази шкоди для довкілля, експерт Національного екологічного центру України Олена Міскун послалася у першу чергу на слова активістів зі захисту навколишнього середовища. За її словами, у відкритому доступі в Інтернеті є так званий «лист постраждалих» з 2 тис. підписів, а у штаті Вайомінг були звіти, які свідчили про забруднення води. Також Олена Міскун повідомила, що на ресурсі WikiLeaks опублікувано звіт щодо потенційної шкоди видобування сланцевого газу у штаті Нью-Йорк, який на офіційному рівні не оприлюднювався.

Тетяна Тимочко натомість вказала на те, що у США сланцевий газ видобувається лише 10 років, і на сьогодні ще немає серйозних екологічних досліджень. Водночас вона вказала на те, що провідні українські вчені-екологи вказували на загрози, які така технологія може становити в українських умовах.

Щодо того, що сланцевий газ може забезпечити Україні енергетичну незалежність, Тетяна Тимочко зазначила, що такі розмови видаються їй «смішними», оскільки в Україні взагалі не вживають заходів з енергозбереження. Енергетичну незалежність нашій державі, за словами голова Всеукраїнської екологічної ліги, можуть забезпечити і альтернативні джерела енергії. Окрім того, Тетяна Тимочко додала, що якраз у США в Пенсильванії сланцевого газу видобувають дуже багато, і насамперед його хочуть експортувати саме в Україну.

Нагадаємо, що тим часом менеджер зі зв’язків з органами державної влади компанії «Shell» в Україні Олексій Татаренко переконує, що у США сланцевий газ видобувають уже 50 років, і зараження води не виявлено. Своєю чергою заступник директора департаменту покладів PGNiG Анджей Максим зазначив, що для інвестора важливо отримати прибуток, тому «винагорода за видобутий сланцевий газ покриває усі ризики».

Джерело: zaxid.net

Детальніше »

У Британії вирішують, що робити зі сланцевим газом

Згідно із доповіддю британського уряду, запаси сланцевого газу в країні можуть бути набагато більшими, ніж вважали раніше. На замовлення уряду Британська геологічна експертиза мала оцінити запаси газу у сланцевих породах Ланкаширу та Йоркширу, що на Півночі Британії. Виявилося, що потужність лише одного із родовищ у цих регіонах може становити 1,3 трлн кубічних футів (36,8 млрд кубометрів). Проте доповідь експертів не дає відповіді, скільки із цих запасів може бути видобуто.

Британський уряд готується запропонувати мешканцям регіонів, багатим на запаси сланцевого газу, низку фінансових пільг, аби відшкодувати можливі збитки від застосуванні суперечливої технології фрекінгу, або гідророзриву, що використовується при видобутку сланцевого газу.

Технологія полягає у закачуванні до свердловини води, піску та хімічних реагентів під високим тиском, які "витискають" газ із твердих порід ґрунту.

"Експлуатувати газ" у Британії

Критики цієї технології кажуть, що вона може викликати зсуви, землетруси та забруднити ґрунтові води. Крім того, є побоювання, що у місцевостях, де видобуватиметься сланцевий газ, буде зіпсовано краєвиди, а це призведе до падіння цін на житло.

Противники видобутку сланцевого газу закликають радше вкладати кошти у "зелену" енергетику.

Напередодні міністр фінансів Британії Джордж Осборн у своїй промові, присвяченій скороченню державних видатків, заявив, що уряд "передбачить податкові та інші можливості для того, аби Британія стала одним із лідерів у видобутку сланцевого газу", наголосивши, що при цьому мають бути дотримані всі вимоги безпечного для екології видобутку.

"Ми не живемо в країні, де править диктатура, і де уряд диктує місцевим органам влади і населенню, як їм жити. Місцеві громади мають отримати зиск від цього нового джерела енергії. Вони мають отримати щонайменше 100 тис фунтів за кожну свердловину, із якої видобувається сланцевий газ. Вже не кажучи про те, що їхні рахунки за газ та електроенергію будуть значно меншими", - заявив Джордж Осборн.

"Місцеві громади мають отримати зиск від цього нового джерела енергії. Вони мають отримати щонайменше 100 тис фунтів за кожну свердловину, із якої видобувається сланцевий газ"

Аналітик ВВС з питань екології Роджер Харрабін каже, що застосування технології гідророзриву призвело до справжньої революції на енергетичному ринку США, і що Британія сподівається повторити ці досягнення.

Уряд сподівається на багаторічний видобуток газу, а також на податкові надходження від цього видобутку, проте геологія запасів сланцевого газу у Британії може бути складнішою, а відтак, його видобуток значно дорожчим, аніж у Північній Америці.

Очікується, що уряд запропонує громадам, на місці проживання яких застосовуватиметься технологія гідророзриву, отримувати 1% від усіх прибутків, що будуть пов'язані із видобутком сланцевого газу впродовж всього терміну використання свердловини. Громади також отримають право вирішувати коли і скільки грошей витрачати із прибутків, отриманих від видобутку сланцевого газу.

Кореспондент ВВС з питань технологій Джон Мойан каже, що зазвичай найбільші обсяги сланцевого газу видобуваються із свердловин у перші роки експлуатації, а відтак, треба очікувати, що і найбільші надходження від прибутків громади отримуватимуть у перші роки використання свердловини.

Оприлюднення нинішньої доповіді про запаси сланцевого газу співпала із заявами незалежного регулятора в галузі енергетики Ofgem, експерти якого попереджають про зростання ризиків раптових відключень електроенергії через нестачу потужностей у британській енергогенерації.

Регулятор вже двічі попереджав, що запас міцності у енергетичній системі стрімко скорочується, частково через виведення з експлуатації газових генераторів, паливо для яких виявилося надто дорогим.

В Україні теж сперечаються

В Україні, де запаси сланцевого газу оцінюються серед найбільших у Європі - після Польщі, Франції та Норвегії, - також точиться суперечка щодо безпечності його видобутку.

Геологічна агенція США оцінила запаси сланцевого газу в Україні від 5 до 8 трильйонів кубометрів. За оцінками експертів, головні запаси нетрадиційного газу в Україні розподілені між двома родовищами - Юзівському на Сході України та Олеському на Заході.

Українські газовики кажуть, що технологія гідророзриву давно застосовується і для видобутку традиційного газу, проте мало хто про це знає

Тоді як місцеві органи влади на Сході України дали свій дозвіл на розробку Юзівського родовища британо-голандською Shell, американська Chevron все ще не може отримати дозвіл на розвідку та видобуток газу на Олеському родовищі, що на Заході України.

Обидві компанії рік тому перемогли у конкурсі на розробку Олеського та Юзівського родовищ.

За цей час Shell не тільки отримала дозвіл на розробку від Донецької та Харківської облрад та підписала угоду про розподіл продукції, але й підтвердила це право через суд. Компанія також обіцяє залучати місцевих екологів до оцінки екологічних наслідків видобутку сланцевого газу у регіоні.

Водночас Chevron поки що не отримав відповідної згоди від Львівської та Івано-Франківської облрад, хоча пообіцяв вкласти у розробку газу в регіоні близько 25 млрд доларів. В уряді очікують, що додаткові надходження від видобутку сланцевого газу до місцевих бюджетів двох західних областей можуть становити від 500 до 700 млн. гривень щороку.

Як каже голова правління Альянсу "Нова енергія України" Валерій Боровик, "внутрішні регуляції цих компаній є жорсткішими за українське законодавство", а крім того, будь-який скандал із порушенням ними екологічних норм чи забруднення довкілля одразу впливає на ціну їхніх акцій, а відтак, компаніям вигідніше вкласти додаткові кошти у безпеку, аніж зазнавати репутаційних та фінансових збитків.

Експерт також нагадує, що пік використання технології гідророзривів у Радянському Союзі припав на 1959 рік, коли при традиційному видобутку газу було здійснено понад 3 тисячі таких гідророзривів. Ця технологія, за словами Валерія Боровика, застосовується в Україні і донині при видобутку нафти і газу.

Джерело: bbc.co.uk

Детальніше »

Виробники німецького пива та мінвод кажуть про небезпеку видобутку сланцевого газу

Видобуток сланцевого газу шляхом фрекінгу несе небезпеку для грунтових вод, а отже, і для мінеральних джерел та якості німецького пива. Про це заявляють у німецькому союзі пивоварів та союзі німецьких мінеральних джерел, які звернулись з листами до німецького уряду та депутатів з проханням відмовитися від законопроекту, який регламентуватиме видобуток сланцевого газу шляхом фрекінгу, передає власний кореспондент УКРІНФОРМу в ФРН.

"Через видобуток сланцевого газу шляхом фрекінгу існує небезпека забруднення грунтових вод, що негативно вплине на їхню якість", - йдеться у листі голови Німецького союзу пивоварів Петера Хана.

Пивовари просять німецький уряд відмовитися від законопроекту, який дозволяє фрекінг на територіях поза зонами санітарної охорони джерел водопостачання, адже у грунтових водах, фактично, немає кордонів. Через це така технологія видобутку газу в будь-якому місці може бути небезпечною для довкілля.

У німецькому союзі пивоварів також нагадують, що якість води важлива для виробництва пива, а будь-які зміни у складі грунтових вод можуть порушити так званий закон про його чистоту, за яким хмільний напій у Німеччині виробляють ось вже 500 років. Це, у свою чергу, матиме негативні наслідки для всієї пивоварної галузі, якою так славиться країна.

Недосконалим законопроект, який має регламентувати фрекінг, вважають і у союзі німецьких мінеральних джерел.

"Забруднення грунтових вод через фрекінг є небезпечним для існування німецьких мінеральних джерел", - йдеться у листі виконавчого директора організації Штефана Сайпа на адресу депутатів бундестагу.

За його словами, підготовлений проект закону не передбачає достатнього захисту екології.

Як повідомляло агентство, у найближчі тижні уряд ФРН планує затвердити законопроект, який дозволяє застосування методу гідравлічного розриву пластів поза зонами санітарної охорони джерел водопостачання за відсутністю ризиків для довкілля.

Джерело: ukrinform.ua

Детальніше »

У пошуку дешевої енергії Євросоюз не проти сланцевого газу

Ціни для споживачів та промисловості мають бути знижені, вважають лідери країн ЄС. На міні-саміті 22 травня у Брюсселі вони ухвалили пакет заходів, який мав би сприяти здешевленню енергії. Ним передбачено, у тому числі, розглянути можливість видобутку сланцевого газу, якою вкрай стурбовані німецькі екологи.

Загалом ухвалені євросамітом заходи включають чотири складові. Перша - держави та Єврокомісія одностайно висловлюються за подальшу інтеграцію енергоринку. Розрахунок - знизити ціни загальноєвропейським конкурентним змаганням між постачальниками. Друга - покращити диверсифікацію джерел надходження енергії у країнах-членах, адже Болгарія, наприклад, майже повністю залежна від російського газу. Третя - створення сучасної мережі енергопостачання, придатної для відновлювальних видів енергії. І, нарешті, четверта - знизити енерговитрати шляхом підвищення енергоефективності у ЄС.

Щоб знизити залежність Євросоюзу від імпорту, Єврокомісія отримала від голів держав та урядів низку доручень. Вона має з’ясувати, чому зростають ціни на енергію і яка країна наскільки вражена ціновою спіраллю, як профінансувати великі інвестиції у розбудову європейських енергомереж і яким чином можна зменшити тиск на енергоємні підприємства. Йдеться про зменшення розміру відрахувань, пов’язаних з переходом на відновлювальні джерела енергії. Такий аналіз має бути підготовлений лише до кінця 2014 року.

Лідери ЄС зондують грунт для сланцевого газу

Уряди країн Євросоюзу в пошуку шляхів здешевлення енергії не відкидають ідею суперечливої з екологічного погляду розробки сланцевого газу. Щодо цього у заяві саміту, зокрема, наголошується, що вирішальне значення має розробка "внутрішніх джерел енергії". Як повідомляє інформаційне агентство epd, дипломати інтерпретують слово "внутрішніх" у цьому контексті як натяк на технологію фрекингу, за допомогою якої видобувається сланцевий газ.

Завдяки розробці сланцевого газу в США ціни на газ для підприємств приблизно у чотири рази нижчі за європейські. Канцлер Німеччини Анґела Меркель 22 травня констатувала, що Євросоюз стає більш залежним від закордонних поставок енергоносіїв, тоді як США зменшують цю залежність завдяки сланцевому газу. "Коли ти висловлюєш цю правду, це не означає, що ти відвертаєшся від захисту клімату",- сказала Меркель.

Екологічні організації на кшталт Greenpeace стурбовані, що Євросоюз може зрадити попередньому курсу на розвиток екологічних видів енергії. Вони заявляють про небезпеку "скочування назад" у енергетичній політиці.

Побоювання Зелених

Голова фракції Зелених у Європейському парламенті Ребекка Гармс виступила проти механічного перенесення рецептів із США на Європу. За її словами, слід більше враховувати у кошторисах вартість забруднення довкілля та дозвільні процедури. Концепція голів держав та урядів ЄС – це "фронтальний напад" на політику в сферах енергетики та захисту клімату, яка проводилась досі.

Субсидування атомної енергії коштом ЄС Гармс також вважає помилкою. У близько половині країн-членів євроспільноти працюють АЕС. Якщо Німеччина за наслідками атомної катастрофи "Фукусіма" в Японії вирішила повністю відмовитись від виробництва атомної енергії, то у Британії, навпаки, будують нову АЕС. Брюссель не дає країнам-членам вказівок, які види енергії їм видобувати та як виконувати нормативи щодо захисту клімату, це вирішують вони самі.

Але єврочиновники запевняють, що змінювати курс не збираються, їм йдеться виключно про здешевлення енергоносіїв для промисловості, аби європейські підприємства витримали жорстку міжнародну конкуренцію. "Потрібно зробити усе, щоб енергія залишалась доступною, а робочі місця – захищені",- заявив єврокомісар з енергетики Ґюнтер Еттінґер. Він підкреслив, що цілі ЄС в царині захисту клімату залишаться непорушними.

Петиція енергоконцернів

У день саміту вісім європейських енергетичних концернів звернулись до керівників держав та урядів Євросоюзу із закликом про докорінну реформу торгівлі квотами на шкідливі викиди. Потрібно визначити чіткі довгострокові цілі щодо зниження обсягів CO2, сказано в петиції. Серед підписантів – RWE, Enel, Eni, Eon, GasNatural Fenosa, GasTerra, GDF Suez та Iberdrola. Концерни твердять, що обсяг викидів в атмосферу необхідно скорочувати швидшими темпами, ніж це нині передбачається стратегією до 2020 року.

Як один із кроків вони бачать зменшення обсягів прав на забруднення, що їх можуть купувати одні країни в інших. Щоправда, політики поки до цього не готові. Наприклад, нещодавно Європарламент не підтримав навіть менш амбіційний проект, який стосувався поступового виведення із обігу емісійних сертифікатів.

Джерело: ea-ua.info

Детальніше »

Зірки виступили проти фрекінгу

У Нью-Йорку Пол Маккартні та Йоко Оно просять зупинити видобуток сланцевого газу. Вдова Джона Леннона Йоко Оно, Шон Леннон та Пол Маккартні започаткували рух «Митці проти фрекінгу» (технологія видобутку сланцевого газу, під час якої використовують гідророзрив підземних пластів). На думку експертів, така технологія є згубною для природи, повідомляє korrespondent.net.

У русі беруть участь Ума Турман, Леді Гага, Алекс Болдуїн, Рінґо Стар. Митці мають на меті вплинути на мера штату Нью-Йорк Ендрю Куомо, який може заборонити видобувати сланцевий газ на його території. Нині мораторій на розробку родовищ чинний у більш ніж 100 районах штату. Крім того, схожу заборону ввели у штатах Мічиган і Вермонт. Активісти вимагають заборонити видобуток сланцевого газу, оскільки, на їхню думку, через технології відбувається забруднення підземних вод, до того ж фрекінг може стати причиною мікроземлетрусів. 

Наразі кілька європейських країн, зокрема Франція і Болгарія, відмовилися від видобутку сланцевого газу через можливий згубний вплив на довкілля.

Нагадаємо, компанія Shell найближчим часом розпочне видобуток сланцевого газу в Україні. А ще невдовзі заплановано підписати угоду з компанією Сhevron стосовно розробки Олеської площі (Львівська область). Міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков прогнозує, що це зроблять до травня. Про це він повідомив на щорічному Енергетичному форумі Інституту Адама Сміта.

Джерело: gazeta.lviv.ua

Детальніше »

У Львівській облраді не бачили урядової угоди з Chevron

Львівська обласна рада не отримувала проект угоди про розподіл продукції між урядом та компанією Chevron і тому про якесь порозуміння щодо погодження цієї угоди не йдеться.

Про це заявив голова Львівської обласної ради Петро Колодій, коментуючи висловлювання міністра екології та природних ресурсів України Олега Проскурякова про те, що Кабмін знайшов порозуміння з Львівською та Івано-Франківською обласними радами щодо угоди про розподіл продукції з Chevron в рамках розробки Олеської площі.

«Прикро, але міністр екології та природних ресурсів подав недостовірну інформацію, - зазначає Петро Колодій. - До Львівської обласної ради проект угоди не надійшов, депутати його не бачили і не знають, про що там йдеться, зокрема, не відомо, чим обернуться сланцеві угоди для місцевих громад, на території яких Chevron планує розробку родовищ».

Колодій каже, що про якесь "порозуміння" взагалі не йдеться, адже обласна рада не отримала ні від уряду, ні від Chevron інформації, яку вимагала. Голова облради нагадав, що обранці вимагали інформації про ризики видобутку сланцевого газу, про склад суміші, яку використовують в технології гідророзриву, про те, наскільки загрожує видобуток якості та запасам питної води, та про гарантії безпеки для довкілля і людей.

«Позиція Львівської обласної ради залишається незмінною: передусім ми вимагаємо висновків щодо екологічних ризиків видобування на підставі серйозних досліджень, які мають також пройти експертизу українських науковців, громади мають отримати гарантії стосовно виконання інвестиційних зобов’язань компанією та ліквідації можливих екологічних загроз, обласна рада як орган місцевого самоврядування має детально вивчити текст Угоди про розподіл продукції, донести цю інформацію до громад та після погодження з громадами ухвалювати рішення», – заявив Петро Колодій.

Нагадаємо, що 26 лютого міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков заявив, що угоду із компанією Chevron із розробки Олеської площі (Львівська область) буде підписано до травня. Міністр додав, що уряду вдалося налагодити відносини з місцевими органами управління, на території яких планує здійснювати видобуток газу Chevron. 

Нагадаємо, Кабмін схвалив проект угоди про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівській площі між Україною, компанією Shell Exploration and Production Ukraine Investment B.V. і «Надра Юзівська». Прем’єр-міністр України Микола Азаров заявляв, що промислова розробка Юзівського родовища може за 10 років дати Україні додатково 8-10 мільярдів кубічних метрів газу на рік. 

Прогнозні ресурси Юзівської площі оцінюються в 4,054 трлн. куб. метрів газу. Прогнозні ресурси Олеської площі - в 2,98 трлн. куб. метрів газу. 

У підсумку угоду з Chevron поки не укладено, а з Shell - підписано в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі 24 січня. 

Громади Миколаївського, Жовківського, Буського і Золочівського районів Львівщини наразі не готові дозволити видобуток сланцевого газу на території своїх районів, оскільки немає відповідей на всі запитання щодо екології та економічної вигоди. 

Джерело: zaxid.net

Детальніше »

Американська сланцева революція: у пошуках "золотої середини"

Чи знаєте ви, що таке фрекінг? За результатами одного з опитувань, кожна четверта людина ніколи не чула цього слова. Ще 13% почули його зовсім недавно. Дещо обізнані з цим терміном близько третини респондентів, а добре собі уявляють, що він означає, лише 19%. Це дані дослідження служби ORC International, проведеного на початку року не в Україні, не в Європі, а у Сполучених Штатах, які за допомогою видобутку газу саме за технологією фрекінгу на початку цього століття зробили «сланцеву революцію».

Втім, ті американці, яким відомо про метод фрекінгу (або гідророзриву пласта), занепокоєні можливим негативним впливом цієї технології на довкілля. Так, близько половини громадян США дуже стурбовані тим, як такий спосіб видобутку нетрадиційного газу може впливати на якість води. А в ідеальному варіанті майже всі бажали б, аби основні джерела енергії були «чистими» - вітрові та сонячні, замість «брудних», до яких відносять також ядерну енергетику і вугілля.

Водночас американці підтримують політику зменшення енергозалежності, низькі ціни на енергоносії і вітають збільшення робочих місць у промисловості, в кількісних показниках якого зростання видобутку сланцевого газу відіграє чи не найважливішу роль.

В США, як і в інших країнах, відбувається зіткнення економічних та екологічних інтересів. Власне, опитування дає уявлення про те, чого саме прагне населення. 94% американців хочуть від політичного керівництва країни збалансованого підходу, який би включав як підвищення енерговиробництва, так і захист чистої води і повітря, а також збільшення енергоефективності та чистих джерел енергії.

Енергетика була і залишатиметься одним з пріоритетів нинішньої адміністрації. У посланні до Конгресу цього тижня глава Білого дому Барак Обама ще раз підтвердив, що й під час другого терміну президентства розвиватиме всі напрями - від спрощення отримання дозволів для нових родовищ нафти до нарощування обертів у відновлювальній енергетиці та суттєвого підвищення енергоефективності. Разом з тим він пообіцяв підтримувати нові дослідження та технології, спрямовані на збереження чистоти повітря та води.

Власне, він сказав те, що хотіли почути громадяни. Зокрема, у контексті застосування технології фрекінгу майже дев'ять з десяти американців підтримують додаткові дослідження її впливу на здоров'я та екологічних наслідків. Більше того, вони б хотіли знати про результати таких досліджень ще до того, як в їхній місцевості розпочнеться видобуток сланцевого газу. До важливої інформації, яку прагне отримувати громадськість, належить і розкриття складу хімічних речовин, що використовуватимуться при гідророзриві. У цьому контексті може бути цікавим один із результатів соціологічного дослідження, проведеного фахівцями Pew Center: серед тих, хто більше знає про метод фрекінгу, більшість виступає на його підтримку, а не проти.

Над порадами щодо реалізації урядової політики в галузі видобутку сланцевого газу нині працюють американські аналітичні центри. Цього тижня Центр стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies - CSIS) оприлюднив власні рекомендації, вироблені разом із широким колом зацікавлених сторін - політиків, вчених, екологів, представників промисловості, фінансових груп, регуляторних органів та неурядових організацій. Експерти визнали, що реагування на занепокоєння громадськості з приводу належного управління розвитком виробництва нетрадиційного газу було і залишатиметься важливим чинником для успішності цієї справи.

«Видобуток нетрадиційного газу є предметом широкого громадського обговорення. У деяких місцях відмова адекватно реагувати на "суспільні занепокоєння" призвела до мораторію або значної затримки розвитку видобутку нетрадиційного газу», - йдеться у висновках Центру. Підкреслюється, що результатом комунікацій влади з місцевими громадами має бути те, що останні мають почуватися захищеними, а невід'ємною складовою довіри з боку суспільства має бути прозорість усього процесу видобутку.

Оптимальні механізми регулювання при видобутку сланцевого газу намагаються визначити і в Конгресі. На нещодавні слухання енергетичного комітету Сенату США запросили доповідачів, що є представниками промисловості, місцевої влади, наукових та екологічних організацій. Викладені позиції дещо різнилися. Проте, розуміння важливості питання змушує різні сторони шукати «золоту середину», враховуючи усі аспекти.

Для пошуку спільного знаменника в дискусіях спікери у США часто вдаються до цитат відомих діячів минулого. У цих традиціях губернатор Колорадо Джон Хіккенлупер у виступі під час слухань згадав слова Лінкольна: «Ми можемо досягти успіху тільки спільно. Справа не в тому, чи може хтось із нас вигадати щось краще, а в тому, чи можемо ми всі зробити краще. Оскільки наша справа нова, ми повинні думати по-новому і діяти по-новому».

До речі, Хіккенлупер зазначив, що в Колорадо комісія з раціонального використання нафти і газу кілька років тому розробила нові правила захисту навколишнього середовища, які були використані для регуляторних ініціатив в інших штатах, а також в інших державах, у тому числі в Україні. Чи стануть слова Лінкольна в нагоді для налагодження діалогу навколо нетрадиційного газу між енергетиками та суспільством в Україні, покаже вже найближчий час. Адже поки що прозорість очевидно не була головною рисою українського енергетичного сектору...

Наталія Костіна, Вашингтон. 15 лютого 2013 року.

Джерело: ukrinform.ua

Детальніше »

“Chevron” готується найближчим часом розпочати пошук природного газу на Прикарпатті

Представництво компанії “Chevron” в Україні розпочало готувати громадську думку до початку розвідки та освоєння видобутку природного газу зі сланцевих покладів Олеської площі у п’яти районах Івано-Франківщини - у четвер і п’ятницю минулого тижня науково-практичні семінари на цю тему відбулися у Тлумачі і Тисмениці, а вчора - у Галичі. Запрошені на них сільські і селищні голови, представники громадських організацій із цих районів, отримали папки з інформаційними матеріалами, в яких організатор заходів виділив основний месідж: “Найближчим часом “Chevron” розпочне пошук нових джерел природного газу у вашому регіоні. Довідайтеся, що це означає для вас”.

Як це змінить наше життя?

- Наразі ми не знаємо, скільки газу є в сланцевих покладах, що залягають тут, на Івано-Франківщині, й того, скільки його можливо буде вивільнити з породи та скільки це коштуватиме. Тому те, що пропонує вам компанія “Chevron”, - це розпочати п’ятирічну програму розвідки, - зазначив у вітальному слові на семінарі в Тисмениці голова представництва компанії “Chevron” в Україні Пітер Кларк. - Ми пробуримо від 5 до 15 свердловин. Деякі з них будуть вертикальні, пробурені лише для того, щоб перевірити вміст породи і орієнтовно визначити те, скільки газу з неї можна вивільнити. Деякі будуть горизонтальні - вони дозволять нам скласти більш повне уявлення про те, скільки в майбутньому можна буде добувати газу. Сьогодні не можу докладно розповісти про програму розвідки, можу лише сказати, що коштуватиме вона сотні мільйонів доларів і що всі витрати будуть виключно на компанії “Chevron”.

Особливий акцент у своєму зверненні до керівників органів місцевого самоврядування та представників громадськості Тисмениччини Пітер Кларк зробив на двох аспектах - передусім на тих можливостях, які відкриє добування газу перед місцевими жителями і приватними підприємствами, й як змінить їхнє життя, по-друге, - на питаннях екологічної безпеки.

За словами голови представництва компанії “Chevron” в Україні, в інтернеті можна знайти інформацію про те, що, за оцінками дослідницьких центрів, добування сланцевого газу в США забезпечило створення 150 тис. нових робочих місць лише у цій галузі. Але це у Штатах. Про можливості, які відкриває прихід “Chevron” на Прикарпаття, Пітер Кларк говорив відверто, без ілюзій.

“Чесно скажу, що етап розвідки не створює багато робочих місць, - розповів він.

- Бо ми пробуримо лише кілька свердловин. Але ще буде сейсморозвідка, де будуть потрібні фахівці, які займатимуться обладнанням, кермуватимуть вантажівками та ремонтуватимуть їх”.

Пітер Кларк відверто зауважив також, що на етапі розвідки покладів газу послуги основних фахівців потрібні будуть лишень протягом кількох місяців.

- Але на етапі добування газу, як тільки отримаємо результати і визначимо, що це економічно вигідно, ми почнемо створювати постійні робочі місця, - продовжив він. - Нам потрібні будуть інженери, геологи, а їм, в свою чергу, навчання. Тому ми пропонуємо інвестувати кошти в івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, щоб його викладачі змогли викладати ці навчальні програми, аби наш проект розвивався. Також розвідка та видобуток газу створюватимуть багато робочих місць в інших галузях. Бо будуть потрібні будівельники для будівництва доріг та майданчиків для буріння, механіки - для ремонту обладнання. Будуть потрібні й охоронці, а також пральні, ресторани, готелі, де харчуватимуться і житимуть фахівці, які займатимуться сейсморозвідкою, будівництвом, бурінням. Тобто виникатиме дедалі більше потреб і, відповідно - більше робочих місць.

Насамкінець Пітер Кларк зазначив, що природний газ можна безпечно видобувати зі сланцевих порід і навіть захищати довкілля. “Компанія “Chevron” пишається тими зусиллями, яких ми докладаємо для того, щоби захистити людей і довкілля. і я можу цілком впевнено сказати, що ми принесемо в Україну найкращі практики, ті, які використовуємо у Сполучених Штатах. Це не буде інакше. Ми все робитимемо так само, як це робимо в Євросоюзі та в Пенсильванії і в Техасі у США, - наголосив він. - Можливо, ви чули якісь страшні історії або ж читали їх у пресі чи в інтернеті. Моя особиста думка полягає в тому, що вони мають політичний підтекст і прямо не стосуються видобутку сланцевого газу”. 

“Аби місцеві люди були не проти…”

Спеціалісти “Chevron” - менеджер відділу сланцевого газу Майк Манеффа і спеціаліст з питань охорони довкілля Рене Уайт, який нині працює в Польщі, та незалежні експерти - професори Том Марфі з державного університету Пенсильванії й Станіслав Ночь з університету наукових досліджень і технологій AGH (м. Краків) та Олександр Петровський з іФНТУНГ докладно розповіли учасникам семінару про технологію розвідки і добування газу зі сланцевих покладів та про свердловини “Chevron”, акцентуючи на їх надійності та безпечності. Справді, перш ніж встановити бурову вежу, фахівці компанії вирівнюють майданчик, застеляють його водонепроникною поліетиленовою плівкою, засипають її шаром землі, на який настеляють бетонні блоки. Варто згадати ще й про таке ноу-хау “Chevron” - з одного майданчика, пробуривши одну вертикальну свердловину, фахівці компанії вже на глибині два і більше кілометри можуть пробурити кілька горизонтальних свердловин. Тому і земельних ділянок для веж необхідно виділяти набагато менше, ніж їх було би потрібно, якби використовувати старі, ще радянські технології. Також, аби буровий розчин та вода з піском і хімреагентами, що запомповують для гідророзриву, не потрапили в ррунтові й підземні води, “Chevron” застосовує багатошаровий захист свердловин зі сталевих обсадних колон, замурованих у бетон.

На переконання фахівців, зокрема О. Петровського, довжина тріщин, які утворює в сланцевих породах гідророзрив, не перевищує 300 метрів. і вони аж ніяк не можуть проникнути крізь кількасотметрову товщу твердих і щільних вапняків, котрі, мов шапка, накривають сланцеві поклади на більш ніж двокілометровій глибині, надійно відокремлюючи їх і від ррунтових вод, що за 100-200 метрів від поверхні, і від резервуарів чистих підземних вод, розташованих на глибині до тисячі метрів.

Також за твердженням О. Петровського, офіційні дані про запаси води на Прикарпатті дозволяють зробити висновок, що їх цілком достатньо, аби без шкоди для довкілля і нинішніх її споживачів вести розвідку і видобування газу. Цій темі він присвятив свою презентацію, оскільки потреба у великій кількості води - один резервуар, рівний за площею шести олімпійським стадіонам для проведення гідророзриву, як і побоювання, що через спричинені ним тріщини у породі забруднена хімреагентами вода може проникнути в чисті водовмісні горизонти і залишити цілі території без запасів питної води, є, мабуть, двома найбільшими факторами ризику, через що багато людей й остерігається освоєння родовищ Олеської площі.

По закінченні презентацій організатори семінару відповіли на запитання керівників органів місцевого самоврядування та представників громадських організацій Тисмениччини і навіть Івано-Франківська. Їх спектр був достатньо широким - від екологічних й аж до політичних. Проте ми зупинимося на трьох із них, які виникнуть відразу ж, тільки-но “Chevron” візьметься за розвідку газу.

Послухавши і подивившись на те, як ешелон важких автомобілів вестиме сейсморозвідку районами Прикарпаття - десять автомашин, опустивши спеціальні плити на поверхню дороги, одночасно посилають ними віброімпульс у товщу землі, один з учасників семінару цілком логічно запитав, що буде з нашими дорогами, яких, як написав він, і так майже нема. На що Пітер Кларк жартома відповів: “Залишимо їх кращими, ніж вони є”. А вже цілком серйозно додав, що компанія “Chevron” завжди ремонтує дороги, якщо їх пошкоджено з її вини. А ще, ймовірно, це доведеться робити, так би мовити, авансом, оскільки через стан окремих доріг техніка “Chevron” ризикує взагалі не дістатися визначеного місця. Але де і в яких обсягах вестимуть ці роботи, якими документами їх буде передбачено, наразі невідомо.

Ще учасники семінару запитували, чи дотримуватиметься “Chevron” українських законів і як вирішуватиме питання викупу чи оренди землі у власників. 

- Не лише законів будемо дотримуватися. Особливо важливо для мене, аби місцеві люди були не проти і аби ми зуміли переконати керівництво “Chevron”, що місця, які оберемо для буріння, справді є найкращими для видобутку газу, - наголосив Пітер Кларк. - Щодо питання розташування бурових майданчиків, то ми, орієнтуючись на дані сейсморозвідки, перш за все шукатимемо місце, де можна дістатися до покладів газу. По-друге, детально аналізуватимемо територію, намагаючись зрозуміти, де є забудови та розломи земної кори - те, від чого слід триматися якнайдалі. А вже аж після цього вирішуватимемо питання відведення землі. Це буде дискусія і переговори. Можливо, із землевласником, а можливо - ще й з його сусідами, жителями села, а може трапитися - і з цілим районом.

Джерело: kolomyya.org

Детальніше »

США запевняють, що сланцевий газ — це добре для екології України

Надзвичайний уповноважений Державного департаменту США з питань енергетики Карлос Паскуаль вважає, що видобуток сланцевого газу позитивно вплинув на екологічну ситуацію в США. Про це він заявив в ефірі 5 каналу ввечері 5 лютого.

«Неспокій — це завжди необхідна річ. Треба ставити питання, але відповідати на ці питання слід, спираючись на факти. В США ми приділяємо дуже багато уваги питанням безпечного видобутку газу, зокрема — сланцевого. Ми досліджували і вплив на якість води, і на якість повітря, і хімікати, використовувані при гідророзриву.

Ми також досліджували активність сейсмічну і тільки за результатами цих досліджень були зроблені відповідні висновки», — сказав Паскуаль.

Він також зазначив, що в листопаді минулого року в Івано-Франківську відбувся семінар з питань сланцевого газу, на якому були присутні представники США тих штатів, де ведеться видобуток сланцевого газу і розроблена система регуляції цього процесу. Вони поділилися тим досвідом, який вони набули в ході роботи. Тому США вважає, що зараз на Україні такі дискусії просто необхідні, тому що, що громадяни краще будуть проінформовані про різні аспекти цієї роботи і тим самим будуть вищі шанси отримати глобальну вигоду від цієї діяльності.

«У США в 2012 році вперше обсяги електроенергії з газу перевищили обсяги електрики, виробленої з вугілля. Внаслідок цього викиди вуглекислого газу в повітря зменшилися і стали найменшими за останні 20 років. Уявіть, яким буде глобальний ефект від таких зрушень. Газ має меншу частку викидів діоксину вуглецю, ніж від вугілля і нафти. Можете собі уявити, наскільки чистіше стане повітря на всій планеті завдяки такому розвитку», — заявив Паскуаль.

Нагадаємо, 24 січня, в Давосі за участю Президента Віктора Януковича було підписано угоду междукомпаніей Shell і Надра Юзівська про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівському ділянці в Харківській і Донецькій областях.

31 січня народні депутати від «Батьківщини» Арсен Аваков, Андрій Кожем'якін та Микола Томенко зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який пропонує ввести в Україні мораторій на пошук, розвідку та видобуток сланцевого газу.

Джерело: vkurse.ua

Детальніше »

Shell добуватиме в Україні сланцевий газ. Далі буде?

Ані український уряд, ані британо-голландська Royal Dutch Shell поки що не розголошують подробиць угоди про розподіл продукції, підписаної напередодні у Давосі в присутності українського президента та прем'єр-міністра Нідерландів.

"Ми стали близькими людьми, майже родичами. Тепер у нас є спільна відповідальність. Ми народили нову справу", - заявив президент Віктор Янукович після підписання угоди.

Згідно зі словами українського президента, ця угода вигідна Україні, бо передбачає створення нових робочих місць, зростання видобутку газу всередині України, збільшення доходів бюджету.

Згідно із повідомленням, поширеним Shell, кожен учасник угоди - Shell та "Надра Юзівська" - мають по 50% у проекті, сам проект розрахований на 50 років, а права та обов'язки інвесторів будуть деталізовані в угоді про оперативну діяльність.

"Початковий етап геологічного вивчення передбачає отримання двовимірних та тривимірних сейсмічних даних та буріння 15 свердловин на Юзівській дільниці. Передбачається, що це дозволить провести ефективну розвідку та оцінку покладів вуглеводнів, зокрема, оцінку потенціалу природного газу у піщаниках Юзівської площі", - йдеться у повідомленні Shell.

Ризики і частки

Проте у повідомленні не міститься інформації про те, як, власне, сторони домовилися про розподіл того, що буде видобуто з українських надр.

Раніше йшлося про те, що цей розподіл має бути у пропорції 30% на 70% на користь Shell. Тепер лунають припущення, що ця пропорція може дійти і до 40% на 60% - залежно від стадії розробки родовища.

Фото: lightgalleries.net

Чи вийде у західних компаній створити таку ідеальну картинку зі сланцевим газом і в Україні?

Оглядачі зауважували, що інші пострадянські країни, які залучали до розробки своїх родовищ міжнародні компанії, - Казахстан, Азербайджан, - домагалися більш вигідних умов.

"Початковий етап геологічного вивчення передбачає отримання двовимірних та тривимірних сейсмічних даних та буріння 15 свердловин на Юзівській дільниці"

із повідомлення Shell

Проте у тих випадках ішлося про видобуток традиційних енергоносіїв - природного газу та нафти, а у випадку з Україною йдеться про видобуток сланцевого газу, який все ще залишається нетрадиційним джерелом енергії, видобуток якого супроводжується великими ризиками - каже експерт аналітичного центру DIXI Group Роман Ніцович:

"Щодо відсотків розподілу, то можу нагадати, що коли уряд лише узгоджував умови конкурсів на видобуток, йшлося навіть про 16% (на користь України - ред.) до того часу, як інвестор поверне собі всі інвестиції. Далі ця пропорція збільшуватиметься. Чому така пропорція? Технологій видобутку такого газу в Україні не існує, а інвестори беруть великі зобов'язання у соціальних питаннях, у плані розбудови інфраструктури, захисту довкілля. А відтак зрозуміло, що витрати інвестора будуть суттєвими", - каже експерт.

Роман Ніцович нагадує, що поки що "йдеться лише про перший етап - розвідку", і все ще може змінитися за її результатами, коли стануть відомі запаси та економічна доцільність їх видобутку.

Західна Україна - проти альтернативи Росії?

У травні 2012 року, коли британо-голландська Shell та американська Chevron виграли у конкурсах за право розробки Юзівського та Олеського родовищ сланцевого газу, йшлося про те, що обидві угоди мають бути підписані у грудні, а перший промисловий видобуток сланцевого газу в Україні може розпочатися вже у 2015 році. Проте досі угоду укладено лише із однією компанією.

"Технологій видобутку такого газу в Україні не існує, а інвестори беруть великі зобов'язання у соціальних питаннях, у плані розбудови інфраструктури, захисту довкілля. А відтак зрозуміло, що витрати інвестора будуть суттєвими"

Роман Ніцович, DIXI Group

Як заявив прем'єр-міністр Микола Азаров, на заході України виникли проблеми з отриманням згоди місцевої влади на видобуток сланцевого газу, тоді як східні області підтримали видобуток.

"На заході України справи йдуть повільно. Більшість у Львівській та Івано-Франківській обласних радах складається з відомих політичних сил", - заявив прем'єр під час засідання уряду 23 січня, коли міністри дали згоду на підписання угоди із Shell.

Так само, як на розробку Юзівського родовища свою згоду дали Донецька та Харківська облради, згоду на розробку Олеської площі мають дати Львівська та Івано-Франківська обласні ради. Більшість в обох мають представники "Свободи" - партії правого спрямування, які неодноразово заявляли про своє негативне ставлення до можливості розробки сланцевого газу на Заході України з огляду на наслідки для довкілля.

Депутат від "Свободи", голова парламентського комітету з питань екології Ірина Лех ініціювала проведення парламентських слухань на тему "Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні". Слухання мають відбутися 20 березня.

Роман Ніцович із DIXI Group каже, що навіть у разі, як висновки за результатами парламентських слухань будуть негативними, то вони можуть бути висловлені лише у формі рекомендацій.

"На заході України справи йдуть повільно. Більшість у Львівській та Івано-Франківській обласних радах складається з відомих політичних сил"

Микола Азаров, прем'єр-міністр України

Водночас він визнає, що погодження видобутку сланцевого газу на заході України із місцевою владою може бути проблемним. Проте, як вважає експерт, якщо урядові та Chevron вдасться перевести розмову зі сфери політики у більш фаховий і прагматичний діалог про ризики та переваги видобутку сланцевого газу, то ставлення до проекту у "Свободи" та двох західних областей може змінитися.

До того ж, каже експерт, у "Свободи" є і кілька слушних зауважень до проекту. Зокрема, щодо ширшої участі органів місцевої влади у реалізації проекту, або щодо можливості присутності корупційної складової у державному партнері проекту, пов'язана із непевним походженням фірми СПК-геосервіс, яка разом із державною компанією "Надра України" бере участь у проекті (у пропорції 10% до 90%, відповідно - ред.).

Що, коли і за скільки?

Українські запаси сланцевого газу оцінюються як одні із найбільших у Європі - після Польщі, Франції та Норвегії.

Попередньо запаси сланцевого газу на Юзівській площі оцінювалися у 4 трильйони кубометрів. У Києві розраховують, що у разі початку промислового видобутку газу це родовище може давати від 5 до 20 мільярдів кубометрів газу на рік (при тому, що у 2013 року Україна хоче імпортувати лише 20 мільярдів кубів російського газу).

"Ми зараз можемо лише прогнозувати, за оптимістичним сценарієм компанії Shell, це близько 20 млрд метрів кубічних видобутку на рік, за песимістичним - не менше 7-8 мільярдів кубічних метрів на рік. Якщо ми досягнемо оптимістичного сценарію, це повністю вирішить питання дефіциту, який зараз є в нашій державі, і навіть вийдемо на профіцит", - заявив міністр енергетики Едуард Ставицький, якого уряд уповноважив підписати угоду із Shell.

"Ми зараз можемо лише прогнозувати, за оптимістичним сценарієм компанії Shell, це близько 20 млрд кубічних видобутку на рік, за песимістичним - не менше 7-8 мільярдів кубічних метрів на рік"

Едуард Ставицький, міністр енергетики України

Відомо також, що на етапі розвідки Shell інвестує у проект 410 мільйонів доларів. Якщо ж результати цієї розвідки будуть успішними, то інвестиції, як очікують у Києві, сягнуть десятків мільярдів доларів, - міністр енергетики оцінює їх у 10 мільярдів доларів.

Нині Україна купує російський газ за ціною у 416 доларів за тисячу кубометрів - з урахуванням "харківської знижки" у 100 доларів на кожній тисячі кубів.

При цьому розрахована російським "Газпромом" середня ціна для європейських споживачів цього року становить близько 370 доларів за тисячу кубів. Вартість видобутку сланцевого газу експерти попередньо оцінювали на рівні 350 доларів за тисячу кубометрів.

"Якби це був лише чинник тиску у переговорах із Росією, то ці конкурси ніколи б не стартували, а угоду ніколи б не було підписано, - просто велися б нескінченні розмови. А тут ми вже маємо солідного інвестора, готового вкладати серйозні кошти, - і це, напевне, вже є гарантією якоїсь перспективи. Але те, що це є перспективою далеко не одного року, також цілком зрозуміло", - каже Роман Ніцович.

Джерело: bbc.co.uk

Детальніше »

Опозиція заблокує сланцевий газ?

Підписання першої угоди щодо видобутку сланцевого газу в Україні є справою найближчого майбутнього.

23 січня Кабмін Миколи Азарова схвалив проект угоди про розподіл продукції, що видобуватиметься на Юзівському родовищі. Угода буде тристоронньою – між державою Україна, нідерландською "дочкою" корпорації Shell "Shell Exploration and Production Ukraine BV" та ТОВ "Надра Юзівська".

Цим же рішенням уряд уповноважив міністра енергетики Едуарда Ставицького підписати угоду та дозволив йому "вносити в разі потреби до її (угоди) проекту зміни, що не мають принципового характеру".

Раніше Донецька і Харківська облради, на території яких і є Юзівське родовище, без проблем схвалили проект видобутку сланцевого газу.

"Економічна правда" вже неодноразово писала про третю сторону УРП – "Надра Юзівська". 90% цієї компанії належить державним "Надрам України", а 10% - фірмі "СПК-Геосервіс". Таким чином ця загадкова компанія екс-співробітників НДІ "Нафтогазу" братиме участь у розподілі вуглеводнім разом з державою і транснаціональними корпораціями.

Існує думка, що завдяки такий схемі реалізований інтерес президентської родини, яка дала доступ корпораціям до українських родовищ.

Більше того, сам проект угоди ніхто не бачив. У яких пропорціях розподілятимуться багатостраждальні вуглеводні між названими фігурантами залишається таємницею. Не був доданий цей проект і до свіжого рішення Кабміну – на урядовому сайті опублікували лише саме "ритуальне" рішення.

Фото energytribune.com

Суттєвим є той факт, що погодження проекту місцевими органами влади було обов'язковою умовою підписання угоди. І саме тут мав би "сплисти" екологічний аспект.

Адже існує думка, що технологія видобутку сланцевого газу з використанням технології гідророзриву є екологічно небезпечною. Деякі екологи стверджують, що гідророзрив може спричинити забруднення ґрунтових вод.

Через можливі проблеми деякі країни заборонили видобуток сланцевого газу. Зокрема, так сталося у Франції. Але щодо французького випадку є різні думки, адже, крім екологічних питань, у Франції існує "ядерне лоббі", яке зацікавлене у розвитку свого напрямку.

Певні проблеми з технологію гідророзриву були у Великій Британії. 2011 року, під час випробувальних робіт поблизу Блекпулу, відбулося два землетруси, які можна було відчувати на поверхні. Після цього роботи були призупинені, і створена спеціальна урядова комісія.

Щоправда минулого року британська комісія дійшла висновку, що технологію гідророзриву застосовувати можна, але під жорстким контролем.

Також в організації "антисланцевої" кампанії у Європі підозрювали російський "Газпром", який жодним чином не зацікавлений у розвитку альтернативних видів палива.

Отже екологічний аспект лишається дискусійним й донині. Однозначної відповіді щодо безпечності технології гідророзриву поки ніхто не дав.

Минулого року, під час спілкування з керівником представництва Shell в Україні Грехемом Тайлі, "Економічна правда" поцікавилась цим питанням.

"Ми переконані, що газ з ущільнених порід може видобуватися безпечно як для людей, так і для довкілля. Саме тому ми не шкодуємо ні часу, ні зусиль на співпрацю з неурядовими організаціями, представниками місцевих спільнот та громад для того, щоб з'ясувати, як нам втілювати наш проект найкращим чином", - казав тоді Тайлі.

А український ідеолог проекту "Сланцевий газ" Едуард Ставицький в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" стверджував, що "у пропозиціях компаній Shell і Chevron є цілий розділ щодо екології, і ми над цим щільно працюємо, включаючи і управління екологічними ризиками".

Західна Україна

В українських реаліях найбільш проблемним лишається економічний бік справи. Коли переможцями державних конкурсів з відбору майбутніх учасників видобутку сланцевого газу стали світові гіганти Shell та Сhevron, можна було тільки порадіти.

Адже корпорації мають звичку ретельно слідкувати за своїм іміджем, і співпраця з Україною мала би бути прозорою, як сльоза дитини. Але все сталося як завжди. Була вигадана нехитра схема з введенням "прокладки", участь якої може пояснюватися легалізацією банального "відкату".

Проекти угоди з конкретними цифрами розподілу українського газу також лишаються утаємниченими. Тим часом, підписання угоди щодо Юзівської площі вийшло на фінішну пряму.

Фото: vestifinance.ru

Видається, що несподіванок на родовищі, яке знаходиться у вотчині чинної влади, очікувати не варто. Питання вирішено.

А от з другим потенційним родовищем сланцевого газу – Олеською площею – несподіванки цілком можуть статися.

Ця площа знаходиться в межах Львівської та Івано-Франківської областей. Її має розробляти компанія Сhevron, спільно з українським ТОВ "Надра Олеська". Схема та ж сама, що й у випадку Юзівської площі – "Надра Олеська" створена НАК "Надра України" та ТОВ "СПК-Геосервіс".

Але ситуація там є ще очевиднішою. Компанію "Надра Олеська" очолив пан Максим Шишлов. Ця невідома широкому загалу людина має цікавих партнерів та не менш цікаву біографію.

Зокрема, у Шишлова простежується непрямий зв'язок з компанією "Танталіт", яка володіє територією резиденції Віктора Януковича "Межигір'я". Більше того, 2007 року Шишлов працював директором департаменту фінансових інвестицій НАК "Надра України".

Тоді "Надра України" очолював Едуард Ставицький, і саме тоді ця державна компанія запустила процес відчуження "Межигір'я" на користь Януковича. Ці факти дають ще більше підстав вірити у інтерес "Сім'ї" у сланцевому газі.

Втім, є один суттєвий момент. Погоджувати проект видобутку на Олеській площі мають Івано-Франківська та Львівська облради. А вони контролюються опозицією. Зокрема, обидві облради очолюють представники "Свободи" – Василь Скрипничук та Петро Колодій відповідно.

Можна припустити, що такої ж "теплої ванни", як у Харківський та Донецькій облраді тут не буде.

Екс-голова екологічної комісії Львівської облради, а нині голова екологічного комітету Верховної Ради Ірина Сех ще минулого року заявляла, що громадськість намагаються усунути від питання про видобуток сланцевого газу на Львівщині.

Більше того, 17 січня Сех зареєструвала у Верховні Раді постанови про проведення парламентських слухань на тему "Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні".

У пояснювальній записці до постанови зазначається наступне:

"Верховною Радою України прийнято зміни до законодавчих актів, згідно з якими до вуглеводневої сировини, нетрадиційних вуглеводнів віднесено газ сланцевих товщ. Кабінетом Міністрів України видобування та використання як альтернативного виду палива газу сланцевих товщ віднесено до середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на 2012-2016 роки, затверджено умови конкурсів на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Олеської та Юзівської ділянок, на яких можна видобувати сланцевий газ.

Водночас можливі екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні викликають протести громадськості, зокрема екологічні наслідки застосування технології гідророзриву пласта, а також спричиняють численні звернення громадських організацій до органі влади України, міжнародних організацій та Європарламенту".

Саме для цих питань представниця "Свободи" пропонує провести 20 березня слухання у сесійній залі.

Раніше екс-міністр екології, а нині міністр енергетики Ставицький вже заявляв, що видобуток на Олеській площі є безпечним, а місцеві органи влади ніхто не намагався усунути від процесу.

Однак можна припустити, що саме суперечливе екологічне питання стане "мотором" протидії реалізації сланцевого проекту на Західній Україні.

Джерело: epravda.com.ua

Детальніше »