У Парижі погодили проект угоди щодо змін клімату

Учасники конференції ООН із питань змін клімату, що проходить у Парижі, погодили попередній текст угоди щодо скорочення викидів вуглецю в атмосферу.

Міністри країн-учасниць конференції обговорять 48-сторінковий документ у наступний понеділок.

Остаточної багатосторонньої кліматичної домовленості планують досягти до кінця наступного тижня.

Представник Франції застеріг, що для досягнення угоди необхідно подолати ще багато політичних розбіжностей.

Критична точка

Делегати від 195 країн працювати усю ніч із п'ятниці на суботу, аби досягти згоди до дедлайну, встановленого французькою стороною, що приймає конференцію, на полудень суботи.

Об'ємний документ відтак перейде до розгляду на рівні міністрів, що мають узгодити між собою багато політичних нюансів, перш ніж попередній текст домовленості упишуть у довгостроковий договір.

"Цей текст позначає бажання усіх нас досягти згоди. Це ще не кінець нашого шляху. Нам ще доведеться розв'язати значні політичні питання", - застерегла посол Франції з клімату Лоренс Тубіана.

Водночас багато делегатів висловили полегкість, що вже вдалося погодити принаймні попередній текст, оскільки це означає досягнення певної критичної точки після чотирьох років переговорів.

Складні питання

Документ викладає низку варіантів для міністрів щодо такого, якою буде довгострокова мета остаточної угоди, а також масштаби і методи підвищення кліматичного фінансування для бідних країн.

Серед складних питань, які потребують подолання розбіжностей між країнами, - поділ країн на розвинені і такі, що розвиваються, що наразі досі відповідає класифікації 1992 року, коли була підписала Конвенція ООН. Багато держав не згодні із таким розподілом.

Зокрема, багато заможних країн прагнуть, аби більше країн із економікою, що розвивається, узяли на себе скорочення викидів і фінансування боротьби зі змінами клімату.

Водночас з цього приводу висловилася посол від Південної Африки: "Результат паризького саміту повинен відповідати Конвенції ООН, її принципами та положеннями, і не повинен переписувати або повторно інтерпретувати її рішення", - сказала Нозіфо Мксакато-Дісеко, що також представляє 130 країн, що розвиваються.

Початковий варіант погодженого у суботу документа складався із 50 сторінок, які проте від початку переговорів і до п'ятниці скоротилися до 36, але зрештою знову збільшилися - до 48 сторінок.

"Зараз нам треба зібрати разом усю політичну волю, необхідну для досягнення ефективної та довготривалої домовленості, що захистить найбільш вразливих серед нас", - сказав представник Мальдівів Торік Ібрагім.

Існують побоювання, що кліматичні посли залишили для міністрів надто багато неоднозначних питань, що потребують вирішення, що призведе до надто великої кількості компромісів.

"Ми сподіваємося, що у поспіху міністри не проміняють доцільність на амбіції, і залишаться вірними науці", - застерегла представниця Всесвітнього фонду дикої природу Таснім Ессоп.

Джерело: bbc

Детальніше »

Як привести Коаліційну угоду до Європейських зразків?

Коаліційна угода, згідно з якою має діяти демократична більшість у Верховній Раді України і новий Уряд України, повинна бути Європейського зразку. 

До цього спонукає Угода про асоціацією між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з ядерної енергії і їхніми державами-членами, з іншої, ратифікована Верховною Радою України Законом України від 16 вересня 2014 року.

Зараз «тільки для цілей обговорення» оприлюднено проект Коаліційної угоди, на підставі якої діятиме майбутній Кабінет Міністрів України. 

Аналіз тексту цієї угоди показує, що вона потребує доповнень, щоб відповідати Європейським зразкам.

Так, на стор. 4 Коаліційної угоди зазначається, що «векторами руху у провадженні спільних політичних позицій є: сталий розвиток країни…».

Цей вектор руху є абсолютно адекватним – сталий розвиток Організацією Об’єднаних Націй на трьох останніх світових самітах визнано домінуючою ідеологією розвитку у XXI столітті. 

За великим рахунком, в Україні політична, економічна, екологічна і соціальна кризи, до яких тепер додалися проблеми глобальної і національної системи безпеки і оборони держави, є наслідком багаторічного ігнорування основних засад сталого розвитку.

Політика сталого розвитку передбачає гармонізацію економічних, соціальних та екологічних цілей розвитку, участь у процесі розробки й ухвалення рішень представників влади, науки, бізнесу та громадськості. 

Так сталося, що у нас ці суспільні інституції не тільки не співпрацюють (хіба що окрім бізнесу і влади), а й виживають, хто як може (наука і громадськість). 

Тому декларування пріоритетності вектору руху до сталого розвитку країни відповідає ознакам європейськості стратегічних документів. 

На жаль, у дальшому тексті Коаліційної угоди словосполучення «сталий розвиток» більше не зустрічається, а «екологічна політика», як одна з обов’язкових складових даного вектору руху, взагалі не згадується.

Це можна легко поправити шляхом внесення невеликих доповнень до Угоди.

Отже, до Коаліційної Угоди пропонується додати наступний розділ: 

«14. ЕКОЛОГІЧНА РЕФОРМА 

14.1. Першочергові антикризові кроки 

a. Відродити інституційну спроможність і єдність природоохоронної системи України, включаючи сильно ослаблений її обласний рівень, професійність і координованість діяльності. Швидку увагу слід приділити відтворенню Донецького і Луганського облуправлінь екологічної безпеки, Державної інспекції охорони Чорного моря;

b. Спростити вимоги та процедури, забезпечити прозорість і обмежити можливості адміністративного втручання, ліквідувати самі умови для корупційної складової екологічного регулювання підприємництва;

c. Різко підсилити ефективність і значимість у бюджетному процесі економічного механізму природокористування, включаючи адекватну плату за використання природних ресурсів та забруднення довкілля, а також цільове використання надходжень;

d. Затвердити та реалізувати Стратегію зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України (проект Стратегії розроблено). Це дасть можливість на 40 % збільшити бюджетні надходження для фінансування об’єктів ПЗФ;

e. На Урядовому рівні здійснити комплекс заходів для переходу до політики енергоефективного низьковуглецевого розвитку економіки України (наукова розробка такої політики завершена, найближчим часом вона буде опублікована). Така модель розвитку відповідає не тільки глобальній кліматичні політиці, а й є безальтернативною для України.

14.2. Стратегічні пріоритети, гармонізовані з цілями ЄС: 

a. Гарантування ядерної та радіаційної безпеки, мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи;

b. Протидія глобальним змінам клімату та адаптація до їх негативного впливу; 

c. Екологічне відродження басейну ріки Дніпро та інших рік України, забезпечення населення якісною питною водою; 

d. Запобігання забрудненню Чорного і Азовського морів; 

e. Охорона і сталий розвиток Карпат; 

f. Розвиток природно-заповідного фонду, участь у формуванні Європейської екологічної мережі; 

g. Створення передумов та забезпечення переходу до сталого розвитку».

Пропоновані заходи не потребують додаткових бюджетних витрат, а деякі з них сприятимуть наповненню бюджету. Потрібні тільки професійні дії Уряду. 

Україна ще 10 років тому була лідером європейського екологічного процесу. На високому рівні ми провели у Києві 5-ту Пан-Європейську конференцію «Довкілля для Європи» (21-23 травня 2003 р.). 

У цьому форумі взяли участь 55 країн регіону ЄЕК ООН та біля 100 міжнародних організацій. Ми ще тоді переконались, що Україна потрібна Європі, а нам, у свою чергу, є також що доброго запропонувати їй, можливо, насамперед в екологічній сфері. 

Сподіваємось, що запропоновані доповнення до Коаліційної угоди стануть у нагоді усім її учасникам, будуть корисними для держави і суспільства.

Українське товариство охорони природи, як наймасовіша (понад 1 млн. членів) та найстарша всеукраїнська громадська організація (більше 108 років історії), готове сприяти Уряду в їх імплементації.

Василь ШЕВЧУК 

голова Укрприроди, доктор економічних наук, професор

5 листопада 2014 р.

Детальніше »