Як покращити фінансування природоохоронних територій в умовах дефіциту державного бюджету

Актуальність проблеми. Належне фінансування – ключова проблема політики розвитку природоохоронних територій (ПТ). Кілька років тому провідними вченими й експертами країни за підтримки Програми розвитку ООН було підготовлено дуже ґрунтовний проект «Національної стратегії зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України». Затвердження і наступна реалізація даної Стратегії могли б на 40 відсотків збільшити обсяги фінансування об’єктів природно-заповідного фонду за рахунок розширення власних джерел без додаткових витрат Державного бюджету України. 

Однак ні Уряд, ні Парламент за минулі 4-5 років нічого не зробили, щоб затвердити й реалізувати цю Стратегію. Більше того – послідовно руйнувалися інституційні основи природно-заповідної справи в державі. 

Проте у зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським агентством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, питання розвитку ПТ мають повернутися на пріоритетні позиції в екологічній політиці України. Так, у ЄС площа природно-заповідних територій складає близько 15 відсотків, у той час як в Україні вона з 1991 року ледь зросла з 2,3 до 6 відсотків. 

4 лютого 2015 року відбулись Комітетські слухання у Верховній Раді України з актуальних проблем розвитку природно-заповідної справи. Однак знову, як і раніше, в плані фінансування природоохоронних територій дискусія зводилась до необхідності збільшення обсягів видатків з Державного бюджету. Проте усі добре розуміли, що в нинішніх умовах це, поки що, є практично неможливим.

Саме тому доцільно знову повернутися до розгляду, затвердження й реалізації Стратегії зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України.

Нижче наводяться основні положення проекту Стратегії, викладені у 9 розділах. 

1. ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ

• Відіграють ключову роль на Землі

• Нині знищено або змінено 65 % екосистем Планети

• Глобальні екологічні кризи, економіка, політика

• Україна – найбільш розорана держава Європи

• Площа заповідних територій – у 2,5 рази менша

• Повітря, вода, земля, тривалість і якість життя

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ 

• Проблеми фінансування та розвитку природоохоронних територій 

• Мета Національної стратегії, ключові завдання, дії та строки її виконання 

• Шляхи і засоби забезпечення фінансової стійкості природоохоронних територій 

• Очікувані результати виконання Стратегії, ресурси та джерела фінансування

3. ПРОБЛЕМИ ФІНАНСУВАННЯ І РОЗВИТКУ ПТ

• Поняття природних територій та об’єктів особливої державної охорони 

• Природно-заповідний фонд України, структура та правове регулювання

• Природоохоронні території у складі національної екологічної мережі 

• Основні напрями розвитку природно-заповідної справи 

• Фінансова і матеріально-технічна забезпеченість природоохоронних заходів на об’єктах ПЗФ

• Загальний стан фінансування об’єктів природно-заповідного фонду 

• Аналіз надходжень від господарської діяльності об’єктів природно-заповідного фонду

4. МЕТА НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ, КЛЮЧОВІ ЗАВДАННЯ, ДІЇ ТА СТРОКИ ЇЇ ВИКОНАННЯ

• Стратегічна мета 

• Ключові завдання 

• Дії, що плануються

• Інструменти, кроки і механізми

• Строки виконання

5. СТРАТЕГІЧНА МЕТА· 

• Розробка механізмів фінансово-економічного стимулювання створення, збереження й відновлення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також залучення інвестицій для їх розвитку

• Забезпечення стабільного фінансування заходів щодо збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду· Створення фінансово-економічної бази для завершення формування і функціонування мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду

• Забезпечення ефективного збереження ландшафтного та біологічного різноманіття у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України

6. КЛЮЧОВІ ЗАВДАННЯ 

• Розробка і впровадження фінансово-правового механізму в системі ПТ

• Удосконалення економіко-правових стимулів

• Виявлення додаткових джерел фінансування системи природоохоронних територій

• Удосконалення правового режиму ПТ окремих категорій

• Доведення питомої ваги природоохоронних територій до оптимальних нормативів

• Забезпечення територіально-просторової єдності ПТ шляхом формування екологічної мережі

• Поєднання охорони ПТ із створенням умов для розвитку 

7. ШЛЯХИ І ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ СИСТЕМИ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ

• Удосконалення бюджетного фінансування ПТ

• Фінансування природних заповідників та біосферних заповідників

• Фінансування національних природних парків, регіональних ландшафтних парків та інших природоохоронних територій

• Правові механізми створення цільових екологічних фондів

• Інституційні засоби

• Економічні та науково-освітні засоби

• Засоби законодавчого та нормативно-правового забезпечення

• Поєднання природоохоронних та історико-культурних чинників 

8. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ СТРАТЕГІЇ, РЕСУРСИ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

• Удосконалені організаційні та управлінські засади 

• Створена необхідна фінансово-економічна база

• Посилена дієвість законодавчої бази 

• Доведення рівня заповідності території України до оптимального

• Інтегрування національної мережі ПТ до всеєвропейської екологічної мережі

• Забезпечення до 40 % додаткових грошових надходжень

• Підвищення престижу праці і соціального захисту

• Зростання рівня зайнятості та якості життя місцевого населення 

9. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ

• Інституційні дії 

• Економічні дії 

• Науково-освітні дії

• Законодавчі дії

Враховуючи нинішню бюджетну ситуацію, Уряду України доцільно було б затвердити і забезпечити реалізацію «Стратегії зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України». Фахівці Українського товариства охорони природи та Асоціації природоохоронних територій України готові надавати науково-експертну і громадську підтримку зусиллям Уряду. 

При цьому необхідно здійснити концептуальний перехід від традиційних понять «природоохоронних територій» чи «об’єктів природно-заповідного фонду» до нової категорії – «соціо-природних систем» як макроекономічного явища. Це відкриє додаткові можливості для вирішення не тільки екологічних проблем, а й економічних і соціальних проблем розвитку територій, створення нових робочих місць, забезпечення потреб місцевих громад і населення.

В.Я.ШЕВЧУК 

професор, доктор економічних наук, 

голова Українського товариства охорони природи

17 лютого 2015 р.

Детальніше »