Росія засекретила контейнери з хімзброєю біля берегів Криму

Селище Героївське біля Керчі - курортне. Тут пансіонати, влітку багато відпочивальників. А на 5-тиметровій глибині, неподалік від берега затоплені контейнери з хімічною зброєю. 1942-го, відступаючи, радянські війська у кількох місцях Чорного моря затопили орієнтовно 1200 діжок з іпритом та люїзитом.

В Героївському йшли запеклі бої , тож після війни з моря діставали багато страшних знахідок. А от контейнери з отрутою діставати було заборонено. Мапа затоплень – у Росії. 

А вона без будь-яких пояснень досі не надає інформації Україні. Державна програма з пошуку та знешкодження хімзброї існувала з 1996 до 2010 року. У листі до президента Рахункова палата зауважила, що програма виконана менш, як на половину, а кошти використані неефективно. Тим часом метал контейнерів від води руйнується .

«Я би сказав про техногенну небезпеку високого рівня, що вимагає не тільки української оцінки ситуації але і міжнародної оцінки. Тому що це проблема країн Чорноморського басейну», - каже ветеран екологічного руху Криму Юрій Комов.

Рахункова наводить дані: 2010-го біля селища Героївське та мисі Білий рівень вміст миш’яку, який вивільняється з люїзіту у воді, був перевищений у понад 3 рази. Кримська влада, яка робить ставку на туризм, нічого про забруднення не знає.

«Будь-яких даних про забруднення нашого узбережжя і наших вод отруйними речовинами офіційно у нас немає. Тому документи нехай нам передають, ми готові говорити», - каже голова Ради міністрів Криму Анатолій Могильов.

Екологи вимагають провести фахові дослідження води на вміст хімзброї, натомість їм повідомляють, що цього року державна служба з надзвичайних ситуацій обстежила 11 квадратних кілометрів акваторії біля мисів Білий, Хроні, коси Камиш-Бурун та селища Ельтіген і не знайшла там контейнерів із смертельним вмістом.

«Все було у форматі допустимих норм», - говорить голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Михайло Болотських.

За старою державною програмою рятувальники знешкодили всього 117 діжок. Для цього контейнери «вдягли» у бетонні саркофаги. Їх мають перевезти на більшу глибину — до 150 метрів. Але із них 60 контейнерів у Керченській протоці досі на мілководді.

Надзвичайники хочуть переправити їх глибше за рахунок кримської регіональної екологічного програми наступного року.

Мешканці Героївського і досі не знають, чи прибрали рятувальники іприт від їх берега. Тепер вони сахаються від кожної діжки, яку знаходять у Керченській протоці .

«Діти наші, наші онуки...Звичайно, турбує, але там, вони говорять, все добре - не розгерметизувалися ще. Але це справа часу. Вода зробить свою справу», - каже мешканка селища Героївське Валентина Гаркавська.

Втім наша влада надає перевагу мовчанці.

Джерело: fakty.ictv.ua

Детальніше »

Дослідники шукають шляхи захисту довкілля від видобутку нафти з пісків

Нафтопереробні заводи в Канаді з’явилися, наче гриби після дощу. Компанії будь-що стараються нарощувати видобуток. Натомість питання чистого довкілля, на жаль, стало другорядним.

Оптимізація та очищення процесу переробки нафтоносних пісків - завдання, над яким працює група науковців з Альбертського університету.

Нафтовий басейн у провінції Альберта на заході Канади, без сумніву, - одне з найбільш токсичних місць на планеті. Ці паруючі озера - це осадові відходи, побічний продукт видобутку нафти з нафтоносних пісків. Усі розуміють, що колись це токсичне вариво доведеться звідси забрати, але як це зробити - ніхто не скаже напевно.

Джерело: 24tv.ua

Детальніше »