Українське товариство охорони природи
Головна мета діяльності Українського товариства охорони природи – сприяння формуванню громадянського еко-суспільства.
Про зустріч Укрприроди з делегацією ЄС
Укрприрода прийняло участь у зустрічі громадських екологічних організацій України з повноважними представниками Представництва ЄС в Україні та Генеральних директоратів Європейської комісії з довкілля, клімату, сусідства та Європейської служби зовнішніх справ.
Про внесок України до нової глобальної кліматичної угоди
Очікуваний національно-визначений внесок України до нової глобальної кліматичної угоди визначено на рівні 60% – думки експертів розходяться.
Показ дописів із міткою їжа. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою їжа. Показати всі дописи
ООН: щороку 1,3 мільярда тонн харчів опиняється на смітнику
Щороку мільйони тонн продуктів харчуванння опиняється на смітнику. За даними фахівців ООН, це шкодить довкіллю та продукує викиди СО2. Щороку в усьому світі приблизно третина всіх продуктів харчуваня потрапляє у відходи. Це 1,3 мільярда тонн. За даними фахівців ООН, таке марнування не лише спричиняє економічні збитки, а й завдає великої шкоди довкіллю. Цінність такої кількості змарнованих харчів відповідає ВВП Швейцарії, заявив генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Жозе Граціану да Сільва в Римі.
Більше мільярда тонн харчів щороку опиняється на смітнику
Втрати обходяться світовій економіці щороку в 570 мільярдів євро (750 мільярдів доларів), зазначається у звіті "Наслідки марнування продуктів - вплив на природні ресурси", представленого в Римі та Найробі у середу, 11 вересня. Це неприйнятно з моральної точки зору, наголосив Граціану да Сільва. "Ми не можемо дозволити, щоб третина продуктів харчування, які ми виготовляємо, марнувалася або втрачалася у той час, коли щодня від голоду потерпають 870 мільйонів людей", - цитує слова гендиректора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН агентство dpa.
Неприйнятне марнування
Ахим Штайнер, керівник програми ООН з довкілля (UNEP), промовляючи в Найробі, застеріг насамперед від розплати за таке марнування, від тягаря, що ляже на плечі майбутніх поколінь. За його словами, зменшення такого викидання їжі має надзвичайно великий потенціал для того, щоб подолати голод у світі.
Лише для виробництва продуктів харчування, які пізніше не використовуються, щороку втрачається майже 250 кубічних метрів води. Для порівняння - це втричі більше від вмісту Женевського озера, а також, як зазначається у звіті, це втричі більший обсяг води, ніж протікає за рік російською річкою Волга, зазначає агентство Reuters.
Крім того, під час виробництва цих продуктів продукуються парникові гази, що відповідає ефекту 3,3 мільярда тонн вуглекислого газу. Лише США та Китай викидають щороку більше вуглекислого газу, йдеться у документі. Але й це ще не все. Майже 30 відсотків світової площі сільськогосподарських земель використовується для виробництва продуктів харчування, які ніколи не з'їдаються. "Якби марнувалося менше харчів, це б не лише зменшило тиск на ресурси, яких обмаль, а й також стало б непотрібним збільшувати виробництво на 60 відсотків, щоб мати змогу і 2050 року прогодувати все населення Землі", - пишуть автори звіту.
Не поспішати викидати
У країнах, що розвиваються, йдеться нсамперед про те, що частина продуктів втрачається під час виробництва. У бідніших державах до того ж бракує відповідних можливостей для зберігання, таким чином продукти харчування псуються ще до того, як доходять до споживача.
Натомість у багатих країнах або в магазинах, або в приватних господарствах просто викидається величезна кількість продуктів харчування, які ще придатні до вживання. Так стається серед іншого й тому, що на упаковках зазначається мінімальний термін зберігання, що споживачі часто плутають з терміном придатності.
На думку німецького міністра з питань продовольства, сільського господарства і захисту прав споживачів Ільзе Айґнер, Німеччина вже перебуває на шляху до зменшення продовольчих відходів завдяки кампанії "Занадто добре для смітника". "Якщо це наслідуватимуть інші країни, то ми зможемо досягнути ціль Єврокомісії - зменшити вдвічі до 2020 року кількість продуктових відходів, які могли б бути використаними", - сказала міністр.
Автор: Наталя Неділько
Джерело: dw.de
ООН пропонує нагодувати нужденних жуками та цвіркунами
Населенню Землі слід вживати в їжу більше комах, щоб впоратися з можливими труднощами у виробництві достатніх обсягів продовольства. Про це повідомляється в дослідженні Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) і нідерландського Вагенінгенского університету.
"Їжте комах, їх багато, це багате джерело протеїнів і мінералів", - заявила на презентації доповіді голова департаменту лісового господарства FAO Єва Урсула Мюллер.
Про це повідомляє Agence France-Presse, передає "Лента".
За її словами, комахи є вишуканою і поживною їжею, яку вживає третина населення Землі.
Комахи в якості продукту мають ряд переваг, відзначають експерти.
Зокрема, щоб виростити 1 кілограм придатних в їжу комах потрібно всього 2 кілограми корму, тоді як для виробництва 1 кілограма яловичини потрібно 8 кілограмів корму. Комахи є джерелом протеїнів, хороших жирів, кальцію, заліза і цинку.
Наприклад, цвіркунам для виробництва кілограма протеїну потрібно в 12 разів менше корму, ніж коровам, і в чотири рази менше, ніж вівцям.
Яловичина містить всього 6 грамів заліза на 100 грам продукту, тоді як у сарани цей показник становить 8-20 грамів.
У дослідженні наголошується, що збільшувати споживання комах в їжу можна не побоюючись за довкілля, оскільки їх вплив на природні процеси обмежена.
Крім того, комахи дуже швидко розмножуються, і людство навряд чи зможе знищити небудь вид цього класу тварин.
За підрахунками експертів ООН, у світі в їжу вживається близько 1,9 тисячі видів комах.
Майже третину від обсягів споживання становлять жуки, 18%- гусениці, 14% - оси, бджоли і мурахи, 13% - коники, цвіркуни і сарана.
Страви з комах популярні в Африці, Латинській Америці, Південно-Східної Азії.
FAO прогнозує, що до 2030 року населення Землі збільшиться з нинішніх 7 до 9 мільярдів осіб.
В організації попереджають, що необхідність забезпечувати продуктами населення може призвести до виснаження водних ресурсів та вирубці лісів під пасовища для тварин.
Джерело: real-economy.com.ua
Українці за свята викинуть у сміттєвий ящик продуктів на 1 млрд грн
Під час свят міським населенням України на смітник викидається кількість продукції еквівалентна 7500 тонн ковбаси "Московської" або 13 тис. тонн твердого сиру, або ж 60 тис. тонн мандаринів.
До 10% продуктів харчування, закуплених українцями до новорічного та різдвяного столу, в остаточному підсумку не споживаються і викидаються в сміття.
Як свідчать дані агентства AgriSurvey асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), зі стандартного святкового столу на чотирьох дорослих та двох дітей у середньому викидається продуктів на 180 грн. Загалом по всьому міському населенню України святкові відходи становлять близько 930 млн грн.
"Таким чином, під час свят міським населенням на смітник викидається кількість продукції еквівалентна 7500 тонн ковбаси „Московської“ або 13 тис. тонн твердого сиру, або ж 60 тис. тонн мандаринів", — стверджує Тарас Гагалюк, директор агентства AgriSurvey УКАБ.
За словами Гагалюка, під час опитування 59% респондентів вказали, що в них під час свят псується до 5% закуплених продуктів, а тих, хто викидає понад 25% куплених до столу продуктів, було 5% респондентів.
Такі показники свідчать про те, що українцям є до чого прагнути в плані культури споживання. Водночас, за даними Організації продовольства і сільського господарства ООН (FAO), щорічно у світі псується близько 1,3 млрд тонн продуктів харчування, а це близько однієї третини продукції, призначеної для споживання людьми.
Джерело: zn.ua