- Наразі ми не знаємо, скільки газу є в сланцевих покладах, що залягають тут, на Івано-Франківщині, й того, скільки його можливо буде вивільнити з породи та скільки це коштуватиме. Тому те, що пропонує вам компанія “Chevron”, - це розпочати п’ятирічну програму розвідки, - зазначив у вітальному слові на семінарі в Тисмениці голова представництва компанії “Chevron” в Україні Пітер Кларк. - Ми пробуримо від 5 до 15 свердловин. Деякі з них будуть вертикальні, пробурені лише для того, щоб перевірити вміст породи і орієнтовно визначити те, скільки газу з неї можна вивільнити. Деякі будуть горизонтальні - вони дозволять нам скласти більш повне уявлення про те, скільки в майбутньому можна буде добувати газу. Сьогодні не можу докладно розповісти про програму розвідки, можу лише сказати, що коштуватиме вона сотні мільйонів доларів і що всі витрати будуть виключно на компанії “Chevron”.
Особливий акцент у своєму зверненні до керівників органів місцевого самоврядування та представників громадськості Тисмениччини Пітер Кларк зробив на двох аспектах - передусім на тих можливостях, які відкриє добування газу перед місцевими жителями і приватними підприємствами, й як змінить їхнє життя, по-друге, - на питаннях екологічної безпеки.
За словами голови представництва компанії “Chevron” в Україні, в інтернеті можна знайти інформацію про те, що, за оцінками дослідницьких центрів, добування сланцевого газу в США забезпечило створення 150 тис. нових робочих місць лише у цій галузі. Але це у Штатах. Про можливості, які відкриває прихід “Chevron” на Прикарпаття, Пітер Кларк говорив відверто, без ілюзій.
“Чесно скажу, що етап розвідки не створює багато робочих місць, - розповів він.
- Бо ми пробуримо лише кілька свердловин. Але ще буде сейсморозвідка, де будуть потрібні фахівці, які займатимуться обладнанням, кермуватимуть вантажівками та ремонтуватимуть їх”.
Пітер Кларк відверто зауважив також, що на етапі розвідки покладів газу послуги основних фахівців потрібні будуть лишень протягом кількох місяців.
- Але на етапі добування газу, як тільки отримаємо результати і визначимо, що це економічно вигідно, ми почнемо створювати постійні робочі місця, - продовжив він. - Нам потрібні будуть інженери, геологи, а їм, в свою чергу, навчання. Тому ми пропонуємо інвестувати кошти в івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, щоб його викладачі змогли викладати ці навчальні програми, аби наш проект розвивався. Також розвідка та видобуток газу створюватимуть багато робочих місць в інших галузях. Бо будуть потрібні будівельники для будівництва доріг та майданчиків для буріння, механіки - для ремонту обладнання. Будуть потрібні й охоронці, а також пральні, ресторани, готелі, де харчуватимуться і житимуть фахівці, які займатимуться сейсморозвідкою, будівництвом, бурінням. Тобто виникатиме дедалі більше потреб і, відповідно - більше робочих місць.
Насамкінець Пітер Кларк зазначив, що природний газ можна безпечно видобувати зі сланцевих порід і навіть захищати довкілля. “Компанія “Chevron” пишається тими зусиллями, яких ми докладаємо для того, щоби захистити людей і довкілля. і я можу цілком впевнено сказати, що ми принесемо в Україну найкращі практики, ті, які використовуємо у Сполучених Штатах. Це не буде інакше. Ми все робитимемо так само, як це робимо в Євросоюзі та в Пенсильванії і в Техасі у США, - наголосив він. - Можливо, ви чули якісь страшні історії або ж читали їх у пресі чи в інтернеті. Моя особиста думка полягає в тому, що вони мають політичний підтекст і прямо не стосуються видобутку сланцевого газу”.
“Аби місцеві люди були не проти…”
Спеціалісти “Chevron” - менеджер відділу сланцевого газу Майк Манеффа і спеціаліст з питань охорони довкілля Рене Уайт, який нині працює в Польщі, та незалежні експерти - професори Том Марфі з державного університету Пенсильванії й Станіслав Ночь з університету наукових досліджень і технологій AGH (м. Краків) та Олександр Петровський з іФНТУНГ докладно розповіли учасникам семінару про технологію розвідки і добування газу зі сланцевих покладів та про свердловини “Chevron”, акцентуючи на їх надійності та безпечності. Справді, перш ніж встановити бурову вежу, фахівці компанії вирівнюють майданчик, застеляють його водонепроникною поліетиленовою плівкою, засипають її шаром землі, на який настеляють бетонні блоки. Варто згадати ще й про таке ноу-хау “Chevron” - з одного майданчика, пробуривши одну вертикальну свердловину, фахівці компанії вже на глибині два і більше кілометри можуть пробурити кілька горизонтальних свердловин. Тому і земельних ділянок для веж необхідно виділяти набагато менше, ніж їх було би потрібно, якби використовувати старі, ще радянські технології. Також, аби буровий розчин та вода з піском і хімреагентами, що запомповують для гідророзриву, не потрапили в ррунтові й підземні води, “Chevron” застосовує багатошаровий захист свердловин зі сталевих обсадних колон, замурованих у бетон.
На переконання фахівців, зокрема О. Петровського, довжина тріщин, які утворює в сланцевих породах гідророзрив, не перевищує 300 метрів. і вони аж ніяк не можуть проникнути крізь кількасотметрову товщу твердих і щільних вапняків, котрі, мов шапка, накривають сланцеві поклади на більш ніж двокілометровій глибині, надійно відокремлюючи їх і від ррунтових вод, що за 100-200 метрів від поверхні, і від резервуарів чистих підземних вод, розташованих на глибині до тисячі метрів.
Також за твердженням О. Петровського, офіційні дані про запаси води на Прикарпатті дозволяють зробити висновок, що їх цілком достатньо, аби без шкоди для довкілля і нинішніх її споживачів вести розвідку і видобування газу. Цій темі він присвятив свою презентацію, оскільки потреба у великій кількості води - один резервуар, рівний за площею шести олімпійським стадіонам для проведення гідророзриву, як і побоювання, що через спричинені ним тріщини у породі забруднена хімреагентами вода може проникнути в чисті водовмісні горизонти і залишити цілі території без запасів питної води, є, мабуть, двома найбільшими факторами ризику, через що багато людей й остерігається освоєння родовищ Олеської площі.
По закінченні презентацій організатори семінару відповіли на запитання керівників органів місцевого самоврядування та представників громадських організацій Тисмениччини і навіть Івано-Франківська. Їх спектр був достатньо широким - від екологічних й аж до політичних. Проте ми зупинимося на трьох із них, які виникнуть відразу ж, тільки-но “Chevron” візьметься за розвідку газу.
Послухавши і подивившись на те, як ешелон важких автомобілів вестиме сейсморозвідку районами Прикарпаття - десять автомашин, опустивши спеціальні плити на поверхню дороги, одночасно посилають ними віброімпульс у товщу землі, один з учасників семінару цілком логічно запитав, що буде з нашими дорогами, яких, як написав він, і так майже нема. На що Пітер Кларк жартома відповів: “Залишимо їх кращими, ніж вони є”. А вже цілком серйозно додав, що компанія “Chevron” завжди ремонтує дороги, якщо їх пошкоджено з її вини. А ще, ймовірно, це доведеться робити, так би мовити, авансом, оскільки через стан окремих доріг техніка “Chevron” ризикує взагалі не дістатися визначеного місця. Але де і в яких обсягах вестимуть ці роботи, якими документами їх буде передбачено, наразі невідомо.
Ще учасники семінару запитували, чи дотримуватиметься “Chevron” українських законів і як вирішуватиме питання викупу чи оренди землі у власників.
- Не лише законів будемо дотримуватися. Особливо важливо для мене, аби місцеві люди були не проти і аби ми зуміли переконати керівництво “Chevron”, що місця, які оберемо для буріння, справді є найкращими для видобутку газу, - наголосив Пітер Кларк. - Щодо питання розташування бурових майданчиків, то ми, орієнтуючись на дані сейсморозвідки, перш за все шукатимемо місце, де можна дістатися до покладів газу. По-друге, детально аналізуватимемо територію, намагаючись зрозуміти, де є забудови та розломи земної кори - те, від чого слід триматися якнайдалі. А вже аж після цього вирішуватимемо питання відведення землі. Це буде дискусія і переговори. Можливо, із землевласником, а можливо - ще й з його сусідами, жителями села, а може трапитися - і з цілим районом.
Джерело: kolomyya.org
.jpg)
.jpg)
