Багато хто говорить, що, живучи у місті, ніяк не може вплинути на негативні процеси, що відбуваються у природі. Мовляв, що я можу зробити, я ж мешкаю у мегаполісі, за його межі не виїжджаю, яка там природа у місті? Та й не еколог я зовсім, щоб на щось упливати.
Натомість, кожен із нас, хоч де він живе, може дотримуватися правил, які і власне життя здоровішим зроблять, і довкіллю допоможуть, переконана Ольга Лакиза, еко-просвітниця із харківської ініціативної групи «Друг природи». Вона сформулювала вісім таких правил і розповіла про них на львівському
арт-еко-фестивалі «Еконяка».
На думку активістки, цих невеликих зусиль може докласти кожна свідома людина. Вона сама кілька років тому відмовилася від м’яса, пересіла на велосипед і зайнялась екологічним активізмом. Зокрема, у Харкові координує акцію «Зробімо Україну чистою».
Крок 1. Екологія у побуті
Екологічне прання, використання натуральної косметики, відмова від хімічних промислових засобів – це ті елементарні речі, які можна змінити у власному побуті. Сьогодні у продажу є порошки промислового виробництва із незначною кількістю хімікатів. Замість шкідливих інгредієнтів вони складаються із мінеральних компонентів – соди і різноманітних солей. Вони перуть так само якісно, при цьому не містять небезпечних речовин, які шкодять не тільки нашому здоров’ю, але й довкіллю. Є ще природні засоби для прання із пральними і миючими властивостями, наприклад, мильні горіхи і боби, вони повністю натуральні. А ще їх легко можна використовувати не лише для ручного прання, а й у пральках. Придбати їх можна в екологічних крамницях чи у спеціалізованих магазинах здорового харчування. Та й інтернет-крамниці сьогодні все частіше пропонують побутову продукцію на органічній основі.
Крок 2. Економія ресурсів
Ресурси на планеті не безкінечні. Зараз у нас є можливість вдосталь користуватися питною водою, дешевим газом і енергією, та це не означає, що так буде завжди. Загальновідомо, що ресурси вичерпуються, а населення Землі зростає. У нас залишається все менше вибору, єдиний вихід – розумно використовувати природні дарунки, відмовлятися від непотрібної побутової техніки, товарів, послуг, які, окрім короткочасної естетичної насолоди, нічого хорошого у довгостроковій перспективі не принесуть.
Крок 3. Відмова від упаковки
У нас переробляється дуже невелика частина сміття, і це величезна проблема. Відходи ідуть в основному на сміттєві полігони. Натомість сміття – це не те, що потрібно викинути і забути. Нам варто переглянути своє ставлення до нього. Це цінний ресурс, від якого ми просто відмовляємося. В європейських країнах сміття значною мірою переробляється. Там звикли рахувати гроші, тому його не викидають просто так, а повторно використовують – це раціонально. Поки у нас не розвинена на належному рівні індустрія переробки пластику, треба просто відмовлятися від непотрібного. Наприклад, у супермаркетах, коли на кожен вид товару пропонують додатковий пакет, беручи до уваги, що середня тривалість життя пакету - від моменту запакування до розпаковки вдома. А часом упаковки рвуться, коли ви ще навіть від каси відійти не встигли. Взагалі, одноразові товари – великий ворог екології. Їх викидають одразу ж після використання, тому про них узагалі варто забути.
Крок 4. Сортування сміття
У багатьох містах уже є контейнери для різних видів сміття. Якщо ж їх немає, можна окремо викидати, наприклад, папір, і виносити його у пункти прийому вторинної сировини чи просто виставляти на вулиці. У містах дуже багато людей, які збором макулатури заробляють на життя. Таким чином ви подаруєте папір їм, а вони з радістю віднесуть у пункт прийому. Не варто, щоб папір просто гнив на полігоні. Тим паче, що Україна закуповує макулатуру для виробництва туалетного паперу за кордоном. Хоча ми могли б самі успішно забезпечувати себе нею.
Крок 5. Повторне використання речей
Суспільство споживання нав’язує нам, як тільки у нас ламаються речі, одразу купувати нові. Хоча нещодавно все було зовсім не так. Наші батьки значно раціональніше ставилися до речей. Вони ремонтували, переробляли і перешивали їх. Або ж просто стежили за ними і старалися, щоб вони служили довше. Консьюмеризм спричинився до того, що речі виробляють якомога недовговічними, щоб ми якнайшвидше купували нові. Тому при виборі товарів слід надавати перевагу тим, які будуть слугувати довше. Нехай вони коштують дорожче, але вони якісніші.
Ще один прекрасний спосіб не викидати речі – це поділитися ними з тими, кому вони потрібніші, ніж вам. Часто ми викидаємо одяг, тому що він розподобався чи ми з нього виросли. Не варто цього робити, є чимало благодійних організацій, магазинів, куди можна віддати свої речі, і там вони продаються, а гроші за них ідуть на соціальні проекти, наприклад, допомогу знедоленим.
Є ще всеукраїнський інтернет-проект «
Дару-дар», де ви можете безкорисливо подарувати комусь свої речі. Дарувати не зовсім непотріб, звичайно, речі мають бути робочими і функціональними. Дарунком можуть стати одяг чи побутова техніка. Ольга, наприклад, подарувала пральну машинку багатодітній сім’ї, яка часто проводить літо на дачі. У них багато дітей, тому їм складно прати. Вони відвезли цю машинку на дачу і забезпечують свої потреби. А її сім’ї вона була просто непотрібною. Хоча, мабуть, середньостатистична людина просто викинула б машину на смітник.
Крок 6. Зміна транспорту
Транспорт займає доволі велику частину у енергоспоживанні ресурсів, в основному викопних – нафти і газу. Результат – надмірна концентрація вихлопних газів, що підвищують загальний рівень вуглекислого газу у повітрі. Варто подумати про його екологічніші альтернативи. Передусім про велосипед. Він здоровіший, більш виграшний у часі і економніший. Навіть ті, хто живе далеко від центру міста, може бути спокійним: доведено, що велосипедист долає відстань між спальним районом і центром швидше, ніж громадський транспорт, особливо у години пік. Окрім того, ті, хто регулярно їздить на велосипеді, менше ризикує захворіти на серцево-судинні недуги. Ну і, звичайно, електротранспорт більш екологічний, ніж авто чи автобус.
Крок 7. Рослинне харчування
Скотарство і товари тваринництва використовують колосальні ресурси землі. Наприклад, у США на ферми припадає половина споживання всієї прісної води. А коли пасовища виснажуються, доводиться вирубувати величезні простори лісів, аби організувати нові. Це велика проблема у Південній Америці. В Україні ситуація не така катастрофічна, але варто пам’ятати, що тваринницькі комплекси потребують значно більше ресурсів для виготовлення їжі, ніж рослинні. Колись прийде такий момент в історії людства, що, споживаючи тваринну їжу, ми не зможемо прогодувати населення Землі. Тому рослинні харчі значно раціональніші.
Крок 8. Відмова від ліків і шкідливих звичок
Що менше хімії і стимуляторів ми використовуємо, то краще для нас. Це відображається перш за все на нашому здоров’ї, але сприятливо діє й на довкілля. Адже для виготовлення ліків і алкоголю використовують безліч хімікатів, що при виробництві випаровуються у атмосферу.
Автор: Христина Бондарєва, Школа журналістики УКУ