Українська делегація побачила у США загрози сланцевого газу

Видобування сланцевого газу становить загрози для навколишнього середовища навіть у США. Про це 24 липня на прес-конференції за участі голови парламентського комітету з питань екології Ірини Сех сказали учасники українських делегацій, які ознайомлювалися з цією проблематикою безпосередньо на місці.

Так, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко наголосила, що технологія гідророзриву, яка використовується у США, така сама, як і всюди, і становить загрозу для підземних і ґрунтових вод. Саме через це, наголосила вона, шість штатів відмовилися від видобутку сланцевого газу.

Окрім того, Тетяна Тимочко вказала на те, що видобування сланцевого газу вивели з під дії федерального природоохоронного законодавства, з чого вона, за власними словами, зробила висновок, що в рамках цього законодавства ця технологія діяти не може. «За результатами поїздки я переконалася, що в Україні цього не потрібно робити», - наголосила голова Всеукраїнської екологічної ліги, вказуючи на те, що в Юзівській площі на Сході України вже і так є розломи через попередні роботи, а карстові породи в Карпатському регіоні взагалі погано придатні для таких технологій, оскільки насичені ґрунтовими водами. «У США в карстах ніде не добувається сланцевий газ», - вказала Тетяна Тимочко.

Своєю чергою Віталій Горбатенко, експерт Центру соціально-економічного моніторингу і помічник першого заступника голови Львівської обласної ради, вказав також на те, що великою проблемою є утилізація "фрекінгової рідини", яка залишається після утворення розривів. Їх закачують у відпрацьовані свердловини, однак це також становить потенційну загрозу для навколишнього середовища.

На запитання, чи учасники делегації отримали у США якісь конкретні докази шкоди для довкілля, експерт Національного екологічного центру України Олена Міскун послалася у першу чергу на слова активістів зі захисту навколишнього середовища. За її словами, у відкритому доступі в Інтернеті є так званий «лист постраждалих» з 2 тис. підписів, а у штаті Вайомінг були звіти, які свідчили про забруднення води. Також Олена Міскун повідомила, що на ресурсі WikiLeaks опублікувано звіт щодо потенційної шкоди видобування сланцевого газу у штаті Нью-Йорк, який на офіційному рівні не оприлюднювався.

Тетяна Тимочко натомість вказала на те, що у США сланцевий газ видобувається лише 10 років, і на сьогодні ще немає серйозних екологічних досліджень. Водночас вона вказала на те, що провідні українські вчені-екологи вказували на загрози, які така технологія може становити в українських умовах.

Щодо того, що сланцевий газ може забезпечити Україні енергетичну незалежність, Тетяна Тимочко зазначила, що такі розмови видаються їй «смішними», оскільки в Україні взагалі не вживають заходів з енергозбереження. Енергетичну незалежність нашій державі, за словами голова Всеукраїнської екологічної ліги, можуть забезпечити і альтернативні джерела енергії. Окрім того, Тетяна Тимочко додала, що якраз у США в Пенсильванії сланцевого газу видобувають дуже багато, і насамперед його хочуть експортувати саме в Україну.

Нагадаємо, що тим часом менеджер зі зв’язків з органами державної влади компанії «Shell» в Україні Олексій Татаренко переконує, що у США сланцевий газ видобувають уже 50 років, і зараження води не виявлено. Своєю чергою заступник директора департаменту покладів PGNiG Анджей Максим зазначив, що для інвестора важливо отримати прибуток, тому «винагорода за видобутий сланцевий газ покриває усі ризики».

Джерело: zaxid.net

Детальніше »

Велосипеди допоможуть Пекіну боротися із забрудненням повітря

Влада Пекіна надала мешканцям та туристам в користування вдвічі більше прокатних велосипедів в рамках програми боротьби з забрудненням повітря вихлопними газами від автомобілів та з метою турботи про здоров'я жителів китайської столиці.

Для прогулянок і переміщень по місту готові 25 тис. одиниць екологічного транспорту. З допомогою велосипедів влада також хоче розвантажити вулиці Пекіна і вирішити питання з постійними багатокілометровими заторами.

За статистикою до кінця 2016 року кількість автомобілів у цьому місті може перевищити 6 млн. відповідно виникне ще більше смогових днів. Велосипеди вже користуються величезною популярністю у місцевих жителів і туристів. Цей транспорт можна орендувати як на добу так і на більш тривалий час.

Джерело: fakty.ictv.ua

Детальніше »

У Британії вирішують, що робити зі сланцевим газом

Згідно із доповіддю британського уряду, запаси сланцевого газу в країні можуть бути набагато більшими, ніж вважали раніше. На замовлення уряду Британська геологічна експертиза мала оцінити запаси газу у сланцевих породах Ланкаширу та Йоркширу, що на Півночі Британії. Виявилося, що потужність лише одного із родовищ у цих регіонах може становити 1,3 трлн кубічних футів (36,8 млрд кубометрів). Проте доповідь експертів не дає відповіді, скільки із цих запасів може бути видобуто.

Британський уряд готується запропонувати мешканцям регіонів, багатим на запаси сланцевого газу, низку фінансових пільг, аби відшкодувати можливі збитки від застосуванні суперечливої технології фрекінгу, або гідророзриву, що використовується при видобутку сланцевого газу.

Технологія полягає у закачуванні до свердловини води, піску та хімічних реагентів під високим тиском, які "витискають" газ із твердих порід ґрунту.

"Експлуатувати газ" у Британії

Критики цієї технології кажуть, що вона може викликати зсуви, землетруси та забруднити ґрунтові води. Крім того, є побоювання, що у місцевостях, де видобуватиметься сланцевий газ, буде зіпсовано краєвиди, а це призведе до падіння цін на житло.

Противники видобутку сланцевого газу закликають радше вкладати кошти у "зелену" енергетику.

Напередодні міністр фінансів Британії Джордж Осборн у своїй промові, присвяченій скороченню державних видатків, заявив, що уряд "передбачить податкові та інші можливості для того, аби Британія стала одним із лідерів у видобутку сланцевого газу", наголосивши, що при цьому мають бути дотримані всі вимоги безпечного для екології видобутку.

"Ми не живемо в країні, де править диктатура, і де уряд диктує місцевим органам влади і населенню, як їм жити. Місцеві громади мають отримати зиск від цього нового джерела енергії. Вони мають отримати щонайменше 100 тис фунтів за кожну свердловину, із якої видобувається сланцевий газ. Вже не кажучи про те, що їхні рахунки за газ та електроенергію будуть значно меншими", - заявив Джордж Осборн.

"Місцеві громади мають отримати зиск від цього нового джерела енергії. Вони мають отримати щонайменше 100 тис фунтів за кожну свердловину, із якої видобувається сланцевий газ"

Аналітик ВВС з питань екології Роджер Харрабін каже, що застосування технології гідророзриву призвело до справжньої революції на енергетичному ринку США, і що Британія сподівається повторити ці досягнення.

Уряд сподівається на багаторічний видобуток газу, а також на податкові надходження від цього видобутку, проте геологія запасів сланцевого газу у Британії може бути складнішою, а відтак, його видобуток значно дорожчим, аніж у Північній Америці.

Очікується, що уряд запропонує громадам, на місці проживання яких застосовуватиметься технологія гідророзриву, отримувати 1% від усіх прибутків, що будуть пов'язані із видобутком сланцевого газу впродовж всього терміну використання свердловини. Громади також отримають право вирішувати коли і скільки грошей витрачати із прибутків, отриманих від видобутку сланцевого газу.

Кореспондент ВВС з питань технологій Джон Мойан каже, що зазвичай найбільші обсяги сланцевого газу видобуваються із свердловин у перші роки експлуатації, а відтак, треба очікувати, що і найбільші надходження від прибутків громади отримуватимуть у перші роки використання свердловини.

Оприлюднення нинішньої доповіді про запаси сланцевого газу співпала із заявами незалежного регулятора в галузі енергетики Ofgem, експерти якого попереджають про зростання ризиків раптових відключень електроенергії через нестачу потужностей у британській енергогенерації.

Регулятор вже двічі попереджав, що запас міцності у енергетичній системі стрімко скорочується, частково через виведення з експлуатації газових генераторів, паливо для яких виявилося надто дорогим.

В Україні теж сперечаються

В Україні, де запаси сланцевого газу оцінюються серед найбільших у Європі - після Польщі, Франції та Норвегії, - також точиться суперечка щодо безпечності його видобутку.

Геологічна агенція США оцінила запаси сланцевого газу в Україні від 5 до 8 трильйонів кубометрів. За оцінками експертів, головні запаси нетрадиційного газу в Україні розподілені між двома родовищами - Юзівському на Сході України та Олеському на Заході.

Українські газовики кажуть, що технологія гідророзриву давно застосовується і для видобутку традиційного газу, проте мало хто про це знає

Тоді як місцеві органи влади на Сході України дали свій дозвіл на розробку Юзівського родовища британо-голандською Shell, американська Chevron все ще не може отримати дозвіл на розвідку та видобуток газу на Олеському родовищі, що на Заході України.

Обидві компанії рік тому перемогли у конкурсі на розробку Олеського та Юзівського родовищ.

За цей час Shell не тільки отримала дозвіл на розробку від Донецької та Харківської облрад та підписала угоду про розподіл продукції, але й підтвердила це право через суд. Компанія також обіцяє залучати місцевих екологів до оцінки екологічних наслідків видобутку сланцевого газу у регіоні.

Водночас Chevron поки що не отримав відповідної згоди від Львівської та Івано-Франківської облрад, хоча пообіцяв вкласти у розробку газу в регіоні близько 25 млрд доларів. В уряді очікують, що додаткові надходження від видобутку сланцевого газу до місцевих бюджетів двох західних областей можуть становити від 500 до 700 млн. гривень щороку.

Як каже голова правління Альянсу "Нова енергія України" Валерій Боровик, "внутрішні регуляції цих компаній є жорсткішими за українське законодавство", а крім того, будь-який скандал із порушенням ними екологічних норм чи забруднення довкілля одразу впливає на ціну їхніх акцій, а відтак, компаніям вигідніше вкласти додаткові кошти у безпеку, аніж зазнавати репутаційних та фінансових збитків.

Експерт також нагадує, що пік використання технології гідророзривів у Радянському Союзі припав на 1959 рік, коли при традиційному видобутку газу було здійснено понад 3 тисячі таких гідророзривів. Ця технологія, за словами Валерія Боровика, застосовується в Україні і донині при видобутку нафти і газу.

Джерело: bbc.co.uk

Детальніше »

Глобальні плани Обами щодо глобального потепління

Вашингтон – Президент США Барак Обама оприлюднив план боротьби зі змінами клімату. План, зокрема, містить обмеження викидів вуглекислого газу електростанціями і використання альтернативних джерел енергії. Президент Обама пропонує зменшити викид парникових газів в атмосферу на 17% до кінця цього десятиліття. Він, зокрема, збирається вперше в історії обмежити викид вуглекислого газу для нових і вже працюючих електростанцій. У Сполучених Штатах саме ці викиди становлять одну третину усіх екологічно шкідливих викидів в атмосферу.

Обама також обіцяв більше інвестувати в зелені технології і реалізувати більше проектів щодо сонячної та вітрової енергій на державних землях. Його мета – щоб в 2020 році 6 мільйонів американських домів отримували свою електроенергію від сонця або вітру.

Обама оприлюднив цю ініціативу в столичному університеті Джорджтаун, в день, коли температура досягла 35 градусів тепла. Президент кілька разів витирав своє облите потом обличчя. Вашингтон був збудований на болотах, і вологість тут досягає тропічних масштабів.

Зміна клімату – це реальна проблема, сказав Обама і нагадав, що останні найгарячіші роки – а їх було 12 – відбулися за останніх 15 років, коли викиди в атмосферу невпинно зростали. Він також засудив тих, хто сумнівається, що зміна клімату – це реальна проблема: «У нас немає часу для переговорів з тими, хто вважає, що Земля пласка», – наголосив Барак Обама.

Чи стануть плани дійсністю?

Республіканці вже розкритикували цей виступ Обами, дехто навіть назвав його ініціативи війною проти вугілля, оскільки багато еклектростанцій в США використовують вугілля для виробництва електроенергії.

Лідер республіканців у Конгресі Джон Бейнер назвав план Обами «божевільним», таким, що загрожує промисловості.

Республіканці не поділяють екологічних намірів демократів. Ще в минулому столітті президент Джиммі Картер встановив сонячні батереї в Білому домі. Коли президентом став Рональд Рейган, він одразу прибрав їх.

Республіканці постійно ставлять зміну клімату та глобальне потеплінням під сумнів, мовляв, немає наукових доказів цим явищам. Проте президент, який уперше підписав закон щодо захисту довкілля ,був республіканцем. Це зробив Річард Ніксон у 1970 році.

Коли Обама ще був кандидатом в президенти. він обіцяв, що воюватиме зі зміною клімату та глобальним потеплінням. Багато хто його критикує, що ставши президентом він практично нічого не зміг зробити в цьому напрямку. І ось раптом – нові ініціативи, які, до речі, не потребують законодавчого закріплення. В другій каденції свого президентства, Обама, нарешті, починає думати про свою історичну спадщину.

Автор: Ірина Халупа

Джерело: radiosvoboda.org

Детальніше »

В Україні більше неможливо створювати заповідники

Екологи заявляють, що в Україні більше не можна створити заповідні території. Вони звернулись до президента Віктора Януковича і Верховної Ради України з проханням у короткий час вирішити виявлену законодавчу колізію. Зокрема, вищезазначеного висновку дійшли експерти Національного екологічного центру України (НЕЦУ), дослідивши наслідки адміністративної реформи в Україні.

Захисники природи нагадали, що адміністративна реформа насамперед ліквідувала Державну службу заповідної справи України, яка була головним органом, відповідальним за створення заповідних територій.

Згодом були ліквідовані територіальні органи Міністерства екології та природних ресурсів. Водночас попри ліквідацію територіальних органів Мінприроди, відповідно до закону "Про природно-заповідний фонд України", створенням заповідних територій можуть займатись лише ці, вже скасовані органи.

"Таким чином створювати заповідні території в Україні більше нікому", – наголосив заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

Разом з тим, активіст уточнив, що створенням заповідників і національних природних парків мають займатись також Мінприроди України і президент.

"Проте ми знаємо, що жоден з восьми проектів указів президента, підготовлених у Мінприроди за останні роки, не був підписаний Януковичем. Отож, сьогодні ми не бачимо жодної можливості створювати заповідні території", - зазначив Василюк.

За його словами, такий стан справ повністю зупиняє та унеможливлює процеси розвитку мережі природно-заповідного фонду (ПЗФ) в Україні.

Слід зазначити, що наявні 7600 територій ПЗФ складають лише 7% площі України при тому, що законодавство визначає необхідність створення 10,4% до 2015 року.

Автор: Денис Тимошенко

Джерело: gazeta.ua

Детальніше »

Забруднення повітря в Сінгапурі перевищило рекордні рівні

Забруднення повітря в Сінгапурі побило всі попередні рекорди і досягло небезпечних рівнів, повідомляє ВВС. Смог був викликаний, зокрема, лісовими пожежами на острові Суматра в Індонезії. Індонезія і Сінгапур перекладають відповідальність за смог один на одного. Представники двох країн проводять екстрену нараду за станом довкілля в Джакарті сьогодні, 20 червня.

«Жодна країна або корпорація не має права забруднювати повітря за рахунок здоров'я сінгапурців та їхнього добробуту», — заявив міністр довкілля і водних ресурсів Вівіан Балакрішнан.

Прем'єр-міністр Сінгапуру Лі Сянь Лун заявив на прес-конференції, що смог може «протривати кілька тижнів і, цілком можливо, навіть довше, поки не закінчиться сухий сезон на Суматрі». Прем'єр-міністр попросив сінгапурців «залишатися по можливості в приміщеннях і уникати заходів на свіжому повітрі».

Фото: AFP

Авіадиспетчери в Сінгапурі заявили, що будуть працювати з максимальною обережністю, враховуючи погану видимість. Крім того, в Сінгапурі «Макдональдс» тимчасово закрив свою службу доставки. Сінгапурські військові також призупинили свої навчання просто неба.

Фото: BBC

Погана якість повітря викликала ажіотаж у магазинах і аптеках, де люди масово скуповують одноразові маски.

Джерело: ua.racurs.ua

Детальніше »

Глобальні зміни клімату і нова політика розвитку для України

Виступ В.Шевчука на міжнародній 

конференції «Цілі збалансованого розвитку для України» 18 червня 2013 р., Український дім, м. Київ

Шановні учасники конференції!

Україні потрібна нова політика розвитку. Це стратегічна технологія конструювання майбутнього, яка має враховувати глобальні зміни клімату, нову світову кліматичну політику. Пройшло уже півроку, як були прийняті рішення у м. Доха (Катар) на другий період дії Кіотського протоколу. Нові кліматичні умови можуть кардинальним чином вплинути на майбутній розвиток України. Але офіційної позиції Уряду поки що немає.

Коротко про аналіз ситуації, що склалася, та її можливі наслідки

Україна кілька разів офіційно декларувала свій намір скоротити викиди парникових газів на 20% до 2020 р. і на 50% до 2050 р. по відношенню до базового 1990 р., що знайшло своє відображення в офіційних документах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН, Конвенція). 

Прийняття більш жорстких зобов'язань унеможливлювало б не тільки зростання економіки і досягнення європейських показників рівня ВВП на душу населення, але й відновлення економіки. На сьогодні ВВП України досяг лише 75% від рівня 1990 року. Така позиція України була зорієнтована на показники, запропоновані Європейським Союзом.

Перед проведенням вісімнадцятої Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та восьмої зустрічі Сторін Кіотського протоколу Україна погодилась на кількісне зобов’язання з обмеження або скорочення викидів на період 2013-2020 рр., яке становить 76% від базового 1990 року. 

Крім того, на вимогу України, цей показник мав супроводжуватися приміткою з наступним змістом: «Має представляти собою повне перенесення, і не існує визнання якогось анулювання або будь-якого обмеження на використання цієї законно придбаної суверенної власності». 

Простіше кажучи, не використані у перший період дії зобов’язань за Кіотським протоколом надлишкові квоти (частини установленої кількості) мали б бути перенесені на другий період дії Кіотського протоколу і використані без будь-яких обмежень.

Проте вісімнадцята Конференції Сторін РКЗК ООН та восьма зустріч Сторін Кіотського протоколу, що відбулися у м. Доха (Катар) наприкінці 2012 року, з порушенням процедури, ухвалила поправку до Кіотського протоколу, яка регламентує другий період дії зобов'язань. Наразі невідомо, чи була офіційна реакція Уряду України на порушення процедури при ухваленні змін до ратифікованого міжнародного документу.

Ухвалена поправка до Кіотського протоколу містить суперечливі положення, що дає привід для різного їх тлумачення. Зокрема, нова редакція статті 3 Кіотського протоколу передбачає включення додаткового пункту, а саме: «Включити після пункту 7-біс статті 3 Протоколу наступний пункт: 7-тер. «Будь-яка позитивна різниця між встановленою кількістю на другий період дії зобов'язань для Сторони, включеної до Додатку I, та середніми щорічними викидами за перші три роки попереднього періоду дії зобов'язань, помножена на вісім, переводиться на рахунок анулювання цієї Сторони». 

Таким чином, зазначене положення фактично забороняє країнам-учасницям другого періоду нарощувати викиди парникових газів, що не кореспондується із таблицею кількісних зобов’язань з обмеження або скорочення викидів на 2013-2020 рр. 

Згідно з новими умовами, дозволений обсяг викидів розраховується виходячи із середньої величини викидів країни в період з 2008 по 2010 рік. Це означає необхідність стабілізації викидів на рівні, коли відбувалось падіння виробництва в умовах глобальної фінансово-економічної кризи. 

Для України середній показник викидів за 2008, 2009, 2010 рр. становить 389.926 млн. т СО2 екв., тобто складає 41,95% від рівня викидів 1990 р. При узгодженому раніше зобов’язанні у 76% викидів парникових газів від рівня 1990-го базового року фактично Україні дозволяється викидати лише 41,95%.

Таким чином, текст поправки не лише не надає Україні можливості оперувати вільними одиницями установленої кількості в рамках гнучких механізмів Кіотського протоколу, але й може призводити до перевищення дозволеного показника за найменшого зростання викидів парникових газів. 

Оцінка позицій інших країн на другий період дії Кіотського протоколу та їх можливого впливу на ситуацію в Україні

Другий період дії зобов’язань за Кіотським протоколом у частині реального скорочення викидів буде підтримуватись обмеженою кількістю промислово розвинених країн. В ньому немає зобов'язань для країн, що розвиваються, але мають потужні економіки (Китай, Індія, Бразилія та інші). Кіотський протокол не був ратифікований Сполученими Штатами Америки.

У ході багаторічного переговорного процесу щодо другого періоду зобов’язань за Кіотським протоколом Канада вийшла із Кіотського протоколу. Японія, Нова Зеландія та Росія заявили про відмову брати участь у другому періоді зобов’язань за Кіотським протоколом, оскільки, на їхню думку, Кіотський протокол з тим переліком країн, які повинні були реально скорочувати викиди у першому періоді, давав занадто незначний ефект для того, щоб вплинути на припинення зростання глобальної температури. 

При цьому викиди парникових газів підвищувались рекордними темпами, збільшуючись в останнє десятиліття на 3% у рік. Сьогодні, за різними оцінками, на перше місце за викидами парникових газів вийшов Китай, на другому опинилися США, далі – Бразилія та Індія.

Обмеження зростання економіки через необхідність реально скорочувати викиди парникових газів може мати негативний вплив на конкурентоздатність економіки України порівняно з потужними країнами, що розвиваються, але не мають зобов’язань зі скорочення викидів парникових газів.

Окрім тексту вищезазначеної Поправки до Кіотського протоколу, яка потребує ратифікації, було прийнято рішення, яке фактично зводить до нуля можливість продажу надлишкових одиниць з резерву за попередній період для наступного періоду дії зобов'язань за Кіотським протоколом.

Справа у тому, що зазначені одиниці можуть набуватися Сторонами з резервів надлишкових одиниць за попередній період інших сторін для перерахування в свій резерв надлишкових одиниць за попередній період в обсязі до 2% від її встановленої кількості для першого періоду дії зобов'язань. 

При цьому навіть зазначені 2% для України не мають сенсу, оскільки потенційні покупці надлишкових квот (Австралія, ЄС, Японія, Ліхтенштейн, Монако, Норвегія, Швейцарія) зробили заяви, що «не будуть купувати одиниці встановленої кількості, перенесені з першого періоду дії зобов'язань згідно з Кіотським протоколом».

Для виходу із цієї ситуації необхідно йти двома шляхами: 

По-перше, вжити усіх невідкладних заходів на Урядовому рівні з тим, щоб захистити свої раціональні позиції в Кіотському протоколі, виходячи з національних інтересів. 

І, по-друге, формувати нову політику розвитку з урахуванням глобальних змін клімату та необхідності зміни старої структури економічного розвитку. 

Які невідкладні заходи потрібні на Урядовому рівні

Позиція України має усі підстави для врахування у міжнародних переговорах і документах з питань зміни клімату. Для цього потрібно, зокрема, підсилити на міжнародній арені зусилля Державного агентства екологічних інвестицій, а не залишати його далі у тому стані, в якому воно перебуває зараз. 

Очевидно, зважаючи на недостатній потенціал ДАЕІ, в усіх міжнародних переговорах має брати участь МЗС України, щоб уникнути надалі прикрих провалів і не регламентованих Урядовими директивами ситуацій. 

Треба якнайшвидше виробити чітку позицію Уряду. Цю офіційну позицію України ще до кліматичного саміту наприкінці 2013 року у Варшаві мають пропагувати та реалізовувати, окрім ДАЕІ, Міністерство закордонних справ, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство екології та природних ресурсів України.

Формування нової політики розвитку України з урахуванням глобальних змін клімату

На жаль, мусимо констатувати, що в Україні відсутній стратегічний нормативно-правовий акт (закон), ухвалений Верховною Радою України та безпосередньо спрямований не тільки на реалізацію положень Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу, а й, що не менш важливо – на політику розвитку національної економіки.

Незважаючи на відсутність цього украй потрібного закону, в Україні здійснюються певні заходи, спрямовані на імплементацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу.

• На рівні Кабінету Міністрів України у 2005 році було затверджено «Національний план з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату», який згодом був уточнений у 2009 році. 

• «Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2020 року» в рамках цілі 2 «Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки» визначено окремі завдання щодо скорочення обсягу викидів парникових газів, а також основних засад державної політики з адаптації до зміни клімату.

• «Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011–2015 роки», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. № 577-р, передбачено реалізацію 8 завдань, спрямованих на реалізацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

• Крім того, слід зазначити, що проблеми зміни клімату розглядаються, у тому числі, як чинник національної безпеки. Питання «Про стан та проблеми імплементації Україною Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату» розглядалося на засіданні Ради національної безпеки і оборони України 15 червня 2007 року. 

• Іншими рішеннями РНБО України у 2010 році було запропоновано Національній академії наук України розробити довгострокові прогнози аномальних погодних явищ, спричинених глобальними змінами клімату, а Кабінету Міністрів України доручено розробити та затвердити Національний план адаптації до змін клімату. 

Загальні висновки 

Таким чином, питання глобальних змін клімату та адаптації до них, незважаючи на відсутність базового закону, усе ж таки розглядаються у різних стратегічних документах щодо безпосередньо кліматичної політики України. 

Але зовсім протилежним є становище на рівні державних стратегічних документів, які визначають сучасну і майбутню політику розвитку України. Тут взагалі питання глобальних змін клімату та їх впливу на економіку, природу і людину поки що відсутні.

Це стосується політичних програм, а також державних стратегій розвитку промисловості, енергетики, транспорту, житлово-комунального господарства, сільського господарства, поводження з відходами, землекористування і лісового господарства та інших галузей економіки.

Саме тому питання щодо виконання зобов’язань на другий період дії Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, яке виникло для нас дещо несподівано, матиме дуже великий вплив на політику розвитку України. Причому хочемо ми того, чи ні.

Як перейти до нової політики розвитку України? Детальний виклад рецептів і конкретних кроків потребує окремої аналітики. Сьогодні ж необхідно здійснити перший із двох кроків, а саме, як зазначалося раніше – вжити усіх невідкладних заходів на Урядовому рівні з тим, щоб захистити раціональні позиції України в Кіотському протоколі, виходячи з національних інтересів.

Що стосується нової політики розвитку України – то це окрема, хоч і тісно пов’язана з першою проблемою, стратегія конструювання майбутнього.

Програма розвитку ООН в Україні розпочала цю роботу, започаткувавши спеціальний проект щодо розробки концепції стратегії низьковуглецевого зростання в Україні. Це заслуговує на підтримку Уряду, науки і громадськості, оскільки може стати першим кроком до нової політики розвитку України.

Шевчук В.Я., 

доктор економічних наук, професор

18 червня 2013 року

Детальніше »

У Китаї посилюють покарання за забруднення довкілля

Влада КНР вжила ряд заходів щодо посилення покарання для осіб і організацій, які завдають шкоди екології. Зокрема, у вівторок Верховний народний суд Китаю і Верховна народна прокуратура спільно виступили з новим роз'ясненням щодо розслідування справ про забруднення довкілля і покарання винних у ньому.

"Новий законодавчий документ означає чіткі критерії щодо вироків про забруднення довкілля і визначає покарання забруднювачам; він, як очікується, посилить ефективність роботи суддів і посилить покарання винних", - йдеться у пояснювальній записці двох відомств.

У роз'ясненнях перераховано 14 видів діяльності, які будуть підпадати під визначення "злочини, спрямовані проти захисту довкілля і ресурсів". Серед них - скидання шкідливих речовин і відходів, в тому числі радіоактивних відходів або відходів, що містять збудники інфекційних захворювань або токсичні речовини, у джерела питної води і в заповідниках. Такі діяння будуть кваліфікуватися як злочини. Випадки, коли внаслідок діяльності підприємств-забруднювачів влада буде змушена евакуювати більш як 5 тис. осіб або буде зафіксовано отруєння більш як 30 осіб, також будуть вважатися злочинами проти екології. Ті ж, хто буде займатися подібною незаконною діяльністю в безпосередній близькості від лікарень, шкіл і великих житлових районів, будуть каратися особливо суворо.

Відповідно до нині діючого кримінального кодексу, особам, визнаним винними у вчиненні екологічних злочинів, загрожує до 7 років ув'язнення і великі штрафи.

У цей же день Міністерство цивільної безпеки відрапортувало, що з початку року в ході загальнонаціональної кампанії затримано 118 підозрюваних в участі в екологічних злочинах. Із них 24 підозрюваних у чотирьох великих злочинах вже чекають на суд. Більшість справ стосувалася нафтохімічних заводів.

Джерело: ukrinform.ua

Детальніше »

150 підприємств України забруднюють Дніпро

Прокуратура виявила порушення у діяльності 150 підприємств, що здійснюють скид зворотних вод у Дніпро. Про це «Рідній країні» повідомили у прес-службі Дніпровської екологічної прокуратури. Так, органами Дніпровської екологічної прокуратури виявлено понаднормативні скиди, з якими у річку Дніпро та її водосховища тільки у Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій та Полтавській областях потрапило майже 8 тис. тонн забруднюючих речовин.

Державі завдано збитків на загальну суму понад 4,5 млн грн, з метою відшкодування яких прокурорами заявлено позови.

У Запорізькій та Полтавській областях понаднормативні скиди здійснюються і в мережі міської каналізації, що перевантажує і без того слабкі очисні споруди. Комунальним підприємствам завдано збитків на загальну суму близько 850 тис. грн, прокурорами вжито заходів до їх відшкодування у судовому порядку.

Під час засідання колегії у Дніпровській екологічній прокуратурі було зазначено, що нехтуються умови дозвільних документів і в частині виконання природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення антропогенного впливу діяльності підприємств на водні об’єкти.

Керівництвом ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до сьогодні ігнорувались заходи, виконання яких дозволило б скоротити скид зворотних вод ще у 2011 року на 10,3 млн куб. м. на рік. За поданням Запорізького міжрайонного прокурора підприємству зменшено ліміт скиду майже на 1 млн куб. м. на рік.

Розповсюдженого характеру набули факти скидання зворотних вод взагалі без дозвільних документів, передусім у Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях. У такий спосіб підприємствами скинуто понад 370 тис. куб. м. зворотних вод, з якими у річку потрапило 311 тонн забруднюючих речовин, а державі завдано збитків на загальну суму 20 млн грн.

Джерело: ridna.ua

Детальніше »

ЧАЕС знімуть з експлуатації через 50 років

Зняття з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції затягується на десятиліття через брак грошей і досвіду таких робіт. Тим часом блок за блоком інші українські АЕС вичерпують проектний ресурс.

Віктор Кучинський в українській енергетиці – першопроходець. Разом з командою досвідчених фізиків-ядерників він взявся за те, чого до нього в Україні ніхто не робив, – зняття АЕС з експлуатації. Коли 2000 року Чорнобильська атомна електростанція припинила виробництво електроенергії, Кучинський був на вершині своєї кар’єри, пройшовши шлях від дозиметриста до начальника зміни станції. Саме йому, як одному з найдосвідченіших фахівців, тоді доручили керувати процесом зняття станції з експлуатації.

Попри величезний досвід роботи на АЕС, нове завдання Кучинському і колегам довелося почати "з чистого аркуша". "Що це таке, ніхто з нас не знав. В університеті нам такої дисципліни не читали", – каже співробітник ЧАЕС. На момент, коли Чорнобильська АЕС припинила виробництво електроенергії, не було ні плану виведення станції з експлуатації, ні грошей, відкладених на ці потреби. Не було й інфраструктури переробки радіоактивних відходів.

Вилучення палива завершується

Ще й досі не закінчено вилучення відпрацьованого ядерного палива з блоків ЧАЕС. Від паливних збірок звільнили тільки третій і другий енергоблоки. Роботи на першому мають звершитися до кінця цього року. Паливо відвантажується на збудоване ще за радянських часів сховище "мокрого типу". Тут зберігається близько 20 тисяч тепловидільних збірок. "Вода, в якій зберігаються паливні збірки, є уповільнювачем нейтронів. Збірки перебувають на безпечній відстані одна від одної. Але у випадку, приміром, землетрусу, можуть бути проблеми. Тому у всьому світі переходять на "сухе" зберігання відпрацьованого палива", - зазначив у розмові з Deutsche Welle заступник генерального директора ЧАЕС Валерій Сейда.

Нове "сухе" сховище поблизу станції мало бути готове 2004 року. Однак контракт з французькою компанією-підрядником було розірвано через невиконання умов. Добудовувати об’єкт доручено американській компанії Holtek. Роботи обіцяють завершити до кінця 2015 року. Таким чином, за оптимістичним сценарієм, все паливо з "мокрого" на більш надійне "сухе" сховище буде перевезено не раніше 2025 року.

Незадовільне фінансування

Загальна вартість зняття станції з експлуатації, за попередніми оцінками, становитиме близько чотирьох мільярдів доларів. Водночас роботи з закриття станції з державного бюджету фінансуються незадовільно, зазначає Віктор Кучинський. "Фінансування – 60 відсотків від потреби. Це дозволяє нам гарантувати безпеку й утримувати персонал. Але це не дозволяє рухатися вперед з точки зору проектування, дослідницької роботи", – каже фахівець. За його словами, відставання від графіку виведення з експлуатації вже нині складає два роки.

Особливою проблемою для фахівців, характерною саме для реакторів типу РБМК, є поводження з графітовою кладкою активної зони реактора. Вчені досі не знайшли спосіб безпечного вилучення графіту з реактора. "Ми сподіваємося, що до 2045 року, коли планується почати демонтаж реакторів, буде знайдено технологію поводження з графітом", – зазначає Валерій Сейда. 

Вчитися в інших країн

Фахівці ЧАЕС при знятті станції з експлуатації враховують і досвід іноземних фахівців, у тому числі з Німеччини. Зокрема, компанія Energiewerke Nord нещодавно поставила на ЧАЕС програмне забезпечення й устаткування, спеціально розроблене для менеджменту складних процесів, пов’язаних зі зняттям атомних електростанцій з експлуатації. Згодом українці пройшли навчання в Німеччині, аби опанувати техніку. Крім того, співробітники Чорнобильської АЕС ознайомилися з німецьким досвідом зняття станцій з експлуатації. "Цікавий досвід я отримав на колишній атомній станції у Грайфсвальді, на території колишньої НДР. На цій станції, збудованій свого часу за допомогою Радянського Союзу, зняли з експлуатації п'ять енергоблоків і перетворили територію на екологічно безпечну промислову зону", – розповідає Віктор Кучинський. Він мріє колись передати зібраний досвід колегам з інших українських АЕС. Аби вони не були такими безпорадними, коли доведеться знімати з експлуатації АЕС чи окремі реактори.

Віктор Кучинський хоче довести почате до кінця. До виходу на пенсію за 10 років фахівець сподівається завершити наступний етап – консервацію реакторів на тривалий період. Але зробити це буде вкрай складно, якщо бюджетне фінансування залишатиметься на сьогоднішньому рівні. Завершувати процес зняття станції з експлуатації будуть вже наступні покоління фахівців. Згідно з графіком, це має статися 2064 року. До того моменту реактори будуть стояти у законсервованому вигляді, поки не знизиться їхня радіоактивність. Отже, станцію закриватимуть утричі довше, ніж вона була в експлуатації. Тим часом витрати державного бюджету на ЧАЕС, за словами Валерія Сейди, щороку становлять 60-80 мільйонів доларів. На станції сьогодні працює більше двох тисяч людей. Це вдвічі менше, ніж двадцять років тому. Але й немало як для станції, яка вже більше 12 років не виробляє електроенергію.

Про закриття АЕС не йдеться

Вже скоро питання зняття блоків з експлуатації може стати нагальним не лише на ЧАЕС, але й в цілому по країні. Адже 12 з 15 діючих на даний момент в Україні атомних енергоблоків були збудовані ще за часів Радянського Союзу. Тим не менше, як знімати реактори з експлуатації, в українських університетах не вчать і досі. Зрештою, жодних планів щодо виводу з експлуатації атомних реакторів немає. Перший і другий енергоблоки Рівненської АЕС, які вже відпрацювали свій 30-річний проектний термін, подовжено ще на двадцять років. Попри те, що це єдині реактори в Україні, які не мають "контаймента", тобто захисної оболонки реактора, яка захищає його від пошкодження, приміром, на випадок падіння літака і від забруднення довкілля внаслідок можливого вибуху реактора. Фахівці Чорнобильської АЕС нагадують: готуватися до закриття станції краще за десятиліття.

Джерело: dw.de

Детальніше »

Електромобілі, які вже з'явилися на ринку: скільки коштують і що можуть

Міжнародна громадськість б'є на сполох через загрозливе забруднення довкілля, тому все частіше говорить про те, що майбутнє мобільності має бути електричним. У 2012 році були зареєстровані 3 438 автомобілів на чистій електричній тязі, а також гібридних машин (Plug-In-Hybride). Вони стають вдалою альтернативою бензиновому брухту.

Ось перелік електромобілів, які вже можна придбати:

Renault Twizy

Ця модель має футуристичний дизайн, і у неї немає справжніх дверей. Цей дуже слабкий і верткий двомісний автомобіль створений для міського руху. Його можна зарядити від будь-якої домашньої розетки

Renault Kangoo Rapid

Електромобіль Kangoo покликаний зробити міський трафік чистішим і менш гучним. Обсяг його багажника становить 3,5 кубометра - такий же, як і у його звичайного дизельного брата. Це стало можливим, оскільки батареї ховаються в днищі авта, в подвійному завантажувальному відділенні. Потужність мотора електромобіля Kangoo становить 60 кінських сил, і він досить швидкий.

Opel Ampera

З моделлю Ampera компанія Opel показала непогані результати: 828 реєстрацій моделей Opel з електричними і гібридними двигунами, що є рекордним показником. До квітня 2013 року було допущено до експлуатації тільки лише автомобілів Opel на електричній тязі, а кінець року їх кількість може збільшитися до 300. Таке враження, що компанія Opel повинна придумати щось нове, якщо це дочірнє підприємство концерну GM хоче отримати вигоду від тренда.

Mitsubishi i-Miev

Електромобіль i-Miev виготовлений на базі відомого в Японії мікрокара i, і ця модель вперше була представлена ​​компанією Mitsubishi широкій громадськості на Франкфуртському автосалоні (IAA) у 2007 році.

Peugeot Ion

Цей швидкісний електромобіль компанії Peugeot почав вироблятися одночасно з моделями Mitsubishi i-Miev і Citroen C-Zero. Його літій-іонна батарея заряджається протягом шести годин.

Tesla Roadster

Хто говорить, що електромобілі підходять тільки тим, хто дуже сильно дбає про екологію, і що вони не можуть бути швидкими і привабливими? Модель Tesla Roadster доводити якраз протилежне. Маючи потужність в 288 кінських сил, цей автомобіль розганяється від нуля до 97 кілометрів на годину за 3,7 секунди. Його літій-іонний акумулятор повністю заряджається за 3,5 години.

Nissan Leaf

Електромобілі Nissan Leaf відразу після старту продажів стали популярними. У Сполучених Штатах в середині 2010 року лише за дев'ять днів було замовлено 8 тис цих моделей.

Volvo C30 Electric

У Європі автовиробник Volvo поставив своїм клієнтам всього 250 екземплярів моделі C30. Цей електромобіль можна тільки взяти в оренду на три роки. Час зарядки батареї досить тривалий і становить від восьми до десяти годин.

Ford Transit Connect Electric

Сучасні акумуляторні батареї для автомобіля Ford Transit Connect Electric поставляються компанією Johnson Controls. Цей виробник представив свою нову акумуляторну систему з життєвим циклом 300 тис кілометрів на Ганноверської ярмарку.

Pure Mobility Buddy

Модель Pure Mobility Buddy на 17 сантиметрів коротше, ніж Smart, проте в її салоні вміщаються три людини. На акумуляторну батарею дається гарантія на 100 тис кілометрів.

Джерело: ipress.ua

Детальніше »

Вчені пропонують смартфоном вимірювати вплив шуму на птахів

Вчені створили додаток для смартфону, який може вимірювати вплив шуму на птахів і зазначають, що шкідливий вплив будівельних робіт на довкілля слід враховувати під час розробки проекту.

Розробники з Халського університету у Великобританії створили додаток, який базується на даних британського Товариства захисту довкілля.

Програма дозволить будівельникам вимірювати рівень шуму на місці робіт, щоб зрозуміти, наскільки шум може турбувати водоплавних птахів рідкісних видів, які гніздяться поблизу.

Зокрема, розробники додатку сподіваються, що він допоможе захистити птахів від надмірного шуму під час робіт з попередження повеней.

Заступник директора британського інституту IECS, який вивчає екологію річкових басейнів, заявив: "Існує дуже мало інформації про вплив будівельних робіт, зокрема, шуму, на водоплавних птахів. Однак такі явища можуть спричинити скорочення кількості їхньої їжі або міграцію деяких видів. Тому при планування проектів їх оцінюють також з боку впливу шуму і робіт на довкілля".

Дослідження, яке виявляло вплив шуму на водоплавних птахів, науковці інституту IECS здійснили для британського Товариства захисту довкілля.

Джерело: ipress.ua

Детальніше »

У Чорнобилі вирубують на меблі радіаційний ліс, розпилену техніку везуть на переплавку

Частина меблів, яка продається в Україні, зроблена з дерев, вирубаних у чорнобильській зоні відчуження. Як підтвердили "Сегодня" у Держагентстві з питань зони відчуження, зараз поблизу Чорнобиля робітники на законних підставах активно розпилюють металеву техніку. Метал далі дезактивують і продають з аукціону на металургійні заводи. За даними спікера Держагентства Павла Семикіна, таким же чином реалізується деревина, яка пройшла радіаційний контроль, з якої виготовляють меблі. 

"Є загальнодержавна програма поводження з радіоактивними відходами. Метал, який порізаний і дезактивований, в подальшому надходить на аукціон. На торги його виставляє власник - або станція, або спецкомбінат. Деревина реалізується таким же чином, через біржу. На деревину також є сертифікат, тобто вона відповідає всім нормам, санітарним тощо", - відповів Семикін. 

Попутно з державою, з Чорнобиля везуть метал та деревину мародери, здаючи їх нелегально в "чорні" пункти прийому. 

На одному з майданчиків, де ріжуть техніку, від великої кількості залишених після катастрофи машин, залишилися лише невеликі частини. 

"Це пункт відстою радіоактивно забрудненої техніки. За держпрограмою, до 2015-го цей майданчик повинен бути очищений від техніки. Дезактивовані фрагменти реалізують, елементи, що не підлягають очищенню, поховають на спецмайданчику. Але нами спільно з МВС та СБУ за останні роки був виявлений факт, коли на чисту територію автомобіль вивозив метал без дозвільних документів і дозконтроля", - розповів керівник Прип'ятської спецпрокуратури Сергій Лукашевич. 

За його словами, не перестали в зоні працювати і мародери. "Лише за минулий тиждень було зареєстровано 5 незаконних спроб вивезення радіоактивного металу. В середині травня намагалися вивезти близько 10 тонн обладнання з декількох енергоблоків, - уточнив Лукашевич. - Виявляємо порушення і в інших напрямках. Був випадок, коли чиновник місцевого лісгосппідприємства організував незаконну порубку радіоактивно забрудненого лісу. Цей чоловік планував продати сировину на приватні пилорами". 

Екологів факт продажу металу і деревини насторожує. "Чи якісна дезактивація - сумнівно, - вважає еколог Володимир Борейко. - Повністю деактивувати матеріали складно. До речі, побутові дозиметри можуть і не виявити всі радіоактивні речовини - радіонукліди адже теж бувають різними. Вантажівок на узбіччях міських трас, з яких розпродають деревину і гравій без дозвільних документів, варто побоюватися - такі товари можуть бути як раз з чорнобильської зони".

Джерело: tsn.ua

Детальніше »

На Київщині втілили українсько-американський екологічний проект

Біогаз проти сміття. На Київщині презентували установку, яка побутові відходи переробляє на електроенергію. На захід прибули посол США в Україні Джон Теффт, губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк та перший президент України Леонід Кравчук. Перша електростанція на біопаливі запрацювала ще торік у Підгірцях. Друга установка, кажуть інвестори, більш потужна. Утім, найголовніша її перевага - здатність очищувати повітря від шкідливих викидів.

Цей полігон розташований за кілька кілометрів від Борисполя. Утім, самого сміття не видно навіть зблизька - відходи ховають під товстим шаром глини та піску. Поряд - установка. Для неї все сміття навколо - джерело для електроенергії. Винахідники пояснюють чому.

Володимир Баннов, директор ТОВ "ЛНК": "Первый этап - это бактерии, которым нужен кислород для жизнедеятельности. Они переводят органику в нежирные насыщенные кислоты. Когда кислород весь израсходован - эти бактерии умирают и начинают разлагаться бактерии, которым кислород не нужен. Дальше начинается процесс, который позволяет из органики производить метан".

Електростанцію спорудили на американському обладнанні. Під землею проклали труби. Біогаз зі сміття йде у спеціальний модуль. Він здатен забезпечувати світлом, наприклад, дві сотні котеджних будинків. Посол США в Україні заявляє - такі установки популярні у його країні. СО2 не викидається в атмосферу. Результат - чисте довкілля.

Джон Тефт, посол США в Україні: "На таку співпрацю треба дивитися з кількох рівнів. Перш за все, і Україна, і США долучаються до процесу зменшення викидів парникових газів. Головним з них є метан. Таким чином зменшити шкідливий вплив на довкілля - це дуже гарна річ для світу. Ось чому Америка до цього долучається".

Електростанція, що працює на біогазі - це вже другий проект американських інвесторів. Перший такий торік презентували у Підгірцях. А от братися за трипільські смітники інвестори поки не поспішають. Кажуть, вивчатимуть їх досконаліше.

Автори ідеї використання біогазу вивчали і більш проблемні полігони Київщини - приміром, Трипілля. Полігон має відповідати спеціальним нормам. Наприклад, складуватися з піском.

Володимир Сельський, інвестор: "Вот это проложил слой мусора, проложил сверху слой глины. И так идет оно, таким пирогом, производит реккультивацию. А многие бросают - глину в карман, песок - на дачу".

Анатолій Присяжнюк, голова КОДА: "Крім того, що ми будемо виробляти електроенергію, ми з повітря будемо ізвлєкати СО2. Це той газ, який якраз вредить навколишньому середовищу і здоров'ю людей".

В області заявляють: електростанція на біогазі в Борисполі - не останній проект альтернативної енергії. Наступний, ймовірно, буде в Броварах. Відповідні домовленості вже мають з компанією-інвестором. 

Джерело: 5.ua

Автори: Ганна Рибалка, Максим Петраков, 5 канал.

Детальніше »

Одяг має стати безпечнішим

Багато текстильних підприємств використовують отрутохімікати. Проте після того, як їм почав "докучати" критикою Greenpeace, дедалі більше компаній хочуть перейти на безпечні замінники.

"Виробники модних виробів зловживають річками, використовуючи їх як канали для стоків",- каже Манфред Сантен. Однак активіст Greenpeace залишається оптимістом. Він вірить, що у майбутньому будинки моди будуть створювати свої футболки та штани чистішим способом. Його непокоять хімікати, котрі застосовують у виробництві та обробці текстилю.

Деякі хімічні речовини викликають рак або впливають на гормональну систему. "Ці хімікати у країні-виробникові потраплять з фабричних стічних вод у річки",- роз’яснює Сантен. Але й пізніше, коли одяг продаватимуть в інших країнах, отрута потраплятиме у воду під час прання, додає захисник довкілля. Таким чином, каже Сантен, вони загрожують питній воді та просторові існування риб по всьому світу. Навіть якщо та сорочка безпосередньо у шафі і не отруйна, то, можливо, її виробляли із залученням шкідливих речовин.

Жодної марки без отрути

Усі провідні марки одягу застосовують такі хімікати. Це довів улітку 2012 року Greenpeace. Міжнародна екологічна організація відібрала 141 зразок одягу з 29 країн – джинси, штани, сукні, футболки, нижню білизну – та доручила незалежним лабораторіям зробити аналіз на шкідливі речовини. До текстів залучили продукцію виорбництва Armani, Benetton, C&A, Calvin Klein, Diesel, Esprit, Gap, H&M, Jack&Jones, Levi's, Mango, Metersbonwe, Only, Tommy Hilfiger, Vero Moda, Victoria's Secret та Zara.

Greenpeace розпочав у 2011 році кампанію за очищення текстильних виробів від канцерогенів

Результат шокував Сантена: "Ми знайшли хімікалії хоча й не в кожному зразку одягу, але у кожної фірми". Наприклад, у марки Zara, що належить до іспанського концерну Inditex. Лабораторія виявила у джинсах Zara виробництва Пакистану азоїдні фарбники, що викликають рак. Дитячий піджак містив субстанцію гормональної дії "етоксилат алкилфенолу" (APEO). За допомогою цих хімікатів виробники текстилю чистять нитки та одяг. Однак "етоксилат алкилфенол" утворює у воді отруйні для риб сполуки.

"Це відомо вже 30 років",- розповідає керівник об’єднання TEGEWA Алекс Феллер. Це об’єднання якраз представляє хімічні компанії, котрі виробляють подібні засоби очищення тканини. Однак, зауважує Феллер, існують інші види такої продукції, що не завдають шкоди рибі та довкіллю, вони звуться "етоксилатами жирного спирту". Німецька хімічна промисловість ще 1986 року добровільно відмовилась від застосування APEO у миючих засобах. Загалом у Євросоюзі також застосування "етоксилату алкилфенолу" суворо регламентоване, з 2005 року його можна вживати, тільки якщо субстанція не зможе потрапити у воду. Однак у решті світу таких суворих приписів немає.

Чисті хімікалії не є дорожчими

Повної картини щодо дотримання вимог постачальниками ні у кого немає

Greenpeace звинувачує світових виробників одягу в тому, що вони вживають отруту без зайвої потреби. І ті чутливо реагують. Після початку екологічної кампанії 2011 року вже 17 великих марок, у тому числі adidas, Nike, H&M, пообіцяли повністю відмовитись від шкідливих хімічних речовин до 2020 року. Zara оголосила, що припинить використання APEO з травня 2013-го.

Однак еколог Сантен вказує на те, наскільки складно буде реалізувати ці обіцянки. "Часто вони самі не знають, які фірми що для них виробляють або переробляють",- зазначає Сантен. Це стосується у першу чергу так званих фастфешн-марок H&M та Zara, які намагаються впродовж лічених тижнів реагувати на нові тренди, створювати модні речі та доставляти на полиці магазинів.

За цим приховується надзвичайно складна логістика. Феллер наводить один приклад: "У виробника текстилю 100 або 200 прямих постачальників у Китаї, Пакистані або Бангладеш. Ці постачальники, у свою чергу, купують хімікати, яких потребують для обробки тканини, здебільшого у різних фірм. Один іде, тоді приходить на зміну його двоюрідний брат і постачає хімікати. Отже, повної картини тут ні в кого немає".

Втім, якщо існуватимуть суворі вимоги, постачальникам буде невигідно порушувати ці регламенти, інакше їх просто викреслять із виробничого ланцюга, впевнений експерт Феллер.

Він також припускає, що покупці футболок або джинсів відмову від отрути не відчують на ціні. Адже речовини-замісники піднімуть собівартість виробництва на кілька центів. Однак дорожчим буде контроль. "Фірмам доведеться робити принаймні проби тієї продукції, яку їм надсилатимуть субпідрядники",- каже Феллер.

Джерело: dw.de

Детальніше »