У містечку в США заборонили продаж води у маленьких пляшках

Американське місто Конкорд у штаті Массачусетс заборонили продаж води у пластикових пляшках, об’ємом до одного літра. Закон набув чинності 1 січня після трирічної кампанії зі скорочення відходів та заохочення використання водопровідної води. Першого разу порушники отримають попередження. Вдруге людину, яку спіймають на продажі води у забороненій тарі, оштрафують на 25 доларів, а кожного наступного разу такий штраф становитиме вже 50 доларів.

Австралійське місто Бунданун повністю заборонило бутильовану воду ще в 2009 році.

Понад 90 університетів у США та багато інших у усьому світі уже обмежили продаж пластикових пляшок, так само це зробили і деякі місцеві органи влади.

Конкорд поки не ввів жодних обмежень на продаж інших напоїв у маленьких пляшках, а постанова місцевої влади передбачає винятки у випадку надзвичайних ситуацій.

Активісти кажуть, що американці споживають 50 мільярдів маленьких пляшок води щороку.

Виробники бутильованої води твердять, що маленькі пляшки мають важливе значення для сьогодення і заохочують людей вести здоровий спосіб життя.

Але Жан Хілл, який керував кампанією за заборону в Конкорді, розповів New York Times: "Цією постановою я хочу добитися підвищення обмежень на покупку однієї порції води в пляшках".

Втім, деякі місцеві мешканці кажуть, що заборона не має сенсу, тому що вони можуть піти до сусіднього міста і купити пляшечку води в магазинах, де такого правила немає.

Пан Хілл каже, що його на початок кампанії надихнув онук, який розповів про величезних плавучий острів з пластикових відходів в Тихому океані.

Джерело: bbc.co.uk

Детальніше »

Антарктида нагрілася до несподіваних температур

Учені визначили, що за результатами 2012 року Антарктида нагрілася набагато сильніше, ніж очікувалося. 

Полярна станція Берд у Західній Антарктиді, що знаходиться на відстані близько 700 км від Південного полюса, є важливим місцем кліматичних вимірів у регіоні. На ній зафіксований температурний рекорд — зростання в 2,4 градуси за Цельсієм в середньорічних температурах починаючи з 1958 року — у три рази швидше, ніж у середньому по усьому світі, і у два рази швидше, ніж припускали останні дослідження, повідомляє CNews R&D. Це означає, що літо в Південній півкулі — із грудня по лютий — стало жаркішим. Хоча, спека в Антарктиді — це як і раніше в середньому нижче −30 °С. Але в літні місяці на станції Берд всі частіше фіксується нульова температура — і це дуже тривожний факт.

"Наші спостереження показують, що подальше потепління в Західній Антарктиді може призвести до порушення балансу льодовикового щита, і в підсумку цей регіон почне помітно впливати на рівень моря, — заявив Девід Бромвич, професор географії Університету штату Огайо й старший науковий співробітник Науково-дослідного Полярного центру Берд. — Й справа навіть не в значній втраті маси льоду напряму, поверхневе танення на заході Антарктиди може впливати на рівень моря побічно".

За словами Ендрю Монагана, співавтора дослідження й наукового співробітника Національного центру атмосферних досліджень (NCAR), Західна Антарктида стає одним із регіонів Землі, які найшвидше нагріваються.

Джерело: fakty.ictv.ua

Детальніше »

Українці за свята викинуть у сміттєвий ящик продуктів на 1 млрд грн

Під час свят міським населенням України на смітник викидається кількість продукції еквівалентна 7500 тонн ковбаси "Московської" або 13 тис. тонн твердого сиру, або ж 60 тис. тонн мандаринів.

До 10% продуктів харчування, закуплених українцями до новорічного та різдвяного столу, в остаточному підсумку не споживаються і викидаються в сміття.

Як свідчать дані агентства AgriSurvey асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), зі стандартного святкового столу на чотирьох дорослих та двох дітей у середньому викидається продуктів на 180 грн. Загалом по всьому міському населенню України святкові відходи становлять близько 930 млн грн.

"Таким чином, під час свят міським населенням на смітник викидається кількість продукції еквівалентна 7500 тонн ковбаси „Московської“ або 13 тис. тонн твердого сиру, або ж 60 тис. тонн мандаринів", — стверджує Тарас Гагалюк, директор агентства AgriSurvey УКАБ.

За словами Гагалюка, під час опитування 59% респондентів вказали, що в них під час свят псується до 5% закуплених продуктів, а тих, хто викидає понад 25% куплених до столу продуктів, було 5% респондентів.

Такі показники свідчать про те, що українцям є до чого прагнути в плані культури споживання. Водночас, за даними Організації продовольства і сільського господарства ООН (FAO), щорічно у світі псується близько 1,3 млрд тонн продуктів харчування, а це близько однієї третини продукції, призначеної для споживання людьми.

Джерело: zn.ua

Детальніше »

У сфері екології в Україні панує правовий нігілізм – експерт

У Києві робоча група екологічних неурядових організацій представила результати оцінювання національної екологічної політики за 2011 рік. Робота над звітом за поточний рік триває й досі. За підсумками доповіді, головними проблемами в екологічній сфері є галузевий підхід у державному управлінні, недосконале законодавство і небажання влади вести діалог з громадськими організаціями довкілля. Новий міністр екології на презентації не з’явився, але у своєму зверненні пообіцяв, що новий уряд працюватиме над поліпшенням ситуації. Тим часом активісти схильні просити допомоги в іноземних організацій.

В Україні громадська оцінка національної екологічної політики проводиться вдруге. Першу таку доповідь презентували 2003 року, але тоді влада проігнорувала цей документ, а система державного управління в сфері екології відтоді лише погіршилась. Тож неурядові природоохоронні організації створили робочу групу, яка сьогодні представила результати оцінювання екополітики України за 2011 рік.

Ганна Голубовська-Онісімова, експерт від Проекту секторальної бюджетної підтримки ЄС, за сприяння якого відбувалося оцінювання, наголосила, що такий моніторинг – одне із завдань зовнішньої політики України.

«Публікація громадської оцінки національної екологічної політики за 2011 рік до кінця 2012 року є вимогою угоди про фінансування між Україною та ЄС», – каже вона.

«Екологічна політика не є пріоритетною для держави» – редактор доповіді 

Головний редактор доповіді, член ради Національного екологічного центру України Віктор Мельничук вважає, що основними проблемами національної екологічної політики є галузевий підхід в державному управлінні, відсутність аналізу екологічної ситуації та політизація природоохоронної сфери. Він наголошує, що сьогодні екологічна політика не є пріоритетною для держави.

«Наша країна спрямувала свій розвиток на економіку, на отримання прибутків, і ми знаємо, куди ці прибутки йдуть. Окрім цього, вже давно спостерігається правовий нігілізм. Це означає, що природоохоронне законодавство можна не виконувати, і ніхто не несе за це відповідальність», – каже Віктор Мельничук.

Новий міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков на презентацію доповіді не з’явився. Утім, у своєму зверненні він наголосив, що цього разу уряд врахує усі рекомендації та зауваження, викладені у доповіді.

«Міністерство забезпечує своєчасність розгляду звернень громадян. Уряд країни приділяє значну увагу питанням співробітництва з громадськими інституціями», – йдеться у зверненні.

Просити допомоги у влади марно – еколог

Громадські природоохоронні організації таким заявам із профільного відомства не довіряють. Еколог Михайло Довбенчук представляє «Зелений рух «Карпати», який намагається врятувати місто Калуш від екологічної катастрофи. Зараз Михайло Довбенчук звернувся до Програми розвитку ООН в Україні з проханням запросити іноземних фахівців для проведення моніторингу. Адже точних даних про екологічну ситуацію немає, а просити допомоги у влади – марно, каже активіст.

«Це єдиний порятунок, тому що санстанції, обласна, міська і центральна адміністрації усе приховують і надають фальшиві дані. Окрім того, вони не надають нам можливості робити експрес-аналізи на вміст гексахлорбензолу та засолення, які робили іноземні спеціалісти», – скаржиться еколог.

Олена Кравченко, виконавчий директор міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина» вважає, що захистити довкілля, послуговуючись нинішнім екологічним законодавством, неможливо. На її думку, потрібно повертати низку законодавчих позицій, які були у 90-х роках, наприклад, екологічну експертизу. Вона наголошує, що гідні законопроекти, розроблені українськими та європейськими фахівцями, є. Однак владі поки що невигідно перетворювати їх на закони.

«Copyright © 2011 RFE /RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа /Радіо Свобода»

Джерело: radiosvoboda.org

Детальніше »

Вугілля святкуватиме "камбек"?

Вугілля набуває дедалі більшого значення, вважають фахівці Міжнародного енергетичного агентства. Провину за це покладають на нові індустріальні країни, сланцевий газ і низьку ціну вугілля та викидів СО2.

"Вугілля і газ воюють між собою, і газ вже близький до того, щоб програти у цій війні", - так характеризує Марія ван дер Говен, керівниця Міжнародного енергетичного агентства, світовий ринок енергоносіїв. Вона посилається на дослідження, нещодавно оприлюднене агентством. Його автори фіксують вугільний ренесанс у всьому світі.

Вугілля є одним з найбільш шкідливих для клімату енергоносіїв, наголосив в інтерв'ю DW Карстен Смід з німецької філії міжнародної природозахисної організації Greenpeace. Адже під час спалювання вугілля виділяється велика кількість вуглекислого газу.

Важливість вугілля

2011 року, за даними Міжнародного енергетичного агентства, вугілля було другим за важливістю постачальником енергії після нафти у світі. Тим часом 28 відсотків від усієї світової енергетичної потреби покривається за рахунок вугілля.

До 2017 року, за прогнозом агентства, обсяги використання вугілля тільки збільшуватимуться – до 500 тисяч тонн на рік. Причина цього: "Відносно висока ціна газу з порівняно низькою вартістю вугілля, а також, чесно кажучи, недбале ставлення до вартості викидів СО2 у Європі", - резюмує ван дер Говен.

Провина сланцевого газу

Натомість у США, за словами експертки, нині видобуваються великі кількості відносно дешевого сланцевого газу. У цьому разі йдеться про "невеличкі поклади гпазу глибоко під землею, що видобуваються новими методами". Зі сланцевим газом вугільна промисловість у США тягатися не може, тож, як каже ван дер Говен, вугілля постачається до Європи, перенасичуючи цей ринок.

Водночас ціна, яку промисловість має сплачувати за кожну тонну викидів вуглекислого газ, відносно низька. "Цей найважливіший інструмент для захисту клімату в Європі не працює", - стверджує Смід. Цінова динаміка підтверджує ці слова: раніше тонна СО2 коштувала 30 євро, сьогодні вона досягла позначки шість-сім євро. "Тому енергетична промисловість може собі дозволити спалювати брудне вугілля у такій кількості", - пояснює Смід.

Китай - це вугілля

Крім того, зростання потреби в енергії у нових індустріальних країнах, особливо в Китаї та Індії, покривається за рахунок вугілля. Як каже ван дер Говен: "Дуже важливо замислитися, що рішення, які ухвалюються в Пекіні чи Делі, і які стосуються видів енергії, мають великий вплив на нас усіх". У документі Міжнародного енергетичного агентства містяться слова "Китай – це вугілля, вугілля – це Китай". Утім, і це може невдовзі змінитися, вважає Смід: "У Китаї зараз кожні дві години споруджується нова вітряна електростанція".

Керівниця Міжнародного енергетичного агентства ван дер Говен теж ввважає, що газовій монополії може бути покладено край. Зокрема, за допомогою комбінації з енергоефективних і чистих технологій для вугільних електростанцій, активнішого розвитку відновлювальної енергетики.

Крім того, не варто забувати атомну енергетику, додає вона. З цього питання, як відомо, кожна країна визначається самостійно. У той час, коли, наприклад, Німеччина вирішила відмовитися від "мирного атому", деякі інші держави продовжують розвивати цей напрямок.

Джерело: dw.de

Детальніше »

Живі ялинки виявилися у 20 разів екологічнішими за штучні

Як показало дослідження, проведене екобюро Greens, при виробництві в Китаї однієї півтораметрової штучної ялини утворюється 57 кілограмів двоокису вуглецю (СО2), в той час як обсяг виділеного парникового газу від живої ялини аналогічної висоти складе 2,6 кілограма.

Окрім того, що вуглецевий слід, або сумарний обсяг усіх парникових газів, які викидаються в атмосферу протягом усього життєвого циклу штучних ялин у багато разів перевищує вуглецевий слід живих лісових красунь, більшість штучних ялинок зроблені з матеріалу, який містить ПВХ.

Після того, як такі новорічні дерева потрапляють на звалища, що речовини, які містяться в них, викликають закислення грунтових вод. А спалювати такі ялинки небезпечно через те, що в атмосферу виділяться канцерогени. У той же час жива ялина повністю розкладається.

Відзначимо, що Всесвітній фонд охорони дикої природи (WWF) уже четвертий рік закликає купувати живі ялинки замість штучних.

Але при цьому співробітники фонду підкреслюють, що жива ялинка екологічна тільки в тому випадку, якщо вона вирощена в розпліднику або легально заготовлена в лісі.

Якщо ж дерево було зрубано браконьєром, то купівля такої ялинки сприятиме руйнації екосистеми лісу, оскільки замість зрубаного дерева не буде посаджено нове. Крім того, є ймовірність, що у стовбурі цієї ялини розплодяться комахи-шкідники, які можуть погубити сусідні дерева.

Джерело: zn.ua

Детальніше »

На Запорізькій АЕС в аварійному режимі відключено третій енергоблок

Вранці 20 грудня енергоблок №3 на Запорізькій АЕС було відключено від мережі дією захисту. Причини відключення з'ясовуються. Радіаційний фон в нормі.

Як повідомила прес-служба НАЕК "Енергоатом", реакторна установка знаходиться на 10% рівні потужності.

Радіаційний фон на проммайданчику і в санітарно-захисній зоні (територія навколо АЕС радіусом 2,5 км) - 8-12 мікрорентген на годину, що відповідає природному радіаційному фону в місці розташування Запорізької АЕС.

Запорізька АЕС — найбільший енергетичний об'єкт в Україні та Європі зі встановленою потужністю 6000 МВт. На ЗАЕС експлуатуються 6 енергоблоків потужністю 1 млн. кВт кожен. Третій енергоблок був введений в експлуатацію в 1986 році.

В останні роки станція виробляє близько 50% всієї електроенергії, виробленої атомними станціями України, і більше 22% від загального виробітку електроенергії в країні.

Джерело: zn.ua

Детальніше »

Після Кіото. На кліматичному саміті в Катарі світ показав, що не може врятувати себе від глобального потепління

Конференція ООН з питань зміни клімату яка відбулась на початку грудня  в катарській столиці Доха завдала удару по економічній основі Кіотських угод - міжнародній торгівлі правами на викид в атмосферу вуглекислих газів.

Без економічної основи вся система Кіото виглядає не більш ніж декларацією про наміри, а для України це означає перспективу втратити головну перевага, яку вона отримала, підписавшись під Кіотськими домовленостями.

Можливість заробити на "торгівлі повітрям" свого часу подавалася як головний аргумент на користь ратифікації протоколу. Цифри називалися найрізноманітніші - від $ 50 млрд. до $ 100 млрд. Однією з головних причин провалу нинішнього саміту стала позиція делегації США. Глава американської делегації Тодд Стерн в черговий раз заявив, що його країна зараз не готова виділяти нові кошти на боротьбу зі змінами клімату.

Цього разу позицію Вашингтона підтримало і більшість інших розвинених країн. Навіть ЄС, який останні роки перебував на піку боротьби з глобальним потеплінням, визнав, що коштів на інвестиції в нові технології боротьби із зміною клімату більше немає. За даними Європарламенту, європейці зможуть зібрати ще $ 6 млрд. на допомогу країнам, що розвиваються, і це будуть останні гроші.

З іншого боку, країни Азії, Африки та Океанії в черговий раз нагадали, що рік тому на зустрічі в південноафриканському Дурбані їм пообіцяли до 2020 року виділити $ 100 млрд. допомоги. Ці вимоги підтримали і Індія з Китаєм - саме на їх території знаходяться 16 заводів, викиди від яких складають 40% всіх парникових газів у світі. У результаті переговори, що тривали майже шість років між 194 державами, знову зазнали фіаско.

Навіщо ж знадобилося американцям (мало хто сумнівається в тому, що ідея альтернативного угоди належить США) робити підкоп під Кіотські угоди? Ну не підписали і забули, як мовиться, не їх проблема. Але причини, зрозуміло, є. Причому причини як економічні, так і політичні.

Антикіотізм

Ще в 2007 році представники більшості країн світу збиралися в Балі, де вперше озвучили бажання до закінчення першого періоду Кіотського протоколу підписати новий документ з більш амбіційними цілями. Тоді, на думку глави дослідницької служби National Center for Policy Analysis Стерлінга Бруннета, розвинуті країни могли дозволити собі говорити про екологію і роздавати обіцянки. "Особливо ЄС, який в Балі обіцяв знизити свої викиди до 2020 року на 30%. І постійно переконували США, що потрібно зробити те ж саме", - розповідає експерт "Інвестгазеті". Вашингтон тоді проігнорував конференцію, пояснюючи це тим, що не ратифікував Кіотський протокол, і скорочення викидів завдадуть удару по економіці країни. Виступаючи в кінці 2007 року перед Конгресом, Джордж Буш заявив, що економічні втрати від такого кроку можуть скласти 3% ВВП.

З настанням кризи головною зміною у світовій екологічної дипломатії було те, що країни, що розвиваються почали ще наполегливіше просити грошей. Представники Ліги неприєднаних держав заявили, що найбіднішим країнам потрібно отримувати не менше $ 40 млрд. на рік, щоб тримати ситуацію під контролем. Крім того, країни відчули, що потрібно швидко підписувати новий договір, щоб отримати уявлення про те, що буде далі з земним кліматом.

Але на першому ж великому саміті в Копенгагені в 2009 році відбувся гігантський провал. Країни ні про що не змогли домовитися. На думку Джонатана Ліна з Intergovernmental Panel on Climate Change, лідери ЄС, які організували цей саміт, переоцінили прагнення США до реформ під керівництвом тоді тільки обраного Барака Обами. Крім того, до саміту в ООН підготували доповідь, згідно з якою тільки Європа намагається виконувати свої екологічні зобов'язання, але і вона далека від того, щоб скоротити свої викиди на 8% в порівнянні з 1990 роком. Решта ж держав просто використовують екологічні проекти для того, щоб отримувати міжнародну допомогу.

Наступні два роки змінили і позицію ЄС. На саміті в Дурбані (в 2011 році) делегація Євросоюзу заявила, що з $ 20 млрд., які ЄС виділив на допомогу Африці, тільки 30% коштів було витрачено на екологію. Інші зникли.

Тоді ж експерти стали помічати, що в Брюсселі все менше говорять про зміни клімату та все більше думають про те, як би списати борги проблемних економік. "Якщо раніше в ЄС говорили, що зможуть дати гроші на мінімізацію наслідків зміни клімату і самі будуть вести політику зниження викидів, то тепер ця риторика змінилася. Адже в одній тільки Великобританії переоснащення енергетики буде коштувати до $ 17 млрд. у наступні 10 років ", - говорить Тіммонс Робертс, старший аналітик Інституту Брукінгса.

У США, як і раніше, скептично ставляться до всіх міжнародних екологічних ініціатив. Крім того, на думку експертів Ради з зовнішньої політики, зараз в Палаті представників переважають республіканці, а вони завжди були проти виділення грошей на боротьбу зі зміною клімату. Тому на зустрічі в Катарі США заявили, що також не будуть брати на себе додаткові міжнародні зобов'язання, а краще самі знизять викиди. Тим більше що міжнародні гроші йдуть в  далеко не бідні країни.

"Виживання найтовстіших"  - скульптура данського художника Йенса Галшіота в гавані Копенгагена. Скульптура являє собою гладку фігуру богині правосуддя, що символізує багатий індустріальний світ, яка сидить на спині худого, виснаженого африканця. (AP/Peter Dejong)

Проте професор британського Букінгемського університету Джуліан Морріс вважає, що вся справа у великій політичній грі. Ініціатива Вашингтона дійсно схожа на спробу вивести азійські економіки, і в першу чергу китайську, з під контролю Кіотського протоколу. За нинішнього ступеня інтеграції стан американської економіки багато в чому залежить від стану економік азійських "тигрів". І США не зацікавлені в різкому зниженні економічного зростання в Азії, і зокрема в Китаї.

Ще менше вони зацікавлені в тому, щоб Китай в рамках кіотського процесу потрапив під контроль якоїсь "третьої сторони" - скажімо, ЄС.

У цьому інтереси США розходяться з європейськими. Євросоюз, економіка якого є слабшою від американської, прагне обмежити можливості Китаю, чиї товари широкого вжитку за рахунок низьких цін успішно конкурують з європейськими на світових ринках. А обмеження на техногенні викиди за Кіотською угодою могли б стати зовнішнім гальмом зростання китайського виробництва.

Багаті проти багатих

Головними одержувачами міжнародної допомоги в сфері екології залишаються країни, що розвиваються, на чолі яких стоять Китай та Індія. Зараз це особливо дивно, так як Пекін хоче зайняти місце другої за обсягом економіки в світі, а ВВП Індії за 10 років зріс майже на 100%.

Разом з тим ці гіганти знаходяться в одній групі з острівними "карликами" Науру або Мальдівськими островами, які повільно йдуть під воду. А економічна допомога розподіляється нерівномірно.

З іншого боку, розвинуті країни самі пообіцяли довести до 2020 року розмір економічної допомоги до $ 100 млрд. Але поки змогли зібрати лише $ 11 млрд. У 2013 році доведеться виділити ще $ 21 млрд., а в 2015-му сума "пожертвувань" складе не менше $ 41 млрд. В умовах кризи зробити це буде практично неможливо. Тому в Катарі розвинені держави запропонували знизити обсяг допомоги до $ 60 млрд. Китай, у свою чергу, намагається сформувати і свій внутрішній ринок квот по викидах парникових газів. Пекін спочатку не брав на себе зобов'язань по скороченню викидів і тому зараз активно може постачати свої квоти на світові ринки. І, за прогнозами Всесвітньої організації співробітництва та розвитку, до 2020 року Піднебесна зможе зайняти більше 46% світового ринку квот. При цьому Китай ще й отримує міжнародну допомогу.

"Саме тому розвинені країни хочуть переглянути всю систему боротьби з потеплінням. Вона, швидше за все, буде базуватися на внутрішніх реформах в самих країнах і двосторонніх договорах", - вважає Стерлінг Бруннет.

Чорний день календаря

Позиція України на екологічному саміті виглядала, м'яко кажучи, консервативно, відстоюючи право і надалі торгувати невикористаними квотами. Київ в рамках Кіотського протоколу отримав квоту на рівні викидів 1990 року. І зараз, за ​​даними екологічних організацій, досяг лише 41% викидів від цього рівня. Тому зараз Україна намагалася отримати дозвіл торгувати квотами до 2020 року, якими не змогла скористатися раніше. У Катарі їй не вдалося провести це рішення, і тепер ситуація для країни істотно ускладниться.

Українська делегація під керівництвом міністра екології Едуарда Ставицького так і не домоглася права вільно торгувати залишившимися квотами

Японія, Іспанія, а також низка інших основних покупців квот на глобальному ринку публічно зобов'язалися більше не купувати чужі тонни СО2, а спробувати зберегти власні викиди. Крім того, в останні роки на ринок вийшли Росія, Канада і Нова Зеландія, які хочуть отримати до 2015 року не менше 40% ринку.

А Україні тепер буде складніше витрачати гроші, які вона отримує на екологічні проекти. У майбутньому, на думку більшості експертів, новий договір навряд чи буде підписаний. В кінці 2012 року, коли закінчиться перший етап Кіотського протоколу, світ опиниться в ще більшому невіданні щодо свого екологічного майбутнього. За даними ООН, незабаром на боротьбу з потеплінням треба буде витрачати не менше $ 15 млрд. на рік. І ця сума зростатиме з року в рік. Але навіть у цих умовах політики не поспішають домовлятися, сподіваючись, що кліматичного колапсу не станеться.

Джерело: investgazeta.net

Детальніше »