Електромобілі: корекція амбітних планів у Німеччині

Мільйон електромобілів має через сім років їздити німецькими вулицями. Так планував уряд ФРН. Утім, вже зараз видно, що так навряд чи буде. З майже 43 мільйонів легкових машин, що їздять нині німецькими вулицями, лише сім тисяч електроавтомобілів. Німецького міністра з питань охорони довкілля Петера Альтмаєра ця статистика не спантеличує на шляху до амбітної мети - мільйона електромобілів на німецьких автошляхах у 2020 році. "Ми повинні взяти у фокус автопарки підприємств", - сказав він цього тижня під час презентації проекту Deutsche Post, що планує до кінця року задіяти 79 машин з електродвигуном для перевезення пошти.

"Електроавтомобілі у Німеччині переважно перебувають в автопарках підприємств чи проектів з прокату автомобілів", - каже Штефан Братцель, директор дослідницького закладу Center for Automotive Management у Бергіш-Ґладбаху. "Лише невеличка частка їх досі потрапляла до рук приватних клієнтів", - зазначає він.

Дорого та незручно

Для нормальних покупців електромобілі досі пов'язані з багатьма недоліками. Вони не можуть довго їхати без підзарядки, а в Німеччині є тільки близько двох тисяч загальнодоступних станцій, де можна зарядити електроавто. Не кожен може зробити це у власному гаражі. Крім того, електроавто коштує майже на 50 відсотків більше, ніж подібна машина з двигуном внутрішнього згоряння, зауважив Братцель в інтерв'ю DW.

Немає також широкої та переконливої пропозиції, каже Ульріх Айхгорн з об'єднання автомобільної індустрії. "Утім, упродовж наступних років це разюче зміниться", - прогнозує він. До кінця 2014 року буде пропозиція з 16 машин німецьких виробників, а також низки електромобілів іноземного виробництва".

Лідерами залишаються японці

З точки зору технологій, лідерами досі залишаються японські виробники, за ними йде Південна Корея, як засвідчили результати дослідження консалтингової компанії Roland Berger і дослідницького товариства Kraftfahrwesen. Подальший розвиток акумуляторних батарей відбуватиметься майже виключно в цих країнах, Німеччина відіграватиме у цьому процесі незначну роль, каже Штефан Братцель. "Японія та Корея мають перевагу в роки, коли йдеться про батареї, зокрема, і завдяки тамтешній електроіндустрії", - відзначає він.

BMW теж робить ставку на електромобільність

До того часу, як акумуляторні батареї не стануть потужнішими та ефективнішими, електромобілі будуть цікавими для приватних клієнтів лише як друга машина, переконаний Братцель. Автомобільне об'єднання VDA хоче за допомогою нового дослідження довести, що електроавтомобілі економічно вигідні не лише для перевезення пошти чи у фірмових автопарках, а й для пересічних автомобілістів.

Досі незначне поширення електромобілів ще не означає, що в цієї технології немає майбутнього, вважає представник промисловості Айхгорн. "Коли хтось поглянув би на початку 1980 років на те, скільки було мобільних телефонів, той би теж не повірив, що сьогодні мобілка є в кожного", - каже він.

Недосяжна мета

У Німеччині до 2015 року на підтримку електроавтомобілів планується виділити близько 700 мільйонів євро з податкових надходжень. Гроші спрямовуватимуть переважно в дослідження та в регіональні модельні проекти. Крім того, є податкові пільги на електроавтомобілі. Деякі країни, серед яких Франція та скандинавські країни, намагаються пожвавити продаж електромобілів за допомогою премій за купівлю. З огляду на переобтяжені боргами державні бюджети, це сумнівна концепція, вважає Братцель. "Крім того, ці методи у більшості країн не призвели до того, що електромобілі стали більш поширеними".

Німеччина хоче виробляти більше електромобілів

Німецька автомобільна промисловість не вірить у купівельні премії, можливо, ще й тому, що німецькі виробники досі пропонують менше моделей, ніж закордонні. "Потрібно дбати про те, щоб продукт був переконливим, тоді він продаватиметься і без премії", - каже Айхгорн з автомобільного галузевого об'єднання. На вулицях Японії минулого року їздило близько 24 тисяч електромобілів. Для порівняння: у Німеччині цей показник становить тільки сім тисяч машин.

Імовірно, задекларована мета - мільйон електроавто на німецьких вулицях до 2020 року, так і не буде досягнута. Навіть автомобільне об'єднання VDA розраховує, що на той час їх буде тільки 600 тисяч, якщо рамкові умови залишатимуться незмінними.

Коли саме вдасться досягнути показника в мільйон машин - не так важливо, вважає Штефан Братцель. Зрештою, національні цілі для виробників, що працюють на міжнародному ринку, мають лише обмежене значення.

Джерело: dw.de

Детальніше »

Виробники німецького пива та мінвод кажуть про небезпеку видобутку сланцевого газу

Видобуток сланцевого газу шляхом фрекінгу несе небезпеку для грунтових вод, а отже, і для мінеральних джерел та якості німецького пива. Про це заявляють у німецькому союзі пивоварів та союзі німецьких мінеральних джерел, які звернулись з листами до німецького уряду та депутатів з проханням відмовитися від законопроекту, який регламентуватиме видобуток сланцевого газу шляхом фрекінгу, передає власний кореспондент УКРІНФОРМу в ФРН.

"Через видобуток сланцевого газу шляхом фрекінгу існує небезпека забруднення грунтових вод, що негативно вплине на їхню якість", - йдеться у листі голови Німецького союзу пивоварів Петера Хана.

Пивовари просять німецький уряд відмовитися від законопроекту, який дозволяє фрекінг на територіях поза зонами санітарної охорони джерел водопостачання, адже у грунтових водах, фактично, немає кордонів. Через це така технологія видобутку газу в будь-якому місці може бути небезпечною для довкілля.

У німецькому союзі пивоварів також нагадують, що якість води важлива для виробництва пива, а будь-які зміни у складі грунтових вод можуть порушити так званий закон про його чистоту, за яким хмільний напій у Німеччині виробляють ось вже 500 років. Це, у свою чергу, матиме негативні наслідки для всієї пивоварної галузі, якою так славиться країна.

Недосконалим законопроект, який має регламентувати фрекінг, вважають і у союзі німецьких мінеральних джерел.

"Забруднення грунтових вод через фрекінг є небезпечним для існування німецьких мінеральних джерел", - йдеться у листі виконавчого директора організації Штефана Сайпа на адресу депутатів бундестагу.

За його словами, підготовлений проект закону не передбачає достатнього захисту екології.

Як повідомляло агентство, у найближчі тижні уряд ФРН планує затвердити законопроект, який дозволяє застосування методу гідравлічного розриву пластів поза зонами санітарної охорони джерел водопостачання за відсутністю ризиків для довкілля.

Джерело: ukrinform.ua

Детальніше »

У пошуку дешевої енергії Євросоюз не проти сланцевого газу

Ціни для споживачів та промисловості мають бути знижені, вважають лідери країн ЄС. На міні-саміті 22 травня у Брюсселі вони ухвалили пакет заходів, який мав би сприяти здешевленню енергії. Ним передбачено, у тому числі, розглянути можливість видобутку сланцевого газу, якою вкрай стурбовані німецькі екологи.

Загалом ухвалені євросамітом заходи включають чотири складові. Перша - держави та Єврокомісія одностайно висловлюються за подальшу інтеграцію енергоринку. Розрахунок - знизити ціни загальноєвропейським конкурентним змаганням між постачальниками. Друга - покращити диверсифікацію джерел надходження енергії у країнах-членах, адже Болгарія, наприклад, майже повністю залежна від російського газу. Третя - створення сучасної мережі енергопостачання, придатної для відновлювальних видів енергії. І, нарешті, четверта - знизити енерговитрати шляхом підвищення енергоефективності у ЄС.

Щоб знизити залежність Євросоюзу від імпорту, Єврокомісія отримала від голів держав та урядів низку доручень. Вона має з’ясувати, чому зростають ціни на енергію і яка країна наскільки вражена ціновою спіраллю, як профінансувати великі інвестиції у розбудову європейських енергомереж і яким чином можна зменшити тиск на енергоємні підприємства. Йдеться про зменшення розміру відрахувань, пов’язаних з переходом на відновлювальні джерела енергії. Такий аналіз має бути підготовлений лише до кінця 2014 року.

Лідери ЄС зондують грунт для сланцевого газу

Уряди країн Євросоюзу в пошуку шляхів здешевлення енергії не відкидають ідею суперечливої з екологічного погляду розробки сланцевого газу. Щодо цього у заяві саміту, зокрема, наголошується, що вирішальне значення має розробка "внутрішніх джерел енергії". Як повідомляє інформаційне агентство epd, дипломати інтерпретують слово "внутрішніх" у цьому контексті як натяк на технологію фрекингу, за допомогою якої видобувається сланцевий газ.

Завдяки розробці сланцевого газу в США ціни на газ для підприємств приблизно у чотири рази нижчі за європейські. Канцлер Німеччини Анґела Меркель 22 травня констатувала, що Євросоюз стає більш залежним від закордонних поставок енергоносіїв, тоді як США зменшують цю залежність завдяки сланцевому газу. "Коли ти висловлюєш цю правду, це не означає, що ти відвертаєшся від захисту клімату",- сказала Меркель.

Екологічні організації на кшталт Greenpeace стурбовані, що Євросоюз може зрадити попередньому курсу на розвиток екологічних видів енергії. Вони заявляють про небезпеку "скочування назад" у енергетичній політиці.

Побоювання Зелених

Голова фракції Зелених у Європейському парламенті Ребекка Гармс виступила проти механічного перенесення рецептів із США на Європу. За її словами, слід більше враховувати у кошторисах вартість забруднення довкілля та дозвільні процедури. Концепція голів держав та урядів ЄС – це "фронтальний напад" на політику в сферах енергетики та захисту клімату, яка проводилась досі.

Субсидування атомної енергії коштом ЄС Гармс також вважає помилкою. У близько половині країн-членів євроспільноти працюють АЕС. Якщо Німеччина за наслідками атомної катастрофи "Фукусіма" в Японії вирішила повністю відмовитись від виробництва атомної енергії, то у Британії, навпаки, будують нову АЕС. Брюссель не дає країнам-членам вказівок, які види енергії їм видобувати та як виконувати нормативи щодо захисту клімату, це вирішують вони самі.

Але єврочиновники запевняють, що змінювати курс не збираються, їм йдеться виключно про здешевлення енергоносіїв для промисловості, аби європейські підприємства витримали жорстку міжнародну конкуренцію. "Потрібно зробити усе, щоб енергія залишалась доступною, а робочі місця – захищені",- заявив єврокомісар з енергетики Ґюнтер Еттінґер. Він підкреслив, що цілі ЄС в царині захисту клімату залишаться непорушними.

Петиція енергоконцернів

У день саміту вісім європейських енергетичних концернів звернулись до керівників держав та урядів Євросоюзу із закликом про докорінну реформу торгівлі квотами на шкідливі викиди. Потрібно визначити чіткі довгострокові цілі щодо зниження обсягів CO2, сказано в петиції. Серед підписантів – RWE, Enel, Eni, Eon, GasNatural Fenosa, GasTerra, GDF Suez та Iberdrola. Концерни твердять, що обсяг викидів в атмосферу необхідно скорочувати швидшими темпами, ніж це нині передбачається стратегією до 2020 року.

Як один із кроків вони бачать зменшення обсягів прав на забруднення, що їх можуть купувати одні країни в інших. Щоправда, політики поки до цього не готові. Наприклад, нещодавно Європарламент не підтримав навіть менш амбіційний проект, який стосувався поступового виведення із обігу емісійних сертифікатів.

Джерело: ea-ua.info

Детальніше »

Кіпр посів перше місце серед країн ЄС за чистотою води для купання

Найчистішу воду в місцях для купання серед країн ЄС мають Кіпр, Мальта, Хорватія і Греція, відповідно до звіту Європейської агенції довкілля. Кіпр посів у рейтингу європейських місць з найчистішою водою для купання перше місце, бо 100,0 % перевірених місць відповідають заявленим вимогам, передає ВВС.

Укладачі рейтингу з Європейської агенції довкілля (EEA, ЄАД) проаналізували дані з більш як 22 тис. місць для купання в Євросоюзі, Хорватії та Швейцарії.

До першої п'ятірки з найчистішою водою для купання потрапили, окрім Кіпру, Мальта (96,6 % місць, що відповідають стандартам), Хорватія (95,3 %), Греція (93,3 %) і Португалія (86,7 %).

Італія (85,1 %) та Іспанія (82,8 %) опинилися в другій п'ятірці. Від них з великим відставанням за кількістю місць, що пройшли перевірку, ідуть Франція (59,6 %) і Велика Британія (58,2 %).

Згідно зі звітом ЄАД, у ЄС відповідають мінімальним стандартам 92,9 % місць для купання (20,6 з 22,18 тис. місць). Порівняно з 2011 роком, результати покращилися, адже в купальному сезоні 2011 року в ЄС нарахували 91,6 % придатних для купання місць. Тим не менш, за словами авторів рейтингу, зливові стоки, як і раніше, викликають занепокоєння з приводу забруднення води в деяких районах.

Інтерактивний веб-сайт Європейської агенції довкілля дозволяє перевірити якість води в запланованих місцях відпочинку.

У доповіді ЄАД сказано, що хоча загальні дані відповідають довгостроковій перспективі до поліпшення якості води, близько 2 % місць для купання в ЄС не відповідають мінімальним критеріям якості води.

Найгіршу ситуацію з якістю води в туристичних зонах мають Бельгія (12 % місць для купання, що не відповідають мінімальним стандартам), Нідерланди (7 %) і Велика Британія (6 %).

Для того, щоб стежити за якістю води для купання, зразки води збираються перед початком курортного сезону і щомісяця під час літа (у період з травня по вересень). Зразки перевіряють у лабораторії на рівень певних видів бактерій, які можуть вказувати на наявність забруднення, в основному, від каналізації або відходів тваринництва.

Джерело: racurs.ua

Детальніше »

Владі більше не потрібні заповідники?

Площі українських заповідників за останні п’ять років катастрофічно скоротилися. Це наслідок намагань можновладців привласнити ці ласі території, вважають захисники природи. Територія природних заповідників, національних парків та інших резерватів, які б мали охоронятися державою, за останні п'ять років катастрофічно зменшилася. Згідно з кадастровою картою України, яку цього року вперше відкрили для публічного доступу, доволі великі площі цих недоторканих за законом земель були віддані або під забудову, або під господарську діяльність.

У звіті про стан заповідників, який українські екологи нещодавно оприлюднили в часописі "Екологія. Право. Людина", вказано, що наймасштабніший "дерибан" відбувся в Криму. Зокрема, за словами голови харківської екологічної групи "Печеніги" Сергія Шапаренка, за 10 років з території Ялтинського заповіднику "тишком-нишком" вилучено майже 400 гектарів земель, здебільшого під забудову: "Ялта відома своїм специфічним субтропічним кліматом, який допомагає в лікуванні захворювань дихальної системи. Але якщо так триватиме далі, Ялті загрожує втрата статусу міста-курорту".

Кричущі факти наводить DW заступник голови "Національного екологічного центру України" Олексій Василюк по Київській області. За його словами, зі 194 природних резерватів у 28 активно роздають землі приватним особам. "Це різні площі - від 10 соток до 600 гектарів. Один заповідник узагалі повністю відданий під забудову. Після наших звернень порушили 12 кримінальних справ. Але ділянки так і не повернули".

Різні схеми привласнення

Практично в кожному з досліджених екологами природних резерватів виявлено різного роду порушення закону про природно-заповідний фонд: вирубують вікові дуби, заповідні території перетворюють на сільськогосподарські угіддя, видобувають корисні копалини і навіть влаштовують ралі на джипах і квадроциклах посеред реліктових лісів. "Це все призводить до руйнування екосистеми. Це незаконно. У мене таке враження, що урядовці опікуються не питаннями охорони природи, а тим, як максимально не заважати бізнесу освоювати заповідні території", - обурюється голова харківської екологічної групи "Печеніги" Сергій Шапаренко.

А заступник голови "Національного екологічного центру України" Олексій Василюк додає, що втрати держави від такого "господарювання" настільки великі, що оцінити їх неможливо. Він проводив підрахунки на прикладі заповідника "Нагорний кряж" у Луганській області. "Якщо цю степову територію, на якій росте приблизно 18 рослин, занесених до "Червоної книги", будуть активно освоювати, то штраф за знищення, приміром, тільки лишайнику з кожного гектару становить близько 380 мільйонів гривень".

Але найбільш загрозливим екологи вважають відсутність у можновладців бажання створювати нові природно-заповідні території та намагання скасовувати існуючі. Безпрецедентним екологи вважають судове рішення від 2010 року, яким було скасований указ попереднього президента про створення першого в Луганській області національного парку "Сіверсько-Донецький".

Суспільство має відреагувати

Минулого року київського захисника "Голосіївського національного парку", який активно виступав проти забудови одного з урочищ, тяжко поранили невідомі. 2008 року в Херсонській області велася активна кампанія за створення національного парку "Нижньодніпровський" і проти котеджної забудови цих територій. 6 сільських голів, які активно підтримували ідею парку, чомусь опинилися під слідством за різними кримінальними справами.

За словами Василюка, це тільки окремі факти, які свідчать про те, що ситуація навколо заповідників потребує негайного втручання суспільства. Шапаренко вважає, що уряд має негайно відновити всю систему державного контролю за заповідниками, яка за останні два роки була "майже повністю знищена" в результаті проведення адміністративної реформи. Свій звіт про катастрофічний стан заповідних територій зі своїми вимогами і рекомендаціями екологи надіслали керівництву країни.

Джерело: dw.de

Детальніше »

Новозеландський мільйонер виробляє нафту з водоростей

Новітні технології, над якими працюють в новозеландському місті Бленем, покликані зберегти наше довкілля чистим. Саме тут мільйонер-новатор Нік Геррітсен вирішив втілити в життя свою "зелену" ідею - отримати екологічно чисту нафтосировину.

Джерело: 24tv.ua

Детальніше »

Київській владі байдуже до велосипедистів?

Київські пішоходи та велосипедисти нині неабияк стурбовані власною безпекою, що засвідчила нещодавня акція, присвячена тижню безпеки на дорозі. Зокрема, вони хочуть облаштування пішохідних переходів та створення велодоріжок. Між тим представники київської влади констатують, що поліпшення велоінфраструктури у столиці, наразі не пріоритет.

Нині у Києві налічується близько 300 тисяч велосипедистів. І чимало з них страждають від відсутності порозуміння з автомобілістами та непристосованості столичної інфраструктури до їзди на велосипеді. Це констатує координатор Українського інформаційного центру велотранспорту Ксенія Семенова. Зокрема реконструкція Поштової площі, за її словами, вкотре засвідчила, що вся транспортна політика міста нині будується переважно навколо інтересів водіїв.

«Наскрізний проїзд у бік Подолу і Сагайдачного буде неможливий: там дві смуги руху будуть повертати на швидкісну естакаду і усім велосипедистам доведеться рухатися через підземний перехід, де буде багато сходів угору і униз і це буде незручно. Треба змінювати акцент і більше уваги приділяти громадському транспорту, пішоходам, велосипедистам та усім тим, хто займає менше простору у місті та несе меншу небезпеку», – пояснює дівчина.

Велодоріжки не в пріоритеті

Між тим нещодавню ситуацію, коли велосипедистам заборонили їздити на тротуарі коло Верховної Ради, Ксенія Семенова перебільшувати не радить. Каже, правила дорожнього руху передбачають, що на пішохідній частині велосипед треба вести у руках.

Іншої думки голова постійної комісії Київради з питань транспорту та зв’язку Дмитро Олійник. Подібні заборони він називає «дикістю», адже вважає, що таким чином «порушуються права громадян на вільне пересування».

Водночас чиновник погоджується, що київським велодоріжкам та велопарковкам до європейських стандартів ще дуже далеко. Утім зауважує: ситуацію змінити можна.

«Потрібно у генеральному плані, програмі стратегічного розвитку Києва і у програмах під час будівництва чи реконструкції доріг передбачати там, де це можливо, велодоріжки. По-друге, потрібно, щоб київський бюджет не розривався: скільки коштів виділити на зарплату вчителям і медикам, а скільки на такі от речі. На жаль, велодоріжки тут не в пріоритеті. На них виділяються не мільйони, а лише кількасот тисяч гривень», – говорить чиновник.

Велосипед має стати одним із важливих видів транспорту – Бригинець

Наразі ж недостатня кількість велопарковок заважає також і депутатам. Так, наприклад, опозиціонер Олександр Бригинець, приїхавши на своєму велосипеді на роботу, не зміг його прилаштувати. Адже на припарламентській території для цього відповідного місця не знайшлося.

Між тим депутата запевнили, що кілька велопарковок для парламентрів таки створять, проте в інших місцях. Зокрема біля парламентського комітету з питань культури і духовності, до складу якого входить Бригинець.

«Сподіваюсь, спільними зусиллями ця парковка буде наповнена велосипедами, і туди будуть приїжджати не лише депутати. Велосипед повинен стати одним із важливих видів транспорту у такому місті, як Київ. Це буде сприяти не лише розвантаженню пробок, але і покращенню екології міста», – прокоментував депутат це рішення і своєму відеоблозі.

Тим часом їздити на роботу на велосипедах уже давно стало доброю традицією для багатьох європейських чиновників. Наприклад, на велосипеді можна побачити британського прем’єра Девіда Кемерона, швейцарського міністра оборони, захисту населення та спорту Улі Маурера чи, наприклад, голландського держсекретаря із соціальних питань та зайнятості Джейта Клейн Сма.

Водночас, дані Європейської комісії свідчать, що пересуванню на велосипеді надають перевагу близько 9 відсотків її чиновників.

Джерело: radiosvoboda.org

Детальніше »

Iз 2 до 11%...

До 2020 року Україна планує у п’ять разів збільшити частку відновлювальної енергетики в енергобалансі країни

Альтернативній енергетиці хочуть додати міці. Так, депутатам пропонують розширити список компаній, які працюють в Україні за «зеленим» тарифом. Відповідні зміни містяться в зареєстрованому в парламенті законопроекті №2946 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії». В пояснювальній записці до нього сказано, що до червня 2013 року українська влада має розробити Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року. У ньому частку альтернативної енергетики в енергобалансі країни буде встановлено на рівні 11%. «Беручи до уваги поточний внесок відновлюваних джерел енергії на рівні 2% (згідно енергобалансу України за 2011 рік), це означає більш ніж п’ятикратне зростання виробництва енергії з відновлюваних джерел за відносно короткий проміжок часу. Таким чином, постає необхідність у запроваджені додаткових стимулів щодо активізації розвитку сектору відновлюваних джерел енергії в Україні», — сказано в пояснювальній записці законопроекту.

Для цього, на думку розробників, потрібно: збільшити коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу; розширити термін «біомаса» (включати до нього не тільки відходи лісового та сільського господарства, а й продукти з них: дрова, пелети/гранули, тріска, енергетична верба як паливо для ТЕЦ/ТЕС на біомасі, силос кукурудзу); зменшення місцевої складової в загальних обсягах закуповуваному обладнанні для таких об’єктів тощо.

Крім того, не вирішеним залишається питання встановлення «зеленого» тарифу на електроенергію, вироблену з побутових відходів та при сумісному спалюванні біомаси та викопного палива. За підрахунками розробників документу, понад 65% по масі і більше 50% по енергії в побутових відходах складає біомаса. Тому отримана з них енергія — відновлювальна. «При «зеленому» тарифі терміни окупності сучасних сміттєспалювальних заводів скоротяться до 10 років (без суттєвого підвищення тарифів за утилізацію побутових відходів) і можуть стати цікавими для інвестування», — йдеться в пояснювальній записці про запровадження такого тарифу для цього напрямку. Що ж, документ цікавий і неоднозначний, тому й викликає різні оцінки навіть в таборі самих розробників. Прокоментувати основні його положення «День» попросив екс-міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолія Близнюка:

Альтернативна енергетика розвивається в Україні давно. Є підприємства, які виробляють чисту енергію та потрібне для її виробництва обладнання. Це правильно, бо вписується в загальносвітовий тренд. Наприклад, Європа ставить перед собою завдання за кілька років довести частку альтернативної енергетики до 20% у загальній системі енергобалансу. Ми також рухаємося в цьому тренді. Законопроект покликаний сприяти прискореному розвитку виробництва альтернативної енергії, наприклад, з відходів. Ще одна тема — сміттєспалювальні заводи. Сьогодні багато дискутують про це, але в світі є багато позитивних прикладів. Наприклад, у Монако в центрі міста розміщено завод, на який звозять сміття і спокійно без шкоди для здоров’я людей і довкілля його утилізують. А що в Україні? Перспектива засмічення мільйонів квадратних кілометрів землі побутовими відходами нікого не приваблює. Відходи потрібно переробляти. У світі як мінімум 30% всього сміття проходить вторинну переробку. Україна також має цим займатися. Як цього досягнути? Стимулами. З другого боку, попри те, що я є одним з ініціаторів законопроекту, я підтримую його не повністю. Наприклад, не згодний з пунктом про те, що частку обладнання місцевого виробництва для альтернативних об’єктів треба зменшувати. На мій погляд, в Україні виробляється достатньо такого якісного обладнання, і його треба використовувати.

Автор: Наталія Білоусова, «День»

Джерело: day.kiev.ua

Детальніше »