Чи можна втекти від брудного повітря?

Майже всі мешканці міст в Європі дихають забрудненим повітрям. Про це застерігає у своєму дослідженні Європейське агентство з питань довкілля. В Україні немає навіть державних нормативів щодо викидів. Де повітря чистіше – в Європі, Африці чи Азії? Маса шкідливих викидів у атмосферу в азійських та африканських містах в сукупності більша, ніж у Європі, але європейці лідирують за викидами найнебезпечнішого дрібного дисперсного пилу. Останні дослідження Європейського агентства з питань довкілля, щоправда, дають привід для оптимізму. Частка небезпечних дрібних частинок у європейському повітрі за останні кілька років скоротилася приблизно на 15 відсотків.

Але проблема забруднення повітря, яким ми дихаємо, не зникла. І це одна з найбільших сучасних проблем Європи. Майже всі, хто живе в містах, а саме 90 відсотків, вдихають небезпечні для здоров'я речовини, твердить європейське агентство. Йєнс Гільґенберґ з екологічної організації BUND в інтерв'ю DW пояснює, що насамперед це двуокис вуглецю (СО2) та двуокис азоту (NO2), а також дрібні частинки пилу.

Завдяки фільтрам, якими останніми роками оснащують дизельні автомобілі, великі пилинки затримуються, але мікроскопічно малі потрапляють у повітря. Через органи дихання вони потрапляють в кровообіг і далі у мозок людини, спричиняючи різноманітні хвороби, каже Гайко Бальсмайєр з Екологічного транспортного клубу Німеччини.

У Німеччині – проблеми з транспортом, у Данії – з коминами

Транспортний клуб спільно з екоорганізацією BUND та іншими європейськими екоспілками задався ціллю поліпшити якість повітря. Для цього створено проект Clean Air. "Ми хочемо, наприклад, подбати про те, щоб люди в містах знову пересідали на громадський транспорт та велосипеди", - каже Бальсмайєр. Він вважає, інакше, як директивами Євросоюзу, цього не вирішити.

(на фото: Дорожній знак "Екологічна зона" у Німеччині)

Йєнс Гільґенберґ натомість вважає винними не Європарламент або Європейську комісію, а самі країни. "Вони недостатньо послідовно втілюють директиви", - нарікає експерт. У Польщі, наприклад, за його словами, повітря забруднює вугільна промисловість, у Данії люди топлять пічі деревиною, спричиняючи цим викиди шкідливих речовин у повітря, а в Німеччині насамперед транспорт є головним "постачальником" дрібного пилу.

Але Німеччина принаймні щось робить для боротьби з цим лихом. "Позитивним прикладом є так звані екологічні зони", - каже Гільґенберґ. У цих зонах можуть їздити лише автомобілі з малими викидами шкідливих речовин в атмосферу. "Берлін на першому місці у європейському рейтингу міст за цим показником", - розповів експерт. Порушникам екологічних приписів загрожують у майбутньому великі штрафи.

Африку та Азію важко порівняти

Екологи хотіли б ще більшого контролю за автомобілями, які не належать до класичного вуличного транспорту. "Для цього ЄС нині розробляє відповідну директиву", - каже Гільґенберґ. Вона стосується будівельної техніки, кораблів, бульдозерів, кранів та іншого моторизованого транспорту.

У Європі ще не настільки погано - смог над Сингапуром

Гільґенберг та інші екологи сподіваються, що ЄС посилить регуляторну політику. За словами Гайко Бальсмайєра, Євросоюз нині готується вдосконалити стратегію збереження чистого повітря. "У ЄС працюють над пакетом рішень, які мають оприлюднити у листопаді", - каже Бальсмайєр. Серед іншого мають передбачити верхні межі шкідливих викидів для кожної країни.

Важкі економічні наслідки забруднення атмосфери CO2 теж слід враховувати, нагадують екологи. Адже ще у 2000 році навантаження на озоновий шар призвело до погодних змін, які спричинили зменшення збору зернових по всій Європі обсягом 27 мільйонів тонн.

Україна пасе задніх у Європі 

За словами ж українських екологів, рівень забруднення повітря в Україні у три-чотири рази вищий, ніж у Євросоюзі. Що ж до найбільш забруднених регіонів – Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини, то навіть у десятки разів. Незважаючи на зусилля екологічних активістів, домогтися запровадження в Україні норм чистоти повітря, які діють у країнах ЄС, поки не вдається.

Джерело: dw.de

Детальніше »

У Польщі хочуть штрафувати компанії за повільну розробку сланцевих запасів

Міністерство економіки та міністерство екології Польщі хочуть запровадити нові правила, що передбачають штрафи для компаній, які вважатимуть надто повільними у реалізації проектів з видобутку сланцевого газу.

Компанії, які мають ліцензії на розробку сланцевого газу, значно загальмували свою роботу в останні кілька місяців, виконуючи мінімум, який вимагається за ліцензійними угодами.

Заступник міністра екології Пьотр Возняк сказав: "Із трьох місць видобутку, які я нещодавно відвідав, на жодному ще не відібрано буровий керн". Відбір керну необхідний для визначення присутності сланцевого газу та потенційного обсягу запасів.

Тим часом, компанії не хочуть інвестувати в розвідувальні роботи в Польщі через брак необхідного законодавства. Це створює невизначеність щодо того, чи буде видобуток сланцевого газу прибутковим.

На даний час в Польщі видано 107 ліцензій на розвідку, і поки що була пробурена лише 51 свердловина. Загалом компанії-ліцензіати планують пробурити 335 свердловин до 2021 року.

Джерело: ua-energy.org

Детальніше »

За глобальне потепління відповідає людський чинник - вчені

Вчені з Міжурядової групи експертів з питань змін клімату (МГЕЗК) на 95% впевнені, що головною причиною глобального потепління з 1950-х років є людський чинник. Група експертів, яку фінансує ООН, у своєму звіті докладно розповіла про фізичні докази природи кліматичних змін. На землі, у повітрі та в океанах явище глобального потепління є "однозначним", сказано у документі.

Затримка потепління протягом останніх 15 років занадто коротка, аби відображати довгострокові тенденції, кажуть вчені.

Експерти попереджають, що подальші викиди парникових газів призведуть до продовження потепління і змін у всіх аспектах кліматичної системи.

Аби затримати негативні зміни, потрібно буде "істотно та постійно скорочувати викиди парникових газів".

Доповідь щодо фізичної природи глобального потепління опублікували у п’ятницю після тижня інтенсивних переговорів між експертами та чиновниками зі 195 країн світу.

Документ став першою з очікуваних протягом наступних 12 місяців трьох частин дослідження МГЕЗК.

Звіт вважається найдокладнішим на сьогодні викладом розуміння механіки глобального потепління на планеті.

У ньому підкреслюється, що багато кліматичних змін, які спостерігаються з 1950-х років і до сьогодні, не мають аналогів протягом тисячоліть.

Кожне з останніх трьох десятиліть було теплішим за попереднє, кажуть вчені. Всі ці три десятиліття були теплішими за будь-який аналогічний період, починаючи з 1850 року і, цілком можливо, за будь-який період за останні 1400 років.

"Наша наукова оцінка дозволяє стверджувати, що атмосфера і океан нагрілися, кількість снігу та льоду на планеті зменшилася, рівень світового океану піднявся, а концентрація парникових газів у атмосфері – підвищилася", – заявив Цинь Дахе, співголова робочої групи МГЕЗК, котра підготувала доповідь.

Автори документу стверджують, що людство явно відповідає за більшу частину підвищення температури, яке нині спостерігається.

У резюме для державних органів, які переймаються кліматичними змінами, вчені стверджують, що рівень світового океану підвищуватиметься швидше, ніж протягом останніх сорока років.

Звіт прогнозує, що до кінця цього століття підвищення середньої світової температури на півтора градуси перевищить аналогічні показники, зафіксовані протягом 1850-1900 років.

Джерело: bbc.co.uk

Детальніше »

НАТО виділить до $25 млн на підвищення радіаційної безпеки в Україні

Країни НАТО створили трастовий фонд, у межах якого готові профінансувати перезахоронення радіоактивних відходів, які залишилися унаслідок військової діяльності колишнього СРСР на території України. Про це заявив міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков, коментуючи підписання напередодні у штаб-квартирі Альянсу у Брюсселі відповідної імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору.

"Йдеться приблизно про одну тисячу куб. м радіоактивних відходів, які перебувають на шести об'єктах. Орієнтовна сума, необхідна для перезахоронення, складає від 10 до 15 млн дол. Але, ураховуючи відсутність документації на місцях захоронення, то кількість таких відходів може бути більшою, і, відповідно, сума може бути збільшена до 25 млн", - розповів міністр.

Він уточнив, що лідируючою країною у відповідному трастовому фонді НАТО є Німеччина, а донорами на сьогодні є США, Люксембург та Швейцарія. Обсяг внесків до цього фонду на сьогодні вже складає понад 1 млн. євро.

Міністр наголосив, що для НАТО цей проект, практична реалізація якого має розпочатися у 2014 році, є унікальним.

"Це перший подібний проект у світі із перезахоронення радіоактивних відходів, який буде фінансуватися Альянсом", - уточнив Проскуряков.

Він також відзначив, що для України і НАТО це також є важливим з точки зору практичної співпраці задля забезпечення екологічної безпеки населення і довкілля.

Міністр висловив сподівання, що у листопаді Верховна Рада України ратифікує ці домовленості, реалізація яких розрахована приблизно на п'ять років.

Як повідомляло агентство, 18 вересня Україна і НАТО підписали імплементаційну угоду щодо безпечного перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок військової діяльності колишнього СРСР на території Україні.

Джерело: ukrinform.ua

Детальніше »

42 роки тому утворився "Greenpeace"

15 вересня вважається Днем народження “Грінпіс”. У цей день в 1971 році відбулася перша організована акція світових екологів, які виступили проти ядерних випробувань, повідомляє УНН. У перекладі “Грінпіс” означає “Зелений мир”. Формально День народження “Грінпіс” пов’язують з ім’ям Девіда Фрейзера Мака Таггарта, який вважається в “Грінпісі” “першим воїном зеленого воїнства”.

Девід Фрейзер Мак Таггарт спочатку був канадським бізнесменом. Він очолив громадську кампанію проти ядерних випробувань, які проводила Франція в Тихому океані. Коли екологи виступили проти ядерних випробувань на острові Амчитка, власне, і виникла ідея створення екологічної організації “Грінпіс”. У День народження “Грінпіс” керівником організації був призначений Таггарт. Він очолював її до 1991 року. У березні 2001 року Девід Фрейзер Мак Таггарт загинув в автокатастрофі.

З моменту свого Дня народження “Грінпіс” перетворився на потужну і авторитетну міжнародну організацію, яка відстоює інтереси людини у питаннях, що стосуються екології. Основний важіль дії “Грінпісу” — мирний протест. Діяльність організації фінансують меценати зі всього світу. Російська організація “Грінпісу” працює з 1992 року.

Джерело: unn.com.ua

Детальніше »

ООН: щороку 1,3 мільярда тонн харчів опиняється на смітнику

Щороку мільйони тонн продуктів харчуванння опиняється на смітнику. За даними фахівців ООН, це шкодить довкіллю та продукує викиди СО2. Щороку в усьому світі приблизно третина всіх продуктів харчуваня потрапляє у відходи. Це 1,3 мільярда тонн. За даними фахівців ООН, таке марнування не лише спричиняє економічні збитки, а й завдає великої шкоди довкіллю. Цінність такої кількості змарнованих харчів відповідає ВВП Швейцарії, заявив генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Жозе Граціану да Сільва в Римі.

Більше мільярда тонн харчів щороку опиняється на смітнику

Втрати обходяться світовій економіці щороку в 570 мільярдів євро (750 мільярдів доларів), зазначається у звіті "Наслідки марнування продуктів - вплив на природні ресурси", представленого в Римі та Найробі у середу, 11 вересня. Це неприйнятно з моральної точки зору, наголосив Граціану да Сільва. "Ми не можемо дозволити, щоб третина продуктів харчування, які ми виготовляємо, марнувалася або втрачалася у той час, коли щодня від голоду потерпають 870 мільйонів людей", - цитує слова гендиректора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН агентство dpa.

Неприйнятне марнування

Ахим Штайнер, керівник програми ООН з довкілля (UNEP), промовляючи в Найробі, застеріг насамперед від розплати за таке марнування, від тягаря, що ляже на плечі майбутніх поколінь. За його словами, зменшення такого викидання їжі має надзвичайно великий потенціал для того, щоб подолати голод у світі.

Лише для виробництва продуктів харчування, які пізніше не використовуються, щороку втрачається майже 250 кубічних метрів води. Для порівняння - це втричі більше від вмісту Женевського озера, а також, як зазначається у звіті, це втричі більший обсяг води, ніж протікає за рік російською річкою Волга, зазначає агентство Reuters.

Крім того, під час виробництва цих продуктів продукуються парникові гази, що відповідає ефекту 3,3 мільярда тонн вуглекислого газу. Лише США та Китай викидають щороку більше вуглекислого газу, йдеться у документі. Але й це ще не все. Майже 30 відсотків світової площі сільськогосподарських земель використовується для виробництва продуктів харчування, які ніколи не з'їдаються. "Якби марнувалося менше харчів, це б не лише зменшило тиск на ресурси, яких обмаль, а й також стало б непотрібним збільшувати виробництво на 60 відсотків, щоб мати змогу і 2050 року прогодувати все населення Землі", - пишуть автори звіту.

Не поспішати викидати

У країнах, що розвиваються, йдеться нсамперед про те, що частина продуктів втрачається під час виробництва. У бідніших державах до того ж бракує відповідних можливостей для зберігання, таким чином продукти харчування псуються ще до того, як доходять до споживача.

Натомість у багатих країнах або в магазинах, або в приватних господарствах просто викидається величезна кількість продуктів харчування, які ще придатні до вживання. Так стається серед іншого й тому, що на упаковках зазначається мінімальний термін зберігання, що споживачі часто плутають з терміном придатності.

На думку німецького міністра з питань продовольства, сільського господарства і захисту прав споживачів Ільзе Айґнер, Німеччина вже перебуває на шляху до зменшення продовольчих відходів завдяки кампанії "Занадто добре для смітника". "Якщо це наслідуватимуть інші країни, то ми зможемо досягнути ціль Єврокомісії - зменшити вдвічі до 2020 року кількість продуктових відходів, які могли б бути використаними", - сказала міністр.

Автор: Наталя Неділько

Джерело: dw.de

Детальніше »

Скільки буде мігрантів через зміни клімату?

Якщо вірити політикам, міграція, викликана змінами клімату, призведе до серйозних проблем. Кажуть, що кількість "кліматичних" мігрантів вже до 2050 року може сягнути 200 мільйонів осіб. Але наскільки можна покладатися на ці оцінки? Востаннє подібні оцінки пролунали від міністра з питань міграції "тіньового" британського кабінету Кріса Браянта. У своїй промові в Інституті публічної політики, пан Браянт заявив, що впродовж кількох наступних десятиліть мільйони людей будуть змушені залишити свої домівки і переїхати до країн, менше вражених екологічними проблемами.

"Якщо наше ставлення до змін клімату залишатиметься неправильним, ми зіштовхнемося із дуже реальною небезпекою зростання кількості мігрантів до рівнів, яких ми не спостерігали раніше", - заявив британський політик.

"Згідно із оцінками ООН, вже у 2008 році до 20 мільйонів осіб стали мігрантами через кліматичні зміни", - додав Кріс Брайянт, і припустив, що "оцінки ООН про те, що вже незабаром кількість кліматичних мігрантів може зрости до 200 мільйонів осіб не так далекі від істини. А це перевищує загальну кількість мігрантів у світі на даний момент".

Водночас член британського парламенту уточнив ВВС, що було б неправильно говорити, що "ми попереджаємо, що кліматичні зміни призведуть до появи 200 мільйонів мігрантів". Проте він додав, що "було б правильним сказати, що закликаю докласти зусиль, аби кількість мігрантів через кліматичні зміни не сягнула 200 мільйонів осіб".

Але звідки взагалі беруться такі оцінки, і чи є майбутнє і справді таким похмурим?

Мільйони чи тисячі?

Спочатку давайте розберемося із 20 мільйонами.

Здавалося б, Олександр Рендалл має бути тією людиною, яка погоджується із такими оцінками, - він працює на Climate Outreach and Information Network, благодійну організацію, яка намагається привернути увагу до проблем, із якими стикаються мігранти, що змушені залишити свої домівки через зміни клімату. Проте він ставиться до оцінок ООН досить критично. Рівень у 20 мільйонів був досягнутий додаванням усіх осіб, міграція яких була спричинена природними катастрофами. При цьому їх теж називають кліматичними мігрантами. А в цьому, на його думку, полягає проблема.

"Він просто взяв мапу світу, знайшов території, які будуть затоплені, якщо рівень океану, скажімо, підвищиться на 50 см, і припустив, що всі люди, які нині живуть на цих територіях, стануть мігрантами, а також що більшість із них мігрує до розвинених країн"

Стівен Каслз, Міжнародний інститут міграції, Оксфорд

"Це правда, що кліматичні зміни можуть викликати якісь із природних катаклізмів. Проте невірно, що ми маємо зараховувати мігрантів, які втратили житло через ці катаклізми, до кліматичних мігрантів", - каже Олександр Рендалл.Так само невірно припускати, що всі, хто постраждав від природної катастрофи, змінять місце проживання.

"Зазвичай такі люди виїздять на коротку відстань і на короткий час, а потім повертаються", - каже експерт.

А що можна сказати про прогнози щодо 200 мільйонів кліматичних мігрантів до 2050 року?

Ця цифра циркулює у пресі вже кілька років. Про неї згадувалося у відомій "Доповіді Штерна щодо економічних наслідків змін клімату". У 2008 році на неї послався голова Генеральної Асамблеї ООН у 2008 році. З того часу її постійно цитують різні недержавні організації.

Ці оцінки походять із наукових праць оксфордського професора Нормана Майєрса, які публікувалися з 1995 до 2005 року.

Проте деякі науковці піддавали сумнівам оцінки Маєйрса від самого початку. У 2011 році в інтерв'ю ВВС Стівен Каслз із Міжнародного інституту міграції, що входить до Оксфордського університету, припустив, що "Майєрс має за мету використати цифри, аби налякати громадськість і політиків, і підштовхнути їх до боротьби із кліматичними змінами".

При тому, що це є "дуже достойним мотивом", у його розрахунках є певні проблеми, - каже Стівен Каслз.

"Насправді важко сказати, скільки мігрантів є нині і де вони нині, але я вірю, що в перспективі нам буде важливіше знати, що ми були приблизно праві, а не повністю помилялися у цьому питанні"

Норман Майєрс, професор Оксфордського університету

"Він просто взяв мапу світу, знайшов території, які будуть затоплені, якщо рівень океану, скажімо, підвищиться на 50 см, і припустив, що всі люди, які нині живуть на цих територіях, стануть мігрантами, а також що більшість із них мігрує до розвинених країн. А для цього просто не існує підстав", - каже науковець.

Причина, через яку так часто цитують цифри, наведені Майєрсом, полягає у тому, що їх називали у ООН, тим самим надавши їх достовірність.

Проте зараз у ООН заявили ВВС, що "не можуть коментувати достовірність даних, не обрахованих самою організацією".

Навіть на сайті оксфордського Інституту біорізноманіття, асоційованим членом якого є і професор Майєрс, йдеться про те, що його роботи, які стосуються екологічних біженців "сприймаються як такі, що не мають під собою ґрунтовних академічних розрахунків".

Проте у розмові із ВВС у 2011 році сам Норман Майєрс захищав свій метод.

"Насправді важко сказати, скільки мігрантів є нині і де вони нині, але я вірю, що в перспективі нам буде важливіше знати, що ми були приблизно праві, а не повністю помилялися у цьому питанні", - заявив професор Майєрс.

Водночас він визнає, що не всі, хто потерпатиме від змін клімату, стануть мігрантами. Цілком можливо, що вони просто пересуватимуться у межах власної країни.

Він також заявив ВВС, що "наука ніколи не знає остаточної відповіді, вона завжди залишає трохи місця для припущень".

Так само і Стівен Каслз не виключає, що через зміни клімату певна кількість людей буде змушена залишити свої країни. Але цифри, якими оперує він - не мільйони, а десятки тисяч осіб.

Автор: Ханна Барнз
Джерело: bbc.co.uk

Детальніше »

Україні і Англії байдуже до навколишнього середовища

Британський прем’єр-міністр Девід Кемерон наполягатиме, аби пластикові пакети не надавали в супермаркетах безкоштовно, пише газета Telegraph. Англія залишається єдиною частиною Об’єднаного Королівства, яка досі не зробила нічого, аби обмежити використання цього виду упакування, каже видання. Уельс запровадив обов’язкову плату за пакети ще у жовтні 2011, Північна Ірландія — в квітні, а в Шотландії аналогічна схема запрацює з наступного року.

Це питання є досить важливим для країни, адже щороку в сміття викидається мільярди пакетів, і тільки 6% з них переробляють.

В Уельсі після того, як пакети стали платними, їхнє споживання впало на 80%, пише видання, і Девід Кемерон назвав цей досвід «дуже успішним». А в Республіці Ірландія, де аналогічну норму було запроваджено в 2002 році, люди зараз використовують на 90% менше пакетів.

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри пакування і автоматизації виробничих процесів Луцького національного технічного університету Богдан Пальчевський так прокоментував ставлення Англії до навколишнього середовища:

— Державна політика Англії спрямована на захист навколишнього середовища. Оскільки інші європейські країни давно запровадили використання екологічно чистих пакетів, а саме з волокнистих матеріалів (паперових, тканинних та з біо — відходів) і обмежили використання пластику, то можна відзначити певне відставання Англії в цій галузі захисту довкілля. Це викликає занепокоєність англійської спільноти. Аспект викидів пластикових відходів в навколишнє середовище займає чільне місце в обговорені і дискусіях екологів цієї країни, оскільки вже очевидно, що найпершим кроком для Англії стане запровадження масового виробництва екологічно чистих волокнистих пакувальних матеріалів.

Що ж до переробки пластикових пакетів в Україні Богдан Пальчевський розповів, що «в нас відсутня налагоджена система сортування та переробки сміття, що штовхає нас до екологічних проблем глобального характеру. На території держави сотні полігонів сміття, переважно із пластикових пакетів і пляшок, стан яких жахливий. Це спричинено нехваткою сміттєпереробних заводів та перезавантаженням тих які є. Ситуацію посилює низька побутова культура українців, які перетворюють ліси та парки на стихійні сміттєві полігони. Вважається мало не нормою залишати пластикові пакети, пляшки після пікніків».

Також професор додав, що в Україні відсутня культура роздільного збору пластикового сміття. Але прогрес у вирішені даної проблеми присутній. Український бізнес робить власні кроки, щоб звільнити екологію від пластикового тягаря. Прагнучи уникнути екологічної катастрофи, чиновники замислюються над тим, щоб скоротити використання пластикової упаковки за допомогою закону. Поступово переймається досвід європейських колег, а саме стратегія «зеленої крапки», яка наноситься на паковання, щоби свідчити про те, що утилізація упаковки внесена в її ціну і вже сплачена виробником.

Джерело: ilovemilk.info

Детальніше »