Процедура оцінки впливу на довкілля має бути удосконалена – експерти

Україна має вдосконалити процедуру оцінки впливу на довкілля й привести її до вимог Європейського Союзу. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявили представники громадськості та народні депутати.

Йдеться насамперед про удосконалення інституту громадського обговорення, яке є обов’язковим елементом, що передує зведенню промислових чи екологічно небезпечних об’єктів. Але через прогалину у законодавстві цей інструмент громадського контролю в Україні часто зводиться до формального схвалення сумнівних проектів без реальної можливості впливу на нього з боку мешканців громади, на території якої заплановане будівництво об’єкту.

Задля усунення зазначених недоліків група депутатів разом із громадськими активістами розробили законопроект «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – Законопроект). Документ встановлює чітку процедуру екологічної оцінки, що унеможливить корупційні схеми та створить сприятливу атмосферу для інвестицій.

«Цей Законопроект чітко прописує як процедуру участі громадськості в обговоренні, його тривалість, так і закріплює обов’язковість висвітлення цього процесу на офіційному сайті, регламентує створення реєстру всіх документів, де будуть всі зауваження громадськості […], і це вже значним чином унеможливить маніпуляції, а також корупційні процедури», – зазначила Марта Руда, керівник напрямку «Екологізація політики і практики» ВЕГО «МАМА-86», менеджера групи «РПР-довкілля».

Сергій Вихрист, експерт проекту ЄС, зазначив, що зміни, закладені до Законопроекту, відповідають європейській моделі, яка передбачає відповідальність органу публічної влади за здійснення громадського обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля. «Крім цього, як елемент прозорості цей законопроект (стаття 3), містить перелік видів діяльності та об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля, що дозволяє відразу і суб’єктам господарювання, і органам публічної влади, зрозуміти які види діяльності і об’єкти будуть підлягати, не залежно від того хто, в який час вирішить уряд, це закріплюється відразу в законі», – підкреслив Сергій Вихрист.

Важливий момент: будь-які зауваження з боку громадськості мають бути ґрунтовно прокоментовані, їх не можна буде просто взяти до уваги чи відхилити без пояснень – всі ці моменти мають бути офіційно прокоментовані. «Ці зауваження не можна ігнорувати безпідставно. У такий спосіб виключається корупційна складова», – пояснив Іван Рибак, народний депутат, фракція БПП.

Ухвалення Законопроекту є одним із збов’язань України у рамках Угоди про Асоціацію з ЄС, повідомила Ганна Вронська, заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції. «Загалом Україна у сфері охорони довкілля має імплементувати 29 директив та регламентів Європейського Союзу», – зазначила Ганна Вронська.

Остап Єднак, народний депутат, фракція «Об’єднання «Самопоміч», повідомив, що Європейське енергетичне товариство цілком схвально поставилося до Законопроекту, який, щоправда, мав бути ухвалений ще 2013 року. Але оскільки цього не сталося, на Україну очікують проблеми. «Нам повідомили (Європейське енергетичне товариство – прим. УКМЦ), що вони готують скаргу на Україну стосовно невиконання нею міжнародних зобов’язань. Тому надважливо ухвалити Законопроект упродовж листопада – грудня», – підкреслив народний депутат.

Зі свого боку Ганна Гопко, народний депутат України (Об’єднання “Самопоміч”), голова комітету у закордоннихсправах Верховної Ради України, нагадала, що поточного тижня Верховна Рада сконцентрується на розгляді євроінтеграційних законопроектів, «аби листопад став місяцем екологічно-енергетично-кліматичної діяльності у парламенті; для цього вся законодавча база підготовлена».

Джерело: uacrisis.org

Детальніше »

Мрія спонукає до дії

Розмову вів Михайло Губаш.

Мене завжди дивувало, що останніми роками під час розподілу міністерських «квот» між різними політичними силами ведеться така запекла боротьба за посаду міністра екології. Коли йдеться про Мінфін або, наприклад, силові відомства, це можна зрозуміти. А екологія? Відповідь на це запитання (й на багато інших) я отримав під час розмови з «двічі міністром» — професором, доктором економічних наук Василем ШЕВЧУКОМ. Останні 12 років він очолює громадську організацію «Українське товариство охорони природи» («Укрприроди»).

— Василю Яковичу, чим пояснюється така ваша «прихильність» до природи, точніше, до її охорони? Бо одна річ, коли це є роботою, за яку платять, й зовсім інша, коли людина працює, як кажуть, за велінням серця. Це, мабуть, можна сказати й про вас?

— Так, і про мене, й про всіх нас, українців. Бо повага до природи, дбайливе ставлення до неї — це наша тисячолітня традиція. Наприклад, ще в часи Київської Русі видавалися декрети про охорону… бобрів. Заборонялося встромляти лопату в землю, а тільки — класти, не можна було ножем різати хліб, а лише ламати руками... Шанування природи у нас закладене на генетичному рівні, ще з часів Трипільської культури.

— Іншими словами, очолювана вами громадська організація просто продовжує багатовікові традиції українського народу?

— Як громадський рух наша організація зародилася майже 110 років тому — 1 листопада 1906 року в Харківському університеті на базі гуртка любителів природи. А вже як юридична установа — через рік після війни, у 1946-му. З відповідною ініціативою виступили відомий поет Максим Тадейович Рильський та вчені Академії наук.

— Люди працюють на громадських засадах?

— Так, ніхто їм за це гроші не платить. Водночас «Укрприроди» є наймасовішою громадською організацією в Україні — об’єднує понад мільйон громадян. У системі діють Кримська республіканська, 25 обласних, Київська та Севастопольська міські організації. Так-так, нікуди ми кримчан і донбасівців не відпускали, й навіть у сьогоднішніх умовах знаходимо можливість підтримувати з ними зв’язок. Також контактуємо з багатьма закордонними екологічними та природоохоронними організаціями. Нам пишуть, а наш сайт ukrpriroda.org читають у 104 країнах.

Зараз готуємося до Світового кліматичного саміту, який наприкінці року відбудеться в Парижі. На ньому країнами — членами ООН буде прийнята нова глобальна кліматична угода. Від України її підписуватиме Президент, і саме ми, вчені й фахівці нашого Товариства, підготували відповідні матеріали та документи.

— Чому зруйнувалася система охорони природи в Україні?

— Нашій незалежній Україні вже 24 роки. У перший період ми будували державу і державну систему охорони природи. В 2003 році Україна лідирувала в європейському екологічному процесі. Тоді нам було довірено організувати П’яту пан’європейську конференцію міністрів охорони навколишнього середовища. Ми провели її в столиці, мером тоді був Омельченко Олександр Олександрович, а я — міністром. Київ на той час став екологічною столицею Європи, до нас приїхали 4000 делегатів із 55 країн. На той час в Україні існувало сильне професійне міністерство, в кожній області — державне управління екологічної безпеки, працювали державна екологічна інспекція, морські інспекції... Всі ці структури стежили за дотриманням природоохоронного законодавства. Дуже стрімко розвивався природозаповідний фонд. Із 2,3% площі заповідного фонду, успадкованого від Радянського Союзу, ми довели її до 6%. Це, для порівняння, територія Донецької і Закарпатської областей, разом узятих. Отже, перший 12-річний період був державотворчим: прийшли у владу професори й дисиденти, які мріяли про свою державу, і ми її побудували.

А потім стали правити бал бізнесмени. Вони почали оті всі закони використовувати для власного збагачення. У цей «бізнесовий» другий 12-річний період була зруйнована та система, яку ми створювали. У Мінприроди щороку — реорганізація і новий міністр, обласні управління ліквідували, державним інспекціям взагалі заборонили у будь-що втручатися. Найсвіжіший приклад, коли у Василькові виникла пожежа на нафтобазі, а інспекція не мала права туди зайти.

— Чи погодилися б ви, якби саме вам, вченому, патріоту і «професійному» міністру екології, нині запропонували очолити міністерство?

— Коли існує така модель — олігархічна, вона зв’яже по руках і ногах. Така деталь: свого часу не було проблем у спілкуванні з Прем’єром, Президентом — підняв слухавку й говори. А тепер, знаю, міністр займає чергу до Прем’єра. Але ж ми йдемо в Європу, а там існують технології, етика державного управління... Їх і слід би дотримуватися. До речі, громадянське суспільство, громадське реагування є також одним із важливих елементів технології держуправління. Тому дечим мені подобаються тенденції останнього часу — люди стають вільнішими і перестали боятися. Саме з цим пов’язую надію на те, що таки настане новий цивілізований 12-річний період. Люди вже не дозволять владі діяти по-іншому.

— Василю Яковичу, що зі зробленого за час вашого керівництва Мінприроди найчастіше згадується?

— Досягнення приписувати собі особисто не хочу. Тому що ми працювали в команді. Коли здобули незалежність, порахували, що національне господарство від забруднення довкілля недораховується 15% ВВП. Це втрата основних фондів, втрата здоров’я, природних ресурсів. Тож ми запровадили фінансово-економічний механізм природокористування. Ввели плату за забруднення, за воду, надра, за ліс, за всі види ресурсів. З’явилися кошти, а в державному бюджеті був сформований окремий спецрозділ «Охорона навколишнього середовища». А нині екоподаток знеособлений, він десь там у держбюджеті ховається й зникає. Жорстка експлуатація природи триває, а природоохоронні програми — і щодо Карпат, і щодо морів — були забуті в «бізнесовий» період. І навіть Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра для поліпшення якості питної води внесли в програму розвитку водного господарства. Це ж не просто питання екології — йдеться про 33 мільйони людей, які живуть з дніпровської води. Отак вчинили з одним із символів України — Славутичем, з яким пов’язана наша історія, культура, духовність. Догосподарювалися…

З перших років разом із Академією наук ми створили державну систему екологічного моніторингу, безперервно стежили за безпекою на атомних станціях у режимі реального часу. Також працювала інформаційно-аналітична система надзвичайних ситуацій. Зараз усе це знищено. Нема нічого.

— А що з наслідками Чорнобильскої аварії? Бо інколи чуєш, що, мовляв, вона вже не становить небезпеки.

—Це не так. Заспокоюватися рано. Наступного року виповниться 30 років від дня катастрофи, тільки 30. Свого часу я був і міністром ядерної безпеки, так що тему добре знаю. Період напіврозпаду радіоактивного стронцію, цезію 30 років. А для того, щоб зона забруднення стала безпечною, має минути 10 періодів напіврозпаду, тобто 300 років. На сьогодні ці радіоактивні елементи зайшли під землю на 10-15 сантиметрів. Тобто на поверхні значної, як раніше, небезпеки нема, але глибше вона «сховалася» надовго. На мою думку, в Чорнобильській зоні треба створити міжнародний біосферний заповідник. Унікальний, такого більше на планеті, дай Бог, не буде. І не тільки своєю природою. Треба туристам показувати ті території і обов’язково возити туди правителів ядерних держав: ось подивіться, що таке «радіоактивний попіл». Господарську діяльність там не можна буде вести ще довго. Крім того, у Київському водосховищі — радіоактивний мул. І там його стільки, що ще довго не можна чіпати. Не слід про Чорнобиль забувати, треба повсякчас порушувати цю тему.

— Але ж, дехто вважає, що нині не до екології, у країні криза, війна.

— Що, не час для того, щоб прибрати у себе в квартирі, не час садити квіти, яблуню, подумати про свій захист тощо? Є перший закон екології: все пов’язане з усім. Якщо ти чогось не зробив, відклав на потім, то воно до тебе повернеться, але вже в квадраті. Якраз війна — то є період для зміни, для реформ. Війна просто так, на порожньому місці, не виникає. Значить, створювалися якісь не помічені передумови. Отже, останні події — революція, війна — пришвидшують усі процеси. За всіх своїх негативів вони мають і свої плюси, пробуджують націю до дії.

А екологія, якщо підійти з розумом, не потребує великих грошей. Коли ж експлуатувати природу бездумно, потім доведеться відроджувати, витрачаючи немалі кошти. Село є генетичною колискою нашого народу. І хранителем Природи — ми ж усі пам’ятаємо, що зовсім недавно сільські дядьки підживляли землю органікою, а не хімією. Де все це тепер?

— Сьогодні багато говориться про переваги використання біопалива, воно, як мовиться, в тренді. Але чи не становить ця технологія загрозу руйнування та деградації земель?

— Біоенергетика, або, як її ще називають, нетрадиційна енергетика (хоча я називаю її якраз традиційною — енергія сонця, наприклад, традиційна на відміну від атомної або спалювання), — це вже технологія шостого технологічного укладу, і в принципі боятися розвитку біоенергетики не треба. Але це якщо підходити розумно і регулювати використання земель. На жаль, таке враження, що у нас тепер ніхто цим не займається. Їжджу по Київщині, Хмельниччині, Житомирщині — всюди посіяли соняшник, якого ніколи там не було. А сім років підряд посіяв його — і все, земля мертвіє. Між іншим, сьогодні 57% земель в Україні вже еродовані, рівень гумусу катастрофічно зменшується.

Але наведу й позитивний приклад. Свого часу ми з канадцями експериментально відпрацювали в Україні одну біоенергетичну технологію. Є спеціальні види рослин, наприклад верба, яка росте дуже швидко і може бути використана як паливо. В Канаді така технологія давно існує. Ми її до нас завезли, але не встигли поширити. Суть у тому, що спецмашиною подрібнюються гілочки, оці, як їх називають, лісорубні рештки, і вносяться в ґрунт. І відбувається якась фантастика — на 50% збільшується врожайність. Ми під Києвом на дослідній станції перевіряли це на пшениці на двох сусідніх полях — справді! Тобто якщо розумно підійти, регулювати процеси, то можна не виснажувати землю, а повертати їй родючість.

На мене дуже велике враження справила розповідь нашого першого українського космонавта Леоніда Каденюка. Чи не найбільшим його здивуванням від польоту стало те, що наша Земля таки маленька. Я після цих слів замислився: довжина нашої планети по екватору становить усього 40 тисяч кілометрів. Ну що таке 40 тисяч кілометрів? Це 20 разів з’їздити з Києва до Ялти й назад. Оце й уся наша куля, наш спільний дім. У 2002 році я був на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі, і запали в душу слова Жака Ширака: щоб задовольнити апетити сьогоднішніх людей, потрібно майже чотири планети Земля. А вона тільки одна. Одна на всіх, і її треба берегти, раціонально використовуючи природні ресурси. Тому екологією треба займатися, вона має стати стилем життя.

— А які шляхи подолання кризи ви бачите?

— За роки незалежності наша країна зробила вагомий внесок у скорочення світових викидів парникових газів — 10,2 мільярда тонн. За нинішніми цінами цей внесок коштує 80-100 мільярдів доларів США. Це значно перевищує зовнішній борг держави. А ми радіємо, що нам начебто списали 4 мільярди доларів. Треба ставити ці питання і списувати. Є такий механізм, називається «борги в обмін на природу».

— Так звані «квоти»?

—Так. У нас дуже енергоємна економіка. Чому ми бідні? Однією з причин є те, що ми в три рази більше споживаємо енергоресурсів на одиницю валового внутрішнього продукту, ніж європейські країни. Коли, скажімо, президент США Обама зустрічається з головою КНР, перше питання, яке вони обговорюють, — це зміни клімату. А ви знаєте, що Україна в 1990 році займала шосте місце у світі за викидами парникових газів — після Америки, Канади, Росії, Китаю та Німеччини? Відтоді ми недалеко посунулися — до 15-го-20-го місць. А це проблема надважлива, яку недооцінюють на державному рівні: це елемент геополітики, великі гроші там крутяться. Зараз створюється Зелений кліматичний фонд на 100 мільярдів доларів. За рахунок цих коштів можна модернізувати нашу промисловість, розраховуючись тим, що менше викидатимемо парникових газів. Це дуже важлива тема.

Нам необхідно повністю змінити структуру економічного розвитку. Нам не потрібно стільки металу, відповідно стільки важкої індустрії. Маємо колосальний потенціал і провідні позиції у світі в літако- та ракетобудуванні, фармацевтичній промисловості, АПК, тепер уже й військово-промисловий комплекс почав розвиватися. За рахунок оцих нових галузей п’ятого-шостого технологічного укладу могли б зробити стрімкий ривок, скажімо, вдвічі збільшити валовий внутрішній продукт до 2030 року. І вдвічі скоротити викиди шкідливих речовин в атмосферу. Для цього потрібно лише розумне управління.

10 років тому ми разом з Академією наук провели дослідницьку роботу, щоб з’ясувати, скільки ж коштує наш природно-ресурсний потенціал? Сім трильйонів доларів! Й оскільки вартість ресурсів зростає, гадаю, що сьогодні цю цифру можна помножити на три. І якщо цим ресурсам дати раду, розумно ними скористатися, Україна могла б на порядок збільшити своє багатство. Повторюся: маючи таких людей, таку природу й такі природні багатства, ми не маємо права бути бідною країною. Тому це не просто охорона природи, це велика політика, шлях до забезпеченого майбутнього України.

— А що може надихнути на такий шлях не тільки вас із однодумцями, а й увесь наш народ і передусім його керманичів?

— Як сказав на закритті Ялтинської Європейської Стратегії, яка нещодавно проходила в Києві, 92-річний президент Ізраїлю Шимон Перес: «Мрійте!». Вони, ізраїльтяни, мріяли про свою землю. Те, що їм дісталося, це був маленький клаптик землі з болотами, москітами, пустелею на півдні, камінням... Ніяких природних ресурсів теж не було — ані золота, ані нафти. Але вони мріяли, працювали і побудували країну своєї мрії. Подивімося на тих же японців або ж на Сінгапур, які не мають природних багатств, але за рахунок розумного управління та працелюбності мають потужні економіки й відповідний рівень життя. Нам, українцям, треба вичавлювати із себе зневіру і песимізм. Мовляв, і те в нас погано, і те погано. Не треба плакати, треба бути оптимістами й будувати своє майбутнє вже зараз. Нам треба ставати нацією мрійників. Але потрібно, щоб ми не тільки мріяли про краще майбутнє, а й творили його. І тоді воно настане.

Джерело: http://www.silskivisti.kiev.ua/19314/index.php?n=29430

Детальніше »

Apple починає програму чистої енергії в Китаї

Apple, гігантська компанія з великою кількістю впливу і грошових коштів, має непогану можливість проявити лідерство в області важливих соціальних та екологічних проблем. Десять років тому, це, схоже, не було настільки важливим пріоритетом в компанії, але з тих пір як Тім Кук став босом, багато речей змінилися.

Можливо, це просто відображення власних цінностей і почуттів Кука або бажання залишатися «в тренді», тим не менше спостерігаються позитивні зміни. Останні приклади Apple це покупка лісу, розміром з Сан-Франциско, в США з метою його збереження, будівництво сонячних ферм, захист 1 млн гектарів лісу в Китаї і будівництво сонячних ферм.

Китай, безумовно, є великим фокусом для компанії в даний час, і не тільки тому, що її продукція там збирається (більшість компонентів для iPhone і i Pad приходять з інших країн, таких як Японія, Південна Корея, і США, але остаточне складання, звичайно ж, в Китаї), але й тому, що країна стає їх найбільшим ринком. Тім Кук нещодавно приєднався до Ради Інституту Полсона, метою якого є сталий розвиток Китаю.

Компанія Apple вирішила значно збільшити свої інвестиції чистої енергії в Китаї. Вона планує побудувати сонячні проекти на більш ніж 200 мегават в північному, східному і південному районах Китаю, які будуть виробляти кількість енергії, еквівалентної більш ніж 265 000 китайськими будинками щорічно і почне компенсувати енергію, використовувану в ланцюжку поставок Apple. Це не рахуючи проекту в 40 МВт, розташованого в провінції Сичуань, будівництво якого тільки що закінчилося.

Далі Apple запускає нову ініціативу, метою якої є переклад партнерів на більш енергоефективне виробництво і використання чистої енергії для своїх виробничих операцій. Apple буде співпрацювати з постачальниками в Китаї для установки більше 2 гігават нової екологічно чистої енергії в найближчі роки.

"Apple також поділяться передовим досвідом в отриманні екологічно чистої енергії та створенні високоякісних проектів використання відновлюваних джерел енергії, а також забезпечить практичну допомогу деяким постачальникам в таких областях, як аудит ефективності використання енергії, що регулює керівництво і створення міцних партнерських відносин, щоб принести нові чисті енергетичні проекти в Китай", пише компанія.

"В рамках частини програми Apple, в 2018 році Foxconn побудує сонячні установки на 400 мегават, починаючи з провінції Хенань. Foxconn зобов'язалася зробити стільки чистої енергії, скільки споживає завод по остаточній збірці iPhone в Чженчжоу".

Apple стверджує, що програма допоможе уникнути більш 20000000 тонн забруднення парниковим газом в країні до 2020 року, що еквівалентно видаленню майже 4 млн легкових автомобілів з дороги на один рік.

В останньому прес-релізі компанія запевнила, що джерелом 87% усієї використовуваної енергії є чисті джерела. Нові проекти можуть допомогти їй отримати 100%, що, безсумнівно, є кроком у правильному напрямку.

Джерело: facepla.net

Детальніше »

Мінекології підрахує і передасть до ООН дані про шкоду природі від бойових дій на Донбасі

Міністерство екології та природних ресурсів України займається реєстрацією шкоди від бойових дій на Сході України. Про це під час прес-конференції сказав директор департаменту кліматичної політики міністерства екології та природних ресурсів України Владислав Вежнін, передає кореспондент УНН.

“Ще не можна точно сказати про шкоду заподіяну під час цієї агресії. В нас є обов'язок подавати кадастр в ООН про всі наші викиди... Всі ці вибухи ракет викидають багато СО2, ми маємо це внести в кадастр і буде зрозуміло, якої шкоди завдано”, — сказав В.Вежнін.

Він сказав, що підрахунком викидів вуглекислого газу і шкоди природі займається Мінекології, яке потім передасть інформацію Національному агентству з відновлення Донбасу.

“Дуже багато знищено лісів. Ми маємо не тільки відновлювати інфраструктуру, але й відновлювати ті дарунки, які нам дала природа. Розміри збитків ще навіть не можна підрахувати”, — сказав В.Вежнін.

В.Вежнін не уточнив коли буде оприлюднена інформація про викиди СО2 і шкоду лісам на Донбасі за 2015 рік.

Як повідомляв УНН, в рамках реалізації зобов’язань покладених на Україну при підписанні асоціації Україна-ЄС, згідно з директивою №87, в Україні створюватиметься механізм торгівлі квотами на викиди, про це під час брифінгу в Кабміні повідомив в.о.міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін.

Також він додав, що Міністерство екологічної політики завершує розробку кліматичної стратегії України. Найближчим часом вона буде винесена на розгляд Кабінету міністрів.

Джерела: unn.com.ua

Детальніше »

Україна погодила з Іспанією сім "зелених" проектів

Україна погодила з Іспанією сім проектів цільових «зелених» інвестицій загальною вартістю 270,7 млн гривень та очікуваними щорічними скороченнями викидів парникових газів 88,7 тис. тонн СО2-екв.

Таким чином офіційний Київ продовжив термін освоєння коштів, які отримав в рамках Кіотського протоколу кілька років тому, поступившись частиною квот на викиди вуглекислого газу іспанській стороні. Вдалося переконати не забирати кіотські гроші і Японію. 

Як зазначив в.о. міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін, наразі укладено Договори продажу одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів з Організацією з розробки нових енергетичних та промислових технологій (японська державна компанія, яка підпорядковується Мінекономіки (НЕДО), трьома японськими енергогенеруючими компаніями та Міністерством сільського господарства, харчування та навколишнього середовища Іспанії, передає КМУ. 

Зокрема, з іспанською стороною узгоджено чотири проекти зі збору та утилізації біогазу на діючих полігонах твердих побутових відходів, два проекти будівництва автономних комплексів енергозабезпечення та проект будівництва біогазової установки.

За словами Сергія Курикіна, Україна поки що не розпочинала реалізацію погоджених з Іспанією проектів. «Ми оцінюємо доцільність та можливість зведення «зелених» об’єктів, проектна документація для яких була розроблена у 2013 році, - зауважує в.о. мінстра. - Наразі тривають консультації щодо реалізації проектів із встановлення індивідуальних теплових пунктів у житлових будинках». 

Загалом Україна продала Іспанії та Японії 47 млн одиниць шкідливих викидів на суму 470 млн євро. За кошти приватних японських компаній, які Київ зобов’язався використати до березня 2016 року, реалізуються проекти із реконструкції освітлення з використанням світильників на основі LED-технологій. Наразі погоджено 53 LED-проекти.

В свою чергу державна японська НЕДО протягом 2015 року профінансувала технічне переоснащення 348 автомобілів МВС, які використовуються патрульною поліцією, і модернізацію вагонів київського метрополітену.

Джерело: ecotown.com.ua та kmu.gov.ua

Детальніше »

“Зроби своїми руками”: дешевий спосіб контролю якості води

Вода дедалі більше стає дефіцитом. Ми можемо частково розв‘язати цю проблему шляхом очищення та повторного використання стічних вод. Тому нам потрібний дешевий та ефективний інструмент для контролю її якості.

Ці помідори, вирощені на південному сході Італії, не для їжі: це дослідницькі парники, де працюють над різними методами зрошення. Дослідники намагаються отримати безпечний врожай, використовуючи перероблену воду від промислових об‘єктів.

Розповідає Алф‘єрі Полліс, дослідник процесів та технологій очищення стічних вод, IRSA-CNR:

“Завод, розташований поруч, переробляє помідори, готуючи їх для зберігання та продажу у магазинах. Одним із результатів цих виробничих процесів є велика кількість забрудненої води. Зазвичай, стічні води виливаються. Ми намагаємося знайти методи для повторного використання цієї води для сільськогосподарських цілей“

Прісна вода є дорогоцінною в цьому сухому кліматі, й очищення стічних вод може бути чудовим засобом подолання її нестачі. Однак контроль якості води є доволі складним процесом. У більшості випадків, великі пляшки зі зразками рідини транспортуються у лабораторії для повного хімічного аналізу, який покаже, чи безпечна ця вода для подальшого використання.

“Що ми дійсно хочемо знати – чи можна цю воду використовувати повторно, наприклад, для зрошення врожаю. Що наявна в ній кількість органічних сполук та поживних речовин не перевищує межі, вказані законом, який регулює те, чим ви можете зрошувати свій врожай”, – каже спеціаліст з хімії Гелле Скейо, InnoWater lab, JRC.

Вчені, що працюють в Об‘єднаному дослідницькому центрі Європейської комісії винайшли спосіб, що значно спрощує цей процес. Замість надсилання переробленої води до лабораторії, вони перекачують її через фільтр, використовуючи ось цей портативний пристрій, що вони розробили. Так наявні збираються та зберігаються для подальшого лабораторного аналізу.

“Одна з головних переваг цього способу – універсальність цього пристрою: його можна використовувати на водоочисних заводах, для прісної води, морської і тощо”, – розповідає Джуліано Маріані з InnoWater lab,JRC.

Використані фільтри значно легше доставляти в лабораторію, аніж традиційні скляні бутелі з десятками літрів води, яку необхідно перевірити на наявність різноманітних хімічних речовин.

“Переваги використання цього фільтра, у порівнянні із традиційними методами аналізу, у тому, що захоплення багатьох органічних сполук на одному фільтрі дозволяє значно спростити аналіз, зменшуючи пов‘язані із цим грошові та часові витрати. Також поліпшуються можливості консервування зразка”, – веде далі Маріані.

Пристрій для збирання зразків води є простим та недорогим, і дослідники планують зробити його дизайн загальнодоступним для інших фахівців, що працюють у цій галузі. Вони кажуть, що їхній пристрій вже викликав неабиякий професійний інтерес.

Говорить Бернд Ґавлік, інженер-хімік, спеціаліст з аналітичної хімії, JRC: 

“Наші колеги особливо вражені співвідношенням ціна-якість. Є багато комерційних пристроїв, що пропонують аналогічні функції, але вони дуже дорогі. Тому, коли вони бачать прилад, що можна зробити власними руками, який може коштувати майже у 100 разів дешевше, це шокує! А особливо, коли вони переконуються, що точність роботи цього пристрою – аналогічна до дорогих моделей.”

https://ec.europa.eu/jrc/

Джерело: ua.euronews.com

Детальніше »

Данці виділять €1,5 млн на встановлення вітрових електрогенераторів в Львівській області

Данські спеціалісти готові співпрацювати з Львівщиною у галузі відновлювальної енергії.

Про таку співпрацю йшлося під час візиту до Львова президента данської бізнес-асоціації Ларса Вестб’єрга, інформує прес-служба ЛОДА.

Зокрема, Ларс Вестб’єрг повідомив, що у Данії утворено кліматичний фонд, який планує розвивати свою діяльність і в Україні.

«Цей фонд готовий надати грантове фінансування у 1,5 мільйона євро. Кошти можна буде використати на масштабний проект зі встановлення вітряків, а також скерувати на невеликі проекти. Як от, наприклад, на дешеві кредити у 6-8% для мешканців Львівщини на утеплення будинків чи заміну котлів», – повідомив Ларс Вестб’єрг.

Данська делегація повторно відвідає Львівщину 23 листопада. Разом із представниками бізнес-асоціації Данії до Львова приїдуть дипломати, які представляють Посольство Королівства Данії. Під час цієї зустрічі обговорюватимуть питання роботи Державної фіскальної та митної служб в Україні.

Джерело: zaxid.net

Детальніше »

В Україні створять рибний патруль та змінять правила рибальства

Нинішніх рибінспекторів має замінити рибний патруль – відбір кандидатів буде схожий на той, який проводять у нову поліцію. Зарплату новим рибним патрульним обіцяють підвищити з нинішніх 1,5 тис. грн до 6 тис. грн.

Нову структуру та пропозиції щодо навчання спеціалістів рибоохорони вже опрацьовують. Про це заявив голова Держрибагентства Ярема Ковалів, передає прес-служба Мінагрополітики. 

"Схвалений відповідний проект постанови Кабінету міністрів, який передбачає повну ліквідацію діючих органів рибінспекції. Створюємо новий рибний патруль і плануємо провести навчання працівників, атестацію і запуск нового патруля. У Києві та Київській області передбачаємо, в першу чергу, представити набір нових працівників. Також забезпечити їх необхідними матеріально-технічними засобами, включаючи сучасні човни, засоби охорони й контролю за водними об'єктами. В рамках цієї реформи передбачається підвищити заробітну плату працівникам з 1,5 тисячі гривень до 6 тисяч гривень", – наголосив Ковалів. 

Естонія пообіцяла розглянути питання щодо можливості передати Україні програмне забезпечення, на платформі якого здійснюється електронне звітування про вилов водних біоресурсів промисловими суднами. 

"Крім того, Естонія готова забезпечити  необхідне навчання нашим новим патрульним", – зауважив Ковалів. 

Задля реформування рибного господарства запланували спростити процедуру передання ставків в оренду. 

"Наразі створюється міжвідомча робоча група. Плануємо на базі однієї з областей запустити пілотний проект. На ній зможемо протестувати спрощену систему передачі в оренду наших ставків. Сподіваємося, що до кінця цього року в нас буде єдиний електронний реєстр водойм у вигляді карти, відповідний проект схвалений на засіданні уряду. Кожен бажаючий зможе знайти детальну інформацію про необхідну йому водойму", – уточнив Ковалів. Нагадаємо, рибалок-аматорів хочуть заставити платити за можливість посидіти з вудкою біля водойми.

Джерело: tsn.ua

Детальніше »