ЕКОЛОГІЧНИЙ КАЛЕНДАР ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ОХОРОНИ ПРИРОДИ

ЖИТТЄВИЙ ПРИРОДНИЙ ЦИКЛ 2019-2020

В Е С Н А

Березень

1 березня – початок життєвого природного циклу: «весна – літо – осінь – зима». Розподіл року у давніх слов’ян визначався типовими природними для всіх наочними знаменнями (ознаками). Рік починався з першого весняного місяця – березня, тому що з цієї пори природа пробуджується до життя, і світлі боги приступають до створення свого благодатного царства.

9 березня – 205 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

14 березня – Всесвітній день боротьби проти гребель, на захист річок, води і життя. Акції та просвітницькі заходи на підтримку річкових екосистем повинні заставити зважено підходити до питання зарегулювання стоку річок, затоплення заплавних лук та боліт, спустошення долинних ландшафтів та втрати біорізноманіття.

20 березня – Всесвітній день Землі. Святкується у день весняного рівнодення з метою спонукати людей бути уважнішими до крихкого і вразливого довкілля планети Земля, об’єднання людства навколо вирішення проблеми забруднення і погіршення довкілля, захисту природних ресурсів та ощадливого природокористування.

20 березня – Всесвітній день щастя. Індекс щастя відображає якість життя людей з урахуванням стану довкілля, зокрема кліматичних умов, і має на меті допомогти державним керівникам, політичним і громадським діячам краще реагувати на потреби і сподівання населення з метою підвищення добробуту і сталого розвитку. Україна в міжнародному рейтингу 2018 року займала 138 місце (у 2017 – 132 місце).

21 березня – Всесвітній день лісів. Традицію відзначення Дня лісу започатковано у 1971 році під час загальних зборів Європейської конфедерації сільського господарства, метою яких було обговорення вміння цінувати значення власних лісових ресурсів. Акція підтримана Організацією ООН з питань продовольства та сільського господарства.  

22 березня – Всесвітній день охорони водних ресурсів. Цей день започаткований на Міжнародній Конференції з довкілля та розвитку у Ріо-де-Жанейро (1992 рік) і націлений на збереження запасів прісних вод та охорону їх від забруднення.

Упродовж місяця – Проведення екологічних акцій: «Зелена хвиля подвір’я», «Первоцвіти», «Птахи прилетіли», «Увага – нерест».

Квітень

1 квітня – Міжнародний день птахів (День зустрічі птахів). Міжнародний день птахів відзначається щорічно в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Саме 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів.

15 квітня – День екологічних знань. Основне завдання цього дня – поширення екологічних знань та формування екологічної культури, інформування громадськості про стан навколишнього середовища, виховання екологічного мислення людей.

20 квітня – День довкілля. В цей день проводиться комплекс заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля, озеленення, благоустрій населених пунктів та прилеглих до них територій, очищення водних джерел, збереження природно-заповідних та інших особливо цінних об'єктів, поширення екологічних знань, активізацію державного та громадського контролю за додержанням природоохоронного законодавства тощо.

22 квітня – Міжнародний день Землі. 22 квітня 1970 р. у Нью-Йорку студенти, школярі та їхні вчителі вперше організували національний День Землі, запропонувавши зазирнути вглиб екологічних проблем і разом пошукати їх вирішення. З 1990 р. цей день проголошено міжнародним, в Україні відзначається з 1992 року.

26 квітня – роковини Чорнобильської катастрофи. Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф. В цей день у 1986 році сталася найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки в Україні, а й у всьому світі. Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети.

Упродовж місяця – Проведення екологічних акцій: «До чистих джерел», «Малим річкам – нашу турботу і захист».

Травень

1-10 травня. Проведення екологічних акцій: «До чистих джерел»; «Весняна декада спостережень за птахами».

12 травня – День екологічної освіти. Відзначається науковими та навчальними закладами, урядовими та неурядовими організаціями, громадськими університетами «Природа» шляхом проведення конференцій, круглих столів, семінарів з метою формування екологічної свідомості населення.

18 травня – Міжнародний день рослин. Проводиться під егідою Європейської організації біології рослин (Europen Plan Science Organization) з 2012 року. Метою цієї ініціативи є поширення знань у галузі наук про рослини, а також поглиблення природничої освіти та поширення мистецтв, пов'язаних з рослинним світом.

19 травня – День науки. Професійне свято працівників науки, яке відзначається щорічно у третю суботу травня.

22 травня – Міжнародний день біологічного різноманіття. Основні фактори, що сприяють втраті біологічного різноманіття і які необхідно попереджувати: втрата та фрагментація природного середовища; конкуренція з боку інвазивних видів; забруднення навколишнього середовища; глобальні кліматичні зміни; опустелювання; зростання населення і надмірне споживання; безрозсудне використання природних ресурсів.

24 травня – Європейський День парків. Організований Федерацією ЄВРОПАРК (EUROPARC Federation) – організацією, яка об'єднує природні території, що охороняються, у 36 європейських країнах.

Упродовж травня – червня: сезон спокою в лісах та мисливських угіддях. Проведення операції «Чисте повітря». Громадськими та державними екологічними інспекторами проводяться перевірки дотримання нормативів шкідливих викидів в атмосферу транспортними засобами та підприємствами в містах і на шляхах України.

Л І Т О

Червень

5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього природного середовища. Проголошений Генеральною асамблеєю ООН 5 червня 1972 р. Його відзначення привертає увагу світової громадськості до глобальних екологічних проблем, вимагає від державних органів влади реальних дій щодо збереження довкілля, передбачає організацію заходів щодо очищення територій проживання та відпочинку від забруднення.

17 червня – Всесвітній день боротьби з оспустелюванням та посухами. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 році (резолюція 49/114). Тоді ж була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням. Державам запропоновано присвятити цей день підвищенню інформованості про необхідність міжнародного співробітництва у боротьбі з опустелюванням і наслідками посух.

27 червня – Всесвітній день рибальства. Це свято встановлене рішенням Міжнародної конференції з регулювання і розвитку рибальства (1984 р., Рим).

Липень

4 липня – Всесвітній спелеопост. Свято дослідників підземель. У цей день дослідниками кажанів (хіроптерологами) ведеться облік мешканців печер.

7 липня – День працівників природно-заповідної справи в Україні. Відзначається вагомий внесок працівників природно-заповідної справи у збереження та відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття, розвиток територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.

26 липня – 73 роки з дня створення Українського товариства охорони природи. 26 липня 1946 року Рада Міністрів України прийняла Постанову № 1273 про утворення Українського товариства охорони природи.

Друга половина липня – Проведення екологічних операцій: «Зелена аптека»; «Браконьєрству – заслін».

Серпень

16 серпня – Міжнародний день захисту бездомних тварин. Людина може прихистити бездомну тварину на деякий час або знайти для неї тимчасове місце проживання, нагодувати, розмістити оголошення про пошук господарів в Інтернеті, передати корм та ліки в зоозахисні організації, допомогти їм фінансово тощо.

28-29 серпня – Міжнародна ніч кажанів. Ця дата відзначається з метою привернути увагу до проблем охорони кажанів та позбавити жителів Землі від забобонного страху перед ними.

Упродовж місяця – Проведення операції «Зелена аптека». Одна з найкорисніших для здоров’я людей акція щодо збору лікарських рослин.

О С І Н Ь

Вересень

11 вересня – День утворення Всесвітнього фонду дикої природи (WWF). Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина та природа будуть жити у гармонії.

12 вересня – Всесвітній день журавля. Рятуючи зникаючого американського журавля, вчені підкладали його яйця у гнізда журавлів інших видів. День, коли на гніздування відлетів цілий виводок врятованих птахів, і став екологічним святом.

16 вересня – Міжнародний день захисту озонового шару. Відзначається з 1995 р. в день підписання Монреальського протоколу про речовини, які руйнують озоновий шар. Його планетарне значення – знешкодження шкідливого для біосфери ультрафіолетового випромінювання та збереження життя на Землі.

18 вересня – День працівників лісу в Україні. У цей день проводяться конференції, семінари, організовуються виставки, що роз’яснюють значення лісів для охорони природи, боротьби з опустелюванням, повенями та селями.

26 вересня – Всесвітній день моря. Відзначається з 1978 року в останній четвер вересня. Мета – привернути увагу людства до того, який непоправний збиток морям і океанам наносять перелов риби, забруднення водоймищ, глобальна зміна клімату.

30 вересня – 1 жовтня – Міжнародні дні спостереження за птахами. Учасники днів спостережень рахують птахів у своїх пунктах спостережень і через національні центри повідомляють дані до Єдиного європейського центру обліку. В Україні центр Euro Birdwatch знаходиться в Українському товаристві охорони птахів.

Упродовж місяця – Всеукраїнська акція «Чиста Україна – чиста Земля». Організована Асоціацією міст України та Українським товариством охорони природи. Проводиться щорічно за спільним зверненням організаторів акції.

Жовтень

4 жовтня – Міжнародний день захисту тварин. Цей день покликаний виховувати у людей дбайливе і відповідальне ставлення до тварин, особливо бездомних; недопущення жорстокості по відношенню до тварин, гуманне поводження з ними; підгодівля та надання притулку на зимовий період.

6 жовтня – Всесвітній день охорони місць існування. Має на меті привернути увагу людства до проблеми збереження середовища існування фауни планети Земля.

13 жовтня – Міжнародний день захисту від стихійних лих. У цей день організація Об’єднаних Націй закликає органи місцевого самоврядування і громади посилити рішучість своїх дій щодо попередження стихійних лих і готовності до них.

31 жовтня – Міжнародний день Чорного моря. У 1996 р. у цей день шість причорноморських країн: Болгарія, Грузія, Росія, Румунія, Туреччина та Україна підписали «Стратегічний план дій щодо реабілітації та захисту Чорного моря».

Проводяться масові заходи, конференції, круглі столи, виставки, конкурси і вікторини, мета яких – привернути увагу до проблем моря простих громадян, формувати їх думку щодо сприяння у збереженні чистоти басейну, виховувати екологічну культуру населення.

Упродовж жовтня – Проведення акції «Чисте повітря». Громадськими та державними екологічними інспекторами проводяться перевірки дотримання нормативів шкідливих викидів в атмосферу транспортними засобами та підприємствами в містах і на шляхах України.

Листопад

1 листопада – 113 років з дня зародження громадського природоохоронного руху Українського товариства охорони природи. У цей день 1906 року викладачі та студенти Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна об’єдналися у гурток любителів природи, який згодом, у 1946 році, офіційно оформився у Харківську обласну організацію Українського товариства охорони природи.

6 листопада – Міжнародний день попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни та військових конфліктів. Генеральна Асамблея ООН 5 листопада 2001 року оголосила 6 листопада кожного року Міжнародним днем попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни та військових конфліктів.

Україна у порятунок Планети зробила найбільший внесок – першою і єдиною з ядерних держав світу віддала свій третій за потужністю ядерний арсенал в обмін на гарантії безпеки. Однак згодом стала жертвою агресії, зазнаючи катастрофічних, у тому числі екологічних, втрат. Саме тому уся світова спільнота повинна підтримувати Україну.

У цей день світова громадськість має виступати за припинення воєн та збройних конфліктів, захист навколишнього середовища, зменшення військових бюджетів та спрямування зекономлених коштів на розв’язання глобальних екологічних проблем.

10 листопада – Всесвітній день науки за мир і розвиток. Покликаний підкреслити найважливішу роль, яку відіграє наука в розвитку суспільства; сприяти діалогу громадськості і науки у вирішенні найгостріших проблем планетарного масштабу; нагадувати міжнародному співтовариству про те, що науково-технічні досягнення необхідно використовувати в інтересах миру та розвитку на благо людству.

15 листопада – День вторинної переробки відходів. Цей день проводиться з метою залучення уваги громадськості, промислових структур до проблеми вторинної перероб­ки відходів. Доречна організація акцій з вторинної переробки кольорових і чорних металів, зношених покришок від автомобілів, пластикових пляшок, паперу. 

20 листопада – Всесвітній день боротьби з курінням. Цей день має на меті нагадати курцям про шкідливість куріння і закликати їх звільнити світ та навколишнє середовище від тютюнового диму.

Упродовж місяця – Проведення операції «Зустріч зимуючих птахів». У цей період привертається увага населення міст та сіл до створення місць підгодівлі птахів.

З И М А

Грудень

3 грудня – Міжнародний день боротьби з пестицидами. День боротьби з пестицидами відзначається з 1984 р., коли на заводі в Бхопалі (Індія) сталася екологічна катастрофа. У цей день екологи всього світу проводять акції та протести, нагадуючи про накопичення у довкіллі значної кількості шкідливих хімічних речовин, зокрема пестицидів, які акумулюються в довкіллі і в організмах людей і тварин.

11 грудня – Міжнародний день гір. Проголошений 57-ю Генеральною Асамблеєю ООН у 2003 році з метою привернення уваги до проблем розвитку гірських районів планети і необхідності надання допомоги їх населенню. В цей день прийнято організовувати заходи з метою пропаганди сталого розвитку гірських регіонів. Гори мають велике значення для виживання глобальної екосистеми планети.

Упродовж місяця – проведення операцій: «Ялинка», «Підгодівля звірів і птахів», «Попередження заморів риби».

Січень 2020

Упродовж місяця – Підгодівля диких і бездомних звірів та птахів, збереження рибних запасів від заморів. Організація спільно з лісівниками місць підгодівлі тварин; розташування в парках, скверах та на присадибних ділянках годівниць для птахів; прорубування на водоймах під час сильних морозів ополонок та лунок.

11 січня – День заповідників і національних парків. Вперше День заповідників і національних парків почав відзначатися в 1997 році за ініціативою Центру охорони дикої природи і Всесвітнього фонду дикої природи.

18-25 січня – Великий зимовий облік птахів. Міжнародна екологічна акція, заснована у 1990 році у США для спостереження за птахами у Різдвяні свята з допомогою оптичних приладів, фотоапаратури, відеокамер та ін.

Лютий 2020

Упродовж місяця – Підгодівля диких і бездомних звірів та птахів, збереження рибних запасів від заморів. Організація спільно з лісівниками місць підгодівлі тварин; розташування в парках, скверах та на присадибних ділянках годівниць для птахів; прорубування на водоймах під час сильних морозів ополонок та лунок.

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь та день Байбака. Міжнародна екологічна акція на честь підписання Рамсарської  конвенції про охорону важливих для збереження біорізноманіття водно-болотних угідь; спостереження за байбаками, що своєю поведінкою прогнозують характер наступної погоди.

19 лютого – Міжнародний день охорони морських ссавців. Міжнародна акція захисту китів та інших морських ссавців. В Україні це свято називають днем захисту чорноморських дельфінів.

Всеукраїнська рада Українського товариства охорони природи

Детальніше »

СИЛИ Й ЗАВЗЯТТЯ У НОВОМУ РОЦІ

«Щезнуть сльози, сум, нещастя,
Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувать
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі»

Іван Франко, Гімн, 1880 р.

Шановні  члени Українського товариства охорони природи, відважні й безкорисливі зберігачі основи життя!

Щиро вітаю вас, рідних і близьких, усіх наших співвітчизників з Новим 2019-м роком і Різдвом Христовим!

Бажаю впевненості і віри у могутність об’єднаного народу, сили й завзяття у боротьбі за своє майбутнє, непохитної віри в перемогу!

Нехай у Новому році, осяяному Різдвом Спасителя, на нашу вічну й красиву землю прийдуть мир, благополуччя, енергія творення з невичерпних, чистих джерел Природи України!

З повагою
Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор

31 грудня 2018 року                   

Детальніше »

«ДОРОГА...» ВАСИЛЯ ІВАНИНИ

Василь ІВАНИНА – відомий український письменник видав новий роман «ДОРОГА ВІД ЩАСТЯ» (К.: Ярославів вал, 2018. – 238 с.).

Зазвичай ми бажаємо один другому щастя, а тут раптом «Дорога від Щастя». Чому? Бо події, яким присвячено роман, проходять у поліському селі Щастя, яке колись називалося Церковище, але радянська влада вирішила, що має бути щастя у кожному селі, навіть якщо люди живуть у злиднях і тяжко працюють від зорі до зорі.

Події, точніше – ціла епоха простирається від війни до війни, довжиною у сім десятків років. Видно, що усе це було пережито й вистраждано самим автором ще з голодного повоєнного дитинства.

Якщо спробувати дати визначення роману одним словом, то, на мою думку, це – роман-дзвін. Не будемо питати, по кому він дзвонить – кожен, хто його почує, вирішить сам.
«А тому ніколи не питай, по кому дзвонить дзвін; він дзвонить і по тобі» – ці слова англійського поета Джона Донна (1572-1631) взяв епіграфом до свого роману Ернест Хемінгуей 75 років тому.

Білоруський письменник Василь Биков вміщував у свої романи події одного дня. Наш Василь Іванина простелив через свою «Дорогу…» життя одного героя – від війни до війни, від маленького Петрика, батько якого не вернувся з фронту у 44-му, і до діда Петра, який, вийшовши через ліс стрічати свого рідненького, так же рано осиротілого внука, і присівши безсило на окоренок зламаної сосни, благає: «Господи, не забирай моїх останніх сил, …не забирай мене до себе, ще встигнеш. Бо хто ж стріне мого Назарчика? Хто, якщо не дід?...» (с. 238).

Цим останнім питанням, кинутим у вічність, без сподівання на відповідь, автор і закінчує свій роман-дзвін. Закінчує, але не завершує – це вже не його справа, а лиш тих, по кому той дзвін б’є.

Починає ж свою «Дорогу…» автор з безжально поставленого діагнозу цілій епосі: «Зла сила змітає з родючої землі хати, цілі села, в яких було повно люду, стирає й пам'ять про донедавна живих селян. І вигарцьовує та зловорожа сила на спустошених землях і мертвих помешканнях танок своєї перемоги». І з болем задається першим питанням: «Піррової перемоги над ким?... Та в кого прохають захисту мовчазні свідки сучасного варварства і суцільної байдужості?» (с. 15).

От між першим і останнім запитаннями без відповіді, кинутими у Простір, автор і виписує свій роман – бездоганно точний образ українського Полісся за сімдесят років. За цим романом, прийде час, будуть вивчати історію краю, звичаї і менталітет людей – смиренних і струджених (написав «струджених» і прийшли слова Спасителя з Образу у Видубицькому монастирі: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас…» – Мф. 11:28-30).

Відображено в «Дорозі…» усе – і постійний голод дитини, яка пасла череду, щоб допомогти матері вижити й не дати дітям вмерти з голоду; і дитяче куріння гуртом висохлого листя вільхи, зібраного у дощ в середині куща; і ранкові загадування бригадиром роботи на цілий день матері; і жебрацькі трудодні та ще й погрози списати їх за найменшу провину; і обкладання податками за кожне деревце в саду; і скручений дротом носик у чоботі, аби їсти не просив; і прагнення батьків понад усе дати дитині освіту, щоб не залишалася в колгоспі «Червоний пахар», а вибивалася в люди («Учись дитино, бо темному і неграмотному гірко живеться» - с. 36); і тепла картопля у полив’яній мисці на вечерю; і такий достаток у прокурорів, що «навіть уявити не міг, як це людям по війні вдається купатися в розкошах» (с. 41); і багато чого іншого.

Згадується в романі і знаменита «Варенична» на Хрещатику, куди завжди намагалися зайти приїжджі з села Щастя до Києва, щоб скуштувати щастя у варениках з м’ясом і сиром; і політ Гагаріна у космос з несамовитою ейфорією, що ось ми які передові – випередили американців, головного ворога; і те, як семимильними шагами йдемо до щасливого життя; і те, як Радянський Союз несе світові мир і щастя…

Тільки не вдавалося пропаганді обманути дівоче серце. «Невже існують два світи: прорив у щасливе майбутнє людства – і струджені люди, її земляки, змучені злиднями й нестатками?», задавалася ще одним риторичним питанням наречена курсанта військового училища з села Щастя. «Не тулиться одне до одного тріумф і життя доведених до відчаю земляків» (с. 59-60).

«Дорога – ціла магістраль, а не стежка» (с. 149). Пройшов капітан Петро Прокопович і через Афганістан, був тяжко поранений, але не здався і наперекір долі не став «черевики й чоботи латати», а став учителем у школі. Кожному з його учнів «випала своя доля і свій шлях, та всі вони, хто краще, хто гірше, відбулися в житті» (с. 213).

Минула перебудова… Вирував Хрещатик, настали і відбулися зміни… Пройшов референдум першого грудня…

З Києва до батька в село Щастя приїхав син. І Петро говорить синові: «Системи змінюються, а пройдисвіти остаються вірними своїм принципам – прилаштуватися будь-що. Який без них світ? Ніякий. Вони вічні і невмирущі. Вони були, є і будуть в усі часи, в усі епохи, допоки житиме людина на Землі.

Такі, як ми, лишаються завжди в тіні. Таких, на щастя, більшість, бо уяви собі, якби всі були пройдисвітами? То вони одне одного зжерли б із потрохами, а світ згинув би.

З нас вони глузують. Не вміємо ми жить, кажуть. Не вміємо так, як вони, не вмієм. Це точно.
Батько ніби посвітлів, а на його чолі розійшлися зморшки – те, що він щойно сказав відверто, давно щеміло в ньому. Тепер йому стало легше, просторніше й вільніше дихати» (с. 181-182).

Нова війна, загибель онуків на Донбасі принесла нові страждання стомленій душі діда Петра, а з ними і прозріння: «Яку ж історію викладав учням ти, Петре Прокоповичу. Яку? Історію брехні, облуди, історію, замішану на оманливих ідеологічних догмах, вироблених імперією зла з одною метою: володіти не лише нашою землею, а й духом пригніченого народу… І це до «братнього» народу? Хіба це по-братньому?» (с. 229).

«Чого ж навчила тебе, Петре, історія твого народу?» (с. 231) – знову й знову ставить свої риторичні питання уярмлений життєвими негараздами старий дід Петро.

«Душі від Бога», подумав Петро Прокопович (с. 163). Інший Дід Петро – Утвенко Петро Дементійович, український ясновидець з села Дивин, що на межі Київської і Житомирської областей, який своїм неземним даром зцілив тисячі й тисячі людей, говорив нам, сидячи на старенькій тахті: «Бог на кожного долю родить». Душа і Доля невіддільні, бо обидві від Бога.

В романі лауреата Нобелівської премії Германа Гессе «Нарцис і Златоуст» (1930 р.) красивому і вільнолюбному художнику, мандрівнику і блукальцю від пригод і мирських гріхів до пошуку сенсу життя, від палкої закоханості до жалості, зломленому тілом Златоусту в останні миті земного буття, осяяного трепетними почуттями дружби з Нарцисом – аскетом і блискучим інтелектуалом, який пройшов іншу дорогу від монаха до предстоятеля монастиря, коли обидва друзі після розлуки усе ж таки зійшлися в кінці дороги від «Я» до «не Я», ввижається невловимий Образ Праматері Світу.

Мені здалося, що автору «Дороги від Щастя», який вболіває за душу і долю свого народу, Образ Праматері України вбачається у Рідній Землі.      

Так слідуючи генетично закодованому відчуттю обов’язку перед «дітьми цієї землі», Василь Іванина пише свій сокровенний роман. Гірке сокровенне, у добу «суцільної байдужості» є ліками, гіркими ліками задля зцілення життєвих сил нації.

Місцями від прочитаного сльози застилали очі, і думалося – навіщо ти, авторе-друже, так…
Добре, хоч випусковий редактор Павло Щириця, син великого українця Олекси Степановича, нащадок славетного роду Холодноярських отаманів, на останній сторінці книги написав: «Дорога до Щастя». І це не помилка.

Per aspera ad astra – Крізь тяготи до зірок (давньоримський філософ, поет, стоїк Луцій Анней Сенека, 4 р. до н.е. – 65 р. н.е.).

Може, це й про долю України. Нехай так і буде!

Василь ШЕВЧУК, професор, 6 грудня 2018 року

*З виступу Василя ШЕВЧУКА у Національному музеї літератури України 
 

Детальніше »

НА ЧЕРНІГІВЩИНІ СТАРТУЄ ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРИРОДООХОРОННА АКЦІЯ «ПОСАДИ ДЕРЕВО МИРУ»

Положення: Всеукраїнська природоохоронна акція «Посади дерево миру» присвячена Міжнародному дню попередження експлуатації навколишнього природного середовища під час війни та військових конфліктів і проводиться в рамках щорічної акції «Зелений паросток майбутнього».

Мета акції: садити дерева з думками про мир; формувати в учнівської та студентської молоді, населення природні основи національної свідомості, виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті та об’єднання людей заради спільної мети – озеленення планети та збереження мирного життя на ній.


Завдання природоохоронної акції «Посади дерево миру»:

• збільшити площі зелених насаджень, створити нові паркові території,  дендрарії, зберегти природне середовище;
• привернути увагу населення, учнів, студентів, громадськості, органів державної влади, засобів масової інформації, організацій, підприємців до проблем збільшення та збереження зелених насаджень (парків, скверів, алей, лісопарків та природних територій  в межах населених пунктів);
• формувати екологічні засади освітньої та виховної спрямованості, екологічної культури серед молоді, населення України, м. Чернігова та області, виховувати дбайливе ставлення до природи рідного краю;
• організувати навчання серед населення на тему: «Правильно посади дерево та доглянь за ним»; 
• пошук меценатів та залучення позабюджетних коштів для фінансової підтримки проведення природоохоронних акцій заради відновлення та збереження парків, лісових територій, природно–заповідних територій, організація волонтерської участі небайдужого населення.

Організатори акції:

• Чернігівська обласна організація Українського товариства охорони природи (Голова організації – Потоцька С.О.)
• Кафедра екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (Завідувач кафедрою екології та охорони природи – Карпенко Ю.О.)
• Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації (Директор Департаменту – Ткалич Ю.В.)
• Партнерська мережа «Освіта в інтересах сталого розвитку в Україні» (Координатор – Дяченко М.О.)
• КЗ «Регіональний ландшафтний парк «Ялівщина» Чернігівської обласної ради (Директор парку – Свердлов В.О.)

Учасники акції: До участі в акції запрошуються учні загальноосвітніх та гуртківці позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного напряму, студенти вищих навчальних закладів, громадські об'єднання, небайдуже населення м. Чернігова та Чернігівської області.

Лекції на тему: «Правильно посади дерево та доглянь за ним» будуть проводитися на базі Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (кожної суботи, о 10.00 на кафедрі екології та охорони природи, попередньо записатися за номером телефону: 098 911-74-39, 066 234-13-55, 04622-3-21-06.) або інформація буде надсилатися на вашу електронну адресу (попередньо звертатися на е-mail: derevo_myru@ukr.net).

Звітні матеріали подавати у форматі А–4 до 2 сторінок друкованого тексту (кегль 14, інтервал одинарний), додавати 3–6 фотоматеріалів під час проведення заходів і результатів природоохоронної акції «Посади дерево миру».

Інформацію надсилати: 

• на поштову адресу: Чернігівська обласна організація Українського товариства охорони природи. 14000, м. Чернігів, вул. Чернишевського, 14; 
• та на е-mail: derevo_myru@ukr.net.

Підведення підсумків акції:

Підведення підсумків проводить Оргкомітет природоохоронної акції, які будуть оголошені у приміщенні Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка (про дату нагородження буде повідомлено учасників на електронну адресу та мобільний телефон).
Активні учасники природоохоронної акції «Посади дерево миру» будуть відзначені – Сертифікатами Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи та призами від організаторів.

Адреса Оргкомітету: Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка (кафедра екології та охорони природи, аудиторія 328).

Телефони для довідок: +098 911-74-39, +066 234-13-55,  04622-3-21-06.

Детальніше »

ПРО ПІДВИЩЕННЯ ЗАХИСТУ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ І ДОВКІЛЛЯ ВІД АНТРОПОГЕННИХ ВИКИДІВ І ОТРУЄННЯ РТУТТЮ

6 вересня 2018 року у Чернігівській області відбулись громадські консультації й обговорення проекту Закону України «Про ратифікацію Мініматської конвенції про ртуть», яка передбачає захист здоров’я людей і довкілля від антропогенних викидів і вивільнень ртуті та її сполук, які можуть призводити до отруєння ртуттю.

Громадські консультації проводила Чернігівська обласна організація Українського товариства охорони природи спільно з Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації, представниками громадських організацій та іншими зацікавленими сторонами для підвищення обізнаності з питань поводження з відходами, хімічними речовинами, у тому числі Мінаматської конвенції про ртуть.

В обговоренні взяли участь 39 представників обласної державної адміністрації, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, науковці, студенти вищих навчальних закладів, представники громадських організацій.

Головувала на обговоренні  проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть» Потоцька С.О. – Голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи.

Відкрив захід Новак В.А., заступник директора Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації – начальник управління екології та природних ресурсів.

Доповідав про Мінаматську конвенцію про ртуть Карпенко Ю.О., кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.

Презентувала законопроект та огляд переваг від ратифікації Україною Мінаматської конвенції про ртуть Потоцька С.О. – Голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.

В ході консультацій та обговорення учасники звернули увагу на необхідність виконання заходів, спрямованих на імплементацію в Україні положень Мінаматської конвенції про ртуть.

Під час обговорення висвітлювалися наступні проблемні питання:

• «Про особливості впливу на довкілля та токсичність ртуті як хімічного елементу» (Савченко Л.М. – доцент, к.т.н. кафедри харчових технологій Чернігівський національний технологічний університет; Купчик О.Ю. – к.б.н, доцент Національного університету  «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка);
• «Про вплив на здоров’я людини ртуті та наслідки» (Петрик О.В. – Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації, лікар-невропатолог Чернігівської обласної лікарні); 
• «Про утилізацію ртуті та приладів, які містять ртуть, на території Чернігівської області» (Дегтяренко К.В. – майор, провідний фахівець відділу організації заходів цивільного захисту Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області; Федоренко О.Д. – Державна екологічна інспекції у Чернігівській області); 
• «Про збір та утилізацію відпрацьованих батарейок, які містять ртуть» (Безбородько С.О. – Громадська організація «ЕКО місто Чернігів»). 

Підвела підсумки громадського обговорення Ганжа В.Ю. – начальник відділу оцінки впливу на довкілля та екологічного моніторингу Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації.

За результатами обговорення вирішили:

1. Підтримати внесення Мінприроди на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть» в запропонованій редакції.
2. Проінформувати громадськість м. Чернігова та Чернігівської області через засоби масової інформації щодо обговорення проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть».
3. Громадськості Чернігівської області в подальшому брати активну участь в процесах ратифікації Мінаматської конвенції про ртуть та імплементації її положень в національне законодавство.
4. Направити протокол, звіт та фотоматеріали Громадського обговорення проекту Закону України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть» представникам команди Програми малих грантів Глобального екологічного фонду в Україні та Мінприроди України. 

Учасники Круглого столу висловили вдячність за активну участь і небайдужість до стану довкілля:

• Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації (Новак В.А., Ганжа В.Ю., Небрат Т.Г., Шатирко О.О., Кривоберець С.В., Жовтовата Я.М.);
• Чернігівській обласній організації Українського товариства охорони природи (Потоцька С.О., Івусь Т.І.);
• Національному університету "Чернігівський колегіум" імені Т.Г.Шевченка (Карпенко Ю.О., Купчик О.Ю., Потоцька С.О.);
• Чернігівському національному технологічному університету (Савченко Л.М., Цибуля С.Д., Дерій Ж.Р., Шадура Н.Г.);
• Управлінню охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівській обласній лікарні (Петрик О.В.);
• Головному управлінню Держпродспоживслужби у Чернігівській області (Корогод К.П.);
• Управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (Дегтяренко К.В.);
• Державній екологічній інспекції у Чернігівській області (Федоренко О.Д.);
• Чернігівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства (Перев’язко В.С.);
• Деснянському басейновому  управлінню водних ресурсів (Гавриленко Л.В.);
• Чернігівській обласній станції юних натуралістів (Трегубова Л.А.);
• Регіональному ландшафтному парку «Ялівщина» (Свердлов В.О.);
• Громадській екологічній організації «Мама-86-Ніжин» (Щокіній В.М.);
• Члену Громадської ради при Чернігівській районній держадміністрації Сидячко В.М.;
• Громадській організації «ЕКО місто Чернігів» (Безбородько С.О.);
• ГО «Громадський науково-дослідний центр універсальних технологій розвитку людини» (Колесник О.С.);
• Городнянській центральній лікарні (Денесюк Л.О.);
• Студентам-екологам Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка (Хахно К.В., Красківська А.М., Міткевич В.О., Клюй Я.В., Карпович В.О., Денесюк Л.О., Свердлова Н.О., Сегеда І.Т., Ясинський А.І., Лугін Д.В., Янченко М.В.).

Потоцька С.О., Голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи, кандидат біологічних наук, доцент

Детальніше »

ПРО ДМИТРА СЕРГІЙОВИЧА ГУРСЬКОГО

Українське товариство охорони природи висловлює глибоке співчуття у зв’язку з передчасним відходом у вічність ГУРСЬКОГО Дмитра Сергійовича рідним, близьким, співробітникам, усім, хто добре знав і хоч би чув про цю унікальну особистість і велику людину.

Дмитро Сергійович – людина-епоха, Геолог від Бога, обійшов своїми невтомними ногами не тільки рідну землю, а й найвіддаленіші куточки Землі і скрізь залишив добру пам'ять. Будучи безкорисливою людиною, він щедро дарував розвідані ним багатства своїй країні і людям. Але дарував не тільки природні ресурси, а й багатство великої душі, щедро ділився своїми спостереженнями за звичаями людей інших країн, писав талановиті оповідання про природу й людину, наповнені любов’ю до життя.

Пам'ять про Дмитра Сергійовича Гурського буде жити у наших серцях.

Від імені Українського товариства охорони природи – В.Я.Шевчук, міністр екології та природних ресурсів України у 1998 …2003 роках.

6 вересня 2018 р.

Детальніше »

72 РОКИ УКРАЇНСЬКОМУ ТОВАРИСТВУ ОХОРОНИ ПРИРОДИ

Шановні члени Товариства – природоохоронці України!

26 липня 1946 року «з метою посилення охорони державних заповідників, впорядкування охорони пам’яток природи та забезпечення участі широких мас населення у справі охорони природи» Рада Міністрів УРСР прийняла постанову № 1273 «Про заходи до впорядкування охорони державних заповідників та пам’ятників природи на території УРСР», згідно з якою було створене Українське товариство охорони природи. 

72 роки наше Товариство практично силою колективної відповідальності за майбутнє виконує свою місію – охорона й відтворення сприятливого для життя навколишнього природного середовища, збереження здоров’я Українського народу, здійснення просвітницької і виховної діяльності, організація й участь у заходах по охороні природи, раціональному використанню природних багатств, формування і реалізація національної екологічної політики України, збереження вікових традицій нашого народу і виховання людей у дусі поваги і любові до рідної землі.

Українське товариство охорони природи з’єднує усі верстви суспільства заради порятунку. Злагоджено діє система обласних, міських, районних та первинних організацій в усіх регіонах і краях, яка об’єднує близько 2 млн. громадян усіх поколінь. Члени Товариства проводять природоохоронні акції та заходи згідно з Екологічним календарем «Природна єдність України».

13 липня 2018 року Верховна Рада України нагородила Почесного голову Рівненської обласної організації Українського товариства охорони природи САЦЮКА Івана Леонтійовича найвищою цивільною нагородою країни – ПОЧЕСНОЮ ГРАМОТОЮ «За особливі заслуги перед Українським народом»! У цій нагороді – і визнання Парламентом місії нашого Товариства. 

Тож щиро вітаю усіх вас з 72-ю річницею Українського товариства охорони природи, бажаю єдності, сили, волі і благополуччя нашій Україні!

З повагою,

Василь ШЕВЧУК, голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор

26 липня 2018 р.

Детальніше »